Вчені записки Університету "КРОК". 2018. №4(52).

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/2691

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 29

Measurements and indicators of quality in technical institutions
(Університет «КРОК», 2018) Safar, Hisham; Elbaruni, Jalal; Elosta, Essam
Quality in education become an important issue. Indicators and measurements to quality in education provide crucial support to determine several aspects in educational centres. Lack of quality knowledge and culture, lack in working process and evaluation are the main barriers to improvement in the technical educational institutions. Moreover, more deep studies and researches are highly in demand. Due to urgent need to quality application in technical educational institutions; these institutions are not appropriate to the vision of quality as a result of absence of strategicplanning, clear mechanism for leadership functional selection. Furthermore there is lack in management structure itself. The aim of this study is to investigate the current position of technical educational institutions within greater Tripoli area from May to November/ 2017, in terms of the quality indicators, and measurements as well as implementation ofquality system in these institutions. The study is based on collecting and analysing data provided by the department of technical and vocational education. This work has been carried out to establish and implement a quality system in technical educationalinstitutions. The work required an investigation of the area of research for such institutions to identify main aspects of enhancing quality departments in technical education regarding to approved measurements and indicators. This work also is a corner stone for future planning to implement the quality system in technical education institutions
Аналіз факторів впливу на рівень безробіття в Україні та сучасних умов
(Університет «КРОК», 2018) Карюк, В.І.; Білокур, Г.М.; Карюк, Вікторія Іванівна
За сучасних умов інтеграції Української економіки до Європейського Союзу, коли одним із ключових напрямів орієнтації глобальної політики держави є досягнення високого рівня зайнятості населення, вагомою перешкодою постає зростання рівня безробіття в країні. Встановлено, що за останні роки в Україні спостерігається тенденція погіршення економічного становища ринку праці, зростання безробіття, зменшення населення працездатного віку, зростання рівня інфляції, зменшення обсягів допомоги по безробіттю, при цьому слабо керовані процеси євроінтеграції ще більше впливають на підвищення рівня безробіття, що обумовлює собою деградацію трудового потенціалу країни. За результатами аналізу тенденцій, що склалися на ринку праці України за останні роки, відповідно до показників зайнятості населення та рівня безробіття, визначено, причини, що формують високий рівень безробіття в Україні. На основі статистичних даних проаналізовано динаміку рівня безробіття в Україні за причинами незайнятості населення за останні роки та визначено негативні наслідки високого рівня безробіття в країні. За допомогою кореляційно-регресійного аналізу визначено фактори, які за сучасних умов мають найбільший вплив на рівень безробіття, до них належать: індекс інфляції, індекс реальної заробітної плати, частка пенсіонерів, частка студентів денної форми навчання, відношення кількості безробітних чоловіків до загальної кількості безробітних. Запропоновано шляхи підвищення рівня зайнятості населення України, основними з яких є: посилення дій з боку державного апарату управління щодо підготовки робочої сили до новітніх умов праці; виведення з тіні малого підприємництва; орієнтація держави на підвищення знань, вмінь, навичок, компетентності підростаючого працездатного населення; cтимулювання реєстрації безробітних у державних центрах зайнятості шляхом збільшення обсягів виплат допомоги по безробіттю, надання широкого спектру послуг з навчання, пошуку місця роботи відповідно фаху та попередньої займаної посади; орієнтація державної економіки на створення та «повернення до життя» робітничих спеціальностей в різних сферах зайнятості країни; удосконалення системи охорони праці тощо.
Бізнес-інфраструктура аграрного підприємництва
(Університет «КРОК», 2018) Кормишкін, Ю.А.; Бовкун, О.А.
Актуальність дослідження визначається ключовою роллю аграрного підприємництва в сучасній соціально орієнтованій ринковій економіці. Метою дослідження є розробка узагальненої класифікації елементів бізнес-інфраструктури аграрного підприємництва та її характеристик. Багато досліджень мають велику кількість підходів до класифікації елементів інфраструктури підприємства, але кожен з них заснований лише на одній особливості. Проте кожен з авторів не дає чіткої класифікації елементів бізнес-інфраструктури аграрного бізнесу. У статті представлені результати загальної класифікації елементів бізнес-інфраструктури аграрного підприємництва на основі функціональних особливостей. У системі інфраструктурного забезпечення аграрних підприємств пропонується розділити інфраструктуру аграрного підприємництва на стартову інфраструктуру; розвиток інфраструктури; інфраструктура, спрямована на підтримку стабільності; реструктуризації інфраструктури. Це пов'язано з тим, що кожен етап життєвого циклу компанії характеризується певними проблемами, що зумовлює потребу в певних типах та елементах інфраструктури, які можуть забезпечити ефективне прийняття рішень у поточній ситуації. Такий підхід здається досить значним, оскільки він дозволяє: по-перше, розглядати інфраструктуру аграрного підприємництва не в статиці, а в динаміці; по-друге, визначити потребу малого та середнього аграрного підприємництва в різних елементах та функціях інфраструктури, залежно від поставлених ними завдань. Встановлено, що бізнес-інфраструктура аграрного бізнесу передбачає безліч галузей, видів виробництва або діяльності, які служать і забезпечують нормальне функціонування основного виробництва, а також невиробничої сфери.
Вплив соціального капіталу на стабільність розвитку ринку праці: контекст безпеки
(Університет «КРОК», 2018) Терон, І.В.
Стаття присвячена дослідженню сутності впливу соціального капіталу на стабільність розвитку ринку праці поселень та економічну безпеку держави. Визначено, що соціальний капітал є важливим невикористаним резервом забезпечення стабільного розвитку ринку праці, високих стандартів якості трудового життя. та соціальної напруженості в країні. Сформульовано визначення соціального капіталу та його структурні аспекти, які формують основу для виконання їхніх конкретних практичних функцій у контексті подолання загроз національній економічній безпеці. Викладено методичну схему дослідження впливу соціального капіталу на функціонування ринку праці та динаміку його розвитку. Визначено аспекти наукового аналізу соціально-трудових ефектів соціального капіталу у контексті дотримання економічної безпеки країни. Для упередження і мінімізації загроз національній економіці необхідно забезпечити оцінку узгодженого впливу соціального капіталу та світових мегатрендів, інноватизації, соціалізації, інформатизації та фінансизації на ринок праці; з‘ясування напрямів структурно-динамічного впливу компонент впливу соціального капіталу на якість та темпи розвитку ринку праці. Здійснено акцент на виявленні особливостей і тенденцій розвитку ринку праці країни під впливом соціального капіталу; з‘ясування загроз для збалансованості соціальних та економічних інтересів учасників соціально-трудових відносин; виявлення компенсаційних ресурсів, потенційних можливостей наявного соціального капіталу; обґрунтування імперативів та механізмів формування продуктивного соціального капіталу як умови стабільного соціально орієнтованого розвитку ринку праці. Показано, що використання даної схеми забезпечить надійність прогнозного оцінювання ринку праці країни та її регіонів з позицій національної безпеки та конкурентоспроможності і стабільності розвитку національної економіки.
Вплив цифрових технологій в секторах попиту та пропозиції енергії
(Університет «КРОК», 2018) Бобров, Є.А.; Бобров, Євгеній Анатолійович
Сучасна динаміка світових процесів в енергетичному секторі вимагає швидких змін і постійного вдосконалення. У цій статті описується сучасний стан цифрових технологій та оцифрування енергії, як вони впливають на енергетичні системи, що може статися в майбутньому, і що це все це означає для політиків, компаній та споживачів. Цифрові технології та оцифрування впливають на транспорт, будівлі та промисловість: транспорт стає розумнішим і більш зв'язаним, підвищуючи безпеку та ефективність. У автомобільному транспорті зв'язок забезпечує нові послуги з обміну мобільністю. У поєднанні з досягненнями в галузі автоматизації та електрифікації автомобілів, оцифрування може призвести до суттєвого, але невизначеного впливу енергії та викидів. У довгостроковій перспективі використання енергії у автомобільному транспорті може зменшитися приблизно вдвічі та більше, залежно від взаємодії між технологіями, політикою та поведінкою; едиталізація може зменшити загальне використання енергії в житлових та комерційних будівлях. Ці підвищення ефективності є найбільшими при нагріванні та охолодженні, особливо за допомогою використання інтелектуальних термостатів і датчиків. Розумне освітлення дозволяє значно скоротити споживання електроенергії. Проте нові послуги та зручності, що виникають при цифровуванні, а також більш широке використання резервного живлення на холостих пристроях та приладах, можуть компенсувати потенційні заощадження; промисловість довгий час використовує цифрові технології для підвищення безпеки та продуктивності праці. Цивілізація може призвести до подальшої істотної економії енергії за коротких термінів окупності шляхом вдосконалення технологічного контролю на промислових підприємствах та за межами заводу. Тривимірне (3D) друк, машинознавство та покращений зв'язок можуть мати ще більший вплив. Цифрові технології та енергетика є складною і постійно розвивається темою. Таким чином, ця стаття не є остаточною та вичерпною. Цифрові технології допомагають підвищити безпеку, продуктивність, доступність і стійкість енергетичних систем у всьому світі, але вони також створюють нові ризики для безпеки та конфіденційності. Це призводить до мети цього дослідження.
Державне регулювання економічною безпекою банківських установ України
(Університет «КРОК», 2018) Коваль, Я.С.
Державне регулювання ринку фінансових послуг, серед яких головою виступає банківська система, здійснювалося на всіх етапах його розвитку, причому, незважаючи на зміну пануючих економічних теорій, методи цього регулювання залишалися постійними. Негативні зміни, які відбулися у банківській системі України знизили загальний рівень її економічної безпеки та зумовили необхідність розробки дієвого механізму державного регулювання антикризовим управлінням економічною безпекою банківських установ України. Економічні обмеження — це запровадження обов'язкових економічних нормативів та норм, різних перешкод, які впливають на обсяги доходів банку. До таких обмежень можна зачислити, наприклад, встановлення норм відрахувань до резервів на покриття ризиків від активних банківських операцій. Економічні обмеження мають зазвичай стимулювальний характер. За допомогою стимулювання доходів і витрат держава прагне спрямувати банк у потрібному напрямку розвитку. Йдеться про застосування податкових пільг, дотацій, пільгових цін на певні продукти тощо. Економічне регулювання за своїм характером є непрямим втручанням у банківську діяльність. За такого виду регулювання державний регулятор не втручається у процес прийняття менеджментом конкретного банку рішення, однак за невиконання приписів буде карати. Покарання або санкції за порушення вимог регулятора можуть бути як адміністративними, так і економічними, прямими і непрямими. Отже, на сучасному етапі державне регулювання не передбачає повного поглинання економічної сфери. Проте трансформація основних завдань та режимів державного регулювання банківської сфери відбувається паралельно із трансформацією інституційного забезпечення державного регулювання банківської діяльності, що передбачає існування відповідних економічних інститутів, які на основі чинної в державі нормативно-правової бази та організаційної структури застосовують інструментарій для ефективного регулювання банківської системи.
Державне фінансове забезпечення закладів вищої освіти в Україні: проблеми та перспективи
(Університет «КРОК», 2018) Гаман, П.І.; Гаман, Н.О.
За даними експертів Світового банку однію з чотирьох основних умов формування економіки знань є освіта та навчання, які характеризують наявність освіченого та професійно підготовленого населення, здатного до продукування, розподілу та використання знань. В умовах ринкових відносин освіта виступає важливою складовою і визначальним фактором людського розвитку та відіграє особливу роль у формуванні інтелектуального, духовного, економічного потенціалів держави. Освіта є найбільш масштабною частиною нинішнього державного устрою, його політичної, соціально-економічної, культурної та наукової організації. Від якості освіти залежить відтворення та нарощення інтелектуального потенціалу суспільства, виховання громадян, модернізація суспільних відносин. Удосконалення системи освіти – один із заходів, який необхідний для подолання кризових процесів, поліпшення життя людей, утвердження національних інтересів, зміцнення держави. Можна стверджувати, що без потрібної освіти люди не можуть забезпечити собі належних умов життя та реалізуватися як особистості. Фінансування освіти є основним важелем впливу держави на процеси перетворень в університетах та основним інструментом досягнення позитивних результатів в освітній сфері. Фінансове забезпечення освіти є основною умовою забезпечення якості освітніх послуг, підтримки конкурентоспроможності вищих навчальних закладів не лише в межах держави, а й на світовому ринку. Необхідно враховувати зарубіжний досвід як у питанні децентралізації фінансового забезпечення, так і у визначенні чіткої формули фінансування, яка б була сформована на елементах прозорості і доступності, що, своєю чергою, дасть відповідь на запитання, на основі яких показників заклад вищої освіти повинен отримувати кошти й яку кількість. Відповідно, повинен бути зумовлений зростаючий інтерес суспільства й держави до питань розвитку галузі освіти та визнання її загальнонаціональним пріоритетом. Для вирішення завдань, які сьогодення ставить перед системою вищої освіти, потребується суттєве зростання обсягу фінансування освіти.
Динаміка структурних зрушень споживчих сукупних витрат домогосподарств України та Чехії
(Університет «КРОК», 2018) Лойко, Д.М.
У статті розглянуто сучасний стан та тенденції структурних зрушень споживчих сукупних витрат домогосподарств двох країн: України та Чехії. Зроблено висновок про зростання сукупних ресурсів домогосподарств України за період 2010-2017 рр. на 82,64% і відповідно зростання витрат за той же період на 86,88 %. Перевищення динаміки зростання середньомісячних витрат над середньомісячними доходами на одне домогосподарство України склало 4,24%. Питома вага споживчих витрат домогосподарств України у 2017 р. склала 93,0% від загальних витрат. Зроблено висновок, що майже всі фінансові ресурси домогосподарств України витрачаються на споживання. Валовий грошовий дохід на людину в рік в Чехії за період 2013-2017 рр. зріс на 19,67 %, сукупні витрати на споживання за той період зросли на 8,35 %. Перевищення динаміки зростання доходів на одну людину в рік над зростанням витрат у домогосподарствах Чехії склало 11,32 %. Зроблено висновок про можливість накопичення фінансових ресурсів у домогосподарствах Чехії. До найбільш вагомих статей бюджету витрат домогосподарств України у 2017 р. віднесено: «продукти харчування та безалкогольні напої» - 51,2 %, «житло, вода, електроенергія, газ» - 14,1%; «охорона здоров’я» - 4,3 %. Найбільш вагомі статті бюджету домогосподарств Чехії у 2017 р. склали: «житло, вода, електроенергія, газ» - 14,1 %; «продукти харчування та безалкогольні напої» -19,9 %; «різні товари і послуги» - 11,8 %. Результатами порівняльного аналізу доведено, що домогосподарства Чехії у 2017 р. витратили більше, ніж домогосподарства України за наступними статтями: «різні товари і послуги» - 9,2%, «відпочинок і культура» - 8,1%, «житло, вода, електроенергія, газ» – 6,7 %, «транспорт» - 7,3 %, «ресторани і готелі» - 3,4%, «зв'язок» - 1,8 %. На продукти харчування чеські родини витрачають менше українських на 31,3 %. Зроблено висновки, що рівень життя домогосподарств Чехії вищий ніж рівень життя домогосподарств України.
Досвід створення та функціонування українського державного банку та його значення для формування компетентностей сучасних банкірів
(Університет «КРОК», 2018) Січевлюк, Л.В.
У статті проаналізовано початок формування вітчизняної банківської системи, становлення якої слід пов’язувати з процесом створення банківських установ у період державотворчих пошуків на території України у 1917–1921 р.р. Саме тоді було засновано Український державний банк, який виконував функції центрального банку та емісійного центру держави. Зазначається, що проблеми створення і функціонування Українського державного банку були безпосередньо пов’язані із суперечливими процесами розбудови української державності. Охарактеризовано значення Українського державного банку для вдосконалення національної кредитно-банківської системи за такими напрямками: по-перше, Український державний банк виступав творцем нової теоретичної концепції емісії та обігу національної валюти; по-друге, велике пізнавальне значення має дослідження організаційно-правових аспектів діяльності Українського державного банку; по-третє, для формування компетентностей сучасних студентів буде корисним ознайомлення із особливостями реорганізації банківських установ у період 1917-1921 рр. Автор приходить до висновку про те, що історія банківської діяльності в Україні у 1917-1921 рр. містить повчальний досвід відкриття та закриття банків, їх реорганізації чи реструктуризації, а також пошуку оптимальних організаційно-правових форм для ведення банківської діяльності у кризових умовах. Виходячи із досвіду функціонування Українського державного банку для вдосконалення сучасної банківської системи запропоновано розширити інформаційну прозорість у діяльності банків, а також посилити громадський контроль за їх діяльністю. Разом із тим доведено, що дворівнева система з високим ступенем автономії комерційних банків, яка була сформоване в цей історичний період залишається оптимальною і в наш час. Визначено, що для формування компетентностей сучасних банкірів має значення дослідження процесу формування інституту реорганізації банків. Виявлено, що у досліджуваний період затребуваною була лише реорганізація у формі перетворення, яка передбачала, що банк змінює свою мету, функції та перепідпорядкування органам влади.
Дослідження динаміки безробіття у Кіровоградській області та розробка шляхів його зниження
(Університет «КРОК», 2018) Глевацька, Н.М.
Метою дослідження є аналіз рівня, особливостей, проблем та розробка напрямів зниження безробіття у Кіровоградському регіоні. Було встановлено, що у загальноукраїнському поділі праці Кіровоградська область характеризується аграрно-індустріальною спеціалізацією. Аналіз основних показників ринку праці України та Кіровоградської області за останні 7 років дав можливість зробити наступні висновки. Чисельність економічно активного населення в Україні і у Кіровоградській області з кожним роком скорочується. Чисельність безробітного населення за методологією МОП зростала майже кожного року. Загалом по Україні показник безробітного населення працездатного віку поступово наближається до 10% економічно активного населення. Представлене дослідження стану ринку праці Кіровоградської області за 5 років по таких показниках: чисельність осіб, котрі мали статус безробітного; чисельність працевлаштованих осіб; проходження профнавчання; участь мешканців Кіровоградської області у громадських роботах та роботах тимчасового характеру; чисельність зареєстрованих безробітних осіб; чисельність одержуючих допомогу по безробіттю; зміна потреб підприємств у працівниках; навантаження на одне вільне робоче місце. Згідно результатів негативні тенденцій ринку праці області в тому, що чисельність працевлаштованих та осіб, які навчалися новим професіям, знижувалася, при цьому, починаючи із 2016 року, потреба підприємств у працівниках невпинно зростає. Це явище можна пояснити масовою трудовою міграцією. Отже, проведене нами дослідження показало, що ринок праці області має високий ступінь розбалансованості. Основними причинами цього є: обмеженість сфери прикладання праці в зв’язку з переважно сільськогосподарським типом виробництва; низька територіальна мобільність населення; недостатній рівень кваліфікації населення, а також низька інвестиційна активність. Подальше збереження такої ситуації у близькій перспективі неминуче поглибить кількісний та якісний дисбаланс на ринку праці області. Були визначені напрями зниження безробіття у Кіровоградській області.
Економічний націоналізм в політекономії Ф. Ліста та його актуальність для сучасної України
(Університет «КРОК», 2018) Васенко, В.К.
Сучасний економічний націоналізм — це термін, що використовується для опису політики, що підкреслює внутрішній контроль над формуванням економіки, праці і капіталу, навіть, якщо це вимагає введення тарифів та інших обмежень на пересування робочої сили, товарів і капіталу. Він виступає проти глобалізації в багатьох випадках, або, принаймні, це питання переваги необмеженої вільної торгівлі. Економічний націоналізм може включати в себе такі доктрини як протекціонізм та імпортозаміщення. Економічний націоналізм був є і залишається економічними підвалинами національної ідеї, що в різні часи, в різних умовах виконувала і виконує одну функцію - захист економічних інтересів нації. Українська національна ідея з моменту свого виникнення і до моменту здобуття незалежності мала національно-визвольний характер, що відповідав прагненням значної частини населення. В умовах збройної боротьби це була економічна війна на захист українського населення. У сучасній українській національній ідеї має переважати конструктивний, творчий характер, направлений на всебічне відродження і розвиток української нації, добробут усіх громадян та економічну безпеку держави. У статті проаналізовано основні чинники, що визначають суть економічного націоналізму в політекономії Ф. Ліста. Виокремлена структурно-логічна схема та складові елементи економічного націоналізму. Внесені пропозиції щодо значимості політики та ідеології економічного націоналізму для сучасної України. Однак, за межами розгляду залишаються питання стосовно основних підвалин економічного націоналізму для економіки України у контексті її інтеграції з Європейським союзом. Цим підтверджується зв’язок авторського доробку із важливими науковими та практичними завданнями й невирішеними проблемами, котрим присвячується означена стаття.
Кадрова політика як основа формування інноваційної стратегії управління персоналом підприємств
(Університет «КРОК», 2018) Денисенко, М.П.; Будякова, О.Ю.
У статті досліджено що в умовах ринкової економіки одним з головних чинників конкурентоспроможності та ефективності організації є якісний кадровий склад, який формується завдяки розробці кадрової політики підприємства. Кадрова політика як основа формування стратегії управління персоналом є похідною від реалізованої загальної стратегії розвитку підприємства. Актуальність теми дослідження визначається особливими умовами, що склалися ринку праці у сфері зайнятості за умов фінансово-економічної кризи. Кадри завжди були найважливішим чинникам, які забезпечують ефективності роботи підприємства. Реалізація потенційної можливості будь-якої організації залежить від знань, компетенції, кваліфікації, дисципліни, мотивації, здатності вирішувати будь-які проблеми, готовності до навчання працюючого персоналу та складу керівництва. Тому кадрова політика є складовою всієї управлінської та виробничої діяльності організації та спрямована на ефективний відбір персоналу, його адаптацію, навчання й перенавчання згідно з цілями організації. Кінцевою метою кадрової політики є створення згуртованої, відповідальної, високопродуктивної команди, здатної виконувати завдання відповідно до місії і стратегії організації. Роль кадрової політики особливо зростає у умовах кризової економіки. Міграція кваліфікованої робочої сили досягла світового масштабу. В умовах посилення конкуренції за професіоналів актуальними стають питання відтворювання кадрового потенціалу країни. Перед керівництвом будь-якого підприємства у умовах кризи виникає завдання збереження найбільш кваліфікованої частини керівного складу) і персоналу. У організаціях мають розроблятися заходи, створені для розробки механізмів збереження кадрового потенціалу, які будуть сприяти стимулюванню діяльності персоналу щодо виходу організації з кризового стану.
Маркетингове стратегічне планування й управління процесом реалізації стартап-проектів
(Університет «КРОК», 2018) Кофанов, О.Є.
Розвиток стартап індустрії сприяв стрімкому поширенню технологій та зміцненню економіки країн-лідерів в інноваційній сфері. Однак, частка неуспішних проектів все ще залишається значною. І в багатьох випадках причиною цьому є відсутність якісного маркетингового забезпечення, стратегічного планування й управління. Ролі маркетингу під час реалізації стартап-проектів приділяється недостатньо уваги. Крім того, дослідники часто концентруються на певних напрямах маркетингової діяльності, не враховуючи необхідність стратегічного управління й впровадження цілісного маркетингового забезпечення. Тому актуальність дослідження зумовлена необхідністю перегляду, переосмислення і доповнення теоретико-практичного базису маркетингового забезпечення стартап-проектів. Метою дослідження є розробка науково-практичних рекомендацій з удосконалення маркетингового забезпечення стартап-проектів за рахунок стратегічного планування й управління процесом їх реалізації, а також шляхом врахування специфіки функцій і завдань маркетингу на різних етапах їх життєвого циклу. В результаті проведення досліджень висунуто авторське визначення поняття «стартап». У роботі також визначено місце стартап-проектів у законодавстві України. Розроблено композицію авторських маркетингових стратегій стартап-проектів. Стратегії поділено за такими критеріями – по кооперації (незалежна або кооптирування), на що націлена команда (холдерська або девелоперська), по цілі масштабування (класична, взаємозалежної масштабованості, залежної масштабованості, мінімалістична), по ступеню економічної свободи ринкових суб’єктів (самостійна чи несамостійна), по товару (холічна, інклюзивна, сервісна). Запропонована композиція маркетингових стратегій є актуальною і для промислового, і для споживчого ринків та може бути імплементована, зокрема, під час реалізації стартап-проектів у сферах комп’ютерного програмування, виробництва устаткування, машинобудування, телекомунікацій, екології (виробництва екологічно чистої електроенергії, альтернативних палив), видавництва та поліграфії, 3D друку, в авіаційній промисловості тощо.
Методичні підходи до оцінювання економічної безпеки України
(Університет «КРОК», 2018) Січиокно, Г.Б.
Негативні тенденції соціально-економічного стану стабілізували питання про вдосконалення механізмів управління системою економічної безпеки держави. Питання оцінки економічної безпеки держави остаточно не розроблено сьогодні. Необхідне додаткове вивчення базових методів формалізації рішень його оцінкою в сучасних економічних умовах. В цілому оцінка загроз і втрат від їх впливу здійснюється на основі критеріїв економічної безпеки. Критерії, у свою чергу, виражаються показниками економічної безпеки. Відповідно сутність економічної безпеки реалізується в системі її критеріїв і показників. У статті розглянуто актуалізацію основних методів формалізації рішень відповідно до економічної безпеки України в сучасних умовах. При цьому описуються основні критерії оцінки економічної безпеки. Проводиться класифікація показників економічної безпеки країни. Розглянуто граничні значення деяких базових показників економічної безпеки. Розглянуто також деякі методи економіко-математичного моделювання об'єкта дослідження і методики оцінки ризику країни та її надійності. Таким чином, викладене дозволяє визначити, що всі розглянуті методи мають і свої переваги, і недоліки. Вони проявляються, в деякій мірі, в залежності від наявного матеріалу, обчислювальних можливостей електронних комп'ютерів і використання відповідного програмного забезпечення. Тому сьогодні найбільш ефективним є спільне використання цих методів, з оперативним і гнучким застосуванням конкретного методу в залежності від вирішеної проблеми.
Механізми державного регулювання фінансово-економічної діяльності вищих навчальних закладів
(Університет «КРОК», 2018) Шапоренко, О.І.; Паращенко, Л.І.; Паращенко, Людмила Іванівна
У сучасній постіндустріальній економічній системі вирішальним фактором розвитку стає інтелектуальний капітал, котрий формується під впливом освітньої діяльності. Освіта, насамперед вища, є фундаментом та гарантією прогресу суспільства. Високий рівень освіченості нації сприяє дієвості економічних і соціальних реформ, створює умови для прогресивної індивідуальної активності особистості. В українському суспільстві разом з усвідомленням важливості системи освіти відбувається визнання проблем, властивих цій сфері. В умовах зростаючих темпів і масштабів модернізації виробничої та інформаційної бази цивілізації, роль системи освіти в житті соціуму та людини постійно зростає. В наш час в українському суспільстві разом з усвідомленням важливості системи освіти відбувається широке визнання проблем, властивих цій сфері. За таких умов першочерговими постають завдання державного управління і державного регулювання в галузі освіти. Необхідною є якісна перебудова системи державного регулювання в освітній сфері, яка передбачає застосування сучасного інструментарію, методів і концепцій державного управління. Крім того, державне регулювання національної освіти є складним процесом з причини багатоукладності й неоднозначності його об’єкта. Воно складається з взаємопов’язаних між собою певних цілей, завдань, методів і механізмів, які і складають інститут державного регулювання освіти, який цілком поєднується зі свободою діяльності. Нові мотиви у баченні державного управління, зумовлені переходом до ринкових відносин, призвели до певних змін у традиційній термінології науки державного управління, перерозподілу змісту понять. У статті визначено існуючі механізми державного регулювання фінансово-економічної діяльності вищих навчальних закладів та визначено механізм ціноутворення за навчання, як пріоритетний в умовах ринкових відносин.
Модернізація системи управління закладами охорони здоров’я: аналіз проблеми з позицій поліпшення якості життя осіб
(Університет «КРОК», 2018) Мельничук, Д.П.; Хом’як, Л.І.
Наразі проблематика забезпечення здоров’я громадян має надзвичайно важливе значення, адже, з одного боку, дає підстави робити висновки та припущення щодо можливостей залучення населення економічно активного віку у сферу суспільно корисної праці, з іншого – піднімає широкий спектр питань щодо обсягів й цільового призначення коштів державного бюджету та заощаджень громадян, що спрямовуються у сферу збереження й відновлення здоров’я. У статті аргументовано, що заклади охорони здоров’я відіграють важливу роль в процесі поліпшення якості життя населення різних соціальних, демографічних та вікових груп; доведено, що підвищення ефективності управління закладами охорони здоров’я шляхом використання сучасних інструментів менеджменту наближатиме Україну до соціально-економічних стандартів розвинутих країн світу. Важливою соціально-демографічною групою населення України є люди літнього віку, вирішення проблем якості життя яких сприятиме прискореному економічному розвитку держави, насамперед, шляхом зниження демоекономічного навантаження. Разом з тим, в Україні проблеми якості життя людей літнього віку залишаються вкрай гострими та здебільшого проігнорованими, що потребує їх розв’язку, у тому числі, шляхом модернізації системи управління закладами охорони здоров’я. Останнє ставитиме за мету уточнення стратегічних пріоритетів, важелів та механізмів управління у сфері забезпечення здоров’я громадян. У статті продемонстровано, що структура населення літнього віку не є однорідною, а це, у свою чергу, обґрунтовує потребу диференційованого підходу щодо заходів, спрямованих на забезпечення гідної якості життя інструментами медичного обслуговування. Запропоновано прямі та опосередковані критерії, які дають змогу розв’язати проблему структурної диференціації населення літнього віку задля уточнення пріоритетів поліпшення якості життя. Проаналізовано сутність базових концепцій науки про старіння, що дало змогу визначити та охарактеризувати принципові відмінності між соціально-демографічними категоріями «літній вік» та «пенсійний вік», зробити обґрунтовані висновки щодо пріоритетів управління закладами охорони здоров’я у контексті поліпшення якості відповідних соціально-демографічних груп.
Недоліки та тенденції розвитку податкової системи України
(Університет «КРОК», 2018) Лисюк, В.С.
У статті подано оцінку сучасного стану податкової системи в Україні, роль прямих і непрямих податків у формуванні доходів Зведеного бюджету, проаналізовані недоліки податкової системи країни. Податкова політика уряду відображається в певній структурі оподаткування, яка складається з прямих та непрямих податків та змінюється під впливом економічних, політичних та соціальних факторів. Проведені дослідження показують, що протягом 2006-2016 років доходи Зведеного бюджету України сформовані на 73-84% за рахунок податкових надходжень. Частка непрямих податків домінувала у складі податкових надходжень, тоді як частка прямих податків зменшилась. Згідно з Податковим кодексом України до одиниці об’єктів (баз) оподаткування платників податків застосовуються такі види ставок: адвалорна, специфічна (в т.ч. специфічна фіксована та специфічна процентна), комбінована. Аналіз засвідчує, що найбільші суми надходжень до бюджету забезпечують податки, що стягуються за адвалорними ставками. У 2016р. вони становили 79,1% по Зведеному бюджету; 81,8% по державному та 69,8% по місцевих бюджетах. Значимість податків, які стягуються за специфічними ставками, особливо помітна для місцевих бюджетів: 26,6% їх формують податки, що стягуються за специфічними процентними ставками і 3,5% – за специфічними фіксованими ставками. Прямі податки сприяють розподілу податкового тягаря, за якого більше платять ті версти суспільства, що мають вищі доходи. Форма прямого оподаткування вимагає досить складного механізму стягнення податків, виникають проблеми обліку об’єктів оподаткування і ухилення від сплати. Всі ці недоліки прямого оподаткування мають місце і в Україні. Завдяки відносно простому механізму стягнення непрямих податків вони забезпечують стійкі надходження до бюджету. Їх головним недоліком є їхній регресивний характер або обернено пропорційна залежність від платоспроможності споживачів. Аналіз української податкової системи показує, що вона має суттєві недоліки, серед яких нестабільність податкового законодавства, часті зміни об’єктів оподаткування і правил розрахунку податків, велика кількість податкових пільг і винятків, що порушують принципи рівності і дієвості цього процесу. Тому край необхідно посилити наукове обгрунтування податкової політики держави.
Проблема бідності працюючого населення в Україні
(Університет «КРОК», 2018) Рамський, А.Ю.; Лойко, В.В.
Проблема працюючих бідних не тільки підвищує соціальну напруженість в країні, але й сповільнює розвиток економіки в цілому. Виявлено, що відсутність єдиної методології і методики вимірювання бідності за доходами не дозволяє дати достатньо точну її оцінку. В статті автори вказують на основні економічні та соціальні проблеми, які виникають як наслідок наявності значної частки працюючих бідних серед економічно активного населення країни. Авторами виявлені чинники і відповідні їм ризики виникнення бідності серед працюючого населення України. Доводиться, що причини виникнення бідності лежать в площині специфіки економічного розвитку країни: особливості проходження економічних циклів на хвилі спаду та кризи і якості економічного зростання на хвилі підйому. Для розробки ефективної політики, спрямованої на зниження рівня бідності, важливим є вірно визначити профіль бідності. Для визначення профілю бідності авторами був проведений аналіз структури бідного населення. На основі аналізу можливих чинників ризику потрапляння працюючого населення в категорію бідні виявлено, що найбільший ризик потрапити в категорію бідних по доходам мають домогосподарства, які територіально знаходяться в невеликому місті, селищі міського типу, або селі, та особи, які мають освіту не вище повної середньої, живуть у неповних сім’ях з неповнолітніми дітьми, а також ті, що мають низькі показники здоров’я. Також, великий ризик потрапити в категорію бідні притаманний працюючим з низькою кваліфікацією. Особливу увагу варто приділити гендерним особливостям працюючих бідних. Відповідно до зазначених чинників потрапляння в бідність жінки попадають в зону ризику частіше. Окрім того ймовірність потрапити в зону ризику збільшується в осіб зайнятих в таких видах діяльності як: освіта, культура, охорона здоров’я, надання соціальних послуг. Саме в цих видах діяльності зайнято більше жінок ніж чоловіків. Доведено, що наявність роботи в працездатного населення в Україні не є гарантією захисту від бідності.
Роль інформаційного фактора у формуванні переваг на європейських конкурентних ринках
(Університет «КРОК», 2018) Терехов, В.І.; Одягайло, Б.М.; Терехов, Віктор Іванович; Одягайло, Борис Михайлович
У статті показано значення достовірних, оперативних і дихотомічних інформаційних чинників для отримання переваг на конкурентних ринках та генерації стратегічних альтернатив. Запропоновано алгоритм генерації альтернатив організації збуту продукції підприємства і вказано переваги які отримало конкретне підприємство від його використання в процесі діяльності на конкурентних ринках. Інформація, необхідна фірмі для розроблення конкурентних переваг, виходить з аналізу відносної позиції на ринку порівняно з позиціями конкурентів (особливо важливі дані про частку ринку конкурентів, переваги споживачів, ступеня задоволеності споживачів наявними продуктами); із порівняння виробничих можливостей фірми з можливостями конкурентів (відомості про витрати виробництва, методи розподілу, маркетингові програми, організацію продажів і сервісного обслуговування основних конкурентів), і нарешті, зі здатності фірми досягати стратегічних цілей. В умовах посилення конкурентного тиску на ринку особливої уваги потребує збереження комерційної таємниці як складової маркетингової інформаційної системи підприємства. Тому дослідження проблеми як отримання, так і шляхи запобігання інформаційно-конкурентному тиску є на сьогодні актуальним завданням. При спробі захистити інформацію, що є комерційною таємницею, підприємство змушене вирішувати подвійне завдання: рекламувати свою продукцію (послуги), а отже, інформувати постачальників і споживачів про свою діяльність; рекламувати без конкретної інформації, що містить аспекти діяльності підприємства, не можна, тому воно зіштовхується з проблемою розкриття комерційної таємниці. Підприємства на сучасному етапі мають потребу в захисті важливих даних, що стосуються комерційної таємниці, а також потребують достовірної інформації про конкурентів з метою виявлення нових переваг. Для ефективного використання економічної інформації маркетологам підприємства слід вирішити багато прикладних проблем і встановити: яка інформація потрібна, коли, у якому обсязі, з якими якісними показниками (точність, достовірність, ступінь конфіденційності, час затримки), де, як і за яку ціну можна отримати цю інформацію; як, якими способами, з якими затратами і в яких умовах здійснюються комунікаційні задачі для економічної інформації (зберігання, передача та відображення); які перетворення економічної інформації необхідно передбачити, знайти параметри алгоритмів перетворення і технології їхнього застосування.
Світовий досвід реалізації конкурентної політики та законодавства держав
(Університет «КРОК», 2018) Даценко, Ю.М.
На сьогоднішній день конкурентну політику впроваджено майже у всіх розвинених державах світу, що свідчить про важливість контролю держави за розвитком конкурентного середовища для досягнення стійкого економічного зростання. Періодизація історії розвитку конкурентної політики, і особливо чинники, які зумовлюють початок того чи іншого етапу, відіграють значну роль у контексті впровадження соціально-економічних та політичних інститутів в українську економіку для сталого інноваційного розвитку держави. Метою дослідження є аналіз світового досвіду реалізації конкурентної політики з урахуванням різних чинників із економічної історії. Автором сформульовано 7 етапів розвитку конкурентного законодавства у світі. Йдеться про те, що перші прецеденти обмеження монополізму на ринках знайшли своє відображення в англійському праві ще у XV ст., що пов'язано з розвитком ринкової економіки. Наступні трансформації антимонопольної політики, у різні часові періоди, спричиняли такі чинники: індустріалізація, бурхливий розвиток виробництва та свавілля трестів, демілітаризація після Другої світової війни, об’єднання Європи, лібералізм, розпад СРСР, глобалізація економіки, стрімкий розвиток досягнень НТП та інновації у сфері комп’ютерних мереж. Така періодизація дає змогу зрозуміти, що наразі у світі можна спостерігати тенденцію до заміни централізованого управління та переходу до використання мереж у вирішенні економічних проблем, зокрема у сфері захисту конкуренції.