Вчені записки Університету "КРОК". 2019. №1(53).

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/2690

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 27

Сучасні тенденції формування ефективної системи оцінки персоналу на підприємстві
(Університет «КРОК», 2019) Жосан, Г.В.; Кириченко, О.С.; Кириченко, Оксана Сергіївна
У статті авторами розглянуто сучасні тенденції формування ефективної системи оцінки персоналу на підприємстві. Встановлено, що для підвищення ефективності діяльності підприємства на сьогоднішній день набуває вивчення співвідношення окремих категорій персоналу, тобто його структури. Відповідність працівника професійним та кваліфікаційним вимогам посади, яку він обіймає, посилює необхідність вивчення професійно-кваліфікаційної структури працюючого персоналу, враховуючи при цьому сучасні аспекти роботи з персоналом підприємства: визначення наявних знань, умінь та навичок; виявлення потенціалу; врахування психологічних та особистісних характеристик кожного співробітника. Це може бути втілене при забезпеченні професійно-кваліфікаційної структури персоналу підприємства. Визначено, що для отримання максимальної інформації про працівників необхідно застосовувати й інші методи оцінювання. Одним із нетрадиційних методів атестації є метод «360° атестація». Сутність цього методу полягає в тому, що співробітник оцінюється своїм керівником, своїми колегами і підлеглими. Конкретні механізми атестації можуть бути різноманітними (всі ті, хто атестує, заповнюють одну й ту саму форму оцінювання, кожна категорія заповнює особливу форму, атестація проводиться за допомогою комп’ютера), проте сутність цього методу – отримання всебічної оцінки того , кого атестують. Доведено, що система оцінки персоналу в умовах певного підприємства матиме низку відмінних особливостей, оскільки вона повинна відображати та враховувати такі фактори, як цілі підприємства, стан навколишнього середовища, організаційну структуру, традиції й культуру підприємства, характеристики персоналу. Авторами розроблено пропозиції щодо поліпшення управління персоналом, серед яких: система медичного страхування, аналіз роботи, нормування праці й оцінка виконання, направлення персоналу на підвищення рівня освіти, покращення системи відбору, оцінки та адаптації нових працівників.
Специфіка економічних механізмів управління освітою
(Університет «КРОК», 2019) Паращенко, Л.І.; Одарчук, К.М.; Паращенко, Людмила Іванівна
Соціально-економічні (або соціоекономічні) системи, як і живі системи (lіvіng systems), є прикладами складних адаптивних систем. У свою чергу складна адаптивна система – це складна система, що має такі властивості: складається з підсистем, які також є складних адаптивних систем; є відкритою системою, що обмінюється з оточенням речовиною, енергією та інформацією; є складною системою, властивості якої невиведені із властивостей її підсистемних рівнів; має самоподібність (фрактальну будову); здатна до адаптивної активності, за рахунок якої приростають корисні здатності і зменшуються марні здатності; здатна підтримувати свій стаціонарний стан; здатна нарощувати впорядкованість і складність за рахунок адаптивної активності. Проте визнати систему загальної середньої освіти чи навіть усю систему освіти в ранзі складних адаптивних систем, мабуть, було б завищеною оцінкою якості існуючих нині освітніх систем. Тому найточнішою характеристикою для системи загальної середньої освіти, на нашу думку, є визнання її як соціоекономічної організації. У цьому контексті дослідження загальної середньої освіти,, зокрема, як фактору економічного добробуту чи виживання в умовах сучасної всесвітньої та локальної економічної кризи, вимагають розвитку соціоекономічного підходу до її вивчення. Такий підхід означає, що різні наукові галузі – економіка, соціологія, політичні науки, теорія управління, психологія, право, історія і філософія – інтегруються з метою просунутися до розуміння економічної поведінки людини. З погляду соціоекономіки як метадисципліни, економіка не є замкненою системою, вона «вставлена» в суспільство, державний устрій, культуру і освіту. Соціоекономіка надалі допускає, що індивідуальні альтернативи формуються цінностями, емоціями, соціальними зобов'язаннями і моральними судженнями скоріше, ніж вузьким егоїзмом. Не потрібно припускати, що люди діють лише раціонально, або що вони тільки переслідують егоїзм чи задоволення.
Вплив державного управління на економіку: аналіз поглядів та роль знань
(Університет «КРОК», 2019) Шапоренко, О.І.; Фарзалієв, Е.Е.
Здійснено аналіз поглядів впливу державного управління на економіку. Виділено такі етапи: перший − ліберальний, що зводить економічну роль держави до гарантії прав власності, непорушності контрактів і захист економічних свобод громадян; другий − кейнсіанський, в який були розроблені моделі державного управління економікою за допомогою програм оподаткування, бюджетних витрат і кредитно-грошового регулювання (забезпечення стабільності макроекономічного зростання), а також виникла інституційна теорія суспільних благ; третій, названий умовно «ринкова активізація економічної ролі держави», − виник на рубежі XX і XXI століття і характеризується розширенням функцій держави в сучасній економіці глобального ринку при їх реструктуризації на ринкових принципах (теоретична основа − сучасна інституційна теорія держави). На рубежі XX і XXI століть держава змінює форми втручання в економіку: від прямої участі в формі держпідприємств і прямих бюджетних держвидатків переходить до непрямого за допомогою регулюючих норм і держгарантій. Це призводить до роздержавлення підприємств, раніше надавали громадські послуги (енергетика, транспорт, зв’язок). Лише наприкінці XX століття кардинальним чином змінюються можливі шляхи створення, збору, поєднання, об'єднання, обробки, зміцнення і передачі знань. В результаті ефективність і результативність використання знань в процесі економічного зростання і розвитку зростають настільки, що знання стають провідним фактором створення доданої вартості і освіти багатства. Аналіз поглядів впливу державного управління на економіку призвів до появи теорії сучасного державного управління, згідно з якої «спрямовуючу роль держави» слід здійснювати за допомогою ефективного (раціонального, менш бюрократизованого, «сучасного державного регулювання») управління, орієнтованого на досягнення певних результатів, згідно з визначеними пріоритетами, цілями, мінімальним стандартам з використанням ринкових цінностей, заходів та інструментів. Визначено, що у цей період особливу увагу і більш глибокі наукові дослідження в галузі державного управління спостерігаються після затвердження паспортів спеціальностей (25.00.01 − теорія та історія державного управління; 25.00.02 − механізми державного управління; 25.00.03 − державна служба; 25.00.04). Таким чином, науковці внесли значний науковий вклад в рішення сучасних нагальних проблем з державного управління. Важливо, щоб держава допомогла вченим своєї країни брати участь в міжнародних проектах і тим самим мати доступ до новітніх технологій. Широкомасштабна дифузія науково-технологічного потенціалу дає шанс малим країнам на участь у високотехнологічному виробництві. З іншого боку висока мобільність ідей і технологій в мережевій економіці формує нову функцію держави − управління та захист національного інтелектуального капіталу.
Принципи менеджменту та їх вплив на формування понятійного апарату
(Університет «КРОК», 2019) Васенко, В.К.
Сучасне життя в Україні позначене докорінними політичними, соціальнокультурними, економічними сферами. Формується ринкове середовище в якому менеджмент набуває особливого значення для будьякої організації. Менеджерські функції виконують багато людей, яким необхідні спеціальні знання. І це вимагає від них опанування менеджменту, що є одночасно і наукою, і мистецтвом. Складні умови господарювання, зміни в техніці і технологіях, зростаючі вимоги споживачів вимагають від сучасних менеджерів всіх рівнів управління, нових знань та навичок, які б відповідали вимогам часу. Система управління персоналом повинна бути сформована на базі сучасних принципів, які дадуть змогу досягати як загальних цілей у межах вибраних ринків, так і високого рівня прихильності працівників. У традиційній літературі принципи формування системи управління персоналом перелічують дещо узагальнено, без врахування стану справ у відповідній галузі чи особливостей функціонування конкретного підприємства. Також потрібно відзначити, що, незважаючи на численність наведених принципів, їх перелік є неповним, оскільки не враховує реалій часу. Принципи, на яких базується система управління персоналом, потребують постійного оновлення та уточнення, оскільки ринкове середовище функціонування постійно змінюється. З метою побудови високоефективної системи управління персоналом необхідно дослідити суть та значення принципів формування відповідної системи в нових умовах ринку. У статті проаналізовано основні принципи, що визначають понятійний апарат менеджменту. Виокремлена структурно-логічна схема понятійного апарату науки, та основні принципи та їх вплив на формування понятійного апарату. Внесені пропозиції щодо більш поглибленого вивчення менеджменту студентами та основних принципів, що впливають на формування понятійного апарату науки.
Коледжі в системі національної освіти - шлях становлення та реформ
(Університет «КРОК», 2019) Сумбаєва, Л.П.; Сумбаєва, Людмила Петрівна
У статті аналізується історія реформування системи професійної освіти, прослідковуються етапи її становлення, дається стислий аналіз взаємозв'язку етапів реформ із історичними, соціальними та економічними змінами у суспільстві, аналізується законодавча база, проводяться паралелі із сучасним станом професійної освіти. Висловлено думку, що суперечки, які виникають щодо позиціонування коледжів та технікумів з вищою чи професійною освітою, можуть бути вирішені, якщо уважно дослідити історію виникнення коледжів та сформулювати, яку функцію вони виконують в освітньому просторі. Вже на другому етапі свого становлення відбувся поділ професійних навчальних закладів на два типи: одні готували кадри з елементарним теоретичними знаннями, при цьому основний акцент ставився на практичну складову, інші – готували керівників середньої ланки. Така класифікація може відповідати сьогоднішньому поділу на професійно-технічні навчальні заклади та коледжі/технікуми. Зазначені навчальні заклади виконують різні функції по наданню освітніх послуг, тому й говорити про віднесення їх до спільної групи буде помилковим. Відзначено,що розбудова нової держави у період після 1917 року і, як наслідок, важливі процеси, що відбувалися в різних сферах діяльності, потребували реформ у системі освіти, направлених на вирішення завдань щодо підготовки спеціалістів для розвитку національної економіки. У статті зазначено, що в основу прийнятого на той час закону про управління освітою ліг принцип децентралізації, за яким управління народною освітою передавалося місцевим органам. Розглядаються подальші реформи, які відбувалися з коледжами та технікумами. Підкреслюється, що саме зміни у суспільстві, пов’язані із державотворенням, підштовхували до різного роду трансформацій у побудові системи освіти та визначення місця коледжів/технікумів у ній.
Впровадження концепції керування підприємством, як засіб забезпечення ефективності діяльності підприємства
(Університет «КРОК», 2019) Гаман, П.І.; Гаман, Н.О.
В умовах формування ринкових відносин в Україні важливе значення набуває здатність підприємства пристосуватися до нових умов господарювання. Це висуває на перший план рішення завдань по забезпеченню організаційно-економічної стійкості і конкурентоздатності підприємства в умовах зовнішнього середовища, що безперервно змінюється, особливо при проведенні економічних реформ. При знаходженні ефективності потрібно порівнювати очікувану цінність того, що буде отримано, з очікуваної цінністю того, що буде загублено. На даний час на багатьох підприємствах спостерігається неефективне використання виробничого потенціалу, що свідчить про низьку ефективність виробництва практично у всіх галузях економіки України. У свою чергу це є результатом низького попиту на вироблену продукцію, тобто фактично продукція, що виробляється на підприємствах України є неконкурентоспроможною. Висока собівартість, низька якість – от причини відсутності попиту. Ефективність завжди пов'язана з відношенням цінності результату до цінності витрат і може мінятися зі зміною оцінок. Тому для будь-якого підприємства критерієм ефективності служить збільшення всього того, що представляє для нього цінність у сьогоденні або майбутньому, тобто збільшення багатства. Запорука успіху діяльності будь-якого підприємства криється в постійному підвищенні ефективності виробництва, систематичному аналізі виробничої діяльності, розробці й упровадженні заходів, націлених на підвищенні ефективності виробництва. На рівні підприємства формою єдиного критерію ефективності його діяльності може слугувати максимізація прибутку. Ефективність виробництва находить конкретний кількісний вираз в взаємопов'язаній системі показників, характеризуючих ефективність використання основних елементів виробничого процесу. Проблема ефективності виробництва завжди посідала важливе місце серед актуальних проблем економічної науки. Зацікавленість нею виникає на різних рівнях управління економікою - від власників приватного підприємства до керівників держави.
Механізм захисту акціонерних товариств від недружнього поглинання при публічній емісії на фондових біржах
(Університет «КРОК», 2019) Мігус, І.П.; Мігус, Ірина Петрівна
Проблема реформування і трансформації відносин власності залишається актуальною для вітчизняної економіки до цього часу. У той час як завдання демонополізації і роздержавлення економіки вважається виконаним, питання забезпечення ефективної реалізації формами власності своїх соціально-економічних функцій, становлення ефективного індивідуального власника, підвищення ефективності використання об'єктів власності та збільшення доходів від власності залишаються відкритими. На сьогодні в Україні постала гостра необхідність створення та розвитку високорентабельних, великих підприємств, які підвищать конкурентоспроможність національної економіки, забезпечать створення робочих місць і зростання ВВП країни. Боргові джерела фінансування на даний момент є занадто дорогими і тому непривабливими для підприємств. В таких умовах одним із найбільш очевидних шляхів залучення фінансових ресурсів для господарських товариств є емісія і розміщення акцій. Таким чином, в рамках загального процесу антикризового реформування вітчизняної економіки особливе місце належать акціонерній власності. За таких умов дослідження механізм захисту акціонерних товариств від недружнього поглинання при публічній емісії акцій набуває особливої актуальності. Для кожного акціонерного товариства в сучасних економічних умовах досить гостро стоїть питання забезпечення економічної безпеки, особливо актуальним воно є за умови залучення додаткового капіталу шляхом випуску акцій. Саме за цих обставин на акціонерне товариство здійснюють вплив як внутрішні загрози, пов’язані із корпоративним управлінням, так і зовнішні загрози, пов’язані із діями фінансових посередників, органів державного регулювання, змінами кон’юнктури ринку тощо. У статті досліджено поняття «вороже (недружнє) поглинання» у працях зарубіжних та вітчизняних авторів, встановлено їх спільні та відмінні риси. Визначено основні ознаки, притаманні системі захисту від ворожого поглинання. Розроблено авторську систему захисту акціонерних товариств від недружнього поглинання при публічній емісії акцій з урахуванням вимог українського законодавства. Встановлено можливості її використання в діяльності акціонерних товариств України.
Світовий досвід впровадження механізмів державного регулювання розвитку сектора цифрової економіки
(Університет «КРОК», 2019) Штець, Т.Ф.
Дослідження світового досвіду державного регулювання розвитку сектору цифрової економіки дає можливість зазначити, що держава виступає основним ініціатором та рушійною силою впровадження процесів цифровізації, оскільки їх системність та глобальність передбачає інтегрування у всі сфери не тільки економічного а й суспільного життя і відповідно потребує формування та впровадження цілеспрямованої державної стратегії цифровізації країни а саме комплексу механізмів державного регулювання. Метою статті є вивчення світового досвіду впровадження механізмів державного регулювання розвитку сектора цифрової економіки. У статті доведено, що досвід розвинених країн засвідчує важливість та пріоритетність впровадження державного регулювання розвитку сектору цифрових технологій за такими провідними стратегічними напрямками: створення передумов для кращого доступу до світових технологій; створення інституційних рамок, що гарантували б рівні умови доступу та діяльності на цифровому ринку; та впровадження дій спрямованих на зростання цифрової економіки і забезпечення ефективного, соціально-економічного розвитку. Визначено, що досягнення цих стратегічних завдань забезпечується у світі за допомогою реалізації провідних механізмів: інституційно-правовий механізм, що формує інституційно-правові засади, створює правові рамки впровадження цифровізації економіки; економічний механізм спрямований на економічне стимулювання процесів цифровізації; організаційний механізм дія якого забезпечує впровадження м’якого стимулюючого регулювання та державного адміністрування процесів цифровізації, створює умови для вільного розвитку цифрового ринку; та соціально психологічний механізм, що має важливу роль у впровадженні процесів цифровізації, оскільки спрямований на масове впровадження навичок та цифрових знань та формує соціальне, ринкове середовище розвитку цифрової економіки, а результатом дії зазначених механізмів є розбудова цифрової економіки та цифровізація суспільно-економічного життя країн.
Influence of external view of packaging goods on personal behavior of buyer
(Університет «КРОК», 2019) Naumova, O.; Babenko, A.; Наумова, Олена Олександрівна
The packaging of goods is one of the elements of management in the marketing product policy of the enterprise. It plays an important role in providing the competitiveness of the product. Packing the product influences on the consumer behavior at all the stages consumer decision-making process –at the first glance, which attracts attention to the vivid packaging of the product from the seller's website to its recycled or reused. Marketers at the stage of product packaging development and modification take various decisions regarding its attributes, such as color, shape, aesthetics, ergonomics, informativeness, quality of raw materials for packaging and its safety, durability and methods of using packaging, transportation, its utilization, etc. This determines the relevance of our research. The purpose of the study was to determine the influence of the shape of the package and its color on the behavior of the buyer, the reason for changing behavior due to consumption of goods with a certain shape and color of the package. Based on the generalized scientific concepts of packaging influence on consumer behavior, its shape and color, on the example of several well-known brands, the influence of packaging cosmetic products on the behavior of consumers is shown, namely, how packaging determines the demand for products depending on the age, consumer's attitude of life style. The article shows how the shape and color of packaging determine the psycho-emotional state of the consumer, his desire for life, tastesand preferences. Such information is valuable to marketers when defining the target audience of a brand, developing new packaging, and identifying sources for increasing the consumer value of a product. Not only high-quality packaging values in terms of storage, transportation, informing, etc. but above all, its attractiveness combined with harmonious geometric shapes can enhance the competitiveness of the product on the market
Implementing management information systems (MIS) for administration of higher technical institutes in Libya
(Університет «КРОК», 2019) Jalal, E.
Information resources are one of the most important elements of enterprise resource potential, namely information on key management elements that require efficient business management. Management is the management of four opposing parties: clients, personnel, finance, and business processes that are the driving force behind any business development. The model of human resources management that meets business strategy and goals also includes four components: structurally proper functioning (organizational structure of the enterprise, job description, etc.), personnel management systems (competence, responses, motivation and career support), competencies that are required for activity, and social (corporate) culture. Information system of human resources management (human resources), consisting of a system of management for the automatic management of personnel at the enterprise level: the automation of salary calculation, automation of personnel accounting and automation of management of labor resources. These levels are the levels of information management personnel and reflects its chronological order. According to the results of the world market research, information technology modern integrated HR systems provide the main functional blocks: information self-service, process management training, management process management, labor accounting, personnel management accounting, efficiency management and talent. Implementation of System Information Management (MIS) for managing logos of technical institutes in Libya. The information management system is an important aspect that assists the Technical Institutes of Management. The method of this research consists in the analysis and implementation of the information management system (ISU) in the field of educational institutions with the integration of different types of activities from different departments. Find this important for information through a large number of students and institutions in Libya. The Logical Framework Approach (LFA) includes integrated toolkits for analyzing and solving planning problems, as well as for developing and managing their monitoring and project management solutions. Information from various sources has been collected and analyzed using a subjective approach. Therefore, the assessment will identify the risk factor for project implementation
Класифікація актуальних загроз економічній безпеці держави в контексті кризових тенденцій національної економіки
(Університет «КРОК», 2019) Літвін, Н.М.; Січиокно, Г.Б.; Літвін, Наталія Миколаївна
У сучасних кризових умовах функціонування економіки України, значної її тінізації, корумпованості влади, надмірної боргової залежності держави, низької інноваційної й інвестиційної активності та негативних демографічних тенденцій, виникла невідповідність між існуючою системою економічної безпеки й її механізмом протидії загрозам, деструктивним чинникам небезпеки та існуючими загрозами, і новими, специфічними, які породжені глобалізованим середовищем і зовнішньою агресією. Постало питання про створення нових моделей національної економічної безпеки, що були б ефективними для вирішення завдань захисту від модифікованих традиційних і нових, специфічних загроз. Незважаючи на значні напрацювання теорії економічної безпеки, залишається невирішеною проблема вчасного виявлення, ідентифікації та нейтралізації загроз економічній безпеці держави, зокрема в зв’язку з відсутністю єдиного підходу до їх класифікації та систематизації, перш за все, стосовно модифікованих традиційних і нових, специфічних загроз. Ефективність і результативність вирішення завдань захисту від традиційних і нових загроз обумовлена, перш за все, правильністю їх систематизації й класифікації. У статті здійснено узагальнення наявних в науковій літературі підходів до класифікації загроз економічній безпеці держави та систематизація й класифікація цих загроз в системі економічної безпеки держави, з урахуванням тенденцій сучасного кризового стану економіки України. Стратегією національної безпеки України, яка затверджена Указом Президента України від 26 травня 2015 року № 287/2015 визначені, серед іншого, основні актуальні загрози національній безпеці України в економічній сфері. Але така, згідно із законодавством, класифікація загроз економічній безпеці надається тільки в рамках національної безпеки і не враховує, в цілому, всі складові економічної безпеки держави. У той же час, в науковій літературі пропонується достатня кількість різних критеріїв їх класифікації. Здійснивши їх узагальнення можливо надати класифікацію актуальних загроз економічній безпеці держави за багатьма критеріями. Така багатокритеріальна класифікація дає можливість комплексно оцінити різноманітність загроз, масштаби їх прояву та джерела їх виникнення, для прийняття управлінських рішень упередженого впливу на них, а не лише тільки на подолання наслідків прояву цих загроз. Процес виникнення загроз є комплексним і складним. Він відбувається під впливом певних факторів, явищ і подій, що виступають каталізаторами цих загроз у певних умовах, які постійно й динамічно змінюються в зовнішньому та внутрішньому середовищі. При цьому, кожна загроза має свої особливі, як передумови виникнення, так і характер прояву та ступінь впливу на показники економічної безпеки держави. Надана класифікація актуальних загроз економічній безпеці держави, що враховує, як традиційні, відомі загрози, так і нові, специфічні, може бути використана при їх ідентифікації, класифікації, визначенні причинно-наслідкових зв’язків, послідовності та джерел виникнення, оцінки масштабів їх прояву при плануванні й здійсненні комплексу заходів щодо забезпечення економічної безпеки держави та відповідно при створенні новітніх ефективних моделей національної економічної безпеки.
The basic principles of innovative development of priority sectors of the processing industry of Ukraine
(Університет «КРОК», 2019) Boiko, O.
The economic development of the industrial sector in Ukraine today creates a new perspective on innovative development. Therefore, in the article special attention is given to the monitoring of industrial activity, which is carried out on the example of industries of the processing industry. For this purpose, the functioning of the industries of the Ukrainian processing industry in 2017 was analyzed. Not only the main trends of development, but also existing problems and further perspectives were determined.In the article the author attempts to determine the basic principles of innovative development of the Ukrainian processing industry in such areas as light and chemical industry with the purpose of priority development of production capacities of enterprises of different types of ownership. In particular, it is such an enterprise of light industry as "Olteks", as well as enterprises of the chemical industry "Chinbar" and "Borshchagovsky chemical and pharmaceutical factory". The work of monitoring the activities of the industrial enterprisesof the processing industry, located in the city of Kiev. The strengths and weaknesses of their activities, as well as opportunities and threats have been identified. Measures have been developed to implement the Concept of building up export potential of industrial enterprises in Kyiv, including the EU countries.The author's attention is focused on the functioning of special forms of organization of innovation activity, which can contribute to the development of industries in the processing industry in Ukraine. In particular, it concerns the development of techno-polises and industrial parks. Their main tendencies of development, problems and their ways of further functioning are offered. This is especially true of the legal and regulatory framework. Proposals for the improvement of legislative and other legal acts on the issues of technopolis activity and industrial parks on the territory of Ukraine are developed.
Інвестиційна безпека в умовах фінансової глобалізації
(Університет «КРОК», 2019) Токар, В.В.; Ткаленко, С.А.; Ткаленко, Світлана Іванівна; Токар, Володимир Володимирович
У статті досліджено сучасні тенденції розвитку світового фінансового ринку. Охарактеризовано фінансові потоки та визначено сучасні тенденції розвитку світової економіки. Розкрито засади глобалізації фінансових ринків та показано вплив глобалізації на сфери суспільного життя, зокрема й фінансові ринки. Авторами сконцентровано увагу на розкритті сутності понять «безпека», «національна економічна безпека» та «інвестиційна безпеки». Констатовано наявність широкого кола підходів до трактування поняття «інвестиційна безпека», яка в розвинених країнах розглядається через призму інвестиційної політки в межах національної економічної безпеки, у той час як на пострадянського просторі превалює її тлумачення як складової економічної безпеки держави. Розкрито кількісні та якісні характеристики інвестиційного бізнесу, які впливають на обсяги залучення іноземного капіталу, який у свою чергу стимулює соціально-економічний розвиток приймаючої країни Досліджено умови за яких досягається інвестиційна безпека держави. Проаналізовані й розраховані основні індикатори інвестиційної безпеки з урахуванням позицій України за міжнародними рейтинговими оцінками. Проаналізовано основні загрози інвестиційній безпеці України, що є найбільшими перепонами в процесі реалізації національних інтересів, зокрема стосовно прискореного економічного зростання. Окреслено пропозиції стосовно підвищення привабливості інвестиційного середовища України. Зазначено, що значний тіньовий сектор обмежує можливості держави щодо проведення ефективної інвестиційної політики, негативно впливає на політичний імідж країни, заважає розвиткові легальної економіки та її ринковому реформуванню. Запропоновано шляхи збільшення прямих іноземних інвестицій в Україну в умовах негативної політико-економічної ситуації та геополітичних викликів.
Економічна безпека в системі лізингових операцій
(Університет «КРОК», 2019) Терехов, В.І.; Терехов, Віктор Іванович
Базові засади державної політики в умовах євроінтеграції України до Європейського співтовариства забезпечуються розробкою і впровадженням стимулюючих заходів з підвищення рівня конкурентоспроможності суб’єктів господарювання. У діючих економічних умовах підвищення конкурентоспроможності формується за рахунок інвестиційних механізмів, насамперед лізингу. У статті досліджуються особливості механізму впровадження лізингових операцій в народногосподарську діяльність держави та роль економічної безпеки у цьому процесі. Визначено основні етапи впровадження лізингу, його обсяги, вплив на показники ефективності діяльності виробництва та необхідності вдосконалення загальної системи цих операцій. На сучасному етапі розвитку економіки активно встановлюються лізингові відносини і відбуваються лізингові операції, що обумовлюється необхідністю постійного технічного переоснащення вітчизняних організацій. Лізинг дає можливість лізингоодержувачам уникнути великих одноразових витрат і дозволяє направити їх власні фінансові ресурси на вирішення організаційних і управлінських завдань. Як показує практика, відносини між лізингодавцем і лізингоодержувачам вимагають підвищеної уваги до вдосконалення системи внутрішнього контролю в обох сторін. Для ефективного функціонування системи внутрішнього контролю у лізингодавців необхідна розробка спеціального методичного інструментарію організації, планування та проведення контрольних процедур до, під час здійснення і після завершення лізингових операцій. Проведення якісного внутрішнього контролю сприяє підвищенню ефективності управління, забезпечуючи динамічний розвиток лізингових організацій зміцненню їх фінансової стійкості та надійності. Актуальність дослідження обумовлена значною практичною значущістю і недостатньою розробленість теоретичних питань в області внутрішнього контролю та економічної безпеки лізингових організацій у сучасних умовах.
Вплив конкуренції на інноваційну діяльність підприємства
(Університет «КРОК», 2019) Цюцюпа, С.В.
У статті розглянуто особливості конкуренції в сучасних умовах ринкового середовища, відзначено її важливий вплив на діяльність підприємства, узагальнено ключові умови забезпечення вищої конкурентоспроможності підприємства, визначена необхідність впровадження інновацій для досягнення кращих результатів у конкурентній боротьбі, наведено характеристику основних моделей інноваційного розвитку підприємств. Встановлено, що проблема активізації інноваційної активності українських підприємств набуває принципового значення в контексті проведення ринкових реформ в Україні та підвищення ефективності господарювання. Переваги інноваційного фактора в забезпеченні конкурентоспроможності підприємств сьогодні є очевидними. У статті зазначається, що головним фактором успішної діяльності підприємства на ринку є постійні нововведення. У зв’язку з підвищенням вимог споживачів, скорочення життєвого циклу товарів чи послуг і загострювання конкуренції на ринку підприємства вимушені постійно покращувати свої товари і послуги, а також розробляти нові. Тому підприємство повинно мати сукупність різних інноваційних проектів, який необхідно безперервно поповнювати. Важливим аспектом дослідження є думка про те, що застосування інновацій у своїй діяльності допоможе вітчизняним підприємствам не лише налагодити внутрішні процеси з виробництва продукції за рахунок прогресивних технологій, а й сприятиме підвищенню рівня конкурентоспроможності та збереженні конкурентних переваг у часі. Розглядаючи конкурентоспроможність підприємства чи галузі, не можна оминути увагою її дуалістичний характер. Адже існує два полюси «привабливості» ринкових пропозицій: за ціною та за якісно-технічними характеристиками продукції. Відповідно, підприємство може бути конкурентоспроможним за ціною, за якісно-технічними характеристиками продукції та одночасно і за ціною і за якісно-технічними характеристиками продукції. Підприємство, яке використовує інноваційні процеси у своїй діяльності володіє конкурентоспроможною перевагою до тих пір, поки зберігається конфіденційність впроваджених на ньому інновацій. Це аргументується тим, що практично будь-яке досягнення можна повторити.
Загроза діяльності підприємства як імперативне поняття економічної безпекології мікрорівня
(Університет «КРОК», 2019) Козаченко, Г.В.; Погорелов, Ю.С.
В економічній безпекології ключові позиції належать захисному підходу, імперативним поняттям якого у поясненні феномена економічної безпеки на макро-, мезо- та мікрорівні рівні є поняття «загроза». Проаналізовано наявні у вітчизняній науковій літературі визначення змісту поняття «загроза», за результатами чого виявлено їхні обмеження та недоліки. Відсутність чіткого визначення змісту цього поняття «загроза» позбавляє понятійно-категоріальний апарат економічній безпекології необхідної конкретики, звужує предметне поле дослідження, створює перепони у формуванні експлейнарного та методологічного базису економічної безпекології, призводить до помилкового ототожнення наслідків реалізації загроз та загроз, коли наслідки розглядаються як загрози діяльності підприємства, що, у свою чергу, зумовлює помилки у визначенні векторів та орієнтирів безпекозабезпечувальної діяльності на підприємстві. Загрозу діяльності підприємства пропонується розглядати як процеси та явища, що відбуваються у зовнішньому та внутрішньому середовищі його діяльності (у тому числі поведінка суб'єктів зовнішнього середовища), які за наявності певної комбінації умов та обставин у діяльності підприємства спроможні спричинити в ній зміни негативного характеру, різної локалізації та масштабу, наслідки яких переважною мірою є негативними. Розглянуто елементи поняття «загроза діяльності підприємства»: процеси та явища, що відбуваються у зовнішньому та внутрішньому середовищі діяльності підприємства, поведінка суб'єктів зовнішнього середовища; комбінації умов та обставини в діяльності підприємства (передумови для реалізації загрози, тобто до виникнення негативних змін в його діяльності), за наявності яких можливі актуалізація, розвиток та реалізація загроз діяльності підприємства; наслідки реалізації загрози в діяльності підприємства. Якщо в діяльності підприємства передумови для реалізації загрози відсутні, то процеси або явища у зовнішньому середовищі, як і зміна поведінки його суб’єктів залишаються індиферентними стосовно підприємства. Якщо ж в діяльності підприємства наявні передумови для реалізації загрози (є відповідні умови), то процеси або явища у зовнішньому середовищі, поведінка суб’єктів зовнішнього середовища втрачають індиферентний характер і перетворюються на загрозу. Зміни негативного характеру в діяльності підприємства, що відбулися або відбуваються, тобто є помітними, є наслідками повної або часткової реалізації загроз.
Шахрайства у вітчизняних компаніях: види, фактори виникнення, професійні схеми та заходи боротьби
(Університет «КРОК», 2019) Герасименко, О.М.
У статті автором розглянуто актуальні питання шахрайства у вітчизняних компаніях різних галузей народного господарства. Метою даного дослідження є ідентифікація та наступний аналіз факторів, джерел, методів та засобів реалізації шахрайських схем на вітчизняних підприємствах із врахуванням зарубіжного досвіду; вироблення механізмів протидії fraud-ризикам із врахуванням специфіки діяльності. Проаналізовано дані міжнародних організацій щодо питань шахрайства, його факторів, джерел, найбільш розповсюджених професійних схем у країнах Східної Європи та Західної/Центральної Азії. У процесі дослідження виявлено несистематичність та не контрольованість процесу управління ризиками на підприємствах, що могло б за умови ефективного ризик-менеджменту бути максимально низьким чи повністю нівельованим, що у подальшому породжує ризики шахрайства. Цікавим прикладом європейського досвіду боротьби із шахрайством, за даними дослідження ACFE, є наявність «гарячої лінії», що практично у 2 рази підвищує ефективність виявлення шахрайських схем через неофіційні джерела інформації. Автором пропонується включення питань управління fraud-ризиками до «Концепції управління ризиками на підприємстві», як основного документу, що регламентує управління ризиками у компанії. Найбільш поширеними факторами виникнення шахрайства у вітчизняних компаніях є несумлінність співробітників та необґрунтовані витрати. Особливої уваги заслуговує невідповідність між реальною практикою та сприйнятою ефективністю, а саме: більш активне використання щорічного аудиту фінансової звітності та залучення власника до операційного управління як засобу боротьби з шахрайством. На основі проведеного дослідження механізмів протидії шахрайству у вітчизняних компаніях, що мають досвід фіксації шахрайства у минулому пропонується проведення щорічної експертизи з врахуванням специфіки функціонування вітчизняних компаній
Оцінювання ефективності інвестицій в розвиток системи інформаційно-аналітичного забезпечення фінансово-економічної безпеки
(Університет «КРОК», 2019) Слатвінський, М.А.
Важливою сферою застосування інформаційних технологій є надання аналітичної інформації про наслідки регулятивного впливу в системі фінансово-економічної безпеки. В ринкових умовах розвинена інформаційно-аналітична інфраструктура забезпечує обґрунтованість та адекватність економічної політики, тоді як її відсутність створює загрози фінансово-економічній безпеці країни. Значний передбачуваний розвиток інвестування в розвиток системи інформаційно-аналітичного забезпечення фінансово-економічної безпеки обумовлює завдання оцінювання їх ефективності. Для обґрунтування інвестицій в розвиток системи інформаційно-аналітичного забезпечення фінансово-економічної безпеки необхідне вироблення відповідного якісного інструментарію оцінювання, що обумовлює практичне значення результатів цього дослідження. Водночас це визначає потребу в розвитку наукової бази розробки інструментарію оцінювання економічної ефективності інвестиційних рішень щодо впровадження інформаційно-аналітичних систем та визначає теоретичне значення проведених досліджень. Попри значні наукові напрацювання в цій сфері, які в більшій мірі стосуються організаційних та технічних питань впровадження інформаційних технологій, недостатньо вивченими та розробленими залишаються питання наукової основи оцінювання ефективності функціонування системи фінансово-економічної безпеки за рахунок інвестування в розвиток її інформаційно-аналітичного забезпечення, що й обумовило доцільність його розробки. Запропонований підхід до оцінювання обґрунтованості інвестицій у впровадження та розбудову системи інформаційно-аналітичного забезпечення фінансово-економічної безпеки надає оцінку інвестиційних ризиків у вигляді розрахунку суми ризиків, властивих певній інформаційно-аналітичній системі та системі фінансово-економічної безпеки, з обліком не тільки екзогенних та ендогенних чинників, а й певних умов, властивих цим системам. Основною перевагою пропонованого підходу є передбачена можливість інтеграції інвестиційного планування та заходів з формування системи інформаційно-аналітичного забезпечення фінансово-економічної безпеки, що дозволяє застосувати комбінований підхід до управління безпекою та фінансуванням заходів з її зміцнення.
Методологічні засади посилення економічної безпеки України в контексті формування продовольчої безпеки
(Університет «КРОК», 2019) Белоусов, І.А.
На сучасному етапі суспільного розвитку життя людей у цивілізованому світі перманентно супроводжується різноманітними викликами, загрозами, що постійно ставить перед людством завдання пошуку надійних та ефективних шляхів і компенсаторів зменшення та пом’якшення їх впливу як на існуючі глобальні конфлікти, катастрофи та катаклізми, так і на їх попередження і превентивне запобігання. Проблемність економічної безпеки в умовах подальшої глобалізації набуває статусу найвищого пріоритету в державній політиці. Виняткове значення вона має при аргументації прийняття політичних рішень. Науково-концептуальні засади про економічну безпеку забезпечують формування відповідної політики на рівні держави чи суб’єктів нижчих організаційних рівнів. Система забезпечення економічної безпеки передбачає здійснення постійного моніторингу соціально-економічних процесів з точки зору їхнього впливу на стан економічної безпеки, оцінку з цих позицій стратегічних програм, нормативно-правових актів, а також аналіз ефективності поточних рішень у сфері економічної політики. Оскільки безпека держави у всіх її формах реалізується через відповідне державне фінансування, основою якого є створений внутрішній валовий продукт, то чи не найважливішою її складовою є саме економічна безпека. Вона характеризується таким станом національної економіки, який дає змогу зберігати стійкість до внутрішніх і зовнішніх загроз, забезпечує конкурентоспроможність держави, її незалежність від зовнішнього середовища та економічний добробут населення. Питання відповідності системи національної безпеки України реаліям XXI ст. залишається невирішеним як у науково-теоретичному, так і в практично-політичному аспектах. Продовольча безпека держави є надважливою складовою частиною економічної безпеки, яка в свою чергу є частиною національної безпеки. Історія розвитку людського суспільства свідчить про постійну актуальність проблем продовольчого забезпечення населення. Із часом ці проблеми зазнають трансформацій, загострюються ті чи інші суперечності, і, незважаючи на значні глобальні зусилля як з боку окремих держав, так і міжнародних організацій, продовольче забезпечення і надалі має істотне значення як для національної, так і для міжнародної безпеки.
Стимулита інструменти детінізації підприємництва: секторальний аспект
(Університет «КРОК», 2019) Августин, Р.Р.; Демків, І.О.
Для формування здорового конкурентного середовища і забезпечення раціональних структурних змін в системі національного господарства України особливо важливою є легалізація комерційної господарської діяльності. Ефективність державної політики у цій сфері в значній мірі залежить від усвідомлення домінантних особливостей злочинів (з тінізації економічних відносин) і відповідної диференціації застосовуваних інструментів, засобів та заходів за секторами вітчизняного підприємництва. В цих цілях виокремлено три групи секторів підприємництва України – суб’єкти малого бізнесу на спрощеній системі оподаткування, звітності та обліку, малі і середні підприємства та великі підприємства. Встановлено, що головними пріоритетами політики детінізації економіки у секторі «спрощенців» є оптимізація та модернізація спрощеної системи оподаткування, легалізація трудових відносин і зайнятості, унеможливлення «співпраці» з приховування доходів, фінансових ресурсів та операцій з юридичними особами на загальній системі оподаткування, недопущення здійснення окремих видів господарської діяльності без отримання необхідних дозвільних документів і ліцензій. У сегменті малих та середніх підприємств найбільш важливими завданнями є виявлення і недопущення неправдивого і неправомірного нарощування валових витрат, викриття тіньових операцій з купівлі/продажу бізнесу, матеріальних і нематеріальних активів, виведення з тіні оплати праці, недопущення фіктивного співробітництва підприємств з суб’єктами фінансового сектору, провадження нелегального господарювання і створення фіктивних підприємств. У секторі суб’єктів великого бізнесу державну системну політику детінізації важливо зорієнтувати на протидію і унеможливлення застосування офшорних юрисдикцій для виведення капіталу та ухилення від оподаткування, прозоре і справедливе відшкодування податку на додану вартість, розміщення державних замовлень, виявлення і легалізацію діяльності альтернативних банківських і платіжних систем, недопущення фіктивних операцій на ринку цінних паперів, адекватну протидію нелегальному імпорту, контрабанді та виробництву фальсифікованих товарів.