Наукова періодика Університету "КРОК"

Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/280

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Нормативне регулювання у сфері безпеки дорожнього руху
    (Університет "КРОК", 2016) Кравченко, А.В.
    Досліджено тенденції процесів, що відбуваються у сфері безпеки дорожнього руху України, стан нормативного його врегулювання та вплив нормативного врегулювання на аварійність до рожнього руху. Надано оцінку сучасного стану правового гарантування безпеки дорожнього руху України та описано шляхи його вдосконалення.
  • Ескіз
    Документ
    Загальнотеоретичний контекст поняття "правові парадигми"
    (Університет «КРОК», 2018) Скоморовський, В.Б.; Гдичинський, В.Б.; Скоморовський, Віталій Богданович
    У статті досліджено генезу поняття «правові парадигми», проаналізовано і критично опрацьовано відомі дефініції, зосереджено увагу на популяризації наукового доробку вітчизняних правників у розв’язанні проблем, що стосуються їх практичного використання у законотворчій діяльності. Представлено авторське визначення понять «правові парадигми» і «загальнотеоретичні засади правових парадигм».
  • Ескіз
    Документ
    Законотворча практика як практичне втілення концепції правових парадигм в теорії держави і права
    (Університет «КРОК», 2018) Скоморовський, В.Б.; Гдичинський, В.Б.; Скоморовський, Віталій Богданович
    У статті розглянуто проблеми, пов’язані з вивченням сутності законопроцесу, на основі застосування фундаментальних знань і технічних методів (правові парадигми), що розкривають взаємодію елементів цього процесу. Особлива увага приділяється питанням участі представників юридичної науки у сфері законотворчої діяльності шляхом створення стабільних каналів взаємодії між ними та забезпечення права законодавчої ініціативи органами та особами. Проаналізовано наукові погляди на розуміння категорії «законотворчість» та «правова парадигма».
  • Ескіз
    Документ
    Проблеми визначення підслідності: теоретико- правовий аспект
    (Університет «КРОК», 2023) Григорчук, М.В.; Мулик, К.Т.
    Стаття присвячена дослідженню окремих проблем, пов’язаних із реалізацією органами досудового розслідування своїх повноважень, визначених підслідністю, відповідно до положень статті 216 КПК України. Успішний розгляд кримінальної справи залежить від оптимально сформованих матеріалів досудової підготовки стороною обвинувачення. Вагоме значення цього процесуального інституту має відсутність єдиного підходу до розуміння поняття «підсудність». У статті висвітлюються актуальні питання проблем змісту, що виникають на теоретико-практичному рівні. Важливим є те, що юридичні властивості справи повинні бути співвіднесені до компетенції суду щодо визначення самої підслідності. Проаналізовано порядок проведення розслідування та визначено умови здійснення розгляду кримінальної справи, виокремлено загальну характеристику підслідності суб’єктами досудового розслідування. Визначено проблемні аспекти цієї стадії, що пов’язані із відновлення права, порушеного злочинними діями. Виокремлена процесуальна роль прокурора як особи, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у контексті обсягу наділених повноважень щодо вирішення питання підслідності та подальшого судового розгляду. Визначена тема зумовлена наявними проблемами, що поєднані в слідчій та судовій практиці, пов’язаній з надто широким тлумаченням і застосуванням кримінально-процесуальних норм. Комплексне вирішення питання пов’язане із підслідністю, гарантованою державою, що зумовлене визначенням принципів верховенства права при розслідуванні злочинів, недопущення зволікань при передаванні кримінальних проваджень від одного органу досудового розслідування іншому. Сьогодні актуальності набуває науково-практична полеміка навколо проблем, пов’язаних з визначенням підслідності з боку різних органів. Автори дійшли висновку, що в українському законодавстві відсутній системний підхід, законодавець по іншому підходить до розв’язання проблемних питань, визначених на етапі підслідності, що впливає на формування доказової бази під час досудового і судового провадження. Аналіз судової практики доводить те, що актуальність обраної теми дослідження походить від теоретичних питань, що зумовлює подальшу наукову розвідку в обраному напрямку. Адже якісне провадження кримінального провадження в подальшому розкриває зміст судового розгляду в кримінальних справах у значній мірі залежить від результатів проведення неупередженого і повного розслідування.