Legal Bulletin. 2024. №11.
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/366
Одинадцятий випуск зібрав статті науковців ВНЗ «Університету економіки та права «КРОК», інших закладів вищої освіти, науково-дослідних установ України, підготовлені за результатами їх наукової роботи. Випуск розрахований на викладачів закладів вищої освіти, аспірантів, магістрів, фахівців-практиків у сфері права, а саме: теоретико-правових питань історії розвитку держави і права, політичних, правових учень та філософії права, кримінального права та процесу, цивільного права та процесу, міжнародного та конституційного права, адміністративного та муніципального права, правових аспектів господарського-правової діяльності, діяльності у сфері земельних відносин, криміналістичної та оперативно-розшукової діяльності.
DOI: https://doi.org/10.31732/2708-339X-2024-11
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Інформаційна безпека як детермінанта збереження української державності в умовах ведення війни(Університет «КРОК», 2024) Биков, О.М.; Биков, Олександр МиколайовичПроблема забезпечення інформаційної безпеки в глобальному світі не оми- нула й Україну. Наша держава, особливо з початком повномасштабної російсько-української війни, постійно потерпає від кібератак на інформаційну інфраструктуру держави (програм- не забезпечення органів державної влади, державні сайти, інформаційно-технічне забезпечення стратегічних державних об’єктів, банківських установ), тотального антиукраїнського інформаційного впливу, поширення дезінформації, просування ідей сепаратизму, розбрату та насильства. Ворог, за допомогою найрізноманітніших технік інформаційного впливу на українців, намагається підірвати основи національної безпеки держави, посягнути на куль- турну ідентичність українського народу, зруйнувати дипломатичні стосунки та міжнародні домовленості між Україною та її стратегічними партнерами, розпалити всередині країни міжнаціональні, міжконфесійні конфлікти, і врешті, посягнути на конституційний лад та територіальну цілісність держави. Не тільки вітчизняні медіаресурси сьогодні, але навіть відомі світові видання, в силу різних обставин, часто висвітлюють інформацію та події, які відбуваються в Україні однобічно чи неповно, порушуючи її цілісність. Населення держави в умовах гібридної війни де- далі більше зазнає інформаційно-психологічного тиску на свідомість. Усе наведене свідчить про необхідність вироблення в Україні механізмів потужного захисту конфіденційності, доступності та цілісності інформації, що унеможливить різного роду посягання на законні права та інтереси громадян, приватних та державних організацій, держави в цілому. У статті висвітлено зв’язок інформаційної безпеки з її родовою категорією – національною безпекою, проаналізовано чинники, які впливають на цілісність, доступність та конфіденційність інформації. Звернено увагу читача на необхідності розвитку інформаційної культури суспільства, що дозволить чинити гідний опір тим загрозам, які постають перед сучасною Україною в умовах повномасштабної, і водночас, гібридної війни з потужною інформаційною складовою.Документ Нормативно-правове регулювання створення та діяльності холдингових компаній(Університет «КРОК», 2024) Биков, О.М.; Лисиця, С.В.; Биков, Олександр МиколайовичСтаття присвячена аналізу нормативно-правового регулювання створення та діяльності холдингових компаній в Україні. Здійснюється ретельний огляд законодавчих актів, які стосуються утворення та функціонування холдингових структур. Особлива увага приділяється вимогам до засновницьких договорів, статутів та інших документів, які регулюють діяльність холдингових компаній. Предметом дослідження є правові аспекти та норми, які регулюють процес створення та функціонування холдингових компаній, включаючи корпоративне управління. На сьогодні актуальність зазначеної теми полягає в тому, що холдингові структури стають все більш поширеними у сучасному господарстві, оскільки вони можуть сприяти ефективнішому управ- лінню активами. Зростає інтерес інвесторів і підприємців до створення та управління холдингами. Створення та функціонування холдингових компаній підлягає специфічним нормативним вимогам та правилам. Розуміння цього аспекту є важливим для бізнесу та юридичних фахівців. Також розглядається досвід зарубіжних країн, світових типів холдингових компаній, їхнє нормативно-правове регулювання створення та діяльності. Особлива увага приділяється формі створенню холдингових компаній в Україні, так як згідно закону України «Про холдингові компанії» є тільки дві форми, ПАТ – Публічне Акціонерне товариство, яке створюється з державного капіталу і контролюється тільки органами виконавчої влади та ПРАТ – Приватне Акціонерне товариство, яке складається з приватного капіталу, та має в своєму управлінні від декількох підприємств. В такому разі Холдингова компанія виступає як Материнська компанія МП, а підпорядковані компанії, Дочірніми підприємствами. Ця структура дозволяє більш ефективно виконувати керування активами, ресурсами і бізнес процесами та дозволяє використовувати спільну систему оподаткування зі своїми Дочірніми підприємствами. У разі активної заборгованості Дочірніх підприємств перед контрагентами, Материнська компанія може закрити цей борг перед кредиторами власними засобами, що є позитивним плюсом при веденні підприємницької діяльності. Метою даної статті є з’ясувати особливості нормативно-правового регулювання створення та діяльності холдингових компаній.Документ Вплив державної політики у сфері захисту прав людини на розвиток демократичної держави(Університет «КРОК», 2024) Биков, О.М.; Лисенко, Я.О.; Биков, Олександр МиколайовичСтаття присвячена дослідженню впливу державної політики у сфері захисту прав людини на розбудову демократичної держави, аналізу формування державної політики та її нормативно-правового закріплення. У процесі пізнання цієї теми також вивчається взаємозв’язок між демократичним устроєм держави та охороною прав людини. Крім того, у статті розглядаються створювані такою політикою способи захисту прав людини та громадянина. У цій праці автори також визначають поняття «державна політика» як специфічну діяльність державної влади з управління та керівництва суспільством, зокрема здійсненням публічної влади та участю населення в управлінні державними справами. У статті детально проаналізовано поняття демократії, яке визначається як «влада народу», та вказано на необхідність формування демократичної держави в Україні, що вимагає гарантування прав людини як основоположного принципу народовладдя. Також підкреслюється, що формування державної політики є ключовим чинником у забезпеченні реалі- зації прав людини та розвитку суспільства. Узагальнюючи, автори відзначають, що вдосконалення класифікації прав людини та державної політики сприяє більш ефективному захисту прав і свобод громадян, сприяє розвитку демократичної держави та формуванню стратегічних напрямків розвитку суспільства. Детально розглядаються механізми судового та адміністративного захисту прав людини, а також важлива роль омбудсмена у забезпеченні додержання прав людини. Так, інститут омбудсмена спрямований на контроль за дотриманням конституційних прав і свобод, а також на захист прав громадян від можливих порушень. Натомість адміністративний механізм захисту прав, який дозволяє громадянам звертатися з скаргами про порушення їхніх прав до вищих органів державної влади або місцевого самоврядування. Особлива увага приділяється конституційним гарантіям прав людини, що зазначено у Конституції України. Крім того, Україна закріплює важливі принципи гарантії прав і свобод людини в своїй Конституції, а також визнає державний контроль і відповідальність за захист цих прав. Таким чином, вдосконалення державної політики у сфері захисту прав людини сприяє не лише ефективному захисту прав громадян, але і розвитку демократичної держави та формуванню стратегічних напрямків розвитку суспільства.Документ Загальнотеоретичні аспекти забезпечення прав людини в умовах війни(Університет «КРОК», 2024) Старков, І.О.; Биков, О.М.; Биков, Олександр МиколайовичСтаттю присвячено з’ясуванню питань взаємовпливу прав людини та воєнного стану. Тематика є вкрай актуальною, оскільки розпочате повномасштабне збройне вторгнення посягнуло не тільки на територіальну цілісність, незалежність та суверенітет України, але й завдало великої шкоди всьому населенню держави. Введення воєнного стану на території України з 24 лютого 2022 року було викликано необхідністю захисту держави та відсічі агресії росії, разом з тим це призводить до обмеження певних прав та свобод людини і громадянина. Воєнний стан небхідно розглягдати як засіб відновлення умов, за яких людина може ефективно реалізувати свої права та свободи. Відповідно, права людини визначають межі діяльності публічної влади щодо введення воєнного стану та засоби, що нею використовуються. При цьому низка прав не може бути обмежена, а обмеження інших прав не може знищувати їх сутність. Окрім визначення прав людини, які не можуть бути обмежені в умовах воєнного стану, конституційно-правові норми визначають особливості реалізації окремих прав за досліджуваних обставин: права на власність та права на працю. У даній статті автори звертають увагу на важливості конституційно-правового регулювання суспіль- них відносин щодо обмеження прав людини в особливих умовах. Наголошено, що права людини є тим засобом, що обмежують публічну владу, запобігаючи її свавіллю. Система захисту прав людини під час війни включає правові заходи, встановлені нормами національного та міжнародного права. У науковій статті автори дослідили національні заходи захисту прав людини під час війни, такі як: захист органами публічної влади; захист громадськими організаціями; самозахист; конституційне право на звернення; діяльність органів прокуратури та органів внутрішніх справ; судовий захист та контроль. Також у статті було розглянуто міжнародні механізми захисту прав людини, які передбачені нормами міжнародного гуманітарного права та інститутом міжнародного захисту прав людини.