Навчальні підрозділи Університету
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3154
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Проблеми і перспективи розвитку та функціонування медіації у вітчизняних судах(Університет «КРОК», 2020) Француз, А.Й.; Бабат, О.І.; Француз, Анатолій ЙосиповичУ статті досліджено теоретико-правові основи становлення та розвитку медіації в Україні. Медіація – переговорний процес за участю третьої сторони, що сягає своїм корінням в історію розвитку людських відносин, але оформився як сучасна практика розгляду конфліктних ситуацій лише в другій половині XX століття. Сьогодні в країнах з розвиненою правовою системою медіація досить широко застосовується при вирішенні різних конфліктів, а люди все частіше вдаються до допомоги медіаторів. Статистика показує, що в більшості випадків їм вдається вирішити конфлікт успішно. Основною перевагою медіації є активна позиція сторін у комунікативній взаємодії, проте сучасні українські реалії дещо інші – громадяни України ставляться з деякою пересторогою до самої процедури медіації. Бар’єром на шляху масштабного практичного впровадження медіації загалом у вітчизняну правову систему, зокрема її інтеграції в судову систему, є відсутність обов’язкової досудової медіації, законодавчої бази, яка регламентує можливість здійснювати переспрямування осіб, що беруть участь у суперечці, на обов’язкове проходження процедури медіації, а також відсутність можливості застосування матеріальних заходів впливу на осіб-учасників спору, які перешкоджають позасудовому врегулюванню спору. Разом з тим, процесуальне законодавство та практика його застосування в зарубіжних країнах передбачають регулювання проблемних питань співіснування і взаємодії інституту медіації з органами правосуддя. Особливість процедури медіації полягає в тому, що сторони бажають за участі посередника (медіатора) знайти взаємоприйнятне рішення в своєму спорі та врегулювати його. Медіатор, який є по суті арбітром або представником будь-якої зі сторін спору, по факту виконує функції проміжної ланки – транслятора (переговорника) між ними. Медіатор не володіє правом приймати рішення щодо спору в рамках проведення процедури і по його суті. Медіатор виявляє, сприяє виявленню справжніх намірів сторін, їх реальних потреб при обговоренні й допомагає знайти спільне для обох сторін рішення.Документ Особливості визначення місця проживання дитини в сімейній медіації(Університет «КРОК», 2024) Доляновська, І.М.; Сидоренко, А.А.; Доляновська, Інна МиколаївнаВ статті досліджуються особливості визначення місця проживання дитини в рамках сімейної медіації. Визначення місця проживання дитини під час розлучення або розірвання шлюбу є складним та відчутним емоційно питанням, що вимагає уважного підходу до учасників даного процесу. Сімейна медіація, що стає все більш популярним методом вирішення подібних суперечок, пропонує спільний та неконфліктний процес, спрямований на забезпечення найкращих інтересів дитини. У даному дослідженні аналізуються різні фактори, які впливають на процес прийняття рішень у таких випадках. Серед них – вік та етапи розвитку дитини, її уподобання, а також здатність батьків створити безпечне та стабільне домашнє середовище. Важливо враховувати усі ці аспекти для забезпечення найбільш гармонійного та вигідного рішення для дитини у разі подальшої неможливості для батьків продовжувати робити це як одна родина. Окрім цього, в статті звертається увага на роль посередника в даному процесі. Підкреслюється його важливість у сприянні спілкуванню між батьками та направленні їх до взаємоприйнятної угоди, що максимально враховує найкращі інтереси дитини. Наявність досвідченого та компетентного посередника може суттєво полегшити процес розв’язання конфлікту та забезпечити більш збалансоване рішення. Важливо відзначити, що сімейна медіація може стати ефективним та результативним способом вирішення спорів, пов’язаних з опікою та утриманням дітей. Але для цього необхідно мати навчених та досвідчених медіаторів, які здатні підтримати процес медіації та забезпечити збалансований підхід до вирішення конфлікту. Стаття завершується рекомендаціями щодо вдосконалення практики сімейної медіації у справах, пов’язаних із місцем проживання дітей. Зокрема, підкреслюється необхідність постійного навчання та підтримки медіаторів, важливість культурної чутливості та необхідність підвищення обізнаності громадськості про переваги медіації як альтернативи традиційним судовим методам.