Наукова періодика Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/280
Переглянути
14 результатів
Результати пошуку
Документ Управління змінами в системі економічної безпеки суб’єктів господарської діяльності(Університет «КРОК», 2014) Алькема, В.Г.; Кириченко, О.С.; Алькема, Віктор Григорович; Кириченко, Оксана СергіївнаУ статті проаналізовано та узагальнено поняття управління змінами в системі економічної безпеки, як нового процесу, що застосовується на різних рівнях управління та є невід’ємним елементом в управлінні системою економічної безпеки суб’єктів господарської діяльностіДокумент Економічна безпека інноваційного розвитку виробничих підприємств в Україні(Університет «КРОК», 2016) Кириченко, О.С.; Кириченко, Оксана СергіївнаУ статті досліджено концептуальні, теоретичні та методичні засади забезпечення економічної безпеки під час планування та реалізації процесу інноваційного розвитку вітчизняних виробничих підприємств в сучасних економічних умовахДокумент Інноваційна складова система економічної безпеки виробничих підприємств в Україні(Університет «КРОК», 2016) Кириченко, О.С.; Щербатюк, А.М.; Кириченко, Оксана СергіївнаУ статті досліджено концептуальні засади формування інноваційної складової системи економічної безпеки вітчизняних виробничих підприємств, її вплив на загальний стан системи економічної безпеки підприємства, чинники та показники, що формують інноваційну складову системи економічної безпеки підприємствДокумент Класифікація загроз економічній безпеці української промисловості(Університет «КРОК», 2017) Кириченко, О.С.; Кириченко, Оксана СергіївнаУ статті досліджено проблематику класифікації загроз економічній безпеці процесу кластеризації промисловості країни. Систематизовано формалізовано та описано основні ознаки видової класифікації загроз економічній безпеці вітчизняних промислових кластерів.Документ Концептуальні засади формування системи забезпечення інформаційної безпеки держави(Університет «КРОК», 2018) Кириченко, О.С.; Кириченко, Оксана СергіївнаУ статті досліджено концептуальні засади формування системи забезпечення інформаційної безпеки держави, її сутність та значення. Досліджено механізм, методи та засоби забезпечення інформаційної безпеки, завдання й особливості реалізації державної політики у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави та окреслено основні напрями її вдосконалення.Документ Сучасні тенденції формування ефективної системи оцінки персоналу на підприємстві(Університет «КРОК», 2019) Жосан, Г.В.; Кириченко, О.С.; Кириченко, Оксана СергіївнаУ статті авторами розглянуто сучасні тенденції формування ефективної системи оцінки персоналу на підприємстві. Встановлено, що для підвищення ефективності діяльності підприємства на сьогоднішній день набуває вивчення співвідношення окремих категорій персоналу, тобто його структури. Відповідність працівника професійним та кваліфікаційним вимогам посади, яку він обіймає, посилює необхідність вивчення професійно-кваліфікаційної структури працюючого персоналу, враховуючи при цьому сучасні аспекти роботи з персоналом підприємства: визначення наявних знань, умінь та навичок; виявлення потенціалу; врахування психологічних та особистісних характеристик кожного співробітника. Це може бути втілене при забезпеченні професійно-кваліфікаційної структури персоналу підприємства. Визначено, що для отримання максимальної інформації про працівників необхідно застосовувати й інші методи оцінювання. Одним із нетрадиційних методів атестації є метод «360° атестація». Сутність цього методу полягає в тому, що співробітник оцінюється своїм керівником, своїми колегами і підлеглими. Конкретні механізми атестації можуть бути різноманітними (всі ті, хто атестує, заповнюють одну й ту саму форму оцінювання, кожна категорія заповнює особливу форму, атестація проводиться за допомогою комп’ютера), проте сутність цього методу – отримання всебічної оцінки того , кого атестують. Доведено, що система оцінки персоналу в умовах певного підприємства матиме низку відмінних особливостей, оскільки вона повинна відображати та враховувати такі фактори, як цілі підприємства, стан навколишнього середовища, організаційну структуру, традиції й культуру підприємства, характеристики персоналу. Авторами розроблено пропозиції щодо поліпшення управління персоналом, серед яких: система медичного страхування, аналіз роботи, нормування праці й оцінка виконання, направлення персоналу на підвищення рівня освіти, покращення системи відбору, оцінки та адаптації нових працівників.Документ Реалізація структурної політики держави та її промислового розвитку в контексті забезпечення економічної безпеки(Університет «КРОК», 2019) Кириченко, О.С.; Кириченко, Оксана СергіївнаУ статті досліджено питання реалізації структурної політики держави її промислового розвитку в контексті забезпечення економічної безпеки,, формалізовано та описано взаємозв’язок складових, сфер системи економічної безпеки держави та напрямів, компонентів структурної політики держави в сучасних умовах динамічних соціально-економічних змін. Визначено компоненти державної структурної політики, збалансування та реалізація яких дасть можливість змінити структуру економіки країни та її промисловості збільшивши частку високотехнологічного та середньо технологічного виробництва в її структурі, зміцнити соціально-економічний потенціал країни, та забезпечити захист від діючих та потенційних загроз у сучасних умовах економічного розвитку. Досліджено, що забезпечення економічної безпеки відображає стан та рівень врахування економічних інтересів країни в тій чи в іншій економічній сфері, разом з тим, структурна політика держави та її реалізація виступають стратегічними засобами, інструментами фактичної реалізації економічних інтересів держави як на внутрішньому ринку так і в аспектах міжнародних відносин та реалізації інтересів країни на зовнішньому економічному ринку та доведено зав’язок та взаємозалежність стану та рівня складових, сфер економічної безпеки держави і сформованості, пріоритетів та стратегічного спрямування структурної політики держави. Досліджено, що економіка країни являє собою систему взаємопов’язаних галузей, секторів, сегментів, що є її взаємодіючими та взаємопов’язаними функціональними зв’язками, системними елементами а структурна політика відображає структурну побудову існуючої в країні економічної системи та визначає напрями здійснення необхідних координаційних, регулюючих та управляючих змін в її структурі за визначеними напрямами: галузевим, інноваційним, інвестиційним, промисловим, екологічним, конкурентним, відтворювальним, інституційним регіональним та іншими. Визначено, що стійкий соціально-економічний розвиток є наслідком впровадження в країні поетапної та збалансованої структурної політики здатної забезпечити ефективне функціонування всієї економічної системи, а високий рівень економічної безпеки держави невід’ємно пов'язаний та є результатом стійкого, ефективного соціально-економічного розвитку.Документ Удосконалення інвестиційно-інноваційного забезпечення модернізації промисловості України в умовах переходу до технологій четвертої промислової революції(Університет «КРОК», 2019) Кириченко, О.С.; Кириченко, Оксана СергіївнаУ статті досліджено питання удосконалення інвестиційно-інноваційного забезпечення модернізації промисловості України в умовах переходу до технологій Четвертої промислової революції. Визначено, що метою оновленої науково-технічної, інноваційної політики є інвестиційно-інноваційне забезпечення промисловості, створення необхідних сприятливих умов для інноваційного технологічного розвитку, здійснення фундаментальних та прикладних наукових досліджень створення та подальшого промислового впровадження інновацій з надання пріоритетів та особливої уваги інноваційним і технологіям Індустрії 4.0., сучасним технологіям Четвертої промислової революції, з метою високотехнологічного розвитку вітчизняної промисловості, зростання її конкурентоспроможності. Обгрунтовано необхідність формування комплексу інвестиційно-інноваційного забезпечення процесів модернізації промисловості із впровадженням нових революційних технологій Індустрії 4.0., що потребує удосконалення інвестиційної політики зі створенням спеціального цільового Фонду інноваційного розвитку, інвестування в інноваційну діяльність; розбудовою фондів венчурного капіталу та впровадженням механізмів венчурного фінансування; розширенням інформаційного організаційного забезпечення процесів залучення інвестицій; розвитком суспільно-приватного партнерства інвестування в інноваційні проекти; розвитком інститутів та механізмів суспільного інвестування, формуванням сприятливого інвестиційного клімату. Визначено, що удосконалення політики в сфері інвестицій, інвестиційно-інноваційного забезпечення спрямоване на створення дієвих механізмів інвестиційного стимулювання та активного залучення як внутрішні так і зовнішніх інвесторів до фінансування процесів інноваційної діяльності та процесів створення та промислового впровадження інновацій, нових технологій в модернізації вітчизняної промисловості. Виявлено та узагальнено, що розбудова і реалізація оновленої науково-технічної та інноваційної політики потребує визначення та цільового забезпечення пріоритетних для країни напрямів наукових досліджень та інноваційних технологій Індустрії 4.0.; створення Банку інноваційних проектів; підтримки фундаментальних прикладних досліджень та НДДКР в сфері нових технологій; стимулювання розробки інноваційних продуктів, процесів, технологій та їх промислового впровадження; підтримки діяльності науково-дослідних організацій інноваційних структур; розвитку ІТ сектора, впровадження цифрових технологій, фінансової, організаційної інформаційної підтримки їх діяльності; розбудови інноваційної інфраструктури.Документ Перспективи впровадження механізму венчурного фінансування інноваційної діяльності та інноваційно-інвестиційних проектів(Університет «КРОК», 2020) Кириченко, О.С.; Кириченко, Оксана СергіївнаУ статті досліджено перспективи впровадження механізму венчурного фінансування інноваційної діяльності та інноваційно-інвестиційних проектів. Узагальнено теоретичні засади та сутність формування механізму венчурного фінансування в інвестиційному забезпеченні інноваційної діяльності. Виявлено, що впровадження в Україні венчурного фінансування інноваційної діяльності і інноваційно-інвестиційного забезпечення модернізації промисловості потребує формування та впровадження механізму такого фінансування, оскільки саме цей механізм є основоположним економічним інструментом, що ефективно застосовується західними країнами для впровадження інновацій та здійснення ефективних індустріальних змін. Сутність цього механізму полягає в акумулюванні фінансових ресурсів, відбору інноваційних проектів для подальшого фінансування, спрямування розміщення венчурних інвестицій та здійснення контролю за своєчасністю та повнотою повернення вкладених інвестицій. Визначено, що основним спрямуванням венчурного капіталу є фінансування підприємств, які здійснюють високо ризикові інновації, оскільки венчурний капітал є високо ризиковим капіталом який інвестується в молоді підприємства, що мають високий потенціал швидкого зростання, розробляють чи впроваджують інновації. Досліджено, що основною метою венчурного фінансування є отримання високої норми прибутку і першу чергу це стосується високотехнологічних компаній з наукоємкою продукцією та активним впровадженням інноваційних процесів. Досліджено, що невід’ємними елементами механізму венчурного фінансування є формування та застосування важелів стимулювання та регулювання такої діяльності. Обґрунтовано, що впровадження в країні механізму венчурного фінансування із метою модернізації промисловості та фінансування інноваційної діяльності інноваційного розвитку підприємств потребує застування комплексу інструментів державного регулювання венчурного інвестування. Визначено, що безперечними перевагами венчурного фінансування виступатиме також можливість залучення та акумулювання фінансових коштів окремих інвесторів фізичних та юридичних осіб, що спроможне стати потужним базисом інноваційної діяльності і водночас активує ці інноваційні процеси зробивши населення та підприємства країни безпосередніми учасниками інноваційного процесу зацікавлених в його позитивних результатах, що може дати значний поштовх для соціально-економічного зростання економіки країни та її економічного технологічного інноваційного потенціалу.Документ Практичні аспекти впровадження модернізації промисловості на засадах індустрії 4.0. в України(Університет «КРОК», 2020) Кириченко, О.С.; Кириченко, Оксана СергіївнаУ статті досліджено практичні аспекти впровадження модернізації промисловості на засадах Індустрії 4.0. в Україні. Узагальнено теоретичні засади та сутність впровадження модернізації промисловості на засадах Індустрії 4.0. та інноваційно-інвестиційне забезпечення необхідне для реалізації цих процесів. Визначено основні передумови для розвитку та активного впровадження національної платформи Індустрії 4.0. для промисловості. Виявлено, що першою передумовою є необхідність в створенні та функціонуванні компаній управління інноваційним циклом, які являють собою кластери, асоціації, агентства з розвитку, об’єднання та є ринковими інститутами, організаціями функція яких полягає у управлінні інноваціями на ранніх етапах інноваційного циклу, об’єднання та поєднання різних підприємств, що працюють в сфері технологій із промисловими підприємствами товаровиробниками, що потребують впровадження цих технологій, а також із інвестиційними компаніями та сервісними структурами, що забезпечують реалізацію чи супровід тих чи інших процесів в організації інноваційної діяльності. Визначено, що другою передумовою є активування діяльності наукових центрів, бізнес-інкубаторів, університетів, лабораторій, інноваційних центрів, конструкторських бюро окремих компаній, що безпосередньо генерують інновацій та створюють стартапи. Виявлено, що третьою передумовою є формування зон інкубації та акселерації для інноваторів, що забезпечують рух від інноваційної ідеї до прототипу. Такими зонами є інкубатори та акселератори, що функціонують за підтримки відповідних фондів, донорських організацій, тощо. Обгрунтовано, що четвертою передумовою є створення зони досвіду та тестування, що забезпечуватиме можливість проведення випробувань технологій, їх апробацію на життєздатність. Визначено, що для інноваційного забезпечення впровадження технологій Індустрії 4.0. в вітчизняній промисловості необхідними є розвиток інфраструктури, оскільки в Україні фактично не розвинені технопарк, центри експертизи, лабораторії, все це потребує спрямування капітальних інвестицій та державного інвестиційно-інноваційного забезпечення а також необхідність забезпечення інтеграції та встановлення зв’язків між різними учасниками процесу від створення до промислового впровадження інновацій. Обгрунтовано, що таким чином, в країні може бути сформована національна «промислова екосистема» Індустрії 4.0. на засадах якої можливо здійснення модернізації відновлення вітчизняної промисловості.