Кафедра менеджменту та інноваційного розвитку

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3230

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Деякі теоретико-правові питання класифікації правових статусів суб’єкта права
(Університет "КРОК", 2014) Окунєв, І.С.; Окунєв, Ігор
У статті розглянуто теоретико-правові питання класифікації правових статусів суб’єкта права, підходи до визначення критеріїв цієї класифікації.
Поняття та критерії дієздатності суб’єктів права
(Університет "КРОК", 2015) Окунєв, І.С.
Статтю присвячено актуальним питанням дієздатності в контексті теорії правового статусу суб’єктів права. Автор дійшов висновку, що дієздатність суб’єктів права має важливе зна чення для розроблення методологічних питань правової науки, а також вирішення конкретних практичних питань вдосконалення і впорядкування законодавства. За результатами дослідження сформовано поняття дієздатності суб’єктів права, окреслено інститути, що визначають їх дієздатність (ліцензування; акреди тація; сертифікація; атестація), а також критерії дієздатності суб’єктів права.
Теоретико-правові питання правосуб’єктності
(Університет "КРОК", 2016) Окунєв, І.С.
У статті розглянуто деякі теоретико-правові питання правосуб’єктності як складової теорії правового статусу суб’єкта права, а також підходи до визначення цієї категорії в юридичній науці
Активація креативного потенціалу команд
(Університет «КРОК», 2018) Сєдашова, О.А.; Сєдашова, Оксана
Стаття присвячена активації креативного потенціалу команд. У матеріалі порушені питання організації командної креативної роботи для вирішення бізнес-проблем, розвитку та процвітання бізнесу. Актуальність цієї статті полягає у відповідях на вагомі та значущі питання, що хвилюють сучасну ділову людину та допоможе з’ясувати, яких змін потребують соціально-економічні умови буття та від яких застарілих методів, які застосовують при управлінні персоналом та інноваціями, потрібно нещадно позбавлятись. Не менш актуальними залишаються і питання психології учасників команди та адекватного розподілу ролей та функцій між ними і формування інноваційного організаційного клімату, що допоміг би збільшити продуктивність та ефективність будь-якої команди в організації чи на підприємстві незалежно від виду та обсягів бізнесу. Базуючись на детальному дослідженні розвитку теорії та практики менеджменту і враховуючи сучасні тенденції розвитку менеджерів, автор статті наголосила на важливості застосування таких інструментів для активації креативного потенціалу команд як визначення ключових стимулів, провідних мотивів, та мета програм співробітників, створення умов для появи інноваційного організаційного клімату, визначення та успішного усунення перешкод, які заважають співробітникам вільно створювати та висловлювати ідеї і використовувати свій власний креативний потенціал в процесі роботи. В результаті опрацьованих даних, проведених досліджень та аналізуючи поради міжнародних і вітчизняних провідних фахівців, а також спираючись на власний багатий досвід в галузі управління персоналом, автор відповідає на актуальні запити сьогодення, розкриває шляхи вирішення проблем, що турбують менеджерів цієї сфери, а також надає практичні рекомендації для успішної активації креативного потенціалу команд.
Основні причини неефективних організаційних змін в компаніях: теорія і практика за Дж. П. Коттером
(Університет «КРОК», 2018) Калініна, Н.В.
У цій статті йдеться про актуальні питання що стосуються організаційних змін в компанії. Аналізуючи досвід попередників, фахівців та науковців у цій галузі, автор дає відповідь на ключові питання: чому зміни часто не вдаються? Чому сьогодні важко припустити, спрогнозувати, спланувати свою діяльність або діяльність компанії на тривалий період? Чому сьогодні стратегію доцільно розробляти лише на рік і до того ж потрібно коригувати кожні півроку? Чому таке велике значення в процесах організаційних змін має саме корпоративна культура? Що робити з дилемою постійного скорочення штату з одного боку і хронічною нестачею людських ресурсів з іншого? Досліджуючи макроекономічні фактори, які найближчі десятиліття можуть посилюватися, а отже і впливати на життєвий цикл будь-якої організації, автор дає відповідь як утримувати здоровий баланс витрат і знайти глибоке розуміння наслідків цих змін, щоб уникнути непоправних помилок. Спираючись на власний досвід, та застосовуючи надбання професора кафедри лідерства імені Коносуке Мацусіта в Гарвардській школі бізнесу, Джона Коттера, авторка пише: « У своїй корпоративній практиці, працюючи з великими і середніми компаніями, працюючи спочатку в ролі менеджера середньої ланки, а потім і топ-менеджером, я мала можливість не тільки перевірити на ділі всі вісім помилок реалізації змін, спостерігати, як провалюються найстрункіші на вигляд стратегії щодо змін, але й сама зазнавала фіаско. Так в чому ж причина? Чому, часто залучаючи дорогі консалтингові компанії, приватних консультантів, реформування виробничих процесів в компанії залишається на папері або в кращому випадку – в рамках пілотного проекту?» Інформація, подана у цій статті - це відповідь на актуальні, значущі запитання, конкретні поради базовані на безцінному досвіді кваліфікованих фахівців своєї справи.
Роль медіації в регулюванні конфліктів в сімейному бізнесі
(Університет «КРОК», 2020) Каюмова, О.Ф.; Сєдашова, О.А.; Сєдашова, Оксана
У статті розглянуто поняття, особливості та основні напрями проведення медіації під час менеджменту конфліктів в сімейному бізнесі. Частка сімейних компаній є надзвичайно великою в економіках більшості країн світу. В окремих розвинутих країнах кількість сімейних компаній зростає левовими темпами та охоплює компанії різних форм власності та різного розміру – від малого бізнесу до великих корпорацій. Водночас управління процесами та конфліктами в сімейних компаніях є складнішим процесом у порівнянні з несімейним типом компаній. Складність управління визначається тим, що саме в сімейних компаніях відбувається переплетіння всього цінного — відносин, історії родини, цінностей родини та грошей. Як і будь-який тип бізнесу, сімейні компанії часто зустрічаються з конфліктами між власниками, які водночас є членами однієї родини. Для вирішення в тому числі таких спорів ефективним є процес медіації, як дієвої альтернативи затяжним судовим тяжбам. Якщо родина іде в суд і рішення в суді буде прийнято на користь тільки однієї сторони – це може призвести до руйнування коріння родинного бізнесу. Саме з цих причин сімейний бізнес вирішує бізнес проблеми через суд тільки в самому крайньому випадку, а все частіше звертається до медіації. Медіатор, який працює з бізнес конфліктом в сімейному бізнесі має зважати на дві системи, які переплетені всередині компанії – систему бізнесу та систему родини. Завдяки цьому медіація в сімейному бізнесі поєднує в собі підходи двох напрямів – сімейну медіацію та комерційну медіацію. Переважна більшість сімейних бізнесів не доходять до стадії розвитку — передачі справ 2-му поколінню. Головною метою статті є здійснення аналізу основних особливостей конфлікту в сімейному бізнесі, видів та рівнів виникнення конфліктів, а також висвітлення важливих чинників, які можуть впливати на ефективність проведення медіації. Дослідження причин такого низького показника «передачі» не проводилося, але автор статті переконана, що це відбувається в тому числі через те, що сімейний бізнес має велику частку невирішених конфліктів, які призводять до руйнування самого бізнесу в першому поколінні. Стаття присвячена аналізу особливостей функціонування сімейних компаній, природі, унікальних особливостей конфліктів в сімейному бізнесі та шляхів їх вирішення через процес медіації. В рамках розкриття проблематики були використані дослідження Міжнародної Фінансової Корпорації. Для опрацювання даних застосовано методи аналізу як узагальнення та порівняння. Окремо автор виділяє рекомендації медіаторам яким чином можливе підвищення ефективності процесу медіації та збільшення кількості вирішених конфліктів шляхом мирних переговорів в колі родини, яка володіє та/або керує компанією
Проблемні аспекти застосування медіації в діяльності адвоката
(Університет «КРОК», 2020) Сєдашова, Оксана; Заверуха, Ігор
Правовий статус адвоката в його безпосередній професійній діяльності, в тому числі у взаємовідносинах із клієнтом, має надзвичайно важливе значення в такому виді правової допомоги, як представництво та консультування. Не меншого значення набуває розуміння адвокатом свого правового статусу в медіації. Стаття присвячена аналізу правового статусу адвоката-медіатора за законодавством України станом на грудень 2020 року. Висвітлено основні принципи адвокатської діяльності й медіації. Розглянуто форми контролю за діяльністю адвоката-медіатора. Досліджено форми обмежень/перешкод адвоката-медіатора. Обґрунтовано необхідність подальших досліджень у цій сфері.Оскільки в українському законодавстві адвокатська діяльність визначена як незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, в статті автором досліджено види адвокатської діяльності й співвідношення їх із медіацією, перевірено, чи схожі ці види суспільної діяльності, чи є вони суперечливими, можливо, взаємовиключними, хто може їх здійснювати та з якими особливостями, чи виникає конфлікт інтересів при здійсненні медіації адвокатом, чи існують обмеження у правовому регулюванні адвокатської діяльності щодо можливості здійснювати функції медіатора тощо.Враховуючи активний процес імплементації медіації в суспільні відносини в Україні, що триває кілька років,а також особливості здійснення адвокатської діяльності й наявність тривалих дискусій у різноманітних суспільних, у тому числі професійних, колах щодо вказаних питань, у статті наведено пропозиції вирішення проблемних аспектів здійснення адвокатської діяльності з поєднанням у своїй практиці адвокатами функцій медіаторів, зокрема надання послуги медіації.У даній статті надано відповідь на питання: чи є медіація правовою послугою, чи відноситься до об’єкту адвокатської таємниці інформація, отримана адвокатом у процесі надання послуги медіації, чи компенсуються витрати на медіацію за аналогією з компенсацією витрат на безоплатну правову (правничу) допомогу, чи повинен адвокат медіатор при наданні послуг медіації виконувати функцію суб’єкта первинного фінансового моніторингу
Тенденції розвитку медіації в Україні: наукові розробки та практична реалізація
(Університет «КРОК», 2020) Сєдашова, Оксана; Євтєхов, Євген
Стаття присвячена дослідженню теоретико-правових поглядів на тенденції розвиту медіації в Україні. Здійснено огляд та аналіз руху і змін особливих видів вирішення спорів за участі третьої сторони, яка сприяє конфліктуючим сторонам у налаштуванні комунікації з метою самостійного досягнення ними оптимального рішення. Зазначений рух у філософському значенні можна називати розвитком, якщо він пов'язаний із переходом від однієї сутності до іншої, від старого до нового, за обов’язкової наявності нових характеристик або кількісних показників у наступного стану порівняно з попереднім. Проаналізовано наукові статті, в яких досліджувався стан розвитку медіації в Україні як у попередніх століттях на різних етапах становлення Української держави, так і в рамках сучасної історії України. Щодо історичної складової, досліджувалося питання прийнятності та властивості медіації в історичній традиції України з метою виявлення можливих історико-культурних, соціальних, ментальних перешкод для впровадження ефективної системи медіації в Україні. Досліджувалися зокрема згадки про медіацію чи процедури, що за сутністю відповідали цілям, завданням і принципам медіації. Окрему увагу сконцентровано на працях вітчизняних дослідників, які створювалися в межах останнього десятиліття. Проаналізовано стан законопроєктної роботи на червень 2020 року, зокрема щодо проходження проєктів законів, які мали б урегулювати медіацію в Україні, в межах сесій VI – IX скликань Верховної Ради України. Здійснено огляд окремих причин та факторів, що обумовили існуючий стан законодавчого регулювання медіації іquasi-медіаційних процедур, у тому числі досліджено вплив міжнародних організації, міждержавного співробітництва на заходи, спрямовані на становлення медіації в Україні в її сучасному розумінні, зокрема через підготовку фахівців судової гілки влади. Проаналізовано існуючий стан нормативно-правового регулювання quasi-медіаційних процедур, судової медіації. Підсумовано теоретичні висновки щодо ефективної системи медіації в Україні, її порівняння з теперішньою системою медіації. Запропоновано конкретні заходи, втілення яких допоможе трансформувати існуючу систему медіації на більш ефективну для України
Comparative analysis of experience of Georgia and Ukraine in implementation of mediation in commercial disputes
(Університет «КРОК», 2021) Francuz, Anatolij; Polishchuk, Viktoriia; Француз, Анатолій Йосипович
This article is devoted to the analysis of the practical experience of mediation application in commercial disputes. A comparative analysis of the historical development of mediation in Georgia and Ukraine has been made. In the past in Georgia, mediators were found to be individuals, who enjoyed authority and trust among the members of society and who knew laws very well. In Ukraine, mediation has developed as a part of negotiations between the disputing parties. It is determined that current mediation in Georgia and Ukraine is developing in different ways. The starting point of the mediation development in Georgia can be considered a creation of a mediation clinic at the university. Thereafter, an institution that was focused on social dialogue was created in Georgia in 2008. Further development of mediation in Georgia was accompanied by the introduction of pilot projects and the active development of the training system for the new profession, namely a mediator. The result of pilot projects in Georgia was the adoption of amendments to the Civil Procedure Code, which established two forms of mediation. Mediation has become a must in family disputes and in settling disputes between neighbours. For other types of disputes, including commercial disputes, mediation was a recommendation. It was researched that financial incentives and accountability have been also applied to encour- age mediation in Georgia. For parties, who have used mediation before applying to the court but have not reached an agreement, a lower court fee is set. If the parties have waived the obligatory mediation, the defaulting party shall pay a fine. Georgian law also stipulates the possibility of enforcement of a decision made in the mediation process if one of the parties fails to comply with it. The author analysed that the draft law on mediation in Georgia will stimulate the state and all its bodies and businesses to actively use mediation in any disputes. In Ukraine, the development of mediation began in the 1990s. It is researched that Ukraine and Georgia have a similar start in the introduction of mediation into the legal system. An authority that is engaged in social dialogue has also been set up in Ukraine. However, in the absence of effort consolidation of all stakeholders in the legal definition of the mediation process in Ukraine, paths of mediation development in Ukraine and Georgia had split. It is concluded that the criterion of the success in implementation of mediation in legal terms is the need to introduce mediation disciplines in higher education institutions and to carry out educational work among the population on the effectiveness of this method of dispute resolution.