Кафедра управлінських технологій
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3229
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Перспективи впровадження механізму венчурного фінансування інноваційної діяльності та інноваційно-інвестиційних проектів(Університет «КРОК», 2020) Кириченко, О.С.; Кириченко, Оксана СергіївнаУ статті досліджено перспективи впровадження механізму венчурного фінансування інноваційної діяльності та інноваційно-інвестиційних проектів. Узагальнено теоретичні засади та сутність формування механізму венчурного фінансування в інвестиційному забезпеченні інноваційної діяльності. Виявлено, що впровадження в Україні венчурного фінансування інноваційної діяльності і інноваційно-інвестиційного забезпечення модернізації промисловості потребує формування та впровадження механізму такого фінансування, оскільки саме цей механізм є основоположним економічним інструментом, що ефективно застосовується західними країнами для впровадження інновацій та здійснення ефективних індустріальних змін. Сутність цього механізму полягає в акумулюванні фінансових ресурсів, відбору інноваційних проектів для подальшого фінансування, спрямування розміщення венчурних інвестицій та здійснення контролю за своєчасністю та повнотою повернення вкладених інвестицій. Визначено, що основним спрямуванням венчурного капіталу є фінансування підприємств, які здійснюють високо ризикові інновації, оскільки венчурний капітал є високо ризиковим капіталом який інвестується в молоді підприємства, що мають високий потенціал швидкого зростання, розробляють чи впроваджують інновації. Досліджено, що основною метою венчурного фінансування є отримання високої норми прибутку і першу чергу це стосується високотехнологічних компаній з наукоємкою продукцією та активним впровадженням інноваційних процесів. Досліджено, що невід’ємними елементами механізму венчурного фінансування є формування та застосування важелів стимулювання та регулювання такої діяльності. Обґрунтовано, що впровадження в країні механізму венчурного фінансування із метою модернізації промисловості та фінансування інноваційної діяльності інноваційного розвитку підприємств потребує застування комплексу інструментів державного регулювання венчурного інвестування. Визначено, що безперечними перевагами венчурного фінансування виступатиме також можливість залучення та акумулювання фінансових коштів окремих інвесторів фізичних та юридичних осіб, що спроможне стати потужним базисом інноваційної діяльності і водночас активує ці інноваційні процеси зробивши населення та підприємства країни безпосередніми учасниками інноваційного процесу зацікавлених в його позитивних результатах, що може дати значний поштовх для соціально-економічного зростання економіки країни та її економічного технологічного інноваційного потенціалу.Документ Практичні аспекти впровадження модернізації промисловості на засадах індустрії 4.0. в України(Університет «КРОК», 2020) Кириченко, О.С.; Кириченко, Оксана СергіївнаУ статті досліджено практичні аспекти впровадження модернізації промисловості на засадах Індустрії 4.0. в Україні. Узагальнено теоретичні засади та сутність впровадження модернізації промисловості на засадах Індустрії 4.0. та інноваційно-інвестиційне забезпечення необхідне для реалізації цих процесів. Визначено основні передумови для розвитку та активного впровадження національної платформи Індустрії 4.0. для промисловості. Виявлено, що першою передумовою є необхідність в створенні та функціонуванні компаній управління інноваційним циклом, які являють собою кластери, асоціації, агентства з розвитку, об’єднання та є ринковими інститутами, організаціями функція яких полягає у управлінні інноваціями на ранніх етапах інноваційного циклу, об’єднання та поєднання різних підприємств, що працюють в сфері технологій із промисловими підприємствами товаровиробниками, що потребують впровадження цих технологій, а також із інвестиційними компаніями та сервісними структурами, що забезпечують реалізацію чи супровід тих чи інших процесів в організації інноваційної діяльності. Визначено, що другою передумовою є активування діяльності наукових центрів, бізнес-інкубаторів, університетів, лабораторій, інноваційних центрів, конструкторських бюро окремих компаній, що безпосередньо генерують інновацій та створюють стартапи. Виявлено, що третьою передумовою є формування зон інкубації та акселерації для інноваторів, що забезпечують рух від інноваційної ідеї до прототипу. Такими зонами є інкубатори та акселератори, що функціонують за підтримки відповідних фондів, донорських організацій, тощо. Обгрунтовано, що четвертою передумовою є створення зони досвіду та тестування, що забезпечуватиме можливість проведення випробувань технологій, їх апробацію на життєздатність. Визначено, що для інноваційного забезпечення впровадження технологій Індустрії 4.0. в вітчизняній промисловості необхідними є розвиток інфраструктури, оскільки в Україні фактично не розвинені технопарк, центри експертизи, лабораторії, все це потребує спрямування капітальних інвестицій та державного інвестиційно-інноваційного забезпечення а також необхідність забезпечення інтеграції та встановлення зв’язків між різними учасниками процесу від створення до промислового впровадження інновацій. Обгрунтовано, що таким чином, в країні може бути сформована національна «промислова екосистема» Індустрії 4.0. на засадах якої можливо здійснення модернізації відновлення вітчизняної промисловості.Документ Впровадження публічно-приватного партнерства в інвестиційному забезпеченні інноваційного розвитку промисловості(Університет «КРОК», 2021) Алькема, В.Г.; Кириченко, О.С.; Алькема, Віктор Григорович; Кириченко, Оксана СергіївнаУ статті досліджено перспективи впровадження публічно-приватного партнерства в інвестиційному забезпеченні інноваційного розвитку промисловості. Метою статті є дослідження перспектив впровадження публічно-приватного партнерства в інвестиційному забезпеченні інноваційного розвитку промисловості. Визначено провідну роль держави, яка створює передумови, формує нормативно-правовий та інституційний базис на засадах якого відбувається впровадження публічно-приватного партнерства і забезпечується успішна реалізація спільних програм. Розроблено механізм формування інституційного базису впровадження публічно-приватного партнерства , що є ефективним механізмом залучення до процесів взаємодії та інвестиційних процесів суспільства, громад і громадян країни. Виявлено необхідність одночасної комплексної реалізації значної кількості державних цільових програм, та безпосередньо інноваційно-інвестиційних проектів модернізації що потребує залучення та акумулювання значних обсягів фінансових інвестиційних ресурсів і не може здійснюватися за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, чи окремих промислових підприємств. Визначено, що механізм формування інституційного базису впровадження публічно-приватного партнерства, із визначенням основних принципів його формування та дії, суб’єктів-учасників, їх функцій в спільних діях, дає можливість сформувати в країні поле взаємодії суспільства, держави, наукових, фінансових інститутів, промисловості, бізнесу і забезпечить реалізацію цільових державних проектів та програм модернізації промисловості із залученням та цільовим спрямуванням як зовнішніх так і внутрішніх інвестиційний, інноваційних, фінансових, матеріальних ресурсів. Визначено основні принципи механізму формування інституційного базису впровадження публічно-приватного партнерства: узгодженості інтересів держави та приватних партнерів; верховенства права, стратегічної цільової орієнтованості, інформаційної відкритості і прозорості, пріоритетності суспільних інтересів, соціальної відповідальності бізнесу, ефективності бюджетних витрат забезпечення вищої ефективності діяльності, забезпечення державного контролю.Документ Прикладні аспекти оцінювання рівня інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку промисловості України(Університет «КРОК», 2021) Алькема, В.Г.; Кириченко, О.С.; Алькема, Віктор Григорович; Кириченко, Оксана СергіївнаУ статті досліджено прикладні аспекти оцінювання рівня інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку промисловості України Сформовано модель розрахунку Індексу інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку промисловості України, за окремими регіонами та загального інтегрального Індексу інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку промисловості, що характеризує різні аспекти інноваційної діяльності та перспективи інноваційного розвитку і може застосовуватися із метою оцінки стану інноваційного техніко-технологічного розвитку та інвестиційного забезпечення як окремих регіонів так і України, в цілому. Здійснено формування сукупності кількісних показників інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку. Визначено такі показники як: кількість впроваджених нових інноваційних видів продукції; кількість впроваджених нових технологічних процесів; кількість промислових підприємств, що впроваджували інновації; кількість промислових підприємств, що впроваджували інноваційні процеси; кількість промислових підприємств, що впроваджували інноваційні види продукції; обсяг фінансування інноваційної діяльності; обсяг фінансування інноваційної діяльності за рахунок власних коштів підприємств; освоєння виробництва нових машин устаткування; загальний обсяг витрат на придбання нових технологій; обсяг реалізованої інноваційної продукції за регіонами; обсяг реалізованої інноваційної продукції нової для ринку; кількість підприємств, що реалізували інноваційну продукцію за межі України; обсяг реалізованої інноваційної продукції за межі України; кількість промислових підприємств, що реалізували інноваційну продукцію нову для ринку; кількість промислових підприємств, що реалізували інноваційну продукцію; обсяг витрат на придбання машин, обладнання, програмного забезпечення; обсяг витрат на проведення внутрішніх НДР; обсяг інвестицій за регіонами. Всього вісімнадцять показників, що характеризують різні аспекти як інвестиційного та інноваційного забезпечення так і процесів інноваційного розвитку та їх результатів в вигляді обсягів реалізованої інноваційної продукції, реалізованої інноваційної продукції нової для ринку та загальних обсягів інноваційної продукції промисловості, що експортується областями України. Обгрунтовано, що зазначені показники та розроблена модель дають можливість дослідити стан та динаміку змін того чи іншого показника, визначити як окремо так і в їх сукупності стан інноваційного розвитку промисловості кожної із областей України та загалом промисловості України, визначити Індекс інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку промисловості кожної із областей України та розрахувати загальний Індекс інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку України.Документ Концептуалізація актуальних напрямів економічного відновлення та розвитку промислових підприємств(Університет «КРОК», 2022) Кириченко, Оксана; Кириченко, Оксана СергіївнаУ статті досліджено питання концептуалізації актуальних напрямів економічного відновлення та розвитку промислових підприємств. Сформоване та запропоноване концептуальне бачення відновлення промисловості України на засадах впровадження нових технологій обґрунтовує основні концептуальні аспекти та засади формування і впровадження процесів розвитку вітчизняної промисловості, визначає мету, основні цілі, принципи формування та забезпечення розвитку вітчизняної промисловості, враховує особливості та характеристики її сучасного стану. Виявлено, що цілями економічного відновлення та розвитку промисловості є: техніко-технологічне оновлення виробничих потужностей національної промисловості на основі інноваційних цифрових технологій; інноваційний розвиток розробка та створення нових технологій необхідних для забезпечення розвитку промисловості; інвеституційне забезпечення, залучення інвестицій в процеси модернізації; створення та розвиток нових високотехнологічних виробництв та галузей; зростання конкурентоспроможності та ефективності вітчизняної промисловості; розвиток малого та середнього бізнесу із активним залученням до процесів розробки та впровадження інформаційних технологій проведення НДДКР, розвитку сучасного виробництва; реалізація людського інтелектуального потенціалу, ефективне використання кадрових ресурсів зі зростанням їх якості та соціально-економічного рівня. Визначено основні напрями розвитку промисловості: удосконалення інституційного базису розвитку промисловості України; формування нормативно-правових основ базису розвитку промисловості; активування інноваційного розвитку та розробки нових технологій в Україні; стимулювання інвестиційного забезпечення впровадження інновацій в промисловості України; розвиток цифрової економіки та впровадження цифрових технологій в промисловості; зростання інтелектуального потенціалу та якості кадрового забезпечення промисловості країни; розбудови інноваційної, інвестиційної інфраструктури забезпечення процесів розвитку промисловості України в умовах переходу до технологій Четвертої промислової революції. Важливою складовою концепції є визнання необхідності гармонізації процесів техніко-технологічного розвитку промисловості України та інтеграція із технологіями Четвертої промислової революції та «Індустрії 4.0» у світі.Документ Інвестиційно-інноваційне забезпечення промисловості України в умовах Четвертої промислової революції(Університет «КРОК», 2021) Кириченко, Оксана СергіївнаУ монографії висвітлено теоретико-методологічні підходи до вирішення актуальних проблем інвестиційно-інноваційного забезпечення промисловості України в умовах Четвертої промислової революції. Досліджено етапи промислового розвитку та узагальнено тенденції технологічно-промислового еволюціонування. З’ясовано змістовно-типологічні характеристики інвестиційно-інноваційного забезпечення промисловості. Обґрунтовано необхідність формування та впровадження механізму інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку промисловості. Розроблено концептуальні та методологічні засади інвестиційно-інноваційного забезпечення промисловості України на засадах «Індустрії 4.0». Обґрунтовано шляхи удосконалення державної промислової політики як інституційного базису інвестиційно-інноваційного забезпечення промисловості країни. Розроблено комплекс державних цільових програм розвитку промисловості України на засадах «Індустрії 4.0». Монографія розрахована на широке коло працівників органів державного управління, науковців, фахівців у сфері промислового розвитку, викладачів, аспірантів та студентів закладів вищої освіти.