Наукова періодика Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/280
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Застосування концепту «ситуація» у дослідженні соціальної поведінки(Університет «КРОК», 2024) Васильченко, Ольга; Васильченко, Ольга МиколаївнаВ роботі здійснено теоретичних аналіз концепту «ситуація» в ракурсі дослідження соціальної поведінки. Ситуація може бути розглянута як складна суб’єктивно-об’єктивна реальність, де об’єктивні складові представлені у вигляді суб’єктивного сприйняття й особистісної значущості для учасника ситуації. Поведінка в різних життєвих ситуаціях залежить як від базових особистісних утворень (когнітивних, афективних, ціннісно-смислових), так і від більш гнучких її характеристик. Особистість, будучи суб’єктом власного життя, визначає конфігурацію психологічних ситуацій, накладаючи свою унікальну рамку й використовуючи свій власний формат. При цьому цілі й потреби особистості виступають як системотворний фактор, що визначає якісну специфіку психологічної ситуації. Фактори середовища (суб’єкт-об’єктні або суб’єкт-суб’єктні інтеракції) є детермінантами, які обумовлюють визначення ситуації. Для дослідження детермінації соціальної поведінки важливо враховувати все те, що має для індивіда психічну реальність. Саме у «психологічній ситуації» утілюється образ, відбиття об’єктивної ситуації, утворене як з дійсних об’єктів, так й інтеріоризованих у минулому інформацій. У психічну ситуацію входить те, що впливає на поведінку індивіда, якщо навіть відповідної об’єктивної ситуації немає. Соціальна поведінка повинна розглядатися як процес, для вивчення якого необхідно виокремити його внутрішні протиріччя, встановити зв’язки та залежності. Поведінка має виводитися з усієї кількості одночасно співіснуючих фактів, а ці факти утворюють систему. Існування простих механічних закономірностей, що співвідносять окремі стимули з конкретними реакціями, неможливе, тому що й ті, й інші вбудовані в динамічний контекст, які видозмінює й обмежує дія цих закономірностей. Концепт «соціальна ситуація» містить у собі суб'єкта й одночасно протистоїть йому як щось зовнішнє, інше. Осмислити постійний взаємообмін між зовнішнім і внутрішнім та самоорганізацію в біосоціальній системі дозволяють ідеї необоротності, нелінійності й варіабельності розвитку, саморегуляції й емерджентних ефектів у методологічному полі системного мислення в руслі системно-синергетичного підходу.Документ Медитативні практики як техніки роботи із стресовими станами особистості(Університет «КРОК», 2021) Васильченко, О.М.; Зубенко, М.В.; Васильченко, Ольга МиколаївнаСучасні умови життя і діяльності висувають підвищені вимоги до адаптивних механізмів людини. Велика кількість антропогенних катастроф, зон військових конфліктів, стихійних лих та інших видів інтенсивного стресового впливу викликають різні форми дезадаптації, нервово-психічні і психосоматичні порушення, посттравматичні стресові розлади. Інтенсивний стрес-вплив субекстремальних обставин на людину може бути настільки сильним, що особистісні властивості вже не відіграють вирішальної ролі в розвитку посттравматичного стресового розладу, який може розвинутися практично в кожної здорової і емоційно стійкої людини. Метою статті є обґрунтування медитативних практик як методів роботи із стресовими станами особистості. У статті обґрунтовано актуальність дослідження вивчення сутності та структури впливу медитації на особистість, обґрунтування чинників, критеріїв, показників, умов, засобів, властивостей, індивідуально-типологічних особливостей впливу медитації на фізіологічний стан та свідомість людини. Проаналізовано дослідження науковцями проблеми визначення поняття «медитація». Наведено аргументи на користь запровадження технік медитайії в практику підготовки консультантів-психологів; в роботу практикуючих психологів; в якості практичного семінару або навчання осіб з проявами посттравматичного синдрому. Представлена авторська програма медитації для зниження та корекції стресового стану особистості, яка органічно вписується у професійну діяльність психологів і не потребує організації додаткових спеціальних занять. Також було надано рекомендації як для практикуючих психологів, так і для приватного використання медитації для зниження стресових станів у різних варіантах медитативних технік, але з попередженням та рекомендацією оволодіти теоретичними і практичними знаннями використання медитативних практик і їх впливу на психічний і емоційний стан особистості.Документ Образ Я і уявлення про майбутнє у молоді(Університет «КРОК», 2022) Васильченко, Ольга; Бацман, Євген; Васильченко, Ольга МиколаївнаЗроблена спроба розглянути та систематизувати науковий теоретичний матеріал з питання феномену майбутнього саме в контексті психологічних досліджень. Розкриті особливості проектування особистістю власного життя. Вивчені особливості взаємозумовленого впливу особистісних характеристик молодої людини, її структурних компонентів образу Я та їхній вплив на процес та зміст проектування власного майбутнього. Проектування власного життєвого шляху досить складний і тривалий процес, який передбачає побудову життєвого плану, який виникає лише тоді, коли предметом роздумів стає не лише кінцевий результат (сама мета, її досягнення), а й способи його досягнення, шлях, яким людина має намір слідувати, і ті об'єктивні та суб'єктивні ресурси (самооцінка), які їй для цього знадобляться. Відповідно проектування власного життя відбувається як на рівні особистісному – проектування себе у майбутньому; так і на рівні змістовно-операційному – проектування власних дій по досягненню бажаного майбутнього. Проблема проектування життєдіяльності у психології розвивається в рамках проблематики вивчення особливостей особистісної активності, орієнтованої на досягнення суб'єктом свідомо поставленої мети. Процес постановки мети та її реалізації цілеспрямованої дії утворює ту основу, де суб'єкт реалізує проектування свого життя. Проект, що вибудовується суб'єктом, інтерпретується як усвідомлюване проживання людиною мети, реалізація тих чи інших цінностей у поєднанні зі спрямованою на їхнє досягнення внутрішньої та зовнішньої активності суб'єкта. Психологічна наука не має чіткого трактування сутності феномена майбутнього. Проте, вона має розгорнуте психологічне трактування психологічних функцій майбутнього в житті людини. В рамках дослідження прийняття точка зору щодо основної функції майбутнього, яка полягає в забезпеченні смислової та часової перспективи особистості. В психологічній науці дані функції-характеристики розкриваються через категорію образу майбутнього. В рамках нашого дослідження ми погоджуємося з трактування, які розглядають образ майбутнього, як новоутворення, яке постає як прогноз, як реальна конструктивна життєва перспектива, як життєвий план особистості. Образ майбутнього є мультимодальним (що включає різні часові координати, емоційні і когнітивні процеси) конфігуратором, властивим як окремій особистості, так і групі загалом.Документ Цілепокладання та ухвалення рішень як регулятивні механізми соціальної поведінки особи в ситуаціях невизначеност(Університет «КРОК», 2024) Васильченко, Ольга; Васильченко, Ольга МиколаївнаВ роботі здійснено теоретичний аналіз регулятивних механізмів соціальної поведінки особи. Основна увага приділена поведінці особи в ситуаціях невизначеності. Ситуації невизначеності розуміються як ситуації, у яких відсутня або недостатньо релевантна інформація для здійснення вибору серед наявних альтернативних варіантів рішення. Акцентується увага на ситуаціях з об'єктивною та суб’єктивною невизначеністю. Об’єктивна невизначеність це реальність, яка незалежна від пізнавальної діяльності людини та яка наростає слідом за ускладненням світу. Суб'єктивна невизначеність – обмеженість, неповнота та неточність знань людини про світ та життєве середовище. Базовим компонентом психологічної структури соціальної поведінки визначається ціль. Цілепокладання дозволяє суб’єкту створити для себе такий образ майбутнього, який безпосередньо детермінує та регулює відповідні акти поведінки та діяльності. Цілепокладання є зовнішнім механізмом здійснення діяльності та поведінки. Процес ухвалення рішень визначається як особливий тип цілепокладання, що є результатом взаємодії споглядання й мислення та є одним з основних регулятивних механізмів соціальної поведінки особи. Процеси ухвалення рішень повинні моделюватися й вивчатися не в готовій, заданій формі, а опосередковано – шляхом відтворення більш загального й цілісного регуляторного контуру, у який ці процеси мають включатися самим дослідником як один із необхідних засобів регуляції активності. У повсякденному житті саме активність суб’єкта відіграє «критично» важливу роль. У реальному житті суб’єкт повинен сам визначати ситуації невизначеності із загального «потоку» своєї активності.Документ Технологічно-психодинамічний підхід до оцінки психологічного стану: можливості і перспективи(Університет «КРОК», 2024) Васильченко, Ольга Миколаївна; Жданова, ТетянаСтаття досліджує ситуацію з діагностикою психоемоційного стану і соціальної адаптованості в світі і в Україні. Вивчено світові підходи до діагностики психоемоційного стану і проблематика цієї сфери, сформульовано пошукову мету дослідження: "необхідно знайти технологію, яка б використовувала психодинамічний підхід і водночас спростила для фахівця інтерпретацію даних", і запропоновано рішення: Інтегральна Інструментальна Психодинамічна Діагностика (ІІПД) як психодіагностична технологія. Було використано комплекс методів: теоретичні – аналіз, синтез, узагальнення, систематизація, порівняння, структурування світового досвіду; пошук оптимальної технології для дослідження психоемоційного стану і ступеня соціальної адаптованості. Щоб дослідити актуальність запропонованого рішення, застосовані емпіричні методи: онлайн тестування з використанням психометричних і проєктивних методик, кількісна і якісна обробка даних задля інтерпретації отриманих результатів, а також факторний аналіз зв’язків між даними по групі. В якості прикладу роботи з діагностичним завданням «дослідження психоемоційного стану і ступеня соціальної адаптації» застосовано: методику “Акцент 2-90” (модифікований тест Леонгарда-Шмішека-Мюлера); опитувальник «МБДО» (Методика багатостороннього дослідження особистості – адаптована Ф. Березіним форма MMPI (Міннесотський Багатоаспектний Особистісний Опитувальник; Minnesota Multiphasic Personality Inventory); метод портретних виборів Сонді; Колірний тест Люшера. Досліджено й описано актуальний для сьогодення, сучасний підхід до тестування і інтерпретації психометричних і проєктивних методик: Інтегральна інструментальна психодинамічна діагностика як технологія; Дістали подальшого розвитку теоретичні уявлення щодо шляхів розв’язання завдання масштабованої, швидкої і точної діагностики психоемоційного стану в умовах наростаючої хвилі психічних розладів в Україні та світі. Досліджений в роботі інструментарій і підхід до автоматизованої інтерпретації може бути використаний в закладах реабілітації ветеранів, психосоціальної допомоги ВПО, постраждалим; в освітньо-педагогічних закладах; для діагностики психоемоційного стану пацієнтів лікарями, на яких покладений цей обов’язок. Обробка отриманих даних здійснювалася за допомогою пакета статистичних програм для SPSS 13.0 for Windows та пакета програм Microsoft Office for Mac OS; Google Workspace.