Перегляд за Автор "Баликіна-Галанець, Л.І."

Зараз показуємо 1 - 4 з 4

Конституційно-правовий статус парламентів країн ЄС з республіканською формою правління (змішані республіки)
(Університет «КРОК», 2020) Баликіна-Галанець, Л.І.; Баликіна-Галанець, Людмила Ігорівна
У статті проведено порівняльний аналіз конституційно-правового статусу парламентів країн ЄС з республіканською формою правління. Приділено увагу структурі парламентів, способу їх формування, кількості депутатів та строку їх повноважень. На сьогоднішній день національні інтереси України безпосередньо пов’язані з євроінтеграцією. Для реалізації даного завдання одним із інструментів є дослідження інституту парламенту в країнах Європейського Союзу з республіканською формою правління та застосування деяких принципів функціонування на практиці. Цілісного порівняльного дослідження конституційно-правового статусу парламентів країн ЄС в літературі не проводилося. В Україні не згасають дискусії щодо структури Верховної Ради та доречної кількості народних депутатів. Для розгляду зазначених питань під новим ракурсом у межах цієї статті проведено порівняльний аналіз конституційно-правового статусу парламентів країн ЄС з республіканською формою правління. Аналізуючи країни, які входять до складу ЄС, вбачаємо, що вони мають різні форми державного правління, різні етапи розвитку та становлення державності, відмінні традиції, культуру, ментальність тощо. Автор керується правовим критерієм, а саме формою державного правління, та ставить за мету дослідити особливості структури парламентів і порядку їх формування, кількості депутатів та строку їх повноважень. Дослідження конституційно-правового статусу парламенту України – Верховної Ради, його перспектив реформування з метою вдосконалення є неможливим та неповним без належного правового аналізу конституційноправового статусу парламентів країн Європейського Союзу. В даному випадку, географія обрана не випадково, адже в нашій країні триває процес євроінтеграції з метою набуття членства в ЄС. Тому досвід зазначених країн повинен бути використаним для становлення парламентаризму в Україні. На основі аналізу робляться висновки щодо доцільності зміни структури Верховної Ради України та потреби зменшувати кількість народних депутатів.
Конституційно-правовий статус парламентів країн ЄС з республіканською формою правління (президентські та парламентські республіки)
(Університет «КРОК», 2019) Баликіна-Галанець, Л.І.; Баликіна-Галанець, Людмила Ігорівна
У статті проведений порівняльний аналіз конституційно-правового статусу парламентів країн ЄС з республіканською формою правління. Приділено увагу структурі парламентів, способу їх формування, кількості депутатів та строку їх повноважень. На сьогоднішній день національні інтереси України безпосередньо пов’язані з євроінтеграцією. Для реалізації даного завдання одним із інструментів є дослідження інституту парламенту в країнах Європейського Союзу з республіканською формою правління та застосування деяких принципів функціонування на практиці. Цілісного порівняльного дослідження конституційно-правового статусу парламентів країн ЄС в літературі не проводилося. В Україні не згасають дискусії щодо структури Верховної Ради та доречної кількості народних депутатів. Для розгляду зазначених питань під новим ракурсом, в межах цієї статті, проведений порівняльний аналіз конституційно-правового статусу парламентів країн ЄС з республіканською формою правління. Аналізуючи країни, які входять до складу ЄС, вбачаємо, що вони мають різні форми державного правління, різні етапи розвитку та становлення державності, відмінні традиції, культуру, ментальність тощо. Автор керується правовим критерієм, а саме формою державного правління, та ставить за мету дослідити особливості структури парламентів та порядку їх формування, кількості депутатів та строку їх повноважень. Дослідження конституційноправового статусу парламенту України – Верховної Ради, його перспектив реформування з метою вдосконалення є неможливим та неповним без належного правового аналізу конституційно-правового статусу парламентів країн Європейського Союзу. В даному випадку, географія обрана не випадково, адже в нашій країні триває процес євроінтеграції з метою набуття членства в ЄС. Тому досвід зазначених країн повинен бути використаним для становлення парламентаризму в Україні. На основі аналізу робляться висновки щодо доцільності зміни структури Верховної Ради України та потреби зменшувати кількість народних депутатів.
Опозиція - невід’ємна частина демократичної держави
(Університет «КРОК», 2018) Баликіна-Галанець, Л.І.; Баликіна-Галанець, Людмила Ігорівна
Дана стаття є теоретико-правовим порівняльним дослідженням інституту парламентської опозиції в Україні та Республіці Білорусь. Аналізується поняття «опозиція» та проблематика правового статусу парламентської опозиції в зазначених країнах.
Теоретико-правовий аналіз громадянського суспільства в Україні та республіці Білорусь
(Університет «КРОК», 2018) Баликіна-Галанець, Л.І.; Баликіна-Галанець, Людмила Ігорівна
Дана стаття є теоретико-правовим дослідженням інституту громадянського суспільства в Україні та Республіці Білорусь як ключового моменту парламентаризму. Авторка виокремлює як позитивні, так і негативні аспекти транзитної демократії в Україні та порівнює розвиток зазначеної країни з Білорусією, що надає можливість по-новому подивитися на становлення демократії в пострадянських державах. Трансформаційні соціальні зміни в умовах кризи, пов’язаної із зовнішньою агресією, на сьогодні є досить специфічним класом, що відбувається в Україні, та в авторитарній Республіці Білорусь, де тільки зараз після налагодження стосунків із Заходом міжнародні експерти констатують факти зрушення в бік демократизації.