Наукова періодика Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/280
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Особливості смисложиттєвих орієнтацій студентів закладів вищої освіти(Університет «КРОК», 2019) Васильченко, О.М.; Льошенко, О.А.; Чмір, О.В.; Васильченко, Ольга МиколаївнаУ статті аналізуються результати емпіричного дослідження смислжиттєвих орієнтацій студентів закладів вищої освіти. Зміни в українському суспільстві призвели до трансформації суспільних ідеалів та індивідуальних цінностей. Відсутність загальновизнаної ідеології та розмитість соціальних приписів про культурно схвалювану поведінку зумовлюють вибір особистістю моделей поведінки відповідно до її смисложиттєвих орієнтацій. Зміни в українському суспільстві призвели до трансформації суспільних ідеалів та індивідуальних цінностей. Переоцінка цінностей, їх криза найбільше впливає на формування світогляду молоді. Саме ці процеси зумовлюють необхідність дослідження смисложиттєвих орієнтацій молоді. Показано, що провідними цінностями студентства є матеріальне положення та активні соціальні контакти, власний престиж та креативність. Успіх та результативність життя пов’язані у свідомості студентів, насамперед, з стабільним матеріальним становищем, інтернальним локус контролем, активним суспільним життям та збереженням індивідуальності. Виявлено наступні взаємозв’язки між показниками смисложиттєвих орієнтацій студентів: тісний зворотній зв’язок між внутрішнім конфліктом та цілями у житті; тісний прямий зв’язок між матеріальним положенням та цілями у житті; тісний прямий зв’язок між матеріальним положенням та результативністю життя; тісний прямий зв’язок між матеріальним положенням та показником локус контролю – життя студентів; тісний прямий зв’язок між збереженням власної індивідуальності та показником локус контролю – Я студентів; прямий зв’язок між збереженням власної індивідуальності та загальним показником свідомості життя; тісний зворотній зв’язок між суспільним життям та процесом життя студентів; тісний прямий зв’язок між спрямованістю на спілкування та процесом життя; зворотній зв’язок між негативним афектом та загальним показником свідомості життя у студентів. Стаття виконана самостійно магістром під керівництвом доктора наук.Документ Гендерні особливості професійної компетентності майбутніх економістів(Університет «КРОК», 2019) Васильченко, О.М.; Чернікова, Ю.Л.; Васильченко, Ольга МиколаївнаУ статті аналізуються результати емпіричного дослідження гендерних особливостей професійної компетентності студентів економічного профілю. Проблема формування професійної компетентності майбутніх економістів має пріоритетний напрямок, що викликано підвищенням уваги суспільства та держави до конкурентності та результативності економічної освіти. З іншого боку важливо враховувати вплив гендерних аспектів на формування професійної компетентності особистості, адже це не тільки процес професійного становлення особистості, а й вибір життєвого шляху, а також взаємозв’язок її з соціальним середовищем і отримання особистісного соціального досвіду. Проблема професійної компетентності особистості у гендерному аспекті, попри свою актуальність, залишається мало вивченою. Це створює передумови для проведення ґрунтовних досліджень, пов’язаних з визначенням гендерних особливостей формування професійної компетентності майбутніх економістів. Метою статті є виклад результатів емпіричного дослідження гендерних особливостей професійної компетентності майбутніх економістів. Виявлено, що для більшості студентів-економістів характерний помірний та низький рівень професійної дезадаптації; інтеграція стилів життя, тобто бажання збалансованого об’єднання різних сторін свого життя; інтелектуальний тип професійної спрямованості. Для більшості студентів також є характерними сформовані комунікаційні навички, емоційна врівноваженість та орієнтація на повну відповідальність за кінцевий результат та середній рівень розвитку рефлективності. З’ясовано гендерні особливості професійної компетентності майбутніх економістів. Виявлено, що студенти чоловічої статі значущо більше мають прояви професійної дезадаптації. Для студентів чоловічої статі характерними є такі кар’єрні орієнтації як: менеджмент, автономія та виклик; для студенток такі, як: служіння, стабільність та інтеграція у сфери життя. Виявлена достовірна різниця між показниками юнаків та дівчат за типами професійної спрямованості, а саме: у юнаків переважає реалістичний та інтелектуальний типи; у дівчат переважають заповзятливий тип та конвенціальний тип. Результати ступеню незадоволеності поточною життєвою ситуацією, а також внутрішньої конфліктності не мають особливих відмінностей за гендерною ознакою у цій вибірці дослідження. Результати дослідження гендерних особливостей рівня рефлективності вказують на наявність у дівчат достовірно вищого рівня рефлективності.