Вчені записки Університету "КРОК". 2020. №2(58).

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/2566

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 18 з 18

Cluster analysis of cost living data in Europe
(Університет «КРОК», 2020) Taha, M.
There are a lot of studies, research, summaries, reports, and articles on the cost of living in different cities around the world. Although these studies are rich and powerful, only final results are published, such as city rankings, or summaries of the most important and least ranked cities. This paper aims to study the most livable cities in Europe using the cluster analysis of cost-of-living price data for the year 2019. I will apply the method of grouping according to similarities or differences in distance and cluster analysis algorithms, as there are many methods of cluster clustering and they are technical or an algorithm (Linking), where the results are different using the most common linking methods to draw the dendrogram, namely: the minimum or individual linking, the maximum or full linking, average or average linking, where we will notice that cities can cluster in a different cluster according to the method of linking, and the geographical location, Where this type of block analysis is done to help companies or even people determine which city to move to reduce the cost of living. Where it is important to avoid making the wrong decision in case of changing the next block for a specific city. The results allow us to describe the similarities and differences in the price structure of products and services in different cities and European countries. The results of the analysis showed that there are some similarities in the cost of living in some European countries and grouping them into one cluster, taking into account the difference in their geographical location. This indicates that the composition of the clusters depends on the method of linking in the analysis. These results can be used by individuals or institutions to choose the best European countries to live by comparing the cost of living in them compared to the available budget.
Market of canned fruits and vegetables of Ukraine
(Університет «КРОК», 2020) Kuzmenko, O.; Orlova, V.; Serhieieva, O.
The article highlights the situation and main trends in the Ukrainian market of canned fruits and vegetables, including the need to invest, expand production, increase competition and natural and marinated canned food, jams and purees, juices, tomato products, and canned dietary and for baby food. In the course of studying the market, the dependence on the product category, consumption of canned vegetables and snacks, which fluctuates with different intensity, is considered. The main market segments are highlighted, namely the main part of Ukrainian production in this area is focused on processing tomatoes, more than half of which are converted into domestic canned tomato paste and puree. Among other popular types of canning and corn -peas and corn, which our housewives find the widest application. It is determined that in the recent period the domestic market of vegetable products belongs to the significant in cost, cost and efficiency of institutions, characterized by contradictory development trends. The central place in the market structure belongs to wholesale and retail trade, market infrastructure; it is these elements that determine the trade turnover of the industry, as well as technological prospects. The work highlights the main problems, in particular the lack of an efficient sales system, adequately developed logistics. The volumes, capacities and growth rates of the market are determined. The work covers all segments of the market: from the development of raw materials and pricing of vegetables and fruits to domestic and foreign trade in finished canned fruits and vegetables, as well as increasing product quality; diversification; expansion of the segment of environmentally friendly products. In order to develop the market of canned fruits and vegetables, it is proposed to improve the quality and safety of products, optimize pricing policies, focus on increasing production capacity and sales.
Motivational mechanism in project management: strategic aspect
(Університет «КРОК», 2020) Bielova, O.; Poskrypko, Yu.; Бєлова, Олена Ігорівна
The article identifies and analyzes the priority factors that have a significant impact on the formation of a motivational mechanism for project management in strategically oriented enterprises. Itis determined that well-selected staff and not just staff, but each employee is indispensable for the success of both the individual project and the enterprise as a whole, and if the company in today's highly competitive industry seeks to develop, it cannot afford dispersion in the selection staff and in motivating staff. It is established that since the focus of the development of the motivational mechanism of project management was a person, there is a need to analyze the motivational impact on staff during the project. It is also analyzed that the establishment of the main motives of the project team members, allows us to conclude that they all affect the effectiveness of strategic management of the enterprise as a whole. The article presents and argues the structuring of motivators and demotivators of the motivational mechanism of project management, which allows to summarize the main factors influencing the project team and increase the strategic activity of each project stakeholder. The article states that the key to the success of any company that implements the project approach will be to develop a management strategy in which actions in the company and its internal structure will be as consistent as possible with external conditions, and for this thecompany must develop such a motivational mechanism of project management, which will correspond to the system of strategic management of the enterprise as a whole.
Training and development impact on employees, сompetence and performance
(Університет «КРОК», 2020) Petrova, I.; Kondo, U.; Петрова, Ірина Леонідівна
n today's competitive environment, it is difficult to be radically different from the competition: all resources are almost equally available on the market. Therefore, in economically developed countries began a very active search for reserves and new competitive advantages. The theory, which defined personnel only as costs to be reduced, was replaced by the theory of human resource management, according to which personnel is one of the resources of the firm, which must be properly managed and invested in its development. Personnel is beginning to be seen as the main resource that becomes a determining factor in the success of each organization and its development is included in the overall strategy of enterprise development.The article is devoted to training and development which becomes a major instrument for improving greatly employee competence and in return increase their performance in terms of outputand quality, whether in servicing or production organization. The authors propound that training and development is singular grounded if they lead to improving needed competencies in an organization, which are closely connected with its strategic goals. We consider competencies as a specific model of work behavior which reflectsin higher performance, productivity and great outputs by the team or an individual.Competencies based approach was developed, relying on chosen set of theories which includes Theory of Social Learning, Theory of Reinforcement, and Theory of Experiential learning and Theory of learning types. Their methods and techniques could be implied into practice of companies. There are some reasons for training and development in any type of organizations arising as a result of changed situations of circumstances that might have been caused by internal changes or external factors. While first ones are work related challenges, which may be from the unit, team, section, or department of the organization, the latter can be caused by technological changes, legislature changes, and market and manpower composition changes.The key issues and benefits of training and development are examined in the article.This proves that, organizations should train their employees in order to develop their competence and methods that will keep the employees performing better and improving strategic perspective of the organization as well.
Моніторинг якості при сертифікації колісних транспортних засобів
(Університет «КРОК», 2020) Алькема, В.Г.; Кібиш, Л.А.; Алькема, Віктор Григорович
У статті проведено системний аналіз термінів сертифікація колісних транспортних засобів та процесу перевірки системи якості. Сертифікація колісних транспортних засобів – процедура яка об’єднує сукупність взаємопов’язаних видів діяльності, яка перетворює входи на виходи, тобто застосовується процесний підхід. Встановлено, що процес перевірки системи якості – це незалежний, систематичний аналіз, який дозволяє визначити, що діяльність в галузі якості та результати, що пов’язані з нею, відповідають запланованим заходам, дійсно виконуються, придатні для досягнення цілей органу сертифікації колісних транспортних засобів. Особливістю процесів сертифікації є те, що відповідність одержаної в її результаті послуги не піддається простій перевірці звичайними методами і такі процеси називають спеціальними. Встановлено, що у межах системи якості необхідно розробити методики, що встановлюють вимоги до здійснення всіх пов’язаних з виконанням послуги процесів, включаючи три основоположні процеси: маркетинг, проектування і надання послуги. Узагальнюючи думки різних авторів, сформульовано висновок про те, що існуючі сучасні методи менеджмента якості відрізняються соціальною спрямованістю в широкому розумінні, сучасні методи керування найбільш повно відображені в концепції «загального керування якістю». Безперервне поліпшення якості є одним з основних елементів успіху стратегії якості. Домінуючою насьогодні є концепція постійного поліпшення якості (Annual Quality Improverment), яка орієнтована на довгострокові результати за рахунок зосередженості на стратегічних рішеннях, в основу якої покладено трилогію Джурана, що визначила основні стадії безперервно здійснюваних робіт з управління якістю: планування якості — контроль якості — поліпшення якості. На основі аналізу досліджень щодо еволюційного вирішення проблеми забезпечення якості зроблений висновок про те, що найсуттєвішим недоліком усіх систем і підходів управління якістю є їх спрямованість на продукцію, а не на споживача, його потреби та ступінь задоволення його вимог. В проектах забезпечення якості при управління якістю сертифікації колісних транспортних засобів, задоволеність споживача може бути досягнута лише за наявності гармонії між відповідальністю керівництва, персоналом та матеріальними ресурсами і структурою системи управління якістю. В статті проведено аналіз функціонування системи управління якістю органа сертифікації колісних транспортних засобів щодо ступеню її відповідності, внутрішній аудит системи управління якістю органу сертифікації колісних транспортних засобів державного підприємства «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ». На основі проведеного аудиту було рекомендовано впровадження «Контрольних карт Шухарта». Аналіз процесу надання послуг по тривалості його виконання за допомогою отриманих карт мав за мету виявлення причин варіабельності показників якості процесу і прийняття заходів по зменшенню цієї варіабельності. Це дало можливість сформувати та реалізувати модель процесного підходу до реалізації послуги з сертифікації ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» та охопити усі вимоги системи управління якістю, необхідні для проведення в подальшому моніторингу, вимірювання й поліпшення характеристик процесів.
Мотивація праці та підвищення ефективності діяльності підприємства
(Університет «КРОК», 2020) Мотузенко, О.В.
Світова криза стала найважливішою реальною характеристикою сучасної економічної системи, однією з найбільш впливових сил, що визначають хід розвитку нашої планети. Вона торкається практично всіх сфер громадського життя, включаючи економіку, політику, ідеологію, соціальну сферу, культуру, екологію, безпеку, спосіб життя, а також самі умови існування людства. Заради збереження переваги конкурентоспроможних ринків при наявності чітких правил та політичних і географічних кордонів і спрямованості цих перетворень на задоволення потреб людини, управління має ставати більш ефективним і скоординованим. В першу чергу це стосується управління персоналом, тому що саме людський фактор є одним з визначальних для підприємств в умовах кризи. У статті досліджено мотивацію праці управлінського персоналу в контексті ефективної діяльності зростання підприємств та організацій. Встановлено, що своєчасне виявлення та діагностування проблемних ситуацій, що виникають на шляху розвитку і зростання підприємств та організацій, суттєво залежать від рівня кваліфікації та професіоналізму керівника, тобто управлінця та мотивація. В рамках розкриття проблематики наукової статті використано дані Євростату (Eurostat). Для опрацювання статистичних даних було застосовано такі методи економічного аналізу як узагальнення і порівняння. Розкриття тематики наукової статті вимагає проведення аналізу таких ключових індикаторів, як рівень зайнятості населення, індекс освіченості населення, індивідуальний рівень цифрових навичок населення, частка осіб, які володіють іноземною мовою (іноземними мовами), частка осіб, що працевлаштовані і водночас задоволені своєю роботою (з них частка менеджерів, тобто управлінців). Встановлено, що у країнах Європейського Союзу присутній прийнятний, зокрема високий у Великобританії, Іспанії, Німеччини, Польщі та Франції, рівень задоволеності власною роботою працевлаштованих осіб, у тому числі менеджерів (управлінців).
Перспективи впровадження механізму венчурного фінансування інноваційної діяльності та інноваційно-інвестиційних проектів
(Університет «КРОК», 2020) Кириченко, О.С.; Кириченко, Оксана Сергіївна
У статті досліджено перспективи впровадження механізму венчурного фінансування інноваційної діяльності та інноваційно-інвестиційних проектів. Узагальнено теоретичні засади та сутність формування механізму венчурного фінансування в інвестиційному забезпеченні інноваційної діяльності. Виявлено, що впровадження в Україні венчурного фінансування інноваційної діяльності і інноваційно-інвестиційного забезпечення модернізації промисловості потребує формування та впровадження механізму такого фінансування, оскільки саме цей механізм є основоположним економічним інструментом, що ефективно застосовується західними країнами для впровадження інновацій та здійснення ефективних індустріальних змін. Сутність цього механізму полягає в акумулюванні фінансових ресурсів, відбору інноваційних проектів для подальшого фінансування, спрямування розміщення венчурних інвестицій та здійснення контролю за своєчасністю та повнотою повернення вкладених інвестицій. Визначено, що основним спрямуванням венчурного капіталу є фінансування підприємств, які здійснюють високо ризикові інновації, оскільки венчурний капітал є високо ризиковим капіталом який інвестується в молоді підприємства, що мають високий потенціал швидкого зростання, розробляють чи впроваджують інновації. Досліджено, що основною метою венчурного фінансування є отримання високої норми прибутку і першу чергу це стосується високотехнологічних компаній з наукоємкою продукцією та активним впровадженням інноваційних процесів. Досліджено, що невід’ємними елементами механізму венчурного фінансування є формування та застосування важелів стимулювання та регулювання такої діяльності. Обґрунтовано, що впровадження в країні механізму венчурного фінансування із метою модернізації промисловості та фінансування інноваційної діяльності інноваційного розвитку підприємств потребує застування комплексу інструментів державного регулювання венчурного інвестування. Визначено, що безперечними перевагами венчурного фінансування виступатиме також можливість залучення та акумулювання фінансових коштів окремих інвесторів фізичних та юридичних осіб, що спроможне стати потужним базисом інноваційної діяльності і водночас активує ці інноваційні процеси зробивши населення та підприємства країни безпосередніми учасниками інноваційного процесу зацікавлених в його позитивних результатах, що може дати значний поштовх для соціально-економічного зростання економіки країни та її економічного технологічного інноваційного потенціалу.
Політичний активізм в ісламі як важливий чинник стратегічних комунікаційз мусульманськими країнами
(Університет «КРОК», 2020) Аулін, О.А.; Аулін, Олександр Анатолійович
В статті проаналізовано характер впливу політичного активізму в ісламі на стратегічні комунікації з мусульманськими країнами й розглянути моменти, які негативним чином можуть впливати на сферу державної безпеки України. Визначені головні актори ісламського політичного активізму та ідеологічні відмінності між ними. Доведено, що в сучасних умовах головними силами в політичного активізму в ісламі є суфії та ісламісти, між якими точиться постійне протиборство. Зазначено, що головною метою суфієв у немусульманський країні є досягнення конструктивного діалогу з місцевою державною владою для захисту інтересів своїх вірян у релігійно-соціальній сфері. Водночас політична активність суфієв найчастіше має вимушений характер, звичайно йдеться про відповідь на дії ісламістів. Розглянуто основні етапи формування ісламістської ідеології. Показано, що велика частка сучасних ісламістських організацій беруть на озброєння ідеї “Братів-мусульман”. Звертається увага на те, що кінцева мета ісламістів – створення всесвітнього мусульманського Халіфату, з правовою системою, заснованою на шаріаті (тобто фактично йдеться про знищення інших форм державного управління). У багатьох мусульманських країнах сьогодні при владі знаходяться прихильники ісламістської ідеології. Акцентовано увагу на тому, що навіть «помірковані ісламісти» у стратегічних комунікаціях намагаються активно використовувати етноконфесійні й політико-економічні чинники для поширення свого впливу на важливі для них регіони з метою отримання переваг безпосередньо для себе або для захисту інтересів своїх етнічноблизьких одновірців. Аналізуються можливі наслідки від втілення Анкарою в життя політичної ідеології, що відчуває значного впливу концепції «неоосманізму», орієнтованої на відновлення турецького домінування на теренах колишньої Оттоманської імперії.
Проблеми та перспективи розвитку підприємств будівельної галузі
(Університет «КРОК», 2020) Дмитренко, В.І.
У ринкових умовах розвитку національної економіки сфера будівництва є однією із провідних та найважливіших із видів економічної діяльності в Україні. Це пов’язано з тим, що підприємства будівельної галузі в Україні створюють велику кількість робочих місць і використовує продукцію всіх галузей (ланок) народного господарства. Тут варто також зазначити, що на рівень розвитку підприємств будівельної сфери в Україні також впливають процеси фінансування виробничої бази будівництва, рівень якості кадрового потенціалу, рівень поставок будівельної техніки, матеріалів та конструкцій. Усе це обумовило вибір теми статті, розкриває її актуальність та визначає загальну мету наукової роботи. Розвиток будівельної галузі неминуче викликає економічне зростання у країні та розв’язання багатьох соціальних проблем. На сучасному етапі досить складно говорити про будь-яку конкурентоспроможність цієї галузі. Якщо на регіональному рівні чітко простежується тенденція верховенства будівельних організацій центральних районів і великих містмільйонерів у зв’язку з їх значними потужностями й інвестиційною привабливістю, то на глобальному рівні підприємства будівельної галузі України значно відстає через брак необхідних фінансових та організаційних перетворень. Разом з тим ріст підприємств будівельної галузі неминуче викликає економічний ріст у країні і виникнення необхідних умов для розв'язання багатьох соціальних проблем. Але на сучасному етапі її розвитку говорити про будь-яку конкурентоспроможність цієї галузі не представляється можливим. Якщо на регіональному рівні чітко просліджується тенденція верховенства підприємства будівельної галузі центральних районів та великих міст-мільйонерів у зв’язку з їх значними потужностями і інвестиційною привабливістю, то на глобальному рівні будівельна галузь України програє через брак необхідних фінансових та організаційних перетворень.
Соціальні аспекти інноваційного розвитку туризму в регіоні
(Університет «КРОК», 2020) Підвальна, О.Г.; Феленчак, Ю.Б.
Однією з умов ефективного розвитку економіки є досягнення науково-технічного прогресу, розширення масштабів робіт, пов’язаних із розробкою і впровадженням у господарську практику нововведень. Тому на сучасному етапі функціонування туристичної галузі України вже не існує сумнівів щодо необхідності переходу індустрії туризму на інноваційну модель економічного розвитку. Крім того, на сьогоднішній день туризм є важливим соціальним явищем, яке охоплює значну частину населення планети, тому соціальна складова туристичної діяльності настільки вагома, що враховується практично на усіх просторових рівнях. У статті розглянуто передумови та особливості інноваційного розвитку туризму на регіональному рівні, а також обґрунтовано перспективні напрями інноваційної діяльності у туристичній сфері в умовах соціалізації економіки. Охарактеризовано два головні підходи до аналізу інноваційної діяльності у туристичній сфері – функціональний та просторовий. Наголошено на ролі просторового розвитку у туристичній діяльності та її соціальній функції. Для координації зусиль щодо формування цілісної і системної регіональної туристичної політики в умовах соціалізації економіки необхідною є розробка соціальної доктрини туризму. Проаналізовано соціальні аспекти та виділено організаційні форми інноваційних напрямів розвитку туризму на регіональному рівні, які не можуть бути реалізованими без забезпечення ефективного функціонування відповідних організаційних форм, серед яких органи державної влади та місцевого самоврядування; наукові та освітні заклади; місцеві громади та інші спільноти; туристичні підприємства та організації; заклади сфери обслуговування, транспортні та інші мережі; заклади технічного обслуговування, консалтингові організації; дестинації; засоби масової інформації та ін. Детально розглянуто механізми реалізації адміністративно-управлінського та інформаційного напрямів інноваційного розвитку туризму в регіоні.
Сталий розвиток закладів вищої освіти: локальні інформаційно-комунікативні аспекти
(Університет «КРОК», 2020) Ляшенко, О.М.
Сучасною світовою стратегічною тенденцією є становлення динамічної концепції освіти в інтересах сталого розвитку. Освіта є передумовою та водночас пріоритетним засобом досягнення сталого розвитку. Згідно з Порядком денним на ХХІ століття освіту визнано як процес, за допомогою якого людина і суспільство можуть повністю розкрити свій потенціал, оскільки вона має вирішальне значення для забезпечення формування цінностей і підходів, прищеплення навиків і заохочення поведінки, сумісної зі сталим розвитком. Особлива роль у цьому процесі належить вищій освіті. Сутнісною компонентою сталого розвитку закладів вищої освіти є аксіологічне та когнітивно-поведінкове сприяння задоволенню соціальних, екологічних та економічних інтересів суспільства на основі максимально повного розкриття творчого потенціалу всіх учасників університетської спільноти: студентів, науково-педагогічного складу, обслуговуючого та допоміжного персоналу і менеджменту. Отже, сталий розвиток закладів вищої освіти є безперервним процесом гармонізації взаємодії внутрішніх стейкхолдерів щодо узгодження здійснюваної освітньої та науково-дослідної діяльності з концептуальною тріадою сталого розвитку – соціальна, екологічна, економічна сфери в ендогенній та екзогенній площинах та переходом до стійкого функціонування. Сучасні бізнес-моделі ЗВО мають бути скерованої не на ретрансляцію, а не генерацію нових знань щодо сталого розвитку, та перетворення їх на ціннісний ресурс стійкого функціонування за допомогою відповідного інформаційно-комунікативного супроводу. Протягом понад десятиліття в Україні сформувався певний пласт наукових досліджень, присвячених проблематиці сталого розвитку. Однак, чисельність таких досліджень, присвячених освітній складовій, не є надто потужною. Ще меншою є частка наукових праць, присвячених діяльності ЗВО як суб’єктів сталого розвитку. Відтак, інформаційно-комунікативні аспекти цієї проблематики також наразі не є центром уваги вітчизняних дослідників. Тому наразі одним з каменів спотикання у контексті сталого розвитку ЗВО є коло питань інформаційно-комунікативного характеру.
Стан та перспективи розвитку ІТ-аудиту в Україні
(Університет «КРОК», 2020) Гребень, С.Є.; Мігус, І.П.; Одарчук, К.М.; Мігус, Ірина Петрівна
У статті досліджено сучасні підходи до трактування поняття «фінансовий контроль», які розглядають його як вид фінансової діяльності держави, як діяльність органів фінансового контролю, як форми реалізації контрольної функції фінансів, як система спостереження і перевірки дій та контрольних заходів. Обґрунтовано, що безпосередньо державі, як гаранту безпеки та надійності фінансової системи країни, належить запровадження нових форм державного фінансового контролю та визначення державних органів, які будуть забезпечувати реалізацію цієї функції. Водночас, у застосуванні ІТ-аудиту як інструменту реалізації фінансового контролю, залишається чимало дискусійних питань. Мета статті полягає у вивченні процесу організації державного фінансового ІТ-аудиту в Україні. Виокремлено основні завдання ІТ-аудиту, до яких належать: проведення перевірки (дослідження) та аналізу (оцінки), а також розроблення пропозицій та рекомендацій щодо усунення виявлених під час аудиту недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. Досліджено процес здійснення ІТ-аудиту у відповідності із законодавством України, який включає чотири етапи, а саме: планування та організація аудиту (попереднє дослідження об’єкта аудиту, розроблення плану, складення та затвердження програми аудиту); проведення аудиторських процедур, формування та оформлення аудиторських доказів, підготовка аудиторських висновків, пропозицій і рекомендацій; звітування за результатами аудиту, зокрема шляхом формування та узгодження проєкту звіту про результати аудиту, підписання протоколу узгодження, формування, підписання та подання звіту об’єкту аудиту; проведення моніторингу виконання поданих за результатами аудиту пропозицій та рекомендацій і результатів їх впровадження. Встановлено, що ІТ-аудит дає можливість здійснити оцінку щодо: вартісного показника матеріально-технічного забезпечення ІТ середовища та його актуальності; забезпечення інформаційної безпеки та надійності ІТ середовища; наявних ІТ ресурсів та можливих ризиків від прийняття рішень щодо їх модернізації; відповідності потреб об’єкта аудиту до наявних можливостей використання ІТ середовища, готовність до збільшення користувачів наявними інформаційними ресурсами. Розроблено процес організації внутрішнього ІТ-аудиту, проведення якого на регулярній основі дозволить здійснити оперативне виявлення слабких ланок цієї системи, попередження внесення недостовірних даних до фінансової та іншої аналітичної звітності, попередження ризиків втрати інформації.
Стратегічні орієнтири в реалізації захисту прямих іноземних інвестицій в системі економічної безпеки України
(Університет «КРОК», 2020) Москов, В.А.
Проведений аналіз економічної ситуації та інвестиційного клімату в Україні. Визначено чинники, що негативно впливають на стан інвестиційної привабливості держави. З’ясовано, що економічна криза, в котрій опинилась держава від впливом зовнішніх, але головним чином внутрішніх факторів, надалі може призвести до руйнації економіки в цілому, якщо не будуть прийняті екстрені та ефективні заходи щодо залучення інвестицій – як зовнішніх, так і внутрішніх. Встановлено, що досить складна ситуація із залученням внутрішніх інвестицій пов’язана, в першу чергу, з недосконалим або, в деяких випадках, суперечливим законодавством, впливом адміністративного ресурсу на вирішення будь-яких економічних проблем, в тому числі, із застосуванням корупційних схем. Досить поширеним є висловлювання про те, що змінити інвестиційний клімат в країні можна на основі реформування законодавства, системи управління економікою тощо. Реформування, тобто зміна форм управління, вже вичерпало свій потенціал. Застарілою є саме законодавство та система управління економічними процесами та економікою в цілому. На теперешньому етапі в Україні потрібна кардинальна заміна основ та принципів управління економікою. Запропоновано в якості інструменту вирішення зазначених проблем використати технології блокчейн, що по собі є революційною технологією в системах управління будь-якими процесами. Це, безумовно, призведе до значного обмеження корупційних схем, крадіжок з бюджету та відновлення чесної конкуренції. Наголошено, що стратегічними напрямами для інвестування в короткостроковій перспективі є ті напрями економіки, в яких держава втрачає найбільші фінансові ресурси: митний контроль, контроль обігу лікарських речовин, алкоголю та тютюну, контроль енергоринку, відшкодування податку на додану вартість. Зазначено, що у зв’язку з прийняттям закону про ринок землі, використання технології блокчейн необхідне для кадастру земельних діянок та обліку прав їх власників. Негайного залучення на довгострокові терміни потребують інвестиції в галузі, що сприяють відновленню трудових ресурсів: освіту, охорону здоров’я та реорганізацію пенсійного забезпечення.
Типи мережевих підприємств у міжнародному бізнесі
(Університет «КРОК», 2020) Вікторов, Б.В.
В статті здійснено вивчення наукових підходів щодо класифікації ознак типології сучасних мережевих підприємницьких структур. Існуючу класифікацію (ознака організаційно-управлінських методів (централізації (юридичної, економічної, ринкової залежності), децентралізації, гібридного); ознака масштабів діяльності (для міжнародного бізнесу) (глобальна, міжнародна, міждержавна (в тому числі національна, регіональна)); ознака галузевої належності (спеціалізації); ознака видів діяльності; ознака характеру формату функціонування; ознака характеру (видів) диверсифікації напрямків функціонування учасників об’єднання; ознака цільового орієнтиру створення мережевого об’єднання (маркетингово-організаційна ознака); ознака строковості партнерства; ознака суб’єктів-учасників мережевого підприємницького об’єднання) запропоновано розширити за рахунок ознак участі всіх структурних елементів у якості підпорядкованих підрозділів мережевої підприємницької структури (в складі ознаки централізації) та ознаки інноваційного (високотехнологічного) характеру продукції (послуг). На підставі вивчення наукових підходів до систематизації ознак було розроблено авторський підхід до типології мережевих підприємницьких структур, що функціонують на сучасному етапі розвитку. Вказаний підхід враховує особливості функціонування та розвитку мережевих підприємств, що функціонують в середовищі міжнародного бізнесу, його положення розширюють теоретичну базу дослідження в розрізі можливості використання поданої типології в якості картини розвитку таких структур при створенні історіографії трансформації мережевої економіки. Авторський підхід передбачає виділення мережевих структур залежно від характеристик ознаки організаційно-управлінських методів, ознаки масштабів діяльності (для міжнародного бізнесу), організаційно-правової ознаки, ознаки галузевої належності (спеціалізації), ознаки видів діяльності, ознаки характеру формату функціонування, ознаки характеру (видів) диверсифікації напрямків функціонування учасників об’єднання, маркетингово-організаційної ознаки, ознаки строковості партнерства, ознаки суб’єктів-учасників мережевого підприємницького об’єднання, ознаки інноваційного (високотехнологічного) характеру продукції (послуг).
Тьюторська діяльність: сутнісні основи, практика, перспективи
(Університет «КРОК», 2020) Чаюн, Н.С.
У статті досліджено проблематику тьюторства як інноваційної освітньо-професійної технології , яка сьогодні актуалізується в світлі реформаторських змін, що відбуваються в системі вищої освіти України. В умовах технологізації цілісного освітнього процесу, зростання мотивації на розробку інноваційних способів передачі, засвоєння та застосування сучасних знань, вироблення необхідних в новому столітті компетенцій саме інституція тьюторства сприятиме активному впровадженню в практику вишів особистісно-орієнтованого навчання, розкриттю індивідуально-творчого потенціалу майбутніх фахівців. Проведений аналіз теоретичних джерел та практики закладів вищої освіти показав зростаючий інтерес до організації діяльності тьюторів як особливої категорії науково-педагогічних кадрів, яка супроводжує навчально-пізнавальну роботу студентів, забезпечує розробку й реалізацію ним власної індивідуальної навчальної програми, траєкторії індивідуального освітньо-професійного розвитку. Ефективна діяльність тьютора неможлива без системної різнобічної його підготовки як педагога-фахівця так и педагога-методиста, педагога-науковця, педагога-організатора, який мотивований на продуктивне виконання своїх специфічних функцій і творчо й відповідально ставиться до своєї діяльності. Особливу увагу в статті приділено обґрунтуванню найбільш вдалої, на думку автора, моделі тьюторської діяльності, яка складається з діалектичної єдності таких дій: аналітико-діагностичних, мотиваційно-цільових, організаційно-методичних, професійно-змістових, контрольно-оцінювальних. Успішному виконанню запропонованих дій сприятиме розроблена автором освітньо-професійна програма підготовки педагогів до різних рівнів тьюторської діяльності: продуктивна реалізація тьюторського проекту вимагає об’єднання зусиль адміністрації ЗВО, науково-педагогічної громадськості щодо визначення нормативно-правового статусу даної категорії педагогічних кадрів, їх фінансового забезпечення на основі виконання ними специфічних функцій та індивідуальної навчально-пізнавальної, розвивально-виховної та науково-дослідної роботи.
Управління інноваційним розвитком регіону на основі використання його здатності до самоорганізації в умовах сталого розвитку
(Університет «КРОК», 2020) Мельниченко, Г.М.; Гончаренко, М.Ф.; Безчасний, О.У.
Актуальність досліджуваної теми полягає в тому, що в сучасному суспільстві найважливішою ознакою інноваційної економіки є різке зростання ролі організації і самоорганізації в науковому і технологічному розвитку. У зв'язку з цим абсолютно змінюється роль нових знань і компетенцій науково-технічної та управлінської еліти та роль самоорганізації у розвитку економіки як методології нелінійного управління складними системами, які знаходяться в стані нестійкості. Відтак дослідження управління інноваційним розвитком регіону на основі його здатності до самоорганізації є дуже вчасним та актуальним. В статті досліджено історичні етапи виникнення і розвитку науки синергетика, яка розкриває фундаментальні основи порядку в природних і соціально-економічних утвореннях, загальні принципи еволюції і самоорганізації складних нерівноважних систем. Визначено зв'язок науки синергетики із процесом самоорганізації. Подане авторське бачення дефініції самоорганізація, яка визначається як процес спонтанного структуроутворення, який є протилежним тенденціям руйнування існуючих структур. Визначено основні критерії та умови створення і функціонування соціально-економічних систем, які само організуються. Визначено, що в само організованій системі повинен бути певний орган, який виконує роль своєрідного фільтру, здатного розпізнавати характер впливів і в залежності від їх виду виконувати ті чи інші дії. Визначено важливість для управління функціонуванням самоорганізації дотримання закону «необхідної різноманітності», який визначає ефективність функціонування складних керованих систем. Сформульовано основні вимоги до формування, функціонування та розвитку систем, які само організують соціально-економічні системи. Досліджено, що процес самоорганізації найбільш повно розкривається через основні принципи синергетики: два принципи буття - гомеостатичність та ієрархічність, і п'ять принципів становлення - нелінійність, нестійкість, незамкнутість, динамічна ієрархічність і спостереження. Проведений автором аналіз дозволив прийти до висновку про те, що інноваційний розвиток регіональних соціально-економічних систем, як і інших складних нелінійних об'єктів, підпорядковується загальним законам самоорганізації.
Формування інтелектуального капіталу: теоретичний аналіз проблеми в сучасній економічній літературі
(Університет «КРОК», 2020) Другова, Є.В.
У статті охарактеризовано розробки провідних представників економічної думки у межах теорії інформаційної економіки. Проаналізований науковий доробок вітчизняних та зарубіжних вчених щодо становлення теорій інтелектуального капіталу, починаючи від теоретичних праць представників класичної політичної економії до глибоких досліджень сучасних вчених (А. Сміт, Д. Рікардо, У. Петті, Т. Шульца Г. Беккера, Л. Турроу, А. Маршалл, Л. Вальрас, М.І. Туган-Барановський, А. Чухно, Д.П Богиня, О. А. Грішнова, Е.М. Лібанова, А.М Колот ). Виокремлено рівні аналізу у працях названих вчених (індивідуальний, мікрорівень та макрорівень) та з’ясовано відмінності в підходах до оцінки людського капіталу (як актив, як особлива форма капіталу, як цінні якості людини, як витрати).Розкрито взаємозв’язок категорій «людський капітал» та «інтелектуальний капітал», показано їх інноваційну роль в розвитку економіки. На основі систематизації визначень інтелектуального капіталу в сучасній економічній літературі сформульовано авторське бачення сутності категорії «інтелектуальний капітал» у вузькому та широкому сенсі слова. Визначено основні чинники формування інтелектуального капіталу, зокрема, поява інформаційно-інтелектуальних технологій, що спричинило суттєве поглиблення процесів інтелектуалізації праці та забезпечило істотні зрушення у соціально-економічній структурі суспільства в цілому. Авторкою доведено необхідність спеціальних теоретичних досліджень нематеріальних ресурсів і факторів виробництва, серед яких інформація, знання, інтелектуальна праця, а також розкрито необхідність створення умов для ефективного використання інтелектуального капіталу в процесах інноваційної діяльності.
Інновації в управлінні діяльністю випробувальної лабораторії легкої промисловості з урахуванням системних ризиків
(Університет «КРОК», 2020) Віткін, Л.М.; Сингаївська, О.О.; Віткін, Леонід Михайлович
Пріоритетним завданням для нашої країни є впровадження сучасних інформаційних технологій в бізнес-процеси підприємств та державних установ. Поняттями, що активно впроваджуються в бізнесі та в державному управлінні є: автоматизація, оцифровка даних та діджиталізація. Діджиталізацією називається цифрова трансформація. Цифрові технології відкривають унікальні можливості для розвитку нашої економіки та підвищення якості життя громадян. Завдяки глобалізації світу, діджиталізація стає неминучою. У всьому світі через соціальні мережі доступні послуги, які раніше надавалися лише в межах однієї країни. Діджиталізація бізнес-процесів є тим важелем, що сприяє їх просуванню. Основні переваги: економія часу і підвищення продуктивності; оптимізація та покращення комунікації; вихід на новий рівень обслуговування клієнтів; підвищення конкурентоспроможності за рахунок поліпшення клієнтського досвіду, загальної оптимізації робочого процесу та виявлення ризиків. COVID-19 вніс свої корективи. З моменту поширення світом вірусу діджиталізація прискорилась. Бізнес, державні установи, навчальні заклади були змушені працювати дистанційно. Впровадження сучасних технологій у всі робочі процеси передбачає не лише встановлення сучасного обладнання або програмного забезпечення, але і фундаментальні зміни в підходах до управління, зовнішніх комунікацій, корпоративної культури. Як наслідок підвищується продуктивність кожного співробітника і рівень задоволеності клієнтів, а підприємство здобуває репутацію прогресивного та сучасного. Це перехід з локального ринку на національний і міжнародний ринок. У статті проаналізовано впровадження сучасних інформаційних технологій в елементи управління діяльністю випробувальної лабораторії легкої промисловості: сформовано алгоритм реєстрування замовлення, визначення потреб замовника, що проведені на основі аналізу із застосуванням семи принципів HACCP. Розроблена методика визначення критичних контрольних точок (ККТ) на основі кластерного аналізу. Представлений аналіз виконує функцію моніторингу щодо визначення пріоритетних потреб замовника, тобто дозволяє випробувальній лабораторії виявити свої слабкі ланки по відношенню до потреб замовника. А відтак оцінити свою конкурентоспроможність.