Вчені записки Університету "КРОК". 2021. №1(61).

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/2463

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 28

Економічне відновлення сільських територій: співвідношення фундаментального та прикладного аспектів наукового дослідження
(Університет «КРОК», 2021) Мельников, О.В.; Петруха, С.В.; Петруха, Н.М.
Пріоритезація сталого й всеохоплюючого розвитку села та аграрного сектору економіки об’єктивно випливає з виняткової значущості і незамінності продукованої продукції сільським господарством у життєдіяльності людини, необхідністю відродження селянства як господаря землі, носія моралі та національної культури з урахуванням історико-економічного контексту стагнації сільської економіки, гальмуючих процесів у реалізацією аграрної реформи Л. Д. Кучми, зокрема в частині запровадження моделі вільного обігу земель сільгосппризначення, реформування НААН України, яка має визначати трекери відновлення сільської економіки, формувати прийнятність для агросектору інноваційної наукової методології щодо сталого розвитку. Поряд зі сталим та інклюзивним розвитком сільських територій однією з базових умов соціально-економічного онтогенезу сільської економіки є підтримка агроінновацій. Цілеспрямоване стимулювання діяльності, спрямованої на використання й комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок, що зумовлює випуск на ринок нового конкурентоспроможного продовольства повинно засновуватися на їх об’єктивній оцінці – сьогодні Україна перебуває на фінальній стадії гармонізації з відповідним показниковим базисом ОЕСР, зокрема з Керівництвом Фраскаті. Останніми роками вітчизняних дослідників більше цікавлять інституціональні зміни, що відбуваються у вітчизняній науці, можливості оцінки результатів наукової діяльності і підходи до її фінансування. Поза їх увагою залишаються питання співвідношення фундаментального і прикладного знання у наукових дослідженнях в цілому та сільської економіки зокрема. Визначення відмінностей між фундаментальними і прикладними дослідженнями є непростою справою, оскільки вимагає встановлення однозначних критеріїв, на підставі яких таке розмежування стає можливим. Традиційно поділ наук на фундаментальні та прикладні здійснюють у контексті протиставлення «теоретичне – емпіричне» та «теоретичне – практичне» знання, але на певному етапі розвитку науки фундаментального характеру в ній формуються прикладні розділи, як вияв практичного напрямку розвитку. В сучасних умовах більшість наукових дисциплін продукують як прикладне так й фундаментальне знання одночасно, що добре видно на прикладі суспільних наук – філософії, економіки, історії, лінгвістики та ін. Так, в агроекономічній науці, де вона виявляє тенденції й закономірності функціонування агроекономічних систем, ми маємо справу з фундаментальними дослідженнями, коли ж вона дає рекомендації щодо оптимізації організації праці та підвищення її продуктивності ми спостерігаємо прикладні дослідження. На сучасному етапі інтеграції науки становлення нових дисциплін усе частіше відбувається на стику природничих, технічних і гуманітарних наук. Метою статті є економічне відновлення сільських територій: співвідношення фундаментального та прикладного аспектів наукового дослідження. Проведений аналіз демонструє, як відбувається фундаменталізація науки, що на перший погляд є суто прикладною. Цей процес полягає у зростанні питомої ваги її теоретичних складових, удосконаленні поняттєвого й концептуального апарату, побудові моделей її розвитку, виявленні законів її функціонування і, як наслідок, в отриманні нового методологічного знання. Тому, очевидно, доцільно розглядати питання не про окрему фундаментальну чи прикладну науку, а про відповідний домінантний тип дослідження, що переважає у тій чи іншій сфері наукової діяльності, що цілком лежить у руслі підходів ОЕСР до цього питання.
Аналіз тенденцій розвитку закладів фахової передвищої освіти та їх економічної безпеки
(Університет «КРОК», 2021) Сумбаєва, Л.П.; Сумбаєва, Людмила Петрівна
У статті розглядається місце закладів фахової передвищої освіти у вирішенні питання забезпечення ринку праці кваліфікованими працівниками. Зазначається, що аналіз статистичних та оперативних даних функціонування даної ланки освіти є важливим для розуміння тенденцій її розвитку, потреб, які існують сьогодні, сутності проблем, що можуть вплинути на концепцію розвитку. Такий підхід дав би можливість оцінити об’єми роботи для подальшого вдосконалення зазначеної ланки освіти. Наголошено, що певний час проведення такого аналізу було достатньо затрудненим, оскільки не існувало системного підходу до збору інформації щодо діяльності виключно закладів фахової передвищої освіти. Наразі це стало можливим, оскільки з’явилися матеріали інтерактивного дашборду, підготовленого на основі організованого німецьким міжнародним агентством Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки Міністерства освіти і науки України збору анкет. Метою статті є аналіз статистичних та оперативних даних функціонування закладів фахової передвищої освіти, а також їх економічної безпеки. В статті систематизовано інформацію щодо співвідношення кількості закладів освіти зазначеної ланки по регіонам, проаналізовано контингент та його пропорційне співвідношення бюджетне замовлення-навчання за контрактом. Для цього з матеріалів було виокремлено статистику, яка стосувалася виключно закладів фахової передвищої освіти, тип закладу «Коледж» (дані були надані закладами освіти з двадцяти чотирьох областей України та міста Києва). В матеріалах статті розглянуто співвідношення кількості коледжів по областям, що дало можливість зробити висновок щодо більшої їх концентрації в промислових областях та центрах у порівнянні з аграрними регіонами. Проаналізовано кількісний склад закладів фахової передвищої освіти станом на січень 2020 року, виокремлено заклади фахової передвищої освіти, які мають найбільшу кількість контингенту здобувачів освіти, та заклади з найменшим контингентом, що дало можливість зробити порівняльний аналіз закладів фахової передвищої освіти одного регіону. Запропоновано систематизацію показників щодо контингенту і відповідно умовного розподілу закладів освіти даної ланки на сім категорій, що дало можливість отримати результати, які допомагають сформувати загальну картину щодо наповненості закладів фахової передвищої освіти та сформувати прогнози їх подальшого розвитку. Наголошується, що комплексний аналіз роботи закладів фахової передвищої освіти може стати інформаційною основою для подальшого розвитку системи професійної освіти на національному та регіональному рівнях та одним із факторів впливу на вирішення питання щодо фінансування окремих закладів освіти.
Управління ріелторським бізнесом в Україні
(Університет «КРОК», 2021) Андрєєва, В.А.; Бондаренко, Г.Г.; Андрєєва, Віта Анатоліївна
З розвитком ринку нерухомості в Україні важливого значення набула діяльність осіб, які надають послуги у супроводі купівлі, продажу або оренди об’єктів нерухомості. Цих осіб зазвичай називають агентами з нерухомості, або ріелтерами (брокерами). Значущість ріелтерської (брокерської) діяльності обумовлена тим, що вона пов’язана з однією з найважливіших матеріальних цінностей людини – нерухомістю. Метою статті є дослідження стратегічних аспектів управління ріелтерським бізнесом в Україні, а також виявлення особливостей організації функціонування ріелтерської агенції. Крім того, виявлення особливостей організації девелоперської діяльності на ринку нерухомості України та обґрунтування механізмів фінансового забезпечення реалізації девелоперських проєктів потребує подальших досліджень. Адже нерухомість вважається однією з найменш ризикових сфер довгострокового інвестування з достатньо високим рівнем рентабельності. Метою статті є дослідження стратегічних аспектів управління ріелтерським бізнесом в Україні, а також виявлення особливостей організації функціонування ріелтерської агенції. В статті досліджено ефективні механізми управління процесом забезпечення конкурентних позицій ріелтерського підприємства, що дає можливість швидко реагувати на дії чинників зовнішнього середовища. Обґрунтовано пропозиції щодо використання стратегічних інструментів та методик, призначених для застосування в управлінні процесом забезпечення конкурентоспроможності ріелтерського підприємства, а також визначено напрямки удосконалення управління конкурентоспроможністю підприємства з використанням новітніх підходів. Особливу увагу приділено питанню розробки проекту стратегічних заходів з підвищення ефективності управління діяльності ріелтерського підприємства. Запропоновано шляхи управління брокерською агенцією. Визначено інструменти, що формують інформаційну базу для управління ріелтерською агенцією у довгостроковій перспективі через належну побудову процесів планування, організації та координації управління.
Нішевий туризм як чинник активізації регіонального туризму в Україні
(Університет «КРОК», 2021) Уварова, Г.Ш.; Мелько, Л.Ф.; Уварова, Ганна Шевкетівна; Мелько, Людмила Федорівна
Стаття присвячена дослідженню проблеми активізації регіонального туризму шляхом розвитку нішевого туризму. Метою даного дослідження є визначення можливостей розвитку в регіонах України нішевого туризму на основі існуючого рекреаційно-туристичного потенціалу та креативної індустрії за для активізації внутрішнього туристичного потоку і зміцнення економічних позицій регіонального туризму. В результаті аналізу наявних методологічних підходів щодо трактування сутності нішевого туризму, його визначено як інноваційну форму туризму, спрямовану на задоволення специфічних потреб і бажань відносно сталої групи туристів, що формують певний цільовий сегмент туристичного ринку - «ринкову нішу», достатню для створення окремого туристичного продукту. Встановлено, що важливу роль в реалізації такої туристичної діяльності відіграють особливості рекреаційно-туристичного потенціалу певної території (дестинації), її населення, орієнтованого на туристів з особливими туристичними інтересами і потребами, а також рівень розвитку інфраструктури та креативної індустрії. Серед важливих особливостей нішевого туризму визначено: тісний взаємозв’язок між попитом і пропозицією на мікрорівні, наявність численних варіацій нішевого туристичного продукту, які виникають на основі диференціації традиційних масових видів туризму. Важливою рисою нішевого туризму є можливості його реалізація на регіональному рівні країни, тобто перенесення акцентів з макрорівня на мезо- і мікрорівень. Здійснено аналіз можливостей та проблем розвитку нішевого туризму в трьох групах регіонів України. Визначено систему маркетингових заходів за для його просування та активізації регіонального туристичного потоку. Використання пропозицій щодо розвитку нішевого туризму дозволить забезпечити активізацію регіонального туризму, захистити інтереси суб’єктів туристичного бізнесу у складних сучасних умовах коронакризи, підвищити ефективність та конкурентоспроможність регіонального туризму в Україні.
Логістичний підхід до впровадження інновацій з урахуванням рівнів готовності технологій
(Університет «КРОК», 2021) Філатов, С.А.; Філатова, В.С.; Філатов, Сергій Антонович
Активна інноваційно-інвестиційна діяльність дедалі стає невід’ємною умовою забезпечення стійкості національної економіки, для підвищення рівня якої необхідно: впровадження результатів наукових досліджень у виробничий процес; удосконалення системи заходів державної підтримки винахідництва та інновацій; удосконалення інституційних умов для інноваційної діяльності. Для України сьогодні вкрай важливо реалізувати свій науково-технічний потенціал, подолати проблеми, пов’язані з відсутністю належного фінансування з боку держави та приватного сектору, низьким попитом бізнес-структур на інновації, невизначеною стратегією побудови національної інноваційної системи. Тому наявні ресурси і потенціал необхідно зосередити на логістичній підтримці наукових досліджень, яка є однією з основ інноваційного потенціалу, а також створенні ефективної інфраструктури, що стане запорукою перетворення результатів досліджень у продукт, придатний до комерціалізації. Національна академія наук України сьогодні пропонує всім зацікавленим сторонам перспективні науково-технічні розробки українських вчених по тематичним напрямкам з визначенням рівня готовності технологій (TRL). Мета дослідження полягає в конкретизації особливостей логістичних підходів до інноваційних та прикладних наукових проектів з урахуванням рівнів їх готовності для забезпечення мінімізації ризиків неповернення інвестицій. Для застосування логістичних принципів до управління інноваційними проектами, якими по суті є науково-технічні розробки встановлено зв'язок фаз життєвого циклу інноваційного проекту з рівнями готовності технологій (TRL) та з урахуванням прогнозного часу залучення інвестицій. Визначено логістичне забезпечення на різних етапах розробки і впровадження технологій, яке дасть можливість частково знизити та перестрахувати відповідні ризики розробника та інвестора на різних рівнях готовності технологій. Застосування інструментів логістики, гнучкість та сприйнятливість логістичних систем до впровадження інновацій є вагомою складовою для ефективної комерціалізації наукових результатів, розвитку трансферу технологій, інноваційної діяльності наукових установ.
Розвиток емоційної та вольової регуляції студентів
(Університет «КРОК», 2021) Ковалькова, Т.О.
Психічний рівень регуляції є провідним у поведінці людини; завдяки йому здійснюється інформаційний обмін, пристосування до життя. Поведінка особистості набуває характеру цілеспрямованої діяльності, у якій найбільш повно реалізується її активність, яка регульована свідомо поставленою метою. У статті наголошується на тому, що студент є рушійною силою протікання всіх навчально-виховних процесів. Метою даної статті є висвітлення можливостей розвитку вольової та емоційної регуляції студентів за допомогою тренінгової роботи. Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження: 1. На основі аналізу наукової літератури узагальнити теоретичні підходи щодо проблеми емоційної та вольової регуляції поведінки особистості. 2. Обґрунтувати прoгрaму тренінгу «Розвиток емоційної та вольової регуляції студентів». Автором узагальнено теоретичні підходи щодо проблеми емоційної та вольової регуляції поведінки особистості на основі аналізу наукової літератури. Визначено основні методи емоційної саморегуляції особистості. На основі досліджень теоретичної літератури описано можливості застосування психорегулюючого тренування для розвитку здатності до вольового зусилля. Охарактеризовано базальні (первинні) та системні (вторинні) вольові якості особистості як стійкі, незалежні від ситуації психічні утворення, що констатують досягнутий студентом рівень свідомої саморегуляції поведінки, до них належать: енергійність, терплячість, витримка, сміливість, наполегливість, дисциплінованість, самостійність, цілеспрямованість, ініціативність та організованість. Обґрунтовано прoгрaму тренінгу з розвитку емоційної та вольової регуляції студентів. Охарактеризовано мету, завдання, принципи і правила проведення тренінгу, методи, що були використані під час тренінгу, зокрема: групові дискусії, проективні методики, психогімнастичні та практичні вправи, рольові ігри та мозковий штурм.
Використання офшорних зон як спосіб ухилення від оподаткування
(Університет «КРОК», 2021) Копитко, М.І.; Вінічук, М.В.; Копитко, Марта Іванівна
Формування податкової системи України відбувається під впливом цілої низки кризових явищ економічного, політичного та соціального характеру, які заклали у свідомості населення і суб’єктів господарювання стереотипи про примусове запровадження податкових платежів, що спричинює бажання у платників податків зменшити розмір податкових зобов’язань або ухилитися від сплати, тобто формується антифіскальна поведінка. Часті зміни податкового законодавства, його суперечливість, недосконалість, безсистемність та неоднозначність становить значні перешкоди у здійсненні фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання та спонукає їх до зловживань у сфері оподаткування. Крім того, значне податкове навантаження на суб’єктів господарської діяльності також зумовлене заплутаністю та нестабільністю податкового законодавства. Суттєве розширення кордонів фінансових ринків, яке спричинене процесами глобалізації, створило сприятливі умови для здійснення тіньової економічної діяльності та поширення явища ухилення від сплати податків, яке починає своє існування в легальному секторі економіки і поступово переходить у тіньовий. Мета статті полягає в дослідження проблемних аспектів ухилення від оподаткування з використанням офшорних зон та розробці рекомендацій щодо його мінімізаціїта протидії ухиленню від сплати податків. Проблема ухилення від оподаткування, безумовно, взаємопов’язана із тінізацією економіки та, сьогодні, набуває масового й масштабного характеру, тому, актуалізується проблема ефективної протидії ухиленню від сплати податків. Ефективним інструментом ухилення від оподаткування, на сучасному етапі соціально-економічного розвитку країни, є використання офшорних. У статті визначено сутність офшорних зон, причини їх виникнення та особливості функціонування. Окреслено взаємозв’язок офшорних зон із механізмом ухилення від оподаткування. Проаналізовано основні напрямки, способи та методи ухилення від сплати податків через офшорні зони. Досліджено основні схеми ухилення від оподаткування з використанням офшорних зон. Обґрунтовано та запропоновано заходи протидії ухиленню від оподаткування з використанням офшорних зон; систематизовано та запропоновано основні заходи протидії офшоризації економіки України.
Впровадження публічно-приватного партнерства в інвестиційному забезпеченні інноваційного розвитку промисловості
(Університет «КРОК», 2021) Алькема, В.Г.; Кириченко, О.С.; Алькема, Віктор Григорович; Кириченко, Оксана Сергіївна
У статті досліджено перспективи впровадження публічно-приватного партнерства в інвестиційному забезпеченні інноваційного розвитку промисловості. Метою статті є дослідження перспектив впровадження публічно-приватного партнерства в інвестиційному забезпеченні інноваційного розвитку промисловості. Визначено провідну роль держави, яка створює передумови, формує нормативно-правовий та інституційний базис на засадах якого відбувається впровадження публічно-приватного партнерства і забезпечується успішна реалізація спільних програм. Розроблено механізм формування інституційного базису впровадження публічно-приватного партнерства , що є ефективним механізмом залучення до процесів взаємодії та інвестиційних процесів суспільства, громад і громадян країни. Виявлено необхідність одночасної комплексної реалізації значної кількості державних цільових програм, та безпосередньо інноваційно-інвестиційних проектів модернізації що потребує залучення та акумулювання значних обсягів фінансових інвестиційних ресурсів і не може здійснюватися за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, чи окремих промислових підприємств. Визначено, що механізм формування інституційного базису впровадження публічно-приватного партнерства, із визначенням основних принципів його формування та дії, суб’єктів-учасників, їх функцій в спільних діях, дає можливість сформувати в країні поле взаємодії суспільства, держави, наукових, фінансових інститутів, промисловості, бізнесу і забезпечить реалізацію цільових державних проектів та програм модернізації промисловості із залученням та цільовим спрямуванням як зовнішніх так і внутрішніх інвестиційний, інноваційних, фінансових, матеріальних ресурсів. Визначено основні принципи механізму формування інституційного базису впровадження публічно-приватного партнерства: узгодженості інтересів держави та приватних партнерів; верховенства права, стратегічної цільової орієнтованості, інформаційної відкритості і прозорості, пріоритетності суспільних інтересів, соціальної відповідальності бізнесу, ефективності бюджетних витрат забезпечення вищої ефективності діяльності, забезпечення державного контролю.
Особливості побудови багатофакторної моделі управління діяльністю випробувальної лабораторії легкої промисловості
(Університет «КРОК», 2021) Віткін, Л.М.; Сингаївська, О.О.; Віткін, Леонід Михайлович
Мінливість сьогодення змушує управлінців враховувати багато різноманітних факторів при прийнятті рішень. Метою роботи є визначення особливостей побудови багатофакторної моделі управління діяльністю випробувальної лабораторії легкої промисловості, зокрема моделі, що базується на об’єднанні управлінських, економічних та технологічних процесів, а саме, вивчення причино-наслідкових зв’язків, що спричинені факторами впливу одного процесу на інший. У статті розглянуто фактори, що впливають на особливості управління діяльністю випробувальної лабораторії легкої промисловості. Стверджено, що головним чинником випробувальної лабораторії, що засвідчує про її компетентність є достовірність результатів. Забезпечення цієї вимоги передбачає створення системи управління діяльністю, що регулює всі процеси. Визначено, що до системи управління діяльністю випробувальною лабораторією легкої промисловості відносяться процеси діяльності, що пов’язані з менеджментом, економікою та технологічним процесом, тобто випробуваннями. Досліджено вимоги, що містяться в нормативних документах на яких базується діяльність випробувальної лабораторії, а саме: до систем управління якістю, до менеджменту неперервністю діяльності, до ризик-менеджменту, до екологічного менеджменту, до менеджменту професійної безпеки та здоров’я, до систем управління інформаційною безпекою, до компетенції випробувальної лабораторії. Встановлено, що основою концепцією щодо вимог даних стандартів є ідеологія загального управління якістю - Total Quality Management (TQM). Визначено, що система, яка використовує у своїй діяльності міжнародні стандарти здатна адаптуватися до міжнародних вимог, що зменшує технічні бар’єри між Україною та ЄС та впливає на економічні показники в цілому. Встановлено залежність між вимогами в нормативних документах та процесами діяльності випробувальної лабораторії. Обов’язковою вимогою є впровадження процесів ризик-менеджменту. Враховуючи вищенаведене визначено ключові вимоги до моделі управління випробувальною лабораторією: кінцеве оцінювання діяльності має враховувати крім фінансових показників показники нематеріальних активів, а саме ті, що пов’язані з принципами менеджменту якості. Обов’язкова присутність в моделі фази, що забезпечує управління ризиками в процесах. Модель повинна базуватися на причинно–наслідкових зв’язках. Проаналізовано моделі управління, що існують та визначено, що система збалансованих показників Нортона – Каплана (BSC) є найбільш прийнятною моделлю щодо впровадження в управління випробувальною лабораторією. Запропонована система загального оцінювання діяльності випробувальної лабораторії, яка складається з: оцінювання фінансових показників та нефінансових, а саме: оцінювання якості процесів діяльності та оцінювання якості послуг.
Психологічна допомога при вирішенні подружніх конфліктів
(Університет «КРОК», 2021) Сингаївська, І.В.; Лукаш, Ю.С.; Сингаївська, Ірина Валентинівна
Міжособистісний конфлікт являє собою ситуацію протистояння учасників, яке сприймається та переживається ними (або принаймні, одним з них) як значуща психологічна проблема, що вимагає свого вирішення і викликає активність сторін, спрямовану на подолання протиріччя і вирішення ситуації в інтересах обох або однієї з сторін. Сімейні конфлікти існують стільки часу, скільки існує сім’я. Сімейний конфлікт розглядається як спосіб вираження і вирішення протиріч, які лежать в основі розвитку дуже складної системи під назвою сім’я. Сімейні конфлікти є однією із найбільш поширених форм конфліктів. За оцінками конфліктологів в 80-85% сімей відбуваються конфлікти, а в решти 15-20% виникають сутички із різних причин. Дуже важливим завданням практичної психології є підбір адекватних методів, використовуючи які психологи та психотерапевти зможуть конструктивно допомогти клієнтам у вирішенні подружніх конфліктів. Метою дослідження є аналіз впливу психологічної допомоги при вирішенні подружніх конфліктів. У статті розглядається поняття «міжособистісний конфлікт», виділяються його особливості, аналізуються причини виникнення міжособистісних конфліктів. Також описуються особливості сімейних конфліктів та причини конфліктів у сім’ях. Беручи до уваги безпосереднє джерело конфліктів, вивчаються існуючі класифікації сімейних конфліктів. Враховуючи поведінку подружжя в конфлікті, розглядаються види родинних конфліктів. Вивчаються основні типи порушень взаємодії у шлюбі: суперництво, псевдоспівробітництво, ізоляція. Наводяться найбільш загальні шляхи попередження сімейних конфліктів. Вивчаються шляхи розв’язання сімейних конфліктів. На підставі проаналізованого матеріалу розроблена психокорекційна програма з вирішення подружніх конфліктів.
Сек’юритизація ісламу у формуванні державної безпекової політики колишніх Радянських Республік Центральної Азії: історичний аспект
(Університет «КРОК», 2021) Аулін, О.А.; Аулін, Олександр Анатолійович
У статті проаналізовано особливості сек’юритизації ісламу в період формування безпекового сектору державної політики у колишніх радянських республіках Центральної Азії. Показано, що на початку 1990-х років у наслідок етно-релігійній специфіці та свого геополітичного положення мусульманські республіки колишнього Радянського Союзу одними із перших на пострадянському просторі зіштовхнулися з ісламістським радикалізмом. У наслідок того, що в 1917-1980 роках у колишньому СРСР була знищена практично вся мусульманська інфраструктура, в першій половині 1990-х років ісламське відродження в мусульманських республіках проходило під значним впливом іноземних радикальних ісламістів. Метою статті є дослідження особливостей сек’юритизації ісламу в період формування (в 1990-х роках) безпекового сектору державної політики у колишніх радянських республіках Центральної Азії для можливого використання в українських реаліях. Результатом стали релігійно-політичні конфлікти в Таджикистані і Узбекистані, в яких брали участь десятки тисяч мусульман, та існувала реальна можливість для їх трансформації в громадянські війни. Проте завдяки досить вдалому використанню державною владою політики сек’юритизації місцевим правлячим елітам вдалося зупинити розвиток подій за найгіршими сценаріями. З початку були здійснені заходи із запобігання подальшій інтенсифікації конфліктів, з часом політична активність ісламістів була каналізована і виведена в позаполітичну сферу. Із цього боку значний інтерес становить відпрацьована протягом багатьох років досить практика поперемінного застосування заходів сек’юритизації/десек’юритизації. Аналіз сучасної релігійно-політичної обстановки в Центральній Азії показує, що основні алгоритми застосованих у 1990-х роках методик можуть ефективно застосовуватися в інших регіонах з мусульманським населенням (у разі загострення релігійно-політичної ситуації, яка здатна призвести до масових акцій непокори, а також перерости в більш небезпечні форми соціально-політичного та етно-релігійного конфлікту).
Аберації парадигми сталого розвитку
(Університет «КРОК», 2021) Єрешко, Ю.О.
У даному дослідженні визначено, що існуючі сьогодні моделі сталого розвитку істотно не відрізняються одна від одної, водночас, вони не задовольняють умовам вирішення проблеми неоднозначності у трактуванні даного концепту та відсутності адекватно обґрунтованої парадигми сталого розвитку. А також, не враховують, принаймні наочно, описаних нами у попередніх дослідженнях, базових засад (принципів) сталого розвитку, що полягають у врахуванні поточного рівня розвитку системи, а також її екзогенного та ендогенного середовищ, – актуальності дій, їх доцільності та можливості їх сприйняття системою. Було визначено, що основною причиною відсутності адекватної єдиної моделі є відсутність виваженого, неупередженого та абсолютного тлумачення концепції "сталого розвитку". Активно тиражоване сьогодні соціоцентричне гіпертрофування є одним з видів аберацій, іманентних концепту сталого розвитку як будь-якій багатоаспектній системі, що унеможливлюють формулювання уніфікованого загальноприйнятого уявлення про нього і його імплементацію. Метою дослідження є виявлення і аналіз аберацій, властивих концепту сталого розвитку, як і будь-якій іншій складній багатокомпонентній системі, з позиції формулювання в майбутньому однозначної уніфікованої парадигми. В результаті дослідження були систематизовані наступні основні форми аберацій концепції сталого розвитку: політизація; гіпертрофування; гіперболізація; імітація; редукованість; реверсивна ефективність. У досліджені обґрунтовані деякі причини одночасної актуальності, контроверсійності і політизації концепту «сталий розвиток», з одного боку, природою яких є відсутність єдиного адекватного розуміння його сутності, а з іншого – намагання економічних агентів використати даний концепт у своїх специфічних економічних інтересах, що, почасти, є конфліктними його природі з точки зору можливого порушення стабільності системи. В викладеного вище можна припустити, що виявлення і систематизація описаних аберацій, дозволить, уникаючи їх, раціоналізувати формулювання в подальших дослідженнях уніфікованої людиноцентричної теоретико-методологічної моделі сталого розвитку, а також, актуалізувати існуючі цілі сталого розвитку.
Трудові моделі XXI століття: як зміниться парадигма трудових відносин у вік цифрових технологій
(Університет «КРОК», 2021) Балабанюк, Ж.М.
У зв’язку з подоланням наслідків пандемії COVID-19 зокрема, тривалими та жорсткими карантинними обмеженнями (введення режимів ізоляції та закриття кордонів), є необхідність в пошуку та створенні нових точок росту локальних економік та переформатування існуючого глобального ринку товарів та послуг, а відтак і глобального ринку праці. Потребують переосмислення існуючі підходи до розуміння праці та зайнятості, винагороди за працю, отримання пасивного доходу, соціальної практики. Формуються нові економіки, як економіка знань, економіка уваги, мережева економіка, цифрова економіка, економіка даних, гіг-економіка, економіка спільного споживання, спільної участі чи використання, кібер економіка, ігрова економіка та віртуальна економіка/синтетична економіка. Відбувається розвиток космічної економіки та космічної промисловості. Стирається межа між роботою та іншими видами активностей. Праця, як основне джерело доходу з часом для більшості населення планети може перестати бути вирішальною. При цьому активності, які раніше сприймались як хобі чи проведення часу, такі як перегляд інформації в інтернеті, комп'ютерні ігри, створення контенту, трансформуються у трудову зайнятість та стають джерелом отримання доходу. Як наслідок виникає необхідність у формуванні та створенні інноваційних підходів та пошук швидких та дієвих рішень для мінімізації соціальних розривів та ризиків. Метою статті є дослідження зміни трудової парадигми під впливом різнопланових факторів, виокремлення основних тенденцій ринку праці та на їх основі окреслення основних сучасних трудових моделей, їх особливостей та векторів подальшої трансформації глобального ринку праці. У статті аналізується основні новітні тенденції змін на ринку праці, а саме: варіативність; гнучкість соціально-трудової сфери; віддалена робота, як спосіб життя; формування нових трудових відносин та нової трудової етики; трансформації соціальних норм, цінностей та структури споживання; формування нової структури доходу особи; формування нового ринку регулювання трудових відносин, в тому числі нових соціальних інститутів. Автор виділяє десять новітніх моделей зайнятості, серед них: модель змішаних команд; модель віддаленої зайнятості (хмарних команд); модель залучення зовнішніх експертів чи працівників; модель залучення споживачів до створення продукту чи послуги; модель використання безоплатної робочої сили; модель віртуальної зайнятості; модель ігрової зайнятості; модель отримання безумовного базового доходу (ББД); модель продажу власних даних для отримання доходу; модель зайнятості різних систем (людини, роботів та штучного інтелекту).
Протидія контрабандним діям в Україні: перспективи мінімізації
(Університет «КРОК», 2021) Тимошенко, А.В.
Географічне розташування України, проходження через її територію головних магістральних шляхів, що з’єднують Схід і Захід, а також відсутність ефективної системи контролю за кордоном на всій лінії його протяжності, особливо в умовах військового часу, підвищують ризики налагодження контрабандних потоків товарів, продукції, матеріальних цінностей тощо. Контрабандна діяльність посилюється в умовах високого рівня корумпованості чиновників, представників правоохоронної системи та суспільства загалом. Це не лише ускладнює розробку ефективних організаційно-економічних механізмів боротьби з контрабандою на прикордонних територіях України, але й активізує діяльність кримінальних угруповань та активізує розвиток тіньових процесів в економіці. У сучасних умовах боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил є першочерговим завданням для нашої держави. Обумовлено це тим, що контрабанда та порушення митних правил набувають дедалі більш витончених та організованих форм, що у свою чергу ставить під загрозу національну безпеку та належний економічний розвиток країни. Крім того, географічне положення України дозволяє використовувати автомобільний, залізничний, авіаційний та морський транспорт для вчинення контрабанди та порушень митних правил. На теперішній час досить розвинута транспортна логістика (система з переміщення будь-яких матеріальних предметів або речовин з однією точки до іншої оптимальним маршрутом) стала одним з детермінантів збільшення контрабандних переміщень та порушень митних правил на транспорті. Метою статті є аналіз протидії контрабандним явищам в Україні та перспективи мінімізації. В статті досліджено сутність поняття «контрабанда» та встановлена основна типологія поняття з урахуванням особливостей дій її здійснення. Встановлено обсяги контрабандних поставок в Україну та в розрізі товарних груп. Проаналізовано розподіл контрабандних поставок в Україну за товарними групами. Визначені основні країни-джерела контрабандних поставок в Україну. Систематизовано основні фактори, які створюють сприятливі умови для контрабанди. Узагальнено основні схеми контрабандного імпорту. Запропоновані шляхи протидії контрабандним явищам в Україні.
Напрями реформування ринку електроенергії
(Університет «КРОК», 2021) Ткач, Д.К.
У статті аналізується сучасний стан реформування ринку електроенергії України, основою якого є впроваджений в життя з 1 липня 2019 року новий ринок електроенергії. Метою статті є розкриття основних факторів та тенденцій, які впливають на реформування ринку електроенергії України на сучасному етапі і обґрунтування пропозицій щодо вирішення проблем цієї галузі. Головними елементами ринкової реформи стало забезпечення розвитку конкуренції. Окрім цього, Україна зобов’язалась перед Європейським Союзом здійснити реформу енергетичного ринку і це є умовою виділення їй п’ятсот мільйонів євро фінансової допомоги. Сформований новий ринок встановив наступні правила роботи. Так контроль ДП “Енергоринок” над виробництвом та продажом електроенергії був ліквідований. Замість одного монополіста на ринок прийшли два нових суб’єкти. Перший –убезпечує діяльність та організацію договорів купівлі-продажу електроенергії на ринку по принципу «на добу вперед», або на внутрішньоденному ринку та називається оператор ринку. Другий –опікується придбанням “зеленої” енергії від виробника, а саме сонячної та вітряної та називається ДП “гарантований покупець”. Обласні енергопостачальні компанії були реорганізовані в операторів систем розподілу електроенергії. На базі існуючих раніше обленерго були створені нові підприємства по постачанню електроенергії, що привело до збільшення кількості гравців на цьому ринку після його реформування. Одночасно був створений оптовий ринок, сегментами якого є двосторонні контракти, біржа контрактів на фізичне постачання, біржа фінансових контрактів, а також балансуючий ринок і ринок допоміжних послуг. Проте, встановлено для того щоб покращити ситуацію у галузі енергетики Верховній Раді слід вирішити розбіжності між Законом України “Про акціонерні товариства” та Законом України “Про управління об'єктами державної власності”. Потрібно приділити увагу розбудові інституційної спроможності ДП НЕК Укренерго. Все це вимагає від Верховної Ради ухвалення таких законів, які б створювали оптимальні умови для діяльності акціонерних товариств, відмінили подвійне оподаткування, удосконалювали фондовий ринок та ринок капіталів. Реформування енергетичної сфери вимагає удосконалювати самостійність та ефективність діяльності регулятора в цьому секторі. Тим самим постало питання, чи регулятор у змозі надати сертифікат НЕК Укренерго як орган на якого покладені спеціальні обов’язки. І саме це є вирішальною умовою інтеграції української енергосистеми до ENTSO-E. Тому саме Кабінет Міністрів України повинний створити незалежного регулятора, який відповідає критеріям Енергетичного Співтовариства. Українській владі необхідно знайти джерела сплати заборгованості на електроенергетичному ринку що значно спростить процедуру його виходу.
Концепція управління розвитком інтелектуальних ресурсів економіки України
(Університет «КРОК», 2021) Шопша, М.М.
В статті представлено концептуальні основи управління розвитком інтелектуальних ресурсів в економіці України, застосування яких підвищить якість вітчизняної освіти й інноваційний поступ відповідно до світових стандартів, сприятиме зростанню інтелектуального, культурного, духовно-морального потенціалу суспільства й систематизації, розвитку інституту спеціалізованого законодавства. Мета статті полягає в обґрунтуванні науково-прикладних засад формування та реалізації концепції управління розвитком інтелектуальних ресурсів економіки України. Освіта, наука та інновації визначаються сучасною економікою як галузі комплексного механізму, з допомогою якого Україна могла б підвищити конкурентоспроможність економіки і закріпити позиції на світовому ринку. Цього можливо досягти лише при: глибокому аналізі інтелектуальних і фінансових ресурсів з урахуванням інтересів науковців, підприємців, споживачів і суспільства в цілому; взаємодії внутрішніх заходів сприяння інноваціям з потребами світового ринку і уподобаннями споживачів; активній участі керівництва держави і приватних підприємств на основі приватно-державного партнерства. Оновлення і розвиток освіти повинні набути випереджального безперервного характеру, гнучко реагувати на всі процеси, що відбуваються в Україні та світі. Підвищення якісного рівня освіти сприятиме економічному зростанню держави та вирішенню соціальних проблем суспільств. Якісна освіта є необхідною умовою забезпечення сталого демократичного розвитку суспільства. Впровадження положень концепції підвищення ефективності управління розвитком інтелектуальних ресурсів в Україні дасть змогу налагодити тісний взаємозв’язок держави та суспільства щодо управління інтелектуальними ресурсами, що значно підсилить теоретичний і практичний зв'язок між рівнем публічного управління та економічною, політичною безпекою України. Доведено, що формування національного ринку інтелектуальних ресурсів дасть змогу забезпечити Україні статус інтелектуальної держави, що сприятиме її соціально-економічному розвитку за умови відтворення і комерціалізації інтелектуальних ресурсів індивідів, суб’єктів господарювання та суспільства загалом.
Аналіз нефінансових звітів корпоративної соціальної відповідальності у сфері туризму
(Університет «КРОК», 2021) Холявка, В.З.; Лешко, Х.С.
У статті розглянуто розвиток корпоративної соціальної відповідальності. Метою дослідження є аналіз нефінансових звітів КСВ у сфері туризму. Проаналізовано визначення категорії «нефінансова звітність», як документально оформлена сукупність даних підприємства, що відображає середовище існування компанії, принципи та методи її співпраці з групами впливу, результати її діяльності в економічній, соціальній та екологічній сфері життя суспільства з метою надання стейкхолдерам інформації нефінансового характеру в контексті сталого розвитку та на його принципах. Виокремлено три форми формування нефінансової звітності, а саме – довільна форма, комплексні звіти та стандартизовані. Висвітлено міжнародний досвід КСВ та формування звітів у країнах ЄС, США: у Великій Британії, Китаї, Японії – нефінансовий звіт регулюється законодавством країни. Виявлено, що у країнах ЄС нефінансові звіти готуються із залученням топ-менеджерів, стейкхолдерів та працівників компанії. Визначено, що незважаючи на те, що країни-члени ЄС є досить різноманітними, для них всіх характерними є законодавчо закріплені зобов’язання щодо медичного страхування та охорони здоров’я працівників, пенсійного регулювання й низки інших соціальних питань. Досліджено, що з кожним роком кількість українських компаній, які готові формувати і публікувати нефінансові звіти збільшується. Розглянуто, що сьогодні значна кількість фахівців у сфері корпоративної соціальної відповідальності вважають, що нефінансові звіти у всіх країнах повинні мати однакову назву, а саме «корпоративні соціальні звіти». Виокремлено, що на міжнародному рівні компанії не виділяють один стандарт звіту, вони можуть використовувати два, а деякі навіть більше стандартів, є такі компанії, які не вказують жодних стандартів. Виявлено, що українські туристичні компанії дуже часто свою соціальну діяльність не висвітлюють, оскільки їхні проєкти здебільшого одноразові, а не є запланованою стратегію на довгостроковий період. Розглянуто основні міжнародні стандарти нефінансових звітів. Подані приклади готельних підприємств, які велику увагу приділяють екологічним та соціальним програмам.
Елементи фірмового стилю у системі мaркетингових комунікaцій
(Університет «КРОК», 2021) Писар, Н.Б.; Савраненко, А.В.; Дрокіна, Н.І.
В умовaх сучaсного світу візуaльнa склaдовa логотипів, брошур, реклaмних бaнерів мaє важливий вплив на прийняття рішення про можливу купівлю товару, оскільки потенційні покупці, оцінюють спершу «по обклaдинці». Тому велику увaгу вaрто приділити сaме місцю дизaйну в системі мaркетингових комунікцій, його прaвильному зaстосувaнню для продукту, адже кожен продукт, що бaжaє зaйняти вaгому нішу в умовaх конкуренції, мaє виділятись, зaпaм’ятовувaтись, то ж дизaйн стає невід’ємною склaдовою в системі маркетингових комунікацій, робить продукцію привaбливішою для потенційних покупців, тa прекрaсно вписуюється в сучaсні тенденції, тренди тa нaпрямки. Метою статті є обґрунтувaти вaжливість і невід’ємність дизaйну в системі маркетингових комунікацій, розглянути приклaди його коректного зaстосувaння тa довести, що мaркетинг без дизaйну неможливий. Зaвдaнням дослідження є розглянути знaчимість тa гaрмонійність мистецтва дизaйну в системі маркетингових комунікацій, довести його необхідність. Об’єкт дослідження – мистецтво дизaйну в системі маркетингових комунікацій, фaктори дизaйну. Предмет дослідження – дизaйн в системі мaркетингу компaнії ПрAТ «Філіп Морріс Укрaїнa"» для дослідження бренду компaнії, a тaкож aнaлізу їх діяльності в напрямку дизaйну в системі маркетингових комунікацій. В результаті даного дослідження визнaчено тa удосконaлено місце дизaйну в системі маркетингових комунікацій, визнaчені основні тенденції дизaйну тa його необхідність впровадження у системі маркетингових комунікацій. Розкрито поняття маркетингових комунікацій та дизайну і доведено їх нерозривний взаємозв’язок. Встановлено, що маркетингові комунікації – система методів інформування споживачів про продукт, а дизайн – це створення естетичного зовнішнього вигляду продукту, в поєднанні з його зручним функціональним застосуванням.
Управління неформальною освітою як інструмент розвитку додаткових можливостей молоді
(Університет «КРОК», 2021) Савельєв, Є.В.
У статті досліджуються питання теоретичного представлення визначення поняття неформальної освіти вітчизняними та зарубіжними науковцями; розкрито сутність поняття «неформальна освіта», «формальна освіта», «неформальна освіта» та «інформальна освіта»; досліджено питання впливу неформальної освіти на розвиток додаткових можливостей та проаналізовано досвід застосування підходів неформальної освіти в повсякденному житті. Розглянуті різні варіанти формулювання поняття «формальної освіти», «не формальної освіти» та «інформальної освіти» для закріплення вже існуючих знань та розширення теоретичної бази. Метою статті є вивчення та узагальнення теоретичних засад розвитку неформальної освіти, дослідити вплив неформальної освіти на розвиток можливостей для молоді. Основними завданнями виходячи з мети є: дослідити різні трактування поняття «неформальна освіта». Розкрито питання впливу неформальної освіти на розвиток додаткових можливостей молоді, досліджено одне із головних завдань неформальної освіти - підготовка молоді та дорослих до самостійного життя. З аналізу статті, можна дійти висновку, що у сучасних умовах формальна освіта втрачає свою монополію, так як не дає стопроцентної гарантії інтеграції на ринку праці. Неформальна освіта є однією із сил, яка послаблює цю монополію, пропонуючи альтернативні форми навчання та новий зміст, які допомагають людям пристосуватися до постійних трансформацій суспільства. В багатьох європейських країнах неформальна освіта позиціонується у сфері громадянської освіти і спрямована на створення умов для формування демократично орієнтованого громадянина. Автором проаналізовано та висвітлено вітчизняний та Європейський досвід дослідження різних понять про освіту з метою подальшого використання та впровадження отриманих знань для покращення якості сучасного рівня освіти в України.
Economic policy response to the pandemic situation and assessment of economic regulation policy in Аzerbaijan
(Університет «КРОК», 2021) Aghakishiyev, Zaur
The global pandemic throughout this period disseminated new approaches and realities that could not be reckoned by trustworthy credit rating agencies specializing in risk computation and organizations specializing in economic anticipating. Azerbaijan Republic as a country integrated into the global world, has coped to prevent the acute negative consequences of the Coronavirus (COVID-19) pandemic by accepting timely legislative enactment tolessen the negative outcomes of sharp fluctuations in energy trades, on the country's formed economy, macroeconomic permanency and stability, employment and developing entrepreneurship.We are witness of a globally extended health crisis unlike any crisisin the last century, spreading over human suffering, and affecting people’s daily lives. We can frankly say this is much more than a noted health crisis. It is economic, human and extended social crisis. Normally, an easing of financing conditions boosts demand by encouraging firms to borrow and invest, and households to bring forward future income and consume more. In turbulent times, monetary policy interventions also eliminate excess risk pricing from the market.The aim of the article is to study the reaction of economic policy to the situation with the pandemic and to assess the policy of economic regulation in Azerbaijan.The point of our research is to determine the extent to which the monetary environment is conducive to the adoption of an optimal strategy, along with the effectiveness of the measures taken in the country.İn first phase, paper touches general directions of economic regulation in developed and CİS countries, at the same time particularly analyzes the directions of regulation processes in Azerbaijan.In the second phase, we will analyze the establishment of optimal management strategies for the monetary policy system on the basis of econometric modeling in order to fully understand the extent of regulation.Based on the actual indicators of monetary economic indicators, the model will assess whether the role of sustainable decisions in regulation will be successful