Вчені записки Університету "КРОК". 2022. №3(67).

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/2279

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 20

Development of the educational process in war-time through dual education
(Університет «КРОК», 2022) Momot, Nelia; Момот, Неля Миколаївна
The article observes the development of dual education in Ukraine. The role of stakeholders in the interaction of the triangle: stakeholder -HEI -student is determined. The aim of the article is to reflect and observe the use of dual education in wartime as a practical form of educational program in combination with the production process on the example of the program subject area «Journalism». During the research the following methods were used: analysis, statistical method, experiment. Conclusions. It was defined that dual education makes it possible to draft an individual curriculum in accordance with the production objectives of the enterprise. This is confirmed by the participation of «KROK» University in the International Erasmus+ Project COOPERA “Integrating Dual Higher Education in Moldova and Ukraine”. Of course, not everything could be applied as a template in Ukraine, but developing your own model based on international experience is quite realistic, taking into account the current challenges in the labor market. Innovative management in the provision of such tasks of higher education consists of methodical work on the creation of integrated curricula with a clear demarcation of components, whichwill provide the theoretical part and the practical component, determined on the basis of the extrapolation "practical discipline -production tasks". Modern projects provide an opportunity to stabilize the education sector in the long run, taking into account the challenges of the war. If we take as an example the Russian-Ukrainian war, it is obvious that such efforts are being made in recording the facts of war crimes for further transfer of information to governmental agencies. In order not to violate the Laws of Wartime regarding the recording of video materials, the state has created a series of chatbots, the filling ofwhich can be fully ensured by the efforts of students. Ukrainian education continues the implementation of renewal at the expense of international projects, such as, for example, the introduction of dual education. The basic positions in these processes are: the material and technical base that can be provided by enterprises for the implementation of the program results of training by institutions of higher education, the harmonization of the structure and content of domestic educational programs with European standards, the adaptation of knowledge and skills provided by education to the real life needs of the military time, mobility of processes of updating professional competences, bringing the structure of state training standards into line with real needs and requests, taking into account the tendency of a sharp decline in the demographic picture in wartime conditions. Currently, the labor market is unbalanced due to the war. The training of new personnel, their rapid acquisition of professional experience is an urgent issue that can be partially solved by the dual form of education
Використання кодів історичної пам’яті українців у терапевтичних метафорах
(Університет «КРОК», 2022) Ткач, Разіда; Сербова, Ольга; Ткач, Разіда Мугаллімовна
У статті розглянуто феномен соцієтальної психіки та розкрито зміст впливу архетипів на духовну трансформацію українців під час війни. Акцентовано на значенні для людини розуміння символічного життя та окреслено особливості психологічної допомоги в розвитку символічного та метафоричного мислення. Наведено короткий аналіз трактування неусвідомлених форм життя соціуму та колективного несвідомого психіки людини. Зокрема, виділені такі визначення як позаперсональна система психіки, психокультура соціуму, внутрішня мова суспільства та архетипи. Зосереджено увагу на полярні стани людини під час війни, від безпорадності та апатії до активності та сили. Наголошено на тому, що психіка людини має внутрішні механізми захисту та самозцілення, але їх треба розблокувати, «дістати» з несвідомого та свідомо ідентифікувати із власною психічною цілісністю. Вказано на значення в цьому процесі символічного мислення і мови та надано приклад використання терапевтичної метафори з використанням архетипічних символів. Визначено зміст психологічної допомоги щодо розвитку символічного та метафоричного мислення людини. Зокрема, вказано, що психолог має навчитися взнавати і відображати символічний вміст переживань клієнта, розмовляти з ним на його символічній мові та привносити в психологічні зустрічі всі елементи символічного життя. На підставі проаналізованого матеріалу й багаторічного досвіду роботи з метафорою було розроблено терапевтичну метафору «Букет з пшеничних колосків», яка була використана в психотерапевтичній роботі з гетерогенними групами українців, які перебували в різних життєвих обставинах під час терапевтичних зустрічей. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено вплив терапевтичної метафори, з використанням архетипічних символів, на підвищення ресурсу та гармонізацію психіки людині.
Забезпечення продовольчої безпеки України в умовах мінливого безпекового середовища
(Університет «КРОК», 2023) Франчук, Василь; Копитко, Марта; Мельник, Степан; Копитко, Марта Іванівна
Доведено, що право на гідне харчування, що відноситься саме до соціально-економічних прав людини, гарантується та забезпечується у рамках здійснення продовольчої політики держави. Соціальну функцію держави можна структурно уявити як комплекс елементів, кожен із яких знаходить вираз у конкретному напрямі соціальної діяльності держави. Забезпечення продовольчої безпеки є одним з цих елементів і в сьогоднішніх умовах набуває неабияку актуальність для України. Основною метою дослідження є характеристика особливостей забезпечення продовольчої безпеки України в умовах мінливого безпекового середовища. За результатами проведеного дослідження було визначено ключові особливості стану продовольчої безпеки України. Визначено, що продовольчу безпеку України загалом, та її суб'єктів зокрема, можна визначити, як невід'ємний фактор збереження національного суверенітету, основну складову державної демографічної політики, з метою забезпечення гарантованості якості високих стандартів життєзабезпечення населення не лише у середньостроковій, а й у довгостроковій перспективі. Встановлено, що забезпечення належного рівня продовольчої безпеки стимулює економіку держави – як за допомогою науково-технічного прогресу, так і через підтримку виробників продовольства, стимулюючи їх до вдосконалення технологій. Отже, дуже важливу роль відіграє зростання реальних доходів населення, їхня купівельна спроможність, стабільна економічна ситуація в державі. Визначено, що продовольча безпека складається із здатності держави, її окремих інститутів, агропромислового комплексу та фермерських господарств забезпечити виробництво доступної продукції для всіх категорій громадян. Продовольча безпека являє собою гарантований обсяг продовольства, необхідний і забезпечуваний внутрішніми джерелами споживання державою та її регіонів. Проведено дослідження ключових елементів забезпечення продовольчої безпеки України в умовах мінливого безпекового середовища.
Конкурентоспроможність підприємств в умовах глобального інноваційного розвитку економіки
(Університет «КРОК», 2022) Копитко, Марта; Вінічук, Марія; Копитко, Марта Іванівна
Метою статті є обґрунтування теоретико-прикладних засад дослідження конкурентоспроможності підприємств та виявлення основних проблем її розвитку в умовах глобального інноваційного розвитку економіки. Стабільний розвиток економіки країни неможливий без сталого розвитку підприємництва. Поява значних дестабілізуючих чинників ведення господарської діяльності не сприяють зміцненню конкурентоспроможності підприємств, а поглиблення суспільно-політичної кризи, зумовленої повномасштабним вторгненням Росії та територію України, ще більше посилюють процеси дестабілізації та структурні зміни. Як наслідок, значна частина підприємств припинили свою діяльність, інша – досі не може оговтатися від потрясінь, спричинених веденням бойових дій, та не спроможні відновити свою діяльність й бути конкурентоспроможним на ринку. Окреслені тенденції вимагають пошуку ефективних методів виходу із кризи, одним із інструментів яких може стати інтенсифікація інноваційного розвитку. У статті визначено сутність та досліджено особливості конкурентоспроможності підприємств в умовах глобального інноваційного розвитку економіки. Встановлено, що в основними проблемами забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств є низький рівень фінансування інноваційної діяльності підприємств, надмірний податковий тиск на суб’єкти господарювання, несприятливий інвестиційний клімат та збройна агресія Російської Федерації. Обґрунтовано доцільність запровадження інновацій у фінансово-господарську діяльність підприємств з метою підвищення їх конкурентоспроможності та зміцнення позиції на ринку.
Концептуалізація актуальних напрямів економічного відновлення та розвитку промислових підприємств
(Університет «КРОК», 2022) Кириченко, Оксана; Кириченко, Оксана Сергіївна
У статті досліджено питання концептуалізації актуальних напрямів економічного відновлення та розвитку промислових підприємств. Сформоване та запропоноване концептуальне бачення відновлення промисловості України на засадах впровадження нових технологій обґрунтовує основні концептуальні аспекти та засади формування і впровадження процесів розвитку вітчизняної промисловості, визначає мету, основні цілі, принципи формування та забезпечення розвитку вітчизняної промисловості, враховує особливості та характеристики її сучасного стану. Виявлено, що цілями економічного відновлення та розвитку промисловості є: техніко-технологічне оновлення виробничих потужностей національної промисловості на основі інноваційних цифрових технологій; інноваційний розвиток розробка та створення нових технологій необхідних для забезпечення розвитку промисловості; інвеституційне забезпечення, залучення інвестицій в процеси модернізації; створення та розвиток нових високотехнологічних виробництв та галузей; зростання конкурентоспроможності та ефективності вітчизняної промисловості; розвиток малого та середнього бізнесу із активним залученням до процесів розробки та впровадження інформаційних технологій проведення НДДКР, розвитку сучасного виробництва; реалізація людського інтелектуального потенціалу, ефективне використання кадрових ресурсів зі зростанням їх якості та соціально-економічного рівня. Визначено основні напрями розвитку промисловості: удосконалення інституційного базису розвитку промисловості України; формування нормативно-правових основ базису розвитку промисловості; активування інноваційного розвитку та розробки нових технологій в Україні; стимулювання інвестиційного забезпечення впровадження інновацій в промисловості України; розвиток цифрової економіки та впровадження цифрових технологій в промисловості; зростання інтелектуального потенціалу та якості кадрового забезпечення промисловості країни; розбудови інноваційної, інвестиційної інфраструктури забезпечення процесів розвитку промисловості України в умовах переходу до технологій Четвертої промислової революції. Важливою складовою концепції є визнання необхідності гармонізації процесів техніко-технологічного розвитку промисловості України та інтеграція із технологіями Четвертої промислової революції та «Індустрії 4.0» у світі.
Модернізація соціального діалогу в нових соціально-економічних реаліях: аналіз альтернатив
(Університет «КРОК», 2022) Ільченко, Богдан
Стаття присвячена аналізу стану та проблем функціонування інституту соціального діалогу в умовах трансформації соціально-трудових відносин. Проаналізовано актуальні дослідження з даної проблематики. В статті розглядається синергетичний підхід до визначення місця і ролі соціального діалогу. Досліджується інституційна спроможність соціального діалогу у формуванні політики, умови підвищення ефективності соціального діалогу в Україні в часині його здатності реагувати на традиційні та нові виклики в сфері соціально-трудових та соціально-економічних відносин. Розглядається провідна роль комунікацій між сторонами соціального діалогу в контексті його загальної ефективності, проблеми організаційної спроможності соціальних партнерів та відповідальних інституцій національного рівня забезпечити їх сталість. Запропоновано авторських підхід до аналізу ключових чинників ефективності соціального діалогу, а саме: сталі комунікації, позитивний соціальний капітал, відповідальне соціальне партнерство. Аналізуються альтернативні шляхи модернізації соціального діалогу в Україні. Зокрема зроблено висновок про те, що відсутність змін чинної моделі соціального діалогу ставить під питання його суспільну легітимність та дієздатність, особливо в кризових умовах. Піддано критиці альтернативу, що базується на збереженні традиційної трипартивної моделі соціального діалогу із суттєвим зміцненням її інституційної спроможності. Визначено недоліки такого підходу. Обґрунтовано доцільність реалізації альтернативного варіанту, який базується на необхідності мультипартивного підходу до соціального діалогу, коли до традиційних соціальних партнерів додаються інші організації громадянського суспільства. Обґрунтовано висновок, що така модель відповідає сучасним викликам в частині реалізації цілей Сталого розвитку, особливо на територіальному рівні та рівні громад, де є об`єктивна необхідність широкого залучення, окрім організацій роботодавців та найманих працівників, інших зацікавлених стейкхолдерів для спільного узгодження та реалізації стратегій їх розвитку.
Образ Я і уявлення про майбутнє у молоді
(Університет «КРОК», 2022) Васильченко, Ольга; Бацман, Євген; Васильченко, Ольга Миколаївна
Зроблена спроба розглянути та систематизувати науковий теоретичний матеріал з питання феномену майбутнього саме в контексті психологічних досліджень. Розкриті особливості проектування особистістю власного життя. Вивчені особливості взаємозумовленого впливу особистісних характеристик молодої людини, її структурних компонентів образу Я та їхній вплив на процес та зміст проектування власного майбутнього. Проектування власного життєвого шляху досить складний і тривалий процес, який передбачає побудову життєвого плану, який виникає лише тоді, коли предметом роздумів стає не лише кінцевий результат (сама мета, її досягнення), а й способи його досягнення, шлях, яким людина має намір слідувати, і ті об'єктивні та суб'єктивні ресурси (самооцінка), які їй для цього знадобляться. Відповідно проектування власного життя відбувається як на рівні особистісному – проектування себе у майбутньому; так і на рівні змістовно-операційному – проектування власних дій по досягненню бажаного майбутнього. Проблема проектування життєдіяльності у психології розвивається в рамках проблематики вивчення особливостей особистісної активності, орієнтованої на досягнення суб'єктом свідомо поставленої мети. Процес постановки мети та її реалізації цілеспрямованої дії утворює ту основу, де суб'єкт реалізує проектування свого життя. Проект, що вибудовується суб'єктом, інтерпретується як усвідомлюване проживання людиною мети, реалізація тих чи інших цінностей у поєднанні зі спрямованою на їхнє досягнення внутрішньої та зовнішньої активності суб'єкта. Психологічна наука не має чіткого трактування сутності феномена майбутнього. Проте, вона має розгорнуте психологічне трактування психологічних функцій майбутнього в житті людини. В рамках дослідження прийняття точка зору щодо основної функції майбутнього, яка полягає в забезпеченні смислової та часової перспективи особистості. В психологічній науці дані функції-характеристики розкриваються через категорію образу майбутнього. В рамках нашого дослідження ми погоджуємося з трактування, які розглядають образ майбутнього, як новоутворення, яке постає як прогноз, як реальна конструктивна життєва перспектива, як життєвий план особистості. Образ майбутнього є мультимодальним (що включає різні часові координати, емоційні і когнітивні процеси) конфігуратором, властивим як окремій особистості, так і групі загалом.
Особливості розвитку бізнес–середовища малого підприємництва в Україні в період пандемії COVID-2019
(Університет «КРОК», 2022) Каліна, Ірина; Шуляр, Наталія
У світі склалася нестандартна ситуаційна криза, за якої підприємства, в тому числі і малі підприємства зазнали значних збитків. Ця ситуаційна криза - пандемія COVID-19, яка потужно вразила не тільки українську економіку, а й світову. За короткий час вона змінила світові стандарти розвитку економіки, порушила макроекономічну стабільність, спричинила небезпеку для життя і здоровя населенню планети. Значна кількість малих підприємств потерпіли найбільше, так як вони менш пристосовані до зовнішніх змін та мають незначні ресурсні забезпечення, тобто більш уразливі, а їх резервний капітал, який можна було б спрямувати на зменшення негативних наслідків, спричинених пандемією, здебільшого відсутній узагалі. Малі підприємства є фундаментом економіки будь-якої країни, і з впливом COVID-19 на економіку в усьому світі їх захист став більш важливим, ніж будь-коли. З моменту виявлення першого випадку пандемії в Україні уряд вживає різноманітних масштабних медичних та економічних заходів, щоб пом’якшити їх вплив. Щоб підтримати малі підприємства, влада має використовувати різні механізми, співпрацюючи із різними неурядовими організаціями. Крім того, власники малого бізнесу повинні підтримувати персонал, а також спілкуватися з персоналом, постачальниками, банками та клієнтами протягом цього страшного коронавірусного періоду. В статті розкриті принципи завдяки яким можна буде впоратися із ситуаційною кризою та використати майбутні потенціальні можливості малих підприємств: принцип уміння існувати у ситуації невизначеності; призупинення трансформації; фокус у майбутньому; здатність йти на компроміси; поширення інформації; забезпечення зовнішньої підтримки; використання цілеспрямованого підходу. Дані принципи успішної трансформації малих підприємства допоможуть швидко активізуватися на ринку. Також було розглянуто стимулювання та підтримка малого та середнього бізнесу при коронавірусі на 2020—2022 роки, яке було запропоновано державою, у формі програми. Тобто вплив пандемії COVID-19 змусив згрупуватися увесь світ, з’явилися нові професії, трансформувалися ринки до нових умов реалізації товарів.
Оцінка практичного використання пошукових алгоритмів для вирішення завдань логістики, в основі яких лежить задача комівояжера
(Університет «КРОК», 2022) Троцько, Володимир; Чернозубкін, Ігор; Добришин, Юрій; Троцько, Володимир Валентинович; Чернозубкін, Ігор Олександрович; Добришин, Юрій Євгенович
Актуальність публікації обумовлена зростанням практичних потреб логістичного забезпечення в динамічному середовищі потоків обслуговування та транспортування. Необхідність ефективного використання ресурсів під час логістичної обробки замовлень із застосуванням засобів автоматизації сьогодні не викликає сумнівів особливо для задач пов’язаних з комбінаторною логікою де досягнення оптимального результату пов’язане зі значними обчислювальними ресурсами. Однією з таких задач є задача комівояжера(TSP). Метою публікації є порівняльна оцінка групи алгоритмів для вирішення практичних логістичних завдань, в основі яких лежить задача комівояжера. Методологія дослідження ґрунтувалась на проведенні обчислювального експерименту та проведенні подальшого аналізу отриманих результатів для декількох метаевристичних алгоритмів, один із яких був запропонований авторами як комбінація двох відомих методів - методу Монте-Карло та методу найближчого сусіда або “жадібного алгоритму”. В результаті проведеного дослідження з’ясувалося що запропонований комбінований метод є більш ефективним при вирішенні TSP великої розмірності серед розглянутих алгоритмів, отже його використання на практиці для вирішення логістичних задач призведе до суттєвішої економії ресурсів. Також слід зазначити, що підхід, якій ґрунтується на комбінації двох, а можливо і більшої кількості методів, може бути більш продуктивним, ніж використання одного алгоритму, що дає простір для подальших досліджень.
Порівняльний аналіз традиційного та логістичного управління сучасними організаціями
(Університет «КРОК», 2022) Генчевська, Вікторія
Визначено, що процес удосконалення й підвищення ефективності логістичного управління сучасними організаціями на основі нових логістичних концепцій, підходів та принципів управління стає все більш актуальним. Це пов’язано з тим, що в сучасних умовах все більшими темпами відбувається перехід від традиційних підходів та принципів управління до більш сучасних і досконалих логістичних. У статті проведений порівняльний аналіз традиційного та логістичного управління з метою обґрунтування вихідних даних і підстав для подальшого удосконалення логістичного управління за рахунок визначених позитивних та негативних рис цих видів управління. Визначена низка розбіжностей між традиційним та логістичним управлінням, як взагалі концептуальними (принципові) такі в сфері організації виробництва, управління фінансовими, матеріальними та інформаційними потоками. Окрім того, досліджено і багато спільного в цих процесах управління, що пов’язано з єдиною природою і філософією цих явищ. Досліджено, що процес логістичного управління є продовженням традиційного управління об’єктами господарства та виробництва в нових економічних і ринкових умовах. Також запропоновані шляхи щодо подальшого удосконалення логістичного управління сучасних організацій саме за рахунок визначених позитивних та негативних рис цих видів управління та запропоновані перспективи проведення подальших досліджень в цій галузі.
Принципи TQM у діяльності випробувальної лабораторії легкої промисловості
(Університет «КРОК», 2022) Сингаївська, Ольга; Віткін, Леонід; Віткін, Леонід Михайлович
Наразі Україна переживає нелегкі часи. Отримання статусу кандидата члена ЄС розкриває для країни нові політичні та економічні можливості. Для випробувальної лабораторії легкої промисловості це означає, що потрібно приділити увагу та врахувати у своїй діяльності вимоги Європейського Союзу. У статті проаналізовано Регламент (ЄС) 2019/1020 з нагляду за ринком, відповідність продукції та СЄ маркування, який встановлює вимоги до контролю над ринком, що стосуються збуту. Відповідно до цього аспекту надано перспективи розвитку випробувальної лабораторії. Стверджено, що реалії сьогодення змушують керівників випробувальної лабораторії легкої промисловості замислитися про перспективи розвитку нових аспектів у діяльності. Один з таких аспектів – вихід на європейський ринок. Випробувальна лабораторія легкої промисловості має великий досвід стосовно випробувань, що пов’язані з методиками застарілих стандартів, тобто ГОСТами. Але на теперішній час лабораторія вже опрацювала та ввела у свою діяльність занадто багато нових гармонізованих методів випробування. При виборі введення нового методу керівництво, в основному, покладається на свої знання та досвід. Але для об’єктивної оцінки має бути створений загальний алгоритм щодо прийняття рішення. У статті розглянуто фактори, що впливають на прийняття рішення щодо діяльності випробувальної лабораторії легкої промисловості в контексті аспектів введення нових методик випробування. Стверджено, що основним підходом для прийняття рішення має стати методика на основі ідеології загального управління якістю - Total Quality Management (TQM). Досліджено вимоги, що містяться в нормативних документах на яких базується діяльність випробувальної лабораторії. Запропонований алгоритм щодо прийняття рішення стосовно введення у діяльність випробувальної лабораторії нового методу випробування. Розглянуто як введення нового методу випробування відображається у системі якості. Запропоновано ланцюжок доказової бази прийняття рішення щодо результату вимірювань згідно з вимогами стандарту.
Про сутність поняття система економічної безпеки держави
(Університет «КРОК», 2022) Правдивець, Олександр; Правдивець, Олександр Миколайович
У статті проведено аналіз останніх досліджень і публікацій присвячених вирішенню проблеми теоретичних основ економічної безпеки держави, зокрема дослідження загальної проблеми теорії економічної безпеки з уточнення визначення поняття “система економічної безпеки держави”. Глибоке розуміння сутності категорії “система економічної безпеки держави” має велике значення для правильного розуміння процесів та явищ, визначення її складу та структури, завдань і функцій органів, що забезпечують функціонування системи економічної безпеки, наукового, методологічного та методичного супроводження процесів пов’язаних з її функціонуванням. Метою статті є уточнення визначення поняття “система економічної безпеки держави”, з урахуванням вимог статті 17 Конституції України. Вирішення зазначеного науково завдання, дозволило: розробити понятійний апарат, для подальшого наукового, методологічного та методичного забезпечення функціонування системи економічної безпеки держави; надати науково-обґрунтовані рекомендації щодо вдосконалення нормативно-правової бази з питань обґрунтування структури та складу системи економічної безпеки держави та її елементів; провести дослідження властивостей системи економічної безпеки тощо. За результатами дослідження запропоновано розглядати категорію “система економічної безпеки держави” з урахуванням сутності економічної безпеки, як найвищої функції держави, що визначається Конституцією України. Разом з тим, у статті запропоновано нормативно закріпити зазначену категорію для чого розробити Закон України “Про основи економічної безпеки України”. Проведене дослідження надало можливість уточнити визначення поняття “система економічна безпека держави” та визначити подальші напрямами дослідження загальної проблеми, якими можуть бути питання пов’язані з: подальшим удосконаленням понятійно-категоріально апарату, необхідного для розвитку теорії економічної безпеки; обґрунтуванням рекомендацій щодо структури (моделі) системи економічної безпеки держави та вдосконалення нормативно-правової бази з питань її функціонування.
Психологічні особливості споживчої поведінки особистості в умовах обмежених фінансових витрат
(Університет «КРОК», 2022) Петрунько, Ольга; Біленко, Олексій; Петрунько, Ольга Володимирівна
У статті розглянуто поняття споживчої поведінки особистості та проаналізовано феномен обмежених фінансових витрат як один із чинників поведінки людини у сфері споживання товарів і послуг. Уточнено поняття стилю споживчої поведінки особистості. Узагальнено підходи до типізації цих стилів. Акцентовано увагу на фінансових, соціальних та психологічних чинниках споживчої поведінки особистості в нормальних умовах існування та в умовах обмежених фінансових витрат. Презентовано методологію і методику авторського емпіричного дослідження з виявлення особливостей споживчої поведінки осіб, які почуваються обмеженими у власних фінансових витратах. Особливий наголос зроблено на тому, що «умови обмежених фінансових витрат» – це не лише економічний феномен (що вимірюється за матеріальними показниками), а насамперед феномен психологічний (що вимірюється показниками суб’єктивного психологічного задоволення від своєї життєдіяльності в цілому). Представлено результати емпіричного дослідження споживчих переваг і уподобань та стилів споживчої поведінки в умовах обмежених фінансових витрат. Респондентами були переважно жінки віком від 18 до 57 років. А отже дані нашого емпіричного дослідження репрезентативні і можуть бути екстрапольовані на жіночі аудиторії. Показано, що в умовах обмежених фінансових витрат переваги й уподобання опитаних жінок здебільшого зосереджені у сферах догляду за собою (косметичні засоби, косметичні процедури, естетична медицина та стоматологія і т.д.), подорожей, додаткових витрат на дітей (організація дитячого дозвілля, відвідування додаткових гуртків, центрів розвитку тощо), взуття та одягу. Виявлено, що домінуючими стилями споживчої поведінки в умовах обмежених фінансових витрат є традиціоналістичний, консервативний і ситуативний стилі. Встановлено також кореляційні зв’язки між споживчими уподобаннями, стилями споживчої поведінки в умовах обмежених фінансових витрат та між іншими психологічними характеристиками особи (домінуючими індивідуальними цінностями, особистісними рисами, толерантністю до невизначеності).
Психічне здоров’я персоналу організацій в умовах війни: основні вияви та ресурси
(Університет «КРОК», 2022) Карамушка, Людмила
У статті представлено результати проведеного автором емпіричного дослідження основних виявів та ресурсів психічного здоров’я персоналу організацій в умовах війни. Розкрито зміст психічного здоров’я персоналу організацій в умовах війни та його структура. Виявлено недостатній рівень загальних показників стану фізичного та психічного здоров’я персоналу організацій в умовах війни, зокрема, констатовано більш низькі показники психічного здоров’я, порівняно з фізичним, а також негативні та позитивні тенденції у рівні розвитку основних складових психічного здоров’я. Автором здійснено класифікацію основних виявів стресу у персоналу організацій в умовах війни, проблем у спілкуванні з людьми та у здійсненні професійної діяльності. Показано, що найбільш вираженими проблемами психічного здоров’я персоналу організацій в умовах війни є проблеми, які стосуються здатності протидіяти стресу, далі слідують проблеми, що мають відношення до здатності здійснювати професійну діяльність (забезпечувати її ефективну організацію та продуктивність) і на останньому місті знаходяться проблеми, що пов’язані із здатністю налагоджувати стосунки з людьми. Разом з тим, констатовано, що для переважної більшості опитаного персоналу, не дивлячись на всю складність воєнного періоду, притаманна позитивна спрямованість життєдіяльності (бачення перспектив майбутнього, віра в життя, позитивне ставлення до своєї професійної діяльності тощо). Здійснено класифікацію ресурсів (організаційно-психологічних та особистісних), які використовує персонал організацій для підтримки та збереження психічного здоров’я у воєнний період. Констатовано розрив між ресурсами (ресурси організації значно «відстають» від ресурсів соціального оточення та особистісних ресурсів).
Підходи до позиціонування туристичних дестинацій в умовах викликів війни: аналіз досвіду країн Балканського півострову
(Університет «КРОК», 2022) Растворова, Марія; Растворова, Марія Олександрівна
Війна в Україні, викликана військовим вторгненням Російської Федерації 24 лютого 2022 року, кардинально змінила життя українців в багатьох сферах. Туризм у традиційному вигляді – а саме з рекреаційною, пізнавальною, розважальною, діловою та лікувальною метою – з початком війни було поставлено на паузу. Інформаційними наслідками російсько-української війни на глобальному рівні стало швидке зростання обізнаності та інтересу до нашої країни, в тому числі, й з боку майбутніх потенційних туристів. Водночас, наслідки цієї війни, навіть після нашої Перемоги, ще довго будуть чинити вплив на туристичну сферу та сприйняття туристичного бренду України. Стаття має на меті проаналізувати підходи до туристичного ребрендингу та маркетингу та транслювання історичної пам’яті, які обрали для себе різні країни на пост-конфліктному етапі та ефект цього ребрендингу для розвитку туризму в цих державах. На основі аналізу авторитетних літературних джерел (наукових статей), які описують кейси та підходи пост-конфліктного брендингу країн Балканського півострову (Монтенегро, Боснія та Герцеговина), аналізу динаміки туристичних потоків та шляхів позиціонування їх туристичного бренду на даному етапі, автор виділяє підходи до пост-конфліктного брендингу країн і туристичних дестинацій та аспекти висвітлення пам’яті про трагічні події війни. «Як Україна має позиціонувати та розповідати про себе світові після закінчення війни?», «Про що ми маємо розповідати в першу чергу, щоб привабити туристів?», «Яким має бути етичний підхід до туристичного брендингу України?» – з вірою в Перемогу України та глибокою вдячністю Збройним Силам України, автор шукає відповіді на ці питання та відкриває наукову дискусію щодо формування туристичного бренду України після війни.
Роль відновлюваних джерел енергії у електроенергетичному балансі України
(Університет «КРОК», 2022) Чумаченко, Ольга; Чумаченко, Ольга Григорівна
У статті аналізується роль відновлюваних джерел енергії у електроенергетичному балансі України. Метою дослідження є аналіз розвитку в Україні відновлювальних джерел енергії як важливого фактору підвищення енергоефективності української економіки, базою її енергетичної незалежності. Проаналізовано законодавчі принципи щодо реалізації державної політики у сфері альтернативних джерел енергії, а саме прийнятий Верховною Радою України у грудні 2021 року закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії на ринкових засадах», який затверджено на виконання Директиви RED ІІ. Підтверджено, що за роки незалежності в Україні зроблено досить багато для впровадження «зеленої» енергетики. Україна у 2021 році увійшла у десятку держав світу за темпами розвитку зеленої енергетики, а у 2020 –була п’ятою серед європейських країн за темпами розвитку сонячної енергетики. Відзначається, що у сіні 2022 року "Держенергоефективності винесло на громадське обговорення розроблений проєкт Національного плану дій з розвитку відновлюваної енергетики на період до 2030 року (НПД ВЕ 2030). У проєкті НПД ВЕ 2030 визначено індикативну ціль споживання енергії з відновлюваних джерел у 2030 році на рівні 27%". На основі досліджених даних були зроблені висновки про те, що компанії, які генерують «зелену» електроенергію відчувають серйозні труднощі те, що їм не сплачують за поставлену продукцію, причина цього у тім, що Міненерго України створило таку нормативно – правову базу, яка напряму веде до їх краху, а це може привести до що ліквідації всієї галузі. Доведено, що війна Росії проти України, яка загострилася 24 лютого цього року, внесла суттєві зміни у реалізацію наміченого, причинила величезні збитки генеруючим потужностям ВДЕ. Обґрунтована теза про те, що подальший розвиток відновлювальних джерел енергії є надзвичайно важливим фактором підвищення енергоефективності української економіки, базою її енергетичної незалежності, що створює умови для політичної незалежності держави.
Роль та місце фінансової безпеки в системі зміцнення економічної безпеки держави
(Університет «КРОК», 2022) Рижкова, Анжела
Метою статті є обґрунтування теоретико-прикладних засад дослідження ролі та місця фінансової безпеки в системі зміцнення економічної безпеки держави. Інтенсифікація кризових явищ у фінансовій сфері держави призводить до сповільнення темпів економічного зростання та забезпечення достатнього рівня економічної безпеки фінансової системи. В сучасних умовах стійкої нестабільності держава не спроможна належним чином захистити власні національні економічні інтереси, що призводить до критичного зниження рівня її фінансової безпеки. Окреслені тенденції зумовлюють нагальну необхідність пошуку шляхів підвищення рівня фінансової безпеки держави та забезпечення стабільності всієї економічної системи. У статті здійснено огляд основних наукових підходів до розуміння сутності наукової категорії «фінансова безпека держави», виокремлено її місце в системі зміцнення економічної безпеки держави. Проведено аналіз динаміки рівня фінансової безпеки України впродовж 2008–2021 рр. та з’ясовано, що зниження її рівня спостерігається в періоди соціально-економічних та суспільно-політичних криз. Виокремлено основні проблеми забезпечення фінансової безпеки в системі зміцнення економічної безпеки держави, серед найбільш вагомих із яких виділяється зростання навантаження на бюджетну систему національного, регіонального та місцевого рівнів, посилення інфляційних чинників, знецінення національної валюти, різке зростання державного боргу та скороченням джерел його фінансування, неефективність банківської, страхової та податкової систем. Обґрунтовано необхідність розроблення комплексу заходів ефективної протидії ризикам і загрозам, що деструктивно впливають на рівень фінансової безпеки держави. Запропоновано основні напрямки забезпечення фінансової безпеки держави шляхом перегляду й удосконалення фінансової політики.
Самооцінка студентів, що поєднують навчання та роботу
(Університет «КРОК», 2022) Березовська, Лариса
У статті описано особливості самооцінки студентів, що поєднують навчання та роботу. Все частіше сучасна молодь приймає рішення піти працювати під час навчання у закладах вищої освіти. Прийняти таке рішення їх спонукають різні причини: від бажання розвинути свої практичні навички до бажання заробити тільки гроші, від потреби забезпечити себе до бажання допомогти рідним. Вибір саме цієї роботи, прийняття рішення йти працювати побудований на основі самооцінки, яку має молода людина, що навчається в закладі освіти. Самооцінка особистості розглядається з двох позицій: як цілісна характеристика, яка виражається в таких поняттях як ставлення до себе, повага себе, цінність Я та як характеристика окремих показників діяльності, окремих здібностей, важливих якостей, що є основою успішної професійної діяльності. Часто поряд із самооцінкою (або підміняють її) використовують таке поняття як «само ставлення». Ставлення до себе набуло власного змістовного наповнення, але воно наближається до цілісної особистісної самооцінки. Наведено результати емпіричного дослідження особливостей самооцінки студентів, що під час навчання у закладах вищої освіти працюють. Емпірично виявлено, що в більшої кількості студентів, що поєднують навчання та роботу високий рівень самооцінки. Самооцінювання таких особистісних якостей, як: здоров’я, здібності, характер, авторитет у однолітків, уміння робити своїми руками, зовнішність та впевненість у собі показав, що в основному в тих студентів, які поєднують навчання та роботу вищий рівень як домагань, так і самооцінки Виявлено, що група студентів, що поєднує навчання та роботу демонструє вищі показники самовпевненості, самокерівництва, віддзеркаленого Я та самоцінності, і той же час нижчі показники самозвинувачення та внутрішньої конфліктності. Студенти, що ще під час навчання починають працювати, незалежно від мотивації, яка спонукала прийняти таке рішення вище цінять свою особистість, свої досягнення, свою значимість, вміють керувати собою, своїм часом, вважають, що інші їх сприймають позитивно, і, очевидно, вони є більш успішними та психологічно благополучними.
Стратегії формування професійної ідентичності в переході до дорослості
(Університет «КРОК», 2022) Заверуха, Ольга
Одним з головних завдань переходу до дорослого віку є вибір кар’єри. У статті автор намагається з’ясувати професійну ідентичність молоді, аналізуючи їх кар’єрні інтереси, стратегії реалізації праці та особистісних властивостей. Автор констатує три чинники, які впливають на формування дорослості. До них належать: перехід до економіки інформаційних технологій і відповідне збільшення потреби у випускниках; відповідно, перехід до кар'єри, шлюбу та батьківства відбувається пізніше, ніж до цього; різке збільшення можливостей отримання освіти та кар’єри, доступних для жінок, що провокує бажання отримати вищу освіту та кар’єру; більша толерантність до дошлюбних статевих стосунків. У статті також автор опирається на теорію Джеффрі Арнет, який виокремив «велику трійку» критеріїв дорослого віку. Серед них – це вміння брати на себе відповідальність за вчинки, прийняття незалежних рішень, а також набуття фінансової незалежності. Автор зазначає, що існують розбіжності серед авторів щодо вікової періодизації. Проте все більше вчених схиляється до думки про продовжений на кілька років період юності та дещо відтерміноване настання дорослості. Вчені вказують, що наслідки перехідного періоду в поєднанні з новими вимогами глобальної інформаційної культури підтримують прагнення до емоційної та інтелектуальної незалежності та контролю над середовищем, особливо серед молодших когорт, які соціалізувалися в умовах без історичного відповідника. В науковій праці також згадуються дослідження, які шукають взаємозв’язок і збіг між професійними інтересами та особистісними факторами за допомогою моделі «Великої п’ятірки».
Інституційний дизайн як категорія публічного управління: теорія та практика застосування
(Університет «КРОК», 2022) Мальковська, Юлія
В цьому дослідженні вирішується наукова проблема уточнення змісту категорії «інституційний дизайн» публічного управління. За умови релевантного вирішення цієї проблеми досягатиметься прикладний результат, а саме: імплементація цього поняття в українське законодавство з метою вдосконалення практики публічного управління. Проблема уточнення змісту категорії «інституційний дизайн» розглядається в контексті "Theory of Design Thinking" або загальної теорії дизайн-мислення (інші варіанти прийнятного перекладу - теорії дизайнерського підходу до мислення або теорії дизайнерського мислення). В дослідженні акцентується увага на тих принципах дизайнерського мислення, які можуть виявитися найбільш продуктивними при уточненні змісту категорії «інституційний дизайн». В дослідженні реалізовано, так званий «процесуальний підхід» до визначення категорії «інституційний дизайн». За логікою цього підходу, в змісті категорії виокремлено три ключові складники: інститути, правила, процедури. Деталізація ключових складників дала можливість ввести в науковий обіг інші поняття, важливі для інституційного дизайну, а саме: повноваження, компетентності, алгоритми взаємодії інститутів, нормативи, методи оцінювання, індикатори, стимули, обмеження, часове узгодження функцій, ітерації реалізації стратегій та програм. На підставі запропонованого процесуального підходу до змісту інституційного дизайну, воно може бути імплементоване в законодавство про публічне управління.