Наукова періодика Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/280
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Розуміння невербальних емоцій проявів особистості як важливий чинник ефективної професійної діяльності майбутніх психологів(Університет "КРОК", 2015) Ковалькова, Т.О.Проаналізовано актуальну проблему розвитку навичок невербальної комунікації в практичній діяльності психолога, зокрема вміння визначати емоційні прояви партнерів по спілкуванню. Приділено увагу відображенню результатів теоретичних та експери ментальних досліджень з цієї проблеми в психології та педагогіці. Проведено емпіричне дослідження з розпізнавання емоцій за виразом обличчя зі студентами-майбутнімиДокумент Емоційне стимулювання як метод активізації навчальної діяльності студентів(Університет "КРОК", 2016) Ковалькова, Т.О.Запропоновано аналіз проблеми впливу емоцій на навчальну діяльність студентів. Досліджено проблему емоційної стимуляції пізнавальної діяльності для продуктивного й ефективного навчання майбутніх фахівців з психології. Приділено увагу визначенню найбільш ефективних прийомів стимуляції навчальної діяльності студентівДокумент Регулювання емоцій студентів за допомогою тренінгової роботи методами когнітивної психотерапії(Університет «КРОК», 2017) Ковалькова, Т.О.У статті здійснено аналіз проведеного зі студентами тренінгу в тематиці когнітивної психотерапії. Зосереджується увага на тому, що емоції і поведінка особистості визначаються думками людини. Наголошується на тому, що власні переконання студентів, а не зовнішнє се редовище породжують ті або інші емоції. Автором описано основні вправи регулювання емоцій особистості за допомогою когнітивної психотерапіїДокумент Структурно-функціональний аналіз емоційної сфери людини на стику загальної, диференціальної, клінічної та юридичної психології(Університет «КРОК», 2019) Петрунько, О.В.; Петрунько, Ольга ВолодимирівнаУ статті акцентовано увагу на важливій ролі емоційної сфери в житті людей та актуальності досліджень цієї сфери психіки як показника якості особистого і соціального буття в усі періоди еволюції людства та як системи, що виконує важливі сигнально-захисні й інструментально-впорядкувальні функції. Показано значення і роль емоцій у структурі міжіндивідних та соціальних комунікацій. Розглянуто відомі підходи до структурування емоційної сфери та проаналізовано особливості кожного з цих елементів з позицій структурно-функціонального підходу. До структурних елементів емоційної сфери, крім емоційних реакцій різного ступеня складності, віднесено емоційні переживання та емоційні стани – настрої, афекти, стреси, пристрасті, фрустрація. Сама ж емоційна сфера загалом аналізується як єдність усіх означених структурних елементів, які всі разом створюють загальний тон життя людини і виконують низку важливих функцій з упорядкування та оптимізації її відносин зі світом: сигнально-захисну, організаційно-регулятивну, нормативно-оцінну, комунікативну, функцію розвитку й саморозвитку та деякі інші. Проаналізовано міждисциплінарні зв’язки і відмінності підходів до розгляду емоційної сфери, що пов’язані з особливостями предмету досліджень у загальній, диференціальній, клінічній та юридичній психології. Зокрема, наголошено на тому, що основними питаннями загальної психології з цього напряму є структурно-функціональний аналіз емоційної сфери, зв'язок окремих її структур з поведінкою й іншими структурами психічного світу людини; у диференціальній психології найважливішими є питання щодо критеріїв відмінностей емоційної сфери та емоційних виявів (стилів емоційного реагування) як окремих людей, так і людей як представників різних вікових, професійних і соціальних груп, а також пояснення причин цих відмінностей; у клінічній та юридичній психології насамперед розв’язуються питання щодо психологічної і соціальної норми вияву емоцій та емоціональності й, відповідно, критеріїв, за якими ці норми визначаються. Означено перспективи подальших досліджень і напрямків аналізу емоційної сфери людини на стику загальної, диференціальної, організаційної, юридичної та соціальної психологіїДокумент Психологічні засоби профілактики та подолання синдрому "професійного вигорання" у фахівців ЗМІ(Університет «КРОК», 2022) Сингаївська, І.В.; Довгань, І.Л.; Сингаївська, Ірина ВалентинівнаВ статті обґрунтована проблематика дослідження питання професійного вигорання журналістів та інших фахівців засобів масової інформації. Мета статі полягає в розкритті особливостей професійної діяльності фахівців ЗМІ та викладу основних способів профілактики та подолання наслідків професійного вигорання даної категорії спеціалістів. Наведений короткий аналіз трактування сутності професійного вигорання. Описані базові наукові психологічні підходи до вивчення феномену професійного вигорання. Зокрема, виділені: ситуаційний, системний, особистісний, ресурсний, процесуальний підходи. Розкрита та описана структура професійного вигорання згідно з К. Маслач. Описані його складові та наведена їх коротка характеристика. Описана специфіка професійної діяльності журналіста та фахівця засобів масової інформації взагалі. Визначена роль та функції професійної діяльності журналіста. Визначені відмінності роботи такого фахівця на телебаченні, радіо, в інтернет-виданні та в друкованих виданнях. Описані ключові відмінності роботи в кожному з напрямків журналістики. Визначено, що особливість роботи в друкованому виданні та на телебаченні визначається домінуванням свого особливого каналу сприйняття інформації читачами або телеглядачами. Визначено, що стресогенні чинники даної професії зумовлюються соціальною та суспільною значущістю та особливостями, а також видом діяльності (радіо, газета, телебачення та ін.). Основними стресогенними чинниками професійного вигорання фахівців ЗМІ визначені: емоційні навантаження у процесі комунікації з іншими людьми; відповідальність перед суспільством; ненормований графік роботи; необхідність обробки та запам'ятовування великих обсягів інформації; сильно обмежені часові рамки для виконання своїх професійних обов'язків; надмірна багатозадачність у роботі; конкуренція у професії. На підставі проаналізованого матеріалу розроблена програма профілактики та подолання наслідків професійного вигорання фахівців ЗМІ. Описана структура та план програми профілактики. Вказані блоки та окремі завдання, які входять до цих блоків.Документ Особливості прояву емоцій здобувачів вищої освіти під час російсько-української війни в Україні(Університет «КРОК», 2023) Шулдик, Анатолій; Шулдик, ГалинаУ статті проаналізовано психологічну літературу про емоції здобувачів вищої освіти в умовах війни 2022 року в Україні. Мета статті – виявити прояви різних видів емоцій у здобувачів вищої освіти та показати їх зміну на початку російсько-української війни та через 10 місяців. Для діагностики домінуючих емоцій використано опитування. Виявлено, що найбільш поширеними були такі емоції: паніка та шок, жах, велика істерика, полярність емоцій, різка зміна настрою, сильних страх (за себе, за рідних, за майбутнє України, за незнання майбутнього), смуток і розпач, невпевненість у своїх силах, ненависть, гнів потужної сили, злість, агресія, песимізм, роздратування, тривога, сум, спустошеність, безнадійність, пригніченість, неспокій, боязкість всього, почуття вини. На фоні цих переживань появляється тремтіння тіла, заціпеніння, оніміння, підвищення тиску, температури тіла, сльози і плач, слабкість у тілі, відсутність апетиту, поганий сон, небажання виконувати будь-яку роботу. Проведено діагностику копінг-стратегій (E. Heim), яка дозволила дослідити 26 ситуаційно-специфічних варіантів копінгу (типів поведінки, реагування на складну ситуацію, боротьбу зі стресом), розподілених на три основні сфери психічної діяльності – когнітивні, емоційні та поведінкові копінг-механізми. Проведено ряд профілактичних та психотерапевтичних онлайн-бесід зі здобувачами вищої освіти щодо регулювання власних емоцій. При повторному опитуванні через десять місяців війни наступили такі зміни емоцій у здобувачів: появилось прагнення не «зациклюватись» та не думати про найгірше, відчуття полегшення від зайнятості чимось. Страх та почуття безвихідності замінили надія та віра в наших людей, з’явилась сильна віра в свою країну та наших захисників, сильний патріотизм та гордість за рідну Україну, віра в те, що Україна переможе. З’явилось відчуття гордості за наших захисників, за те, що Україна вистояла у перші дні війни, появилась сила духу. Згодом кожні хороші новини сприймалися з радістю, а погані – з мужністю. 95% опитаних здобувачів відчувають тепер до агресора тільки злобу й гнів, жадають. Крім цього у 20% респондентів залишились страх, зросла злість, роздратування, ненависть, гнів; а також появились пригнічення, смуток, моральне і фізичне виснажена від постійних сирен. Залишились часті перепади, коливання емоцій, виникли слухові флешбеки. Повторне дослідження копінг-стратегій також свідчить про зміни в емоційних станах здобувачів. Після профілактично-корекційної роботи зросла кількість здобувачів із адаптивними когнітивними копінг-стратегіями (на 25 %), із адаптивними емоційними копінг-стратегіями (на 20 %), із адаптивними поведінковими копінг-стратегіями (на 25 %); зменшилась кількість здобувачів із не адаптивними когнітивними копінг-стратегіями (на 5 %), із не адаптивними емоційними копінг-стратегіями (на 15 %), із не адаптивними поведінковими копінг-стратегіями (на 15 %); зменшилась кількість здобувачів із відносно адаптивними когнітивними копінг-стратегіями (на 20 %), із відносно адаптивними емоційними копінг-стратегіями (на 5 %), із відносно адаптивними поведінковими копінг-стратегіями (на 10 %).Документ Теоретичний аналіз феліцитарної проблематики(Університет «КРОК», 2023) Радченко, ЮліяУ статті проведено теоретичний аналіз підходів до визначення феліцитарної проблематики дослідників різних часів та поглядів, який засвідчує багатогранність у науковому просторі. Представлено короткий опис основної наукової літератури психологів з вивчення теми щастя. Розглядаються фактори, які впливають на щастя особистості. Актуальність теми статті зумовлено тим, що незважаючи на значну увагу психологів різних часів, тема щастя залишається дуже важливою і потребує подальшого вивчення і впровадження сучасних інструментів, використовуючи свідомий підхід. Враховуючи те, що більшість наукових досліджень були проведені в мирні часи, з’являється потреба в досліджувані проблематики психології щастя в кризовому періоді як під час війни, так і після завершення воєнних подій, задля ментального здоров’я, як окремої особистості так і соціуму країни в цілому. У статті описані роботи психологів які досліджували щастя, як суб’єктивне благополуччя особистості, як особистісну схильність відчувати певний рівень емоцій, як стан переживання життєвого задоволення в цілому, як переживання радості, а також, як набуття навичок спрямованих до свідомого життя наповненого сенсом та баченням шляху бажаного результату. Данна проблематики завжди мала широкий спектр поглядів, теорій та напрямів досліджень, саме тому є актуальної і в наші часи. Аналіз останніх досліджень привів до розуміння того, що негативні події приводять, як до змін психічних процесів людини, так і сенсу життя. Змінює напрям поглядів, інтересів, цінностей, перебудовує життя людини в цілому. Кризова ситуація в країні створює життєву, особистісну кризу в житті людини. В умовах нестабільного психологічного, соціально – економічного клімату актуалізується потреба внутрішніх детермінант рівноваги особистості, компонентів та чинників якості життя. Переживання щастя є індикатором як суб’єктивно – психологічного стану окремої особистості так і соціуму в цілому.