Наукова періодика Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/280
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Політико-психологічний портрет Віктора Орбана(Університет «КРОК», 2024) Ткач, Дмитро; Ткач, Дмитро ІвановичВіктор Орбан, прем'єр-міністр Угорщини, є однією з найсуперечливіших фігур сучасної європейської політики, політична кар'єра якого почалася з ліберальних позицій, але з часом він перетворився на авторитарного популіста. Він має багатогранний політико-психологічний портрет, що відображає його особистісну та політичну еволюцію. Метою даного дослідження є комплексний аналіз політико-психологічного портрета Віктора Орбана, прем'єр-міністра Угорщини, з акцентом на невирішені аспекти його особистості, політичної еволюції та впливу на національну і міжнародну політику. Дослідження має на меті виявити внутрішні мотиви, психологічні фактори та соціально-політичні умови, які визначають поведінку Орбана як політика, а також оцінити наслідки його рішень для Угорщини та Європейського Союзу. Стаття набуває особливої актуальності в контексті сучасних політичних процесів у Європі. Зростання популістських рухів у різних країнах ЄС та їх вплив на традиційні політичні партії. Дебатів щодо майбутнього європейської інтеграції, особливо в світлі Brexit та інших євроскептичних тенденцій. Питання верховенства права та демократичних цінностей в ЄС, включаючи механізми санкцій проти країн-членів. Геополітичних викликів, пов'язаних з відносинами з Росією, зокрема в контексті енергетичної політики та війни в Україні. Міграційної кризи та різні підходи країн ЄС до її вирішення. Розуміння політико-психологічного портрету Віктора Орбана є критично важливим для аналізу сучасних політичних процесів в Європі, прогнозування майбутніх тенденцій та розробки стратегій взаємодії з Угорщиною на міжнародній арені.Політична еволюція Віктора Орбана від ліберального демократа до авторитарного популіста є результатом його прагнення до максимізації політичної влади. Психологічний портрет Віктора Орбана відображає складний баланс між рішучістю, прагматизмом і авторитаризмом. Його здатність змінювати свої політичні позиції відповідно до ситуації, прагнення до влади і контроль над суспільством роблять його однією з найбільш суперечливих фігур у сучасній європейській політиці.Документ Вплив глобалізації на розвиток міжнародних соціально-економічних процесів(Університет «КРОК», 2022) Ткач, Дмитро; Білокур, Ганна; Ткач, Дмитро ІвановичЗа результатами дослідження проведено аналіз сутності розвитку глобалізаційних процесів у контексті їх соціально-економічних, політичних, екологічних та культурних проявів. Визначено особливості та роль функціонування глобальних міжнародних економічних інституцій, зокрема таких як Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світова організація торгівлі (СОТ). Визначено та охарактеризовано негативні наслідки глобалізації, серед яких збільшення міграції, легальної та нелегальної, або з економічних причин, або через екологічні катастрофи. Встановлено, що у соціальній сфері глобалізація суттєво вплинула на рівні і умови зайнятості та на соціальні права працівників. Обґрунтовано появу міжнародних рухів, які зазвичай називається антиглобалізаційними, що об’єднують профспілки, екологічні неурядові організації, політичні, правозахисні, наукові кола, жіночі організації та всіх, хто зацікавлений у створенні більш справедливого світу. В економічній сфері глобалізація асоціюється з розвитком капіталізму як економічної системи, часто на основі віри в саморегулювання ринків. Глобалізація сприяла розвитку економічної свободи і нібито підняла рівень життя в усьому світі, навіть якщо у відносному вираженні розрив між багатими і бідними зростає. Реалізація завдань щодо запобіганню впливу різного виду ризиків що спричинені процесами глобалізації, потребую глибокого аналізу міжнародного правового поля, вимог та правил, які потрібно буде впровадити для фактичного здійснення міжнародних зобов'язань на внутрішньодержавному рівні шляхом трансформації міжнародно-правових норм у національні закони та підзаконні акти. В умовах сучасних глобальних викликів для соціально-економічної безпеки України актуальним є дослідження питань, спрямованих на формування стійкості до впливу негативних чинників, посилення конкурентоспроможності на світовому рівні загалом, швидке реагування на зміни встановлення світових норм та забезпечення відповідності їх. Актуальність даної проблематики є розвиток високотехнологічних сфер діяльності, створення нових центрів або інституцій трансферу технологій, введення заходів щодо спрощення контролю ведення бізнесу різного рівня та стимулювання до їх постійного розвитку для зниження рівня імпортозалежності, що в свою чергу призведе до збільшення обсягів прямих іноземних інвестицій.Документ Угорська економіка на сучасному етапі розвитку(Університет «КРОК», 2024) Ткач, Дмитро; Ткач, Дмитро ІвановичСтаття присвячена аналізу поточного стану та тенденцій розвитку економіки Угорщини. Метою статті є проведення комплексного аналізу поточного стану та перспектив розвитку угорської економіки в контексті національних та міжнародних факторів впливу. Для проведення досліджень було застосовано методи теоретичного узагальнення, абстрактно-логічний, аналізу та синтезу, порівняння та метод системного підходу. У дослідженні розглядаються ключові аспекти угорської економічної системи, включаючи структуру ВВП, основні галузі промисловості, зовнішньоекономічні зв'язки та інвестиційний клімат. У статті висвітлено особливості економічної політики уряду Віктора Орбана, зокрема його підхід до залучення іноземних інвестицій та розвитку національного бізнесу. Окрема увага приділяється впливу членства Угорщини в Європейському Союзі на її економічний розвиток, а також викликам, пов'язаним з глобальною економічною кризою та пандемією COVID-19. У статті проаналізовано сучасні проблеми угорської економіки, такі як інфляція, зростання державного боргу та демографічні виклики. Також розглядаються перспективи економічного зростання Угорщини, її потенціал у сфері інновацій та технологій, а також можливості для подальшої інтеграції в європейську та світову економіку. Стаття базується на широкому спектрі джерел, включаючи офіційні статистичні дані, звіти міжнародних організацій (МВФ, Світовий банк, ОЕСР), а також експертні оцінки провідних угорських та міжнародних економістів. Дослідження пропонує критичний погляд на досягнення та проблеми угорської економіки, прогнозуючи можливі сценарії її розвитку в контексті глобальних економічних трендів та геополітичних викликів.Документ Угорсько - російські економічні відносини на сучасному етапі(Університет «КРОК», 2024) Ткач, Дмитро ІвановичСтаття висвітлює ключові аспекти двосторонньої співпраці між Угорщиною та росією у XXIстолітті. Стаття надає детальний аналіз економічних відносин у таких сферах, як енергетика, інвестиції, торгівля, і науково-технічне співробітництво. Особлива увага приділяється стратегічній значущості цих відносин у контексті змінюваної міжнародної політики та викликів, пов'язаних з глобальними санкціями та енергетичними трансформаціями. Стаття також розглядає політичні імплікації двосторонніх зв'язків, зокрема позицію Угорщини в Європейському Союзі і її взаємодію з Росією у світлі дипломатичних напружень. За результатами дослідження проведено аналіз сутності розвитку угорсько –російських економічних стосунків на сучасному етапі. Торговельні та економічні зв'язки між Угорщиною та росією динамічно розвиваються, причому ключовими сферами співпраці є енергетика, фармацевтика, машинобудування, аграрний сектор, аерокосмічна галузь, культурні ініціативи, освітні проекти, спортивні зв'язки, а також співробітництво в галузі науки та технологій.Метою дослідження є виявлення особливостей угорсько –російських економічних стосунків на сучасному етапі. Для проведення досліджень було застосовано методи теоретичного узагальнення, абстрактно-логічний, аналізу та синтезу, порівняння та метод системного підходу. У статті досліджено, що паливно-енергетичний комплекс та атомна енергія в Угорщині виступають ключовими аспектами співпраці між Угорщиною та росією. Висновки з аналізу вказують на важливість подальшого вивчення цих відносин для забезпечення балансу між економічними інтересами та політичною стабільністю на регіональному та глобальному рівнях