Кафедра іноземних мов та загальноосвітніх дисциплін

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3157

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 12 з 12

Cultural management: analysis of strategies, policies, and practices in Ukraine and the EU countries
(Malque, 2024) Marukhovska-Kartunova, Olga; Rabenchuk, Oleg; Ladonko, Liudmyla; Bzunko, Halyna; Petrunia-Pyliavska, Nataliia; Маруховська–Картунова, Ольга Олександрівна
The focus of this article is on the evolution of cultural policy and strategy within Ukraine in the context of its integration with the European Union. A historical investigation into the shared origins of the Ukrainian population and European peoples is conducted, emphasizing Slavic heritage and communal settlements. The regulatory framework governing the progress of Ukrainian culture in its independent state is delineated. The primary hypotheses and trajectories for the advancement of Ukrainian cultural policy, as articulated in the "Long-term Strategy for the Development of Culture until 2025," are expounded upon. In aggregate, it is ascertained that the outlined objectives within the Strategy currently fall short of addressing the imperatives incumbent upon the nation to affirm its national identity and align with the attainments of European civilization. It is discerned that the absence of a cultural diplomacy framework in Ukraine stands in stark contrast to the substantial outcomes achieved through this paradigm across the majority of European Union member states. Additionally, an exploration of both shared features and distinctions in cultural policy and strategy between the European Union as an entity and select member countries is undertaken. The European Union's strategy, characterized by its dynamic and targeted approach, is notable for its commitment to preserving the integrity of nations and ethnicities. This strategy places considerable emphasis on respecting the distinct national identities and traditions of each country and its constituent nations. Of particular significance is the instance of the Republic of Poland, the Republic of Italy, and Finland, wherein the cultivation of cultural diplomacy has been a focal point. These examples underscore the diverse routes undertaken to achieve cultural recognition and formulate distinct cultural strategies for each nation. This serves as an indication that cultural policy ought to evolve into a responsibility shared among the state, diplomatic representatives, and cultural stakeholders within Ukraine. The ongoing conflict instigated by Russia underscores once again the multi-dimensional trajectory characterizing Ukraine's cultural evolution. It underscores Ukraine's heightened dedication to unity and the rejuvenation of the European principles that were proclaimed during the twentieth century
Historical and cultural dimensions of the philosophy of the future: globalisation and identity
(Futurity Research Publishing, 2024) Marukhovskа-Kartunova, Olga; Bugrov, Myroslav; Kozlovets, Mykola; Savolainen, Inna; Zaika, Tetiana; Маруховська–Картунова, Ольга Олександрівна
The purpose of the research is to highlight the prospects for the influence of philosophy in the context of the socio-cultural dichotomy associated with the confrontation between the principles of globalisation and identity. The turn of the twentieth and twenty-first centuries was marked by a focus on the synergistic potential in the worldview paradigm, which corresponded to the meanings of global character. At the same time, the dialectical component of society's development has retained its influence, expressing the desire of a person or community to preserve identity. The purpose of the article is to identify the specifics of philosophical thought within the two dominant dimensions of socio-cultural progress - interaction and confrontation. Achieving a balance between these two tendencies is the key to harmonising the world picture and avoiding destructive manifestations of a socio-cultural nature. The methodological basis of the study is focused on the analysis of philosophical ideas on the historical and cultural status of man, society and civilisation. The analysis of scientific and philosophical works was carried out within the framework of a variation sample, which allowed to use both philosophical and dialectical, as well as synergistic methodological potential. The results of the study point to the levelling of the positions of the philosophical interpretation of globalisation and identity in the socio-cultural discourse. The analysis of 50 philosophical works published over the past five years has demonstrated approximately equal indicators in the cultural and historical characteristics of social activity. This indicates that the worldview paradigm of our time is at the stage of choosing a strategy for civilisational development, considering the two most popular ways of development: globalisation and identity. The research perspectives are focused on the role of philosophical interpretation of the prospects for socio-cultural development. Strategic thinking is an advantage of the philosophical potential in terms of forming a strategy for civilisational progress. Conclusion. Contemporary philosophical discourse is at the stage of determining the dominant strategy for the development of a person, community and humanity. Globalisation and identity reflect the principles of two fundamental worldviews - dialectics and synergy. The role of philosophy involves a thorough description of these two socio-cultural dimensions in order to determine a favourable scenario for the development of society.
Social Philosophy of Mass Communication: Interaction of Media, Politics and Culture
(Potomac Institute Press, 2024) Marukhovskа-Kartunova, Olga; Marukhovskyi, Oleg; Plakhtiy, Marianna; Suliatytska, Tetyana; Berezhna, Marharyta; Маруховська–Картунова, Ольга Олександрівна
The purpose of the article is to highlight current trends in the synergistic approach in socio-philosophical interpretations of communicativeness. The tasks of scientific research are intended to reflect the transition from a dichotomous understanding of the relationship between culture, politics and media space to the interaction between these social elements. Mass communication is becoming a driver of innovative transformations in society. The research methodology is focused on a combination of general scientific methods (analysis, systematisation, modelling) and philosophical methodological principles (synergy). The results of the study point to new ways of mass communication in the modern socio-cultural space. The concept of the information society, penetrating all spheres of social activity, influences cultural and political processes at the local, state and global levels through the media. A promising area of research into the socio-philosophical dimensions of mass communication is to determinethe strategic and operational principles of the information arsenal. Thus, the information and communication trends of our time have achieved a global impact on society, which makes it necessary to develop new approaches to their positioning in cultural, political and media life. Social philosophy offers a synergistic model of mass communication involving socially active, passive and neutral members of society. Cultural, political, and media activity involves interaction between these segments of social life and sustainable interconnectedness in the information space. The modern paradigm of social development is based on the principles of dynamism and pragmatism, so mass communication requires the use of effective innovative elements
Teaching International Students to Analyze Textual-Discursive Categories
(Sciedu Press, 2021) Fetsko, Ivanna M.; Novak, Ilona M.; Terletska, Liubov M.; Soshko, Oksana H.; Lytvynko, Oksana A.; Новак, Ілона Милославівна
The purpose of the study is to identify how the course that covers the components of the ten-stepwise approach to discourse analysis of political texts helps international students study the political meanings in Ukraine. The study used the structured observation method to collect rather quantitative than qualitative data and observers' reports on the sampled students' performance in the in-class and out-of-class assignments. It also used discourse analysis awareness test, observation report checklist, and assessment checklist to yield the quantitative data. The course that is based on the ten-stepwise approach to discourse analysis of political texts proved to raise the students' overall awareness of analysis of textual-discursive categories and fosters their skills of both discourse analysis and technical skills to use the NVivo 12 software tool. The results of the Discourse Analysis Awareness Test showed that the sampled students' awareness of discourse analysis was generally good. The mean values varied between 0.643 and0.857, which corresponded to 65-85 grades ECTS. The analysis of the observation reports showed that the five most frequent words used in the corpus of the observation reports of seven experts were as follows: students, contributed, equally, succeeded, managed. All of them evoke a positive idea and feeling and reveal success in meeting goals. The quotes yielded from the reports implied that the course sessions were engaging, challenging, and fruitful in terms of learning how to analyze textual-discursive categories found in political texts. The descriptive statistics drawn from the observation checklist and presented by course topic showed that the observers' mean values improved throughout the course sessions that meant that the students progressed in the discourse analysis. © Copyright for this article is retained by the author(s), with first publication rights granted to the journal. This is an open-access article distributed under the terms and conditions of the Creative Commons Attribution license (http://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
The Influence of Social Networks on the Formation of Modern Culture and its Relationship with Philosophy
(Futurity Research Publishing, 2024) Borysenko, Olha; Marukhovskа-Kartunova, Olga; Volkova, Valeriya; Baran, Andrii; Maraieva, Uliana; Маруховська–Картунова, Ольга Олександрівна
The purpose of the research is to highlight the role of social media in the dynamic processes of modern culture development. Socio-cultural progress requires effective tools that will ensure the involvement of individual and social potential. Therefore, the article aims to position social media in the paradigm of the information and digital society. The research methodology is focused on the analysis of scientific works that interpret the content and format of information and communication activity of social media resources. The synergistic approach involves the formation of relevant algorithms for broadcasting social relations based on the interaction between different institutions and correlated with philosophical and ideological guidelines. The results of the study identify a number of information and communication dimensions that define worldview and mental meanings and form practice-oriented models of engaging society in synergistic interaction through social media resources. Among the key dimensions of the functioning of social networks in the information society system are: information, technology, dynamism, flexibility, creativity, heuristics, innovation. A promising area of research into the role of social networks in the context of actualising the philosophical and synergistic discourse is the problem of public self-organisation - the integrity of the approach to understanding social activity. Thus, social networks play an important role in the implementation of the principles of functioning of the social order (local or large-scale), providing the information and communication component of social activity. At the same time, social networks are actually becoming platforms where not only certain principles or elements of social development are presented, but also where discussion activity, debate and identification of the specifics of their implementation are formed. The problem of risks associated with the use of the potential of social communication, namely, responsibility, information security, and compliance with the norms of information culture, remains a matter of debate. Philosophy has historically fulfilled the mission of reconciling innovative dimensions with the fundamental dimensions of social activity, so the mental perception of the status of social networks is no less important than their functional potential.
The Philosophy of War in Ukrainian Culture: A Past to Present
(Futurity Research Publishing, 2023) Devterov, Ilia; Marukhovska-Kartunova, Olga; Nikolenko, Kseniia; Маруховська–Картунова, Ольга Олександрівна
The purpose of the article is to highlight the philosophical and ideological understanding and perception of war by the Ukrainian people during its cultural and historical development. Constant wars, which have become an integral part of Ukrainian history and culture, have formed a mental readiness for such challenges. In order to achieve the aims and objectives of the research, the author uses the traditional methodological arsenal for qualitative research, namely: analysis of sources that cover the philosophical dimensions of war in Ukraine; comparative analysis of the mental dimension of war in the past and present of Ukrainian culture; philosophical synergistic approach to determining the formation and interaction of ontological, axiological and anthropological constants of military realities. The results of the study point to the transformation of the philosophy of war in Ukrainian culture in the modern period. The current generation of Ukrainians perceives war in a new way and positions its realities in the context of cultural and historical national development and at the individual level of influence. Historically, for a long time, the wars that unfolded on the territory of Ukraine did not have a nationally oriented vector. Therefore, for the Ukrainian culture, the philosophy of war was mainly correlated with the existential aspects of other state entities, focusing on human manifestations (heroism, courage, fear, pain, suffering). The present day has added to these elements the value aspect of national identity. A promising area of research on the philosophy of war in Ukrainian culture is the actualisation of the axiological cluster associated with the real historical perspective of the establishment of Ukrainian national identity. Thus, the philosophy of war has always been a relevant concept reflected in the mentality and cultural traditions of Ukrainians.
The Role of Online Media in Shaping Public Opinion about the Prospects for Peace and Military Conflict
(Pakistan Society of Criminology, 2024) Marukhovskyi, Oleg; Marukhovska-Kartunova, Olga; Kolybabiuk, Svitlana; Pavlova, Liudmyla; Karchevska, Olena; Маруховський, Олег Олександрович; Маруховська–Картунова, Ольга Олександрівна
The aim of the article is to find out the connection between online media and the manifestations of the components of public opinion about the military conflict and the prospects for peace. The study uses methods such as content analysis, scaling, and correlation analysis. In the study, the hypothesis of the connection between online media content and societal changes in public opinion in Ukraine during the war was confirmed. It was determined that society’s confidence in victory was significantly related to changes in online media’s information field. The attitude towards the Armed Forces of Ukraine correlates only with the perception of news about military operations. The disposition towards the Ukrainian governing bodies is not contingent upon the interpretation of digital media content. The desire to continue the fight correlates with the war awareness level and reporting on domestic politics in digital media. The idea of future peace in public opinion is closely related to the idea of justice and victory broadcast in online media. © 2024, Pakistan Society of Criminology. All rights reserved.
The role of smart technologies in maintaining student motivation during distance learning
(Universidad de Carabobo, 2024) Novak, Ilona; Butsyk, Ihor; Hetman , Yuliia; Norenko, Iryna; Derevianko, Denys; Новак, Ілона Милославівна
Smart technologies are a common element of education, which have a positive impact on the organization of education, its efficiency, and the possibility of self-control. The aim of the study is to determine the role of smart technologies in the distance learning to maintain student motivation. The aim was achieved through the use of the methods of observation and analysis, calculations of the coefficient of oscillation, the coefficient of variation, and Spearman’s rank coefficient. Learning mechanisms provided for acquiring language knowledge, develop the consecutive interpreting skills, and master formal and informal communication styles. It was established that such learning mechanisms after the study enhanced students’ motivation of 82% for distance learning. Before the study, a high level of motivation was observed among only 21% of students. The results of the Stapel Scale showed that smart technologies (1.0) had the greatest impact on students’ motivation, which is related to the continuity of learning. The learning process had also the greatest impact on students’ dynamic adaptation (2.25). The conducted research is important for the development of students’ professional foreign language skills and enhancement of their motivation through the use of smart technologies during distance learning.
Using Social Media to Engage the Public in Sustainable Development Initiatives
(Oktan Print (Czech Republic), 2023) Marchuk, Hanna; Plekhanova, Tatyana; Marukhovskа-Kartunova, Olga; Маруховська–Картунова, Ольга Олександрівна
The issue of sustainable development arose in 1987 as a concern for the present and future of all countries worldwide, serving as a means to meet current needs and ensure those of future generations. The concept of sustainable development combines economic, social, and environmental spheres as a foundation—a triad for shaping life on Earth. There are many tools for forming sustainable development. One of them is the work of public initiatives (organizations), but they also require certain conditions for their existence. Given the significant importance of technologization and digitalization, the authors of the study analyze "social media" as a tool for engaging public initiatives in sustainable development. The article separately examines the functions and benefits of sustainable development, the types and functions of social media, and the risks and challenges for both areas. The study employs comparative-historical, hermeneutic, and deductive methods. At the end of the study, the authors conclude that social media is the voice of public organizations, offering an opportunity to spread their work, conduct public education, and find like-minded individuals. The authors also emphasize the importance of education and upbringing of citizens, as this influences critical thinking in consuming information, the desire to participate in social life, and the responsible use of sustainable development tools.
Роль соціальних комунікацій у протистоянні викликам російсько-української війни
(Класичний приватний університет, 2023) Маруховська-Картунова, О.О.; Маруховський, О.О.; Шиян, О.М.; Маруховська–Картунова, Ольга Олександрівна; Маруховський, Олег Олександрович
Мета дослідження – виокремити основні проблеми, які ускладнюють роль соціальних комунікацій у протистоянні викликам повномасштабної російсько-української війни, та запропонувати шляхи їх вирішення для побудови стійкого й гармонійного суспільства. Методологія дослідження. У ході дослідження використано загальнонаукові методи пізнання. За допомогою методу критичного аналізу проаналізовано роль соціальних комунікацій у протистоянні викликам війни з Росією та визначено їхнє значення для побудови стійкого й гармонійного суспільства. У процесі синтезу інформації виокремлено проблеми, які ускладнюють соціальні комунікації під час війни. Методами індукції та дедукції розроблено рекомендації щодо вирішення цих проблем. Результати. Стаття присвячена аналізу ролі соціальних комунікацій у протистоянні викликам російсько-української війни. Актуальність дослідження зумовлена потребою в збалансованій інформації та підтримці громадян, а також необхідністю боротьби з дезінформацією та іншими викликами війни. За результатами дослідження встановлено, що соціальні комунікації відіграють критичну роль у протистоянні викликам війни в Україні. Вони створюють інформаційну базу, сприяють мобілізації, формують громадську думку, психологічно підтримують громадян та військових. Разом з тим соціальні комунікації ускладнює низка проблем, таких як дезінформація та фейки, цензура та обмеження свободи слова, психологічний тиск і загрози для журналістів і активістів, інформаційна перенасиченість, відсутність доступу до інформації для певних груп населення. Вирішення цих проблем потребує підвищення рівня медіаграмотності населення, захисту журналістів та активістів, розвитку незалежних ЗМІ й гібридних медіа, заохочення транспарентності, залучення міжнародної спільноти. Новизна. Дослідження розкриває комплексну проблематику використання соціальних комунікацій у протистоянні викликам війни в Україні, а також містить конкретні рекомендації щодо подолання цих проблем у процесі побудови стійкого й гармонійного суспільства. Практичне значення дослідження полягає в можливості застосування отриманих результатів для покращення ефективності соціальних комунікацій в умовах війни в Україні, зміцнення громадського порядку та національної єдності.
Інтернет-журналістика: науковий дискурс-аналіз щодо основних підходів до визначення
(Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, 2024) Нестеряк, Ю.В.; Маруховська-Картунова, О.О.; Маруховська–Картунова, Ольга Олександрівна
У статті розглянуто, що поява інтернет-ЗМІ значно вплинули на виникнення і становлення інтернет-журналістики. Відзначено, що єдиного загальноприйнятого визначення терміну «інтернет-журналістика» в сучасних наукових медіа-публікаціях на теперішній час немає, але існує багато термінів, які вважаються синонімічними: «мережева журналістика», «онлайнова журналістика», «мультимедійна журналістика», «цифрова журналістика» та ін. Проаналізовано сучасні медіа-дослідження щодо стану розробки понятійно-термінологічного апарату. Запропонована схема, в якій вперше представлено багатоманітність основних підходів до назв та визначень основоположних дефініцій понятійно-категоріальної терміносистеми медійної галузі. Стаття присвячена науковому дискурс-аналізу різноманітних назв та визначень сутності поняття «інтернет-журналістика» та словосполучень, які використовуються рівноправно як синоніми для назви цього феномену. У статті проаналізовано такі подвійні або парні основоположні словосполучення, як: «інтернет-ЗМІ» та «інтернет-журналістика»; «мережеві ЗМІ» та «мережева журналістика»; «онлайн-медіа» та «онлайн-журналістика»; «мультимедіа» та «мультимедійна журналістика»; «цифрові медіа» та «цифрова журналістика», «нові медіа» та «новітні медіа». Згідно проаналізованих медіапублікацій та запропонованої схеми окреслено загальні тенденції використання науковцями медіагалузі основоположних словосполучень: остаточної відмови від застарілих термінів «комп’ютерна», «електронна» і «веб-журналістика» та використання такої термінології, як: «інтернет-журналістика», «онлайн-журналістика»; «мультимедійна журналістика» та ін. Розглянуто новітню тенденцію появи у медіагалузі таких термінів, як: «нові медіа» та «новітні медіа». Зроблено висновок, що сьогодні у вітчизняному журналістикознавстві відбувається бурхливий процес розробки, становлення та розвитку понятійно-термінологічного апарату, що потребує унормування та уніфікування шляхом створення термінологічних словників, енциклопедій, монографій та навчальних посібників сучасної медійної галузі
Історичні витоки війни: аналіз коренів дипломатичних та територіальних протиріч між росією та Україною
(Видавнича група «Наукові перспективи», 2024) Галуха, Любов Юріївна; Баличева, Лариса Вікторівна; Маруховська–Картунова, Ольга Олександрівна
Наміри російських окупантів на сьогоднішній день є очевидними: або Україна повертається під повний московський контроль, тобто стає багатовіковим колоніальним підданцем, або просто зникає. Збройні сили України наразі активно захищають українські землі від російських окупантів. Проте, важливим є розуміння кожним громадянином країни історичних витоків цього конфлікту, задлязміцнення національної єдності, підтримки української державності та протистояння ворогу. Метою статтібуло проаналізувати історичні передумови дипломатичних та територіальних конфліктів між росією та Україною та визначити їх вплив на початок війни у ХХІ столітті. У ході дослідження з’ясовано, що практична реалізація плану війни розпочалася ще з 14 серпня 2013 року, коли росія почала дискриміновувати український експорт на свою територію, зумисно завдаючи значних економічних збитків Україні. Проте, витоки трагічності сучасної воєнної ситуації беруть свій початок навіть не з 2014 року, а з глибинних часів розвитку Української державності і сягають Русі-України (Київської держави). Впродовж віків основною українсько-російських відносин було постійне протистояння українського народу планам росії приєднати (загарбати) Україну і включити її території до свого складу. Зумовлюючи руїну Козацької України московія використовувала український потенціал та історію задля свого укріплення та формування імперії зі статусом росії. Свою ж імперську політику спрямовувала на цілковите послаблення і поглинання українців, при цьому прививаючи усвідомлення меншовартості, згодом мусуючи соціалістичні ідеї, а потім більшовицьку ідеологію, що мали призвести до пригнічення практично всіх аспектів національно-духовного життя України. Проте українська спільнота щораз віднаходила потужності для національного відродження, а український національний рух продовжував залишатися впродовж століть протиставленням викликам російського імперського проєкту. Після здобуття незалежності Україною у 1991 році виникли нові проблеми, які були пов’язані з визначенням кордонів, поділом ресурсів та впливом на регіональні справи. Отже, російсько-українська війна має глибоке історичне коріння та триває вже протягом декількох десятиліть. З другого боку значне ослаблення України, що було спричинене корупцією, недбалим керівництвом та іншими негативними факторами, що тривали впродовж усього періоду її незалежності, створило сприятливі умови для агресивних дій росії та окупації частини її територій. Тому важливим завданням сьогодні є аналіз історичних факторів, формування і збереження національної ідентичності та відстоювання своїх кордонів