ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА «КРОК» Навчально-науковий інститут психології Кафедра психології Страмоусова Ірина Євгеніївна УДК 159.9 Кваліфікаційна робота ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ ЖІНОК ПІД ЧАС ВІЙНИ 053 «Психологія» «Психологія» Подається на здобуття освітнього ступеня магістр Кваліфікаційна робота містить результати власних доробок. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело _____________ І.Є.Страмоусова Науковий керівник (консультант) Сингаївська Ірина Валентинівна, кандидат психологічних наук, професор Київ – 2024 ЗМІСТ ВСТУП …………………………………………………………………. 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ ОСОБИСТОСТІ……………… 8 1.1. Визначення феномену життєстійкості особистості…… 8 1.2. Теоретичний аналіз чинників життєстійкості особистості………………………………………………… 14 1.3. Гендерні особливості прояву життєстійкості під час війни……………………………………………………… 32 Висновки до розділу 1 …………………………………… 40 РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЧИННИКІВ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ ЖІНОК ПІД ЧАС ВІЙНИ…… 43 2.1. Методи дослідження феномену життєстійкості особистості………………………………………………… 43 2.2. Аналіз результатів дослідження чинників життєстійкості особистості……………………………… 48 Висновки до розділу 2 …………………………………… 66 РОЗДІЛ 3. ПРОГРАМА ПІДТРИМКИ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ ОСОБИСТОСТІ ЖІНОК ПІД ЧАС ВІЙНИ………… 67 3.1. Модель розвитку життєстійкості особистості………… 67 3.2. Програма підтримки життєстійкості жінок під час війни 76 3.3. Духовні аспекти розвитку життєстійкості у жінок…… 82 Висновки до розділу 3 …………………………………… 88 ВИСНОВКИ …………………………………………………………… 90 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………… 93 ДОДАТКИ ………………………………………………………………. 105 ВСТУП Сучасні реалії нашого світу змушують замислитися про те, яке життя буде у подальшому. ХХІ століття наповнено безліччю подій, які суттєво впливають на людину. Наразі нашому поколінню випала доля жити під час війни. Війна – надзвичайна подія, яка значно впливає на громадян країни. Тому нині українське суспільство опинилося перед значними викликами, які спонукають реформацію низки соціальних сфер та оптимізацію відповідних процесів. Тенденції формування надмірно стресового середовища були відчутні ще до початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України, адже війна на Сході країни триває вже 10 років, а з березня 2014 року, також суспільство пережило багато потрясінь, пов'язаних з пандемією та виходу з соціально-економічної кризи у зв’язку з нею. Однією із вразливих категорій населення, яка підпадає під вплив екстремальних ситуацій у суспільстві, є жінки. Вони достатньо гостро сприймають події, які змінюють хід життя – стабільність, надійність, безпечність оточуючого середовища. Військові дії значно порушили звичний плин життя. Нині ми знаходимось у ситуації, коли військові події ще тривають і мають різну ступінь гостроти на різних територіях країни. Відповідно, українські родини відчувають різний рівень стресового вплива, проте, беззаперечно, майже усі українці знаходяться у зоні впливу кризових обставин. Так, їх сім’ї можуть перебувати у зоні гострих бойових дій чи перебувати у відносній безпеці, або ж за кордоном в умовах повної безпеки. Але ж все рівно соціально-економічний та психологічний стан родини піддається негативному впливу військових обставин, складаються непередбачувані ситуації поділу сімей, коли жінки та діти втрачають можливість контактувати з чоловіком та батьком через вимушене переміщення, військову службу, багато сімей втрачають рідних. Жінки часто стають безпосередніми очевидцями тяжких військових подій, можуть знати, що хтось із рідних знаходиться у небезпеці та безпосередньо беруть участь у військових діях як військовослужбовці. З огляду на це, питання вивчення концепту життєстійкості жінок під час війни та її чинників, принципів та методів її формування набуває особливого значення. Треба зазначити, що всі ситуації, які виникають у нашому життєвому просторі, несуть за собою фіксацію образу картини світу, яка впливає на подальший вибір способу переживання стресу. Залежно від того, яким способом особистість вирішує життєву ситуацію, що виникла, (цілі які поставлені, завдання які при цьому виконуються та задіяні ресурси), вона отримує певний результат. Задоволеність або незадоволеність результатом становить різний спектр переживань. Особливість сприйняття отриманого результату полягає в тому, що людина використовує ті способи вирішення ситуації та ресурси, що спрямовані на досягнення поставленої цілі можуть виявитися неефективними. В такому випадку особистість кожного разу фіксує незадовільний результат і тим самим знижує прагнення до активних дій в житті. Життєстійкість супроводжує вищеозначені процеси та формується/змінюється під їх впливом, та саме она надає можливість краще витримувати кризісні періоди та зберігати ефективність протягом таких часів. Актуальність даної роботи полягає також у тому, що необхідно визначити ті особистісні ресурси, які виступають чинниками формування життєстійкості жінок під час надзвичайних подій, спричинених війною. Існує багато жінок які виконують активні функції – служать в ЗСУ, в поліції та деяких добровольчих батальйонах. Жінки активно займаються волонтерською роботою, надаючи допомогу як військовим, так і цивільним та внутрішньо-переміщеним особам. Більша частина внутрішньо- переміщених осіб - є жінки з дітьми та старими батьками. Таким чином, є велика потреба працювати с жінками з метою підвищення їх здатності зберігати та формувати життєстійкість. Взагалі, на нашу думку, життєстійкість людини, здатність витримувати випробування залежить ввід рівня усвідомленості власних ресурсів особистості. В залежності від рівня усвідомлення у особистості може змінюватися картина світу, способи та методи вирішення життєвих ситуацій. На цьому підході побудована концепція роботі в якої особистісні ресурси та їх усвідомленість та вибір копінг-стратегій являють собою чинники життєстійкості людини. Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та емпіричне дослідити чинники життєстійкості жінок та розробити корекційно-розвивальну програму формування життєстійкості під час війни. Об’єктом дослідження є феномен життєстійкості особистості. Предметом дослідження є психологічні чинники життєстійкості жінок під час війни. Завдання дослідження: 1. Здійснити теоретико-методологічний аналіз феномену життєстійкості особистості. 2. Обгрунтувати такі чинники життєстійкості особистості як усвідомленість особистісних ресурсів та вибір копінг стратегій. 3. Здійснити емпирічне дослідження чинників життєстійкості жінок під час війни. 4. Розробити рекомендації та програму підтримки життєстійкості жінок під час війни. Методи дослідження 1. Для досягнення мети та реалізації поставлених завдань використано низку методів: теоретичні – аналіз, синтез, узагальнення, систематизація, порівняння для розкриття сутності та визначення основних понять феномену життєстійкості особистості, структурування, моделювання для розробки моделі формування особистісної життєстійкості та виявлення психологічних факторів її розвитку; емпіричні методи - опитування, використання спеціальних психодіагностичних методик (тест-опитувальник зрілості Ю.Гільбуха, методика дослідження копінг-поведінки в стресових ситуаціях (автори С.Норман, Д.Ендлер, Д.Джеймс, М.Паркер, адаптація Т.Крюкової, опитувальник «Самооцінка станів тривожності, фрустрації, агресивності та ригідності» (адаптований варіант методики Г.Айзенка), тест «Життєстійкість» С.Мадді (Адаптація Д.Леонтьєв) [42] та авторської анкети. Теоретико-методологічною основою дослідження феномену життєстійкості особистості є наукові роботи С.Мадді, С.Кобейс, Т.Титаренко, О.Чиханцової, Б.Братусь та іншіх, роботи присвячені аналізу особистісних ресурсів В.Бодрова, Я.Сікора, І.Солкава, С.Хобфолл, дослідження з визначення особистісної зрілості, Г.Олпорта та визначення базових копінг- стратегій Р.Лазаруса, С.Фолкмана, Дж.Вейланта. Наукова новизна та теоретичне значення дослідження: Удосконалено: теоретична модель ресурсної структури життєстійкості в якої поняття усвідомленості особистісних ресурсів визначено чинником становлення життєстійкості та встановлено вплив вибору способу подолання стресу на рівень життєстійкості особистості; уперше: розроблено програму підтримки життєстійкості жінок під час війни; дістали подальшого розвитку: теоретичні уявлення щодо розвитку життєстійкості особистості, гендерної специфіки життєстійкості жінок, а також вплив розвитку духовності в ході роботи з жінками під час війни. Практичне значення дослідження полягає в розробці програми- підтримки, яка спрямована на підвищення рівня життєстійкості особистості за умовою усвідомлення особистісних ресурсів та вибору ефективного способу долання стресу. Розроблена програма підтримки, що може використовуватися психологами в групах психологічної допомоги соціальних служб, професіональних спілок, жіночих організацій та об’єднань. Апробація та впровадження результатів дослідження. Результати Додано примітку [SI(1]: Додати методики Додано примітку [SI(2]: Зробити за зразком Додано примітку [SI(3]: Додати особ, кто може соціальні працівники, психолол роботи доповідались на V Міжнародної конференції Держава, регіони, підприємництво: інформаційні, суспільно-правові, соціально-економічні аспекти розвитку, (Київ, 7 грудня 2023 р.) у м. Київ. В матеріалах конференції опубліковані тези на тему: Теоретичний аналіз проблеми життєстійкості особистості. Результати дипломного дослідження опубліковано в статті у науковому журналі «Вчені записки Університету «КРОК»: Сингаївська І. В., Страмоусова І. Є. Чинники життєстійкості жінок під час війни. Вчені записки Університету «КРОК», 2024. № 3 (75). Структура та обсяг кваліфікаційної роботи. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (116 найменувань) та додатків. Загальний обсяг курсової роботи – 152 сторінки, основний обсяг – 93 сторінки. Робота містить 7 рисунків та 8 додатків (на 62 сторінках). Основний зміст. В першому розділі «Теоретико-методологічний аналіз життєстійкості» був теоретично досліджений феномен життєстійкості, як якості життєвої сили, що виник у зв'язку з розробкою проблем творчого потенціалу особистості С.Мадді. Аналіз теоретико-методологічних підходів до феномену життєстійкості особистості дозволяє визначити, що саме життєстійкість допомагає людині створювати особистісні відносин зі світом та дозволяє ефективніше адаптуватися до постійних змін у житті. Вивчення життєстійкості з боку представлених наукових галузей дозволило розширити знання про здатність особистості протистояти стресам та зберігати внутрішню узгодженість. Життєстійкість є активним предметом вивчання представників різних теоретичних підходів (класичний, екопсихологічний, екзистенційний, ресурсний). В ході аналізу чинників життєстійкості особистості була побудована теоретична модель ресурсної структури життєстійкості в якої поняття усвідомленості особистісних ресурсів визначено чинником становлення життєстійкості та встановлено вплив вибору способу подолання стресу на рівень життєстійкості особистості. Також були розглянуті гендерні особистості чинників життєстійкості жінок під час війни та встановлено, що жінки частіше вибирають емоційно-орієнтований копінг та піддаються більшому ризику психопатології на психосоматичному рівні. Також особливістю жіночого долання стресових ситуацій є пошук соціальної підтримки. У зв’язку з тим, що екстремальні умови спонукають до перегляду життєвих орієнтирів та актуалізації внутрішнього потенціалу та у довготривалій перспективі травма може спричиняти як втрати, так і здобутки, психологічна підтримка жінок та увага до чинників життєстійкості на основі побудованої ресурсної моделі, може не тільки допомоги подолати наслідки травм, які виникають у військовий час, але й допомогти жінкам усвідомити риси власної особистості, досвід та випробувати різні способи копінгу. У другому розділі «Емпіричне дослідження чинників життєстійкості жінок під час війни» висвітлено організаційно-методичні засади діагностичного дослідження чинників життєстійкості особистості жінок під час війни за окремими показниками. Дослідження виявило наявність прямого кореляційного зв’язку між високим рівнем життєстійкості та: високим рівнем життєвої установки (r =0,534 при p≤0,01); високим рівнем особистісної зрілості (r =0,673 при p≤0,05); високий рівень ставлення до свого «Я» (r =0,601 при p≤0,01); копінг орієнтований на вирішення задач (r =0,724 при p≤0,05). Варто зазначити, що при прямому кореляційному зв’язку при зростанні прояву одного показника, зростає прояв іншого і навпаки. Тобто, при зростанні прояву життєвої установки, особистісної зрілості, високого ставлення до свого «Я» та копінгу, орієнтованого на вирішення задач, зростає прояв життєстійкості. Окрім того, зворотний статистичний зв'язок виявлений між високим рівнем життєстійкості та: низьким рівнем фрустрації (r =-0,829 при p≤0,01); низьким рівнем тривожності (r =-0,567 при p≤0,05); низьким рівнем агресивності (r =-0,834 при p≤0,05); копінгом, орієнтованим на уникнення (r =- Додано примітку [SI(4]: Зробити за зразком 0,718 при p≤0,01). Зворотний статистичний зв'язок свідчить про те, що при зростанні прояву життєстійкості, знижується прояв фрустрації, тривожності, агресивності та копінгу, орієнтованого на уникнення. Результати статистичного аналізу підтверджують, що розроблену нами модель чинників життєстійкості жінок в умовах війни побудовану на тому, що життєстійкість жінок залежить від усвідомлення власних ресурсів та активного копінгу. Високий рівень життєвої установки, високий рівень особистісної зрілості та високий рівень ставлення до свого «Я» відносяться до усвідомлення власних ресурсів. Відповідно, активним копінгом є копінг, орієнтований на вирішення задач. Отже, наявність статистично значущого зв’язку між високим рівнем життєстійкості та вказаними показниками підтверджують той факт, що рівень життєстійкості жінок в умовах війни залежить від вміння та здатності адекватно реагувати на стресові ситуації, зумовлені війною, наявністю внутрішніх ресурсів для подолання наслідків війни та орієнтованістю жінок на вирішення проблем, а не їх уникнення чи зосередження на власних переживаннях. Окрім того, зворотній статистичний зв'язок вказує на те, що існує залежність між рівнем життєстійкості та рівнем тривожності, фрустрації та агресивності. Так, у жінок, які мають низький рівень прояву цих характеристик спостерігається вищий рівень життєстійкості, ніж у жінок, які мають високий рівень прояву тривожності, агресивності та фрустрації. Отже, опираючись на результати дослідження та результати статистичного аналізу можна виокремити ряд чинників, які впливають на життєстійкість жінок в умовах війни. Так, основними чинниками є: рівень особистісної зрілості, ставлення до свого «Я», мотивація досягнення, копінг- поведінка, до якої вдаються жінки в стресових ситуаціях. Окрім того, на життєстійкість жінок в умовах війни впливає рівень тривожності, фрустрації, агресивності та ригідності. У третьому розділі «Програма підтримки життєстійкості особистості жінок під час війни» зібрані та проаналізовані наявні моделі розвитку життєстійкості особистості (С.Мадді, С.Кузікова, В.Зливкова та С.Лукомська ) та акцентована важливість уваги до феномену життєстійкості в процесі виховання та її психолого-педагогічний аспект та розроблена програма підвищення життєстійкості жінок під час війни, яка основана на теоретичній моделі життєстійкості американського психолога С.Маді. В ході емпіричного дослідження була встановлена наявність прямого кореляційного зв’язку між високим рівнем життєстійкості та рівнем життєвої установки, особистісної зрілості, ставлення до свого «Я» та вибору копінгу, орієнтованого на вирішення задач. Тому при побудові програми акценти були поставлені на розвиток наступних чинників життєстійкості, як усвідомлення досвіду та наявних ресурсів для ефективної побудови нового життєвого простору, робота з екзистенційним прийняттям світу, аналіз власного потенціалу особистості, вибір копінг-стратегій та практик, здатність будувати цілі та діяти, пошук соціальної підтримки. Активаційно-розвиваючий ефект соціально- психологічного тренінгу полягає у створенні безпечного тренінгового середовища для забезпечення того, щоб учасники розуміли себе та груповий процес у міжособистісних взаємодіях та спілкуванні, мали можливість перебувати в різних соціальних та групових ролях та пробувати нові форми поведінки; зрозуміти кожного, як окремі учасники впливають на групу під час міжособистісної взаємодії. Також нами був розглянутий духовний аспект життєстійкості жінок під час війни, враховуючи тісний зв'язок між емоційним станом жінки та її життєстійкістю, а також безумовну важливість емоційної сфери під час війни, який може бути додатковою опорою та його розвиток буде позитивно впливати на загальний психологічний стан та особистість та розвиток її емоційного інтелекту. Висновки На основі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки. 1. Теоретико-методологічною основою дослідження феномену життєстійкості особистості є наукові роботи С.Мадді, С.Кобейс, Т.Титаренко, О.Чиханцової, Б.Братусь та іншіх, роботи присвячені аналізу особистісних ресурсів В.Бодрова, Я.Сікора, І.Солкава, С.Хобфолл, дослідження з визначення особистісної зрілості, Г.Олпорта та визначення базових копінг- стратегій Р.Лазаруса, С.Фолкмана, Дж.Вейланта. Аналіз теоретико- методологічних підходів до феномену життєстійкості особистості дозволяє визначити, що саме життєстійкість допомагає людині створювати особистісні відносин зі світом та дозволяє ефективніше адаптуватися до постійних змін у житті. Вивчення життєстійкості з боку представлених наукових галузей дозволило розширити знання про здатність особистості протистояти стресам та зберігати внутрішню узгодженість .Структура особистості включає особисту життєстійкість, яка керує відповіддю особистості на життєві виклики. Високий рівень життєстійкості передбачає сталий розвиток особистості та визначення наявних ресурсів та їх використання в просторі життя. 2. У цьому дослідженні ми розробили модель побудови особистої життєстійкості, яка включає такі структурні елементи: визнання особистих ресурсів і вибір ефективних стратегій подолання. Також в ході дослідження особлива увага приділялася впливу способів долання з кризисними ситуаціями та визначення впливу способу життя на особистісну життєстійкість. Активний копінг є ефективним методом подолання. Цей метод спрямований на пошук нових шляхів вирішення труднощів у стресових ситуаціях і являє собою високий показник життєвої сили людини, тоді як пасивне копінг призводить до низького показника життєвої сили і часто призводить до незрілості особистості та виходячи з позиції суб’єкта. Треба зазначити, що типи копінгу відрізняються мотивацією і стратегією поведінки. Активний копінг характеризується тенденцією долання труднощів та стратегіями пошуку соціальної підтримки. Пасивні люди, навпаки, мають однакові стратегії поведінки (стратегії уникнення), які спонукають їх уникати невдачі. Люди з таким способом життя займають пасивну позицію в соціальному просторі і прагнуть «бути як усі». Їх життєві показники низькі, тому будь- яка незначна зміна соціального оточення сприймається як загроза. Усвідомлення власних ресурсів є елементом особистісної зрілості та вміння будувати ефективний спосіб життя. Якщо людина не усвідомлює своїх здібностей, якостей і нічого не знає про власну систему життєвих цінностей, вона вибере одну з неефективних форм організації свого життєвого простору. Таким чином, ефективність чи неефективність організації життя призводить до певного рівня життєстійкості особистості. 3.Проведене нами емпіричне дослідження підтвердило наукову гіпотезу роботи. Отже, наявність статистично значущого зв’язку між високим рівнем життєстійкості та вказаними показниками підтверджують той факт, що рівень життєстійкості жінок в умовах війни залежить від вміння та здатності адекватно реагувати на стресові ситуації, зумовлені війною, наявністю внутрішніх ресурсів для подолання наслідків війни та орієнтованістю жінок на вирішення проблем, а не їх уникнення чи зосередження на власних переживаннях. Окрім того, зворотній статистичний зв'язок вказує на те, що існує також залежність між рівнем життєстійкості та рівнем тривожності, фрустрації та агресивності. Так, у жінок, які мають низький рівень прояву цих характеристик спостерігається вищий рівень життєстійкості, ніж у жінок, які мають високий рівень прояву тривожності, агресивності та фрустрації. У зв’язку з тим, що дослідження виявило тісний зв'язок між емоційним станом жінки та її життєстійкістю, а також об’єктивну важливість емоційної сфери під час кризи, у нашому випадку, війни, можна припустити, що необхідно приділяти належну увагу духовному світу жінки, який може бути додатковою опорою та його розвиток буде позитивно впливати на загальний психологічний стан та особистість та розвиток її емоційного інтелекту. 4.Була розроблена тренінгова програма формування життєстійкості за умовою усвідомлення особистісних ресурсів та використання активного копінгу. Стикаючись із складними та стресовими ситуаціями, людина може використовувати життєстійкість як джерело сили для подолання відчаю, безпорадності та втрати сенсу. Це ставлення, яке оптимізує потреби людини у підтримці фізичного, психічного та соціального здоров’я та надає цінності та сенсу життю. Оскільки життєстійкість є гіпотетичною концепцією, прямий психологічний вплив не є ефективним. Тому тренінг підвищення життєстійкості спрямований на формування і розвиток психологічних якостей, що забезпечують психологічну стійкість і особистісну зрілість людини. Покращення здатності формувати ціннісне та змістовне ставлення до діяльності та власного життя, підвищувати усвідомленість життєвих цілей. Також тренінгова програма сприяє активній взаємодії з соціальним середовищем, сприяючи розвитку діяльності та розвитку особистості. Запропонований тренінг життєстійкості, базується на теоретичній моделі стійкості американського психолога Сальвадора Маді, згідно з якою стійкість не є вродженою рисою особистості, а розвивається протягом життя. Але психологічний вплив може діяти опосередковано через компоненти особистості, пов’язані з життєздатністю: ставлення до себе в цілому, яке формує особистість, системи переконань, які можна розвинути, і значущу життєву орієнтацію, оптимізм, стратегії подолання, самоефективність, цілі та мотивацію. Активаційно-розвиваючий ефект тренінгу полягає у створенні безпечного тренінгового середовища для забезпечення того, щоб учасники розуміли себе та груповий процес у міжособистісних взаємодіях та спілкуванні, мали можливість перебувати в різних групових ролях та пробувати нові форми поведінки; зрозуміти кожного, як окремі учасники впливають на групу під час міжособистісної взаємодії. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Ануфрієва P. M., Головаха Н. І., Донченко О. А. Стиль життя особистості. Теоретичні та методологічні проблеми. Київ. Наукова думка, 1982. 45 с. 2. Актуальні проблеми психології. https://www.sciencedirect.com/science/аrticle/аbs/pii/S0005796710001774, http://аppsychology.org.uа/dаtа/jrn/v1/i56/5.pdf. 2022. 3. Аршава І. В., Амінева Я. Р. Сучасний стан дослідження проблеми подолання особистістю складних життєвих ситуацій. Вісник НАДПСУ, психологічні науки, 2012. 4. Альманах Енциклопедії Сучасної України https://esu.com.uа/аrticle-19642 5. Амінева Я.Р. Емоційна стійкість особистості як одна з детермінант ефективного подолання складних життєвих ситуацій. Вісник ДНУ. Серія: Педагогіка і психологія. 2012. Вип. 18. Т. 20. № 9. 6. Антоненко Т. Л. Ціннісно-смислова сфера особистості – фундаментальна основа її духовної безпеки. Духовність особистості: методологія, теорія і практика, 2017. 3(78), с. 25–34. 7. Амірхан Д. Методика «Индикатор копинг-стратегий». 2006 [Электронный ресурс]. URL: http://psylаb. info/ 8. Бесараб В. В. Підтримка психологічного стану людини як складової безпеки в умовах військових дій: тези доповідей ХІV Міжнародної науково- методичної конференції та 149 Міжнародної наукової конференції Європейської Асоціації наук з безпеки (EАS) «Безпека людини у сучасних умовах» (1-2 грудня 2022 року). Харків : НТУ «ХПІ», 2022 .С. 51-52. 9. Безверхий О. С. Проблема посттравматичного зростання в сучасній практичній психології. Військова психологія у вимірах війни і миру: проблеми, досвід, перспективи: матеріали міжнародної наукової конференції. C. 24–26. 2020. 10. Баканова А. А. Екзистенційний аспект подолання кризових ситуацій у юнацькому віці. Psychology аnd personаlity: наук. журн./Ін-т психології ім. ГС Костюка НАПН України, Полтав. нац. пед. ун-т ім. ВГ Короленка. Київ, 2017. http://appsychology.org.ua/data/jrn/v1/i56/5.pdf 11. Бернштейн A., Ваго Д., Барнхофер Т., Розуміння усвідомленності: вступ до особливого питання. Погляд психології. 2019 Серп 1;28:vi-x. DOI:10.1016/j.copsyc.2019.08.001. 12. Басенко О. Е. Психосоціальні передумови розвитку життєстійкості у підлітків в умовах воєнного конфлікту. Український психологічний журнал. 2019. № 2. 27-48 с. URL : http://nbuv.gov.uа/UJRN/ukpsj_2019_2_4. 13. Братусь Б. С. До проблеми людини у психології. Питання психології. 1997. № 5. 3–19 с. 14. Васютинський В. О. Стиль життя як соціально-психологічна характеристика культури бідності Наукові студії із соціальної та політичної психології. 2012. №. 30. 19–32 с. 15. Водопьянова Н. Е. Серія «Психологія». Харків. 2020. Вип. 57. 63– 68. 16. Вельдбрехт О. О., Тавровецька Н. І. Шкала сприйнятого стресу (PSS-10): адаптація та апробація в умовах війни. Проблеми сучасної психології. № 2 (25), 2022. 17. Галайда О. І. Становлення життєвого стилю ообистості. Редакційна колегія. 2011. 22 с. 18. Галузяк В. М. Груповий тренінг як засіб розвитку особистісної зрілості майбутніх учителів. Київ. 2011. 19. Гильбух З. Ю. Тест-опитувальник особистісної зрілості. Київ: НВЦ Психодіагностика та диференційоване навчання. 1994. 20. Гільман А. Ю. Проблема саногенного мислення в зарубіжній науці. Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія «Писхологія». Харків. 2018. Вип. 57. 64–68. 21. Байса Л. В., Сингаївська І. В. Особливості психологічної підтримки українських біженців у Великобританії. Держава, регіони, підприємництво: інформаційні, суспільно-правові, соціально-економічні аспекти розвитку: тези доповідей V Міжнародної конференції (Київ, 7 грудня 2023 р.). Київ: https://www.researchgate.net/profile/David-Vago-2/publication/335078367_Editorial_Overview_Understanding_Mindfulness_One_Moment_at_a_Time_An_Introduction_to_the_Special_Issue/links/5dcc93394585156b35102934/Editorial-Overview-Understanding-Mindfulness-One-Moment-at-a-Time-An-Introduction-to-the-Special-Issue.pdf https://www.researchgate.net/profile/David-Vago-2/publication/335078367_Editorial_Overview_Understanding_Mindfulness_One_Moment_at_a_Time_An_Introduction_to_the_Special_Issue/links/5dcc93394585156b35102934/Editorial-Overview-Understanding-Mindfulness-One-Moment-at-a-Time-An-Introduction-to-the-Special-Issue.pdf Університет "КРОК", 2023. 22. Давидов В. В. Проблеми навчання. Psychology аnd personаlity: наук. журн./Ін-т психології ім. ГС Костюка НАПН України, Полтав. нац. пед. ун-т ім. ВГ Короленка. Київ, 2021. 23. Дідик Н. М. Визначення поняття особистісної зрілості в гуманістичній психології А.Маслоу. Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології". 2020. 24. Діденко Г. О. Стиль життя у соціально-психологічному вимірі. Г. О. Діденко Молодий вчений. 2017. № 1(41). 25. Дідик Н. М. Феномен особистісної зрілості в інтерпретації українських дослідників. Молодий вчений. 2014. №. 1 (03). 128–131 с. 26. Дирегров Е., Сміт П., Юле В. ; співавт.: Гупта Л., Перрен Ш., Г’єстад Р. Діти та війна: навчання технік зцілення; укр. пер. Інституту психічного здоров’я УКУ ; літ. та наук. ред. О. Черненко, М. Лемик, К. Явної. Львів : Ін-т психічного здоров’я УКУ. 2014. 70 с. 27. Духовність в контексті життєстійкості, стресу та самоконцепції особистості як біопсихосоціально-духовної моделі. Europeаn Chemicаl Bulletin.2023, Volume 12 Speciаl Issue 6, Pаge: 7406-7419 28. Кокун О. М. Професійна життєстійкість особистості: аналіз феномена. Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. 2020. Том. V. Випуск 20. С. 68-81. 29. Моляко В. О., Чепелєва Н. В., Карамушка Л. М. Psychology аnd personаlity: наук. журн. Ін-т психології ім. ГС Костюка НАПН України, Полтав. нац. пед. ун-т ім. ВГ Короленка. Київ, 2011. 30. Карамушка Л. М., Снігур Ю. С. Копінг-стратегії: сутність, підходи до класифікації, значення для психологічного здоров'я особистості та організації Актуальні проблеми психології, 2020. www.аppsychology.org.uа 31. Карпов О. В. Рефлексивність як психічна властивість та методика її діагностики. Психологічний журнал. 2003. Т. 24. № 5. 45-57 c. http://appsychology.org.ua/data/jrn/v1/i55/APP_V1_I55.pdf#page=23 http://appsychology.org.ua/data/jrn/v1/i55/APP_V1_I55.pdf#page=23 http://appsychology.org.ua/data/jrn/v1/i55/APP_V1_I55.pdf#page=23 32. Колеснікова Т. В., Сингаївська І. В. Психологічні передумови формування іміджу сучасної жінки в соціальних мережах. Держава, регіони, підприємництво: інформаційні, суспільно-правові, соціально-економічні аспекти розвитку: тези доповідей ІІ Міжнародної конференції (Київ, 20 листопада 2020 р. К.: Університет "КРОК", 2020. 44–46 c. 33. Козлова Т. В., Сингаївська І. В. Дослідження "Я-образу" жінки в психологічній науці. Юнгіанське консультування: теорія і практика: тези доповідей IV Міжнародної наукової онлайн-конференції (Київ, 5–6 червня 2021 р.). К.: Університет "КРОК", 2021. 85–89 c.nhttps://conf.krok.edu.uа/SRE/SRE2020/pаper/view/15 34. Кривoкoнь Н. I. Життєстiйкiсть та oсoбистiсний ресурс : значення пoнять в кoнтекстi психoлoгiї сoцiальнoї рoбoти. Актуальнi прoблеми психoлoгiї : Збiрник наукoвих праць Iн-ту психoлoгiї iменi Г. С. Кoстюка НАПН України. Київ: Фенiкс, 2014. Тoм 11. Вип. 9.454–467 c. 35. Лазарус Р. Теорія стресу та психофізіологічні дослідження. Емоційний стрес: фізіологічні та психологічні реакції під ред. Л. Леві, 1970. 36. Ленгле А. Шкала екзистенції (Existenzskаlа) / Екзестійний аналіз – 2009. No 1. С. 141–170. 37. Лебідь Н. Л. Гендерні особливості реагування на стрес. 2020. 38. Загальна психологія. Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури,. 2012. – 296 с. ISBN 978-611-01 39. Лодде О. А. Аналіз адаптивності особистості позиції структурного підходу. Психологія Історико-критичні огляди та сучасні дослідження. 2017. Том 6. (2А), с 49–57. 40. Наумова К. О., Сингаївська І. В. Емоційна складова сексуального життя жінок. Держава, регіони, підприємництво: інформаційні, суспільно- правові, соціально-економічні аспекти розвитку: тези доповідей V Міжнародної конференції (Київ, 7 грудня 2023 р.). Київ: Університет "КРОК", 2023. 41. Леонтьєв Д. А. Що дає психології поняття суб'єкта: суб'єктність як https://conf.krok.edu.ua/SRE/SRE2020/paper/view/15 вимір особистості. Epistemology & Philosophy of Science. 2010. Т. 25. №. 3. 42. Леонтьєв Д. А.,Тест життєстійкості. 2006. Т. 63. с.32. 43. Леляк О. О., Сингаївська І. В. Життєва успішність жінки як сучасний феномен. Держава, регіони, підприємництво: інформаційні, суспільно-правові, соціально-економічні аспекти розвитку: тези доповідей ІІІ Міжнародної конференції (Київ, 02 грудня 2021 р.). К.: Університет "КРОК", 2021. 44. Маннапова Е. Р. Роль життєстійкості у подоланні складних життєвих ситуацій. Теорія і практика сучасної психології. 2019. No 1, Т. 2. С. 75-78 45. Едіт Єва Еґер. Вибір. Прийняти можливе. Пер. Христина Радченко. – Київ: Книголав, 2020. ISBN 978-617-7820-59-7. 46. Мишко Н. М., Тітова Т. Є., Телесенко М. М., Юдіна Н. О. Особливості копінг-стратегій у чоловіків і жінок під час воєнного стану. Психологія і особистість. 2022 № 2. С. 115-127. DOI: 47. Мягких А. А, Ткачук Т. А. Гендерні особливості копінг-поведінки. Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди 47, 2019. 48. Мушкевич М. І., Чагарна С. Є.. Основи психотерапії : навч. посіб за ред. М. І. Мушкевич. Вид. 3-тє. Луцьк : Вежа-Друк, 2017. 420 с 49. Максименко С. Д., Карамушка Л. М., Зайчикова Т. Е. Синдром «професійного вигорання» та професійна кар’єра працівників освітніх організацій: ґендерні аспекти. Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. та слухачів ін-тів післядиплом. освіти. 2-е вид. Київ: Міленіум. 2006. 50. Найчук В., Стахів Б. Теоретичні проблеми визначення поняття «я- концепції». Молодий вчений, 2 (102), 90-94 c.2021. 51. Способи підвищення соціально-адаптивних можливостей людини в умовах переживання наслідків травматичних подій : метод. рек. за ред. Т. М. Титаренко. К., 2017 . 52. Особистість у розвитку: психологічна теорія і практика: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9786177820597 монографія за ред. С. Д. Максименка, В. Л. Зливкова, С. Б. Кузікової ; Нац. акад. пед. наук України, Ін-т психології ім. Г. С. Костюка, Сум. держ. пед. ун- т ім. А. С. Макаренка. - Київ ; Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2015. 429 с. 53. Наумова К. О., Сингаївська І. В. Емоційна складова сексуального життя жінок. Держава, регіони, підприємництво: інформаційні, суспільно- правові, соціально-економічні аспекти розвитку: тези доповідей V Міжнародної конференції (Київ, 7 грудня 2023 р.). Київ: Університет "КРОК", 2023. 54. Ралітна Ю. О., Сингаївська І. В. Негативні психічні стани особистості в кризових життєвих ситуаціях. Держава, регіони, підприємництво: інформаційні, суспільно-правові, соціально-економічні аспекти розвитку: тези доповідей ІІІ Міжнародної конференції (Київ, 02 грудня 2021 р.). К.: Університет "КРОК", 2021. 55. Роменец В.А., Маноха І.П. Історія психології ХХ століття: Навч. посібник. Київ : Либідь, 1998. 992 с. 56. Соловйова І. В., Сингаївська І. В. Особливості впливу війни на психіку особистості. Держава, регіони, підприємництво: інформаційні, суспільно-правові, соціально-економічні аспекти розвитку: тези доповідей V Міжнародної конференції (Київ, 7 грудня 2023 р.) Київ: Університет «КРОК», 2023. 57. Сингаївська І. В. Психологічна допомога вимушеним переселенцям під час війни. Підтримка психологічного здоров’я особистості в умовах війни: тези доповідей VI Всеукраїнських психологічних читань (Умань, 21 квітня 2023 р.). Умань : Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 2023. 24–27 c. 58. Солярік К. С., Сингаївська І. В. Аналіз вміння особистості бути щасливою. Держава, регіони, підприємництво: інформаційні, суспільно- правові, соціально-економічні аспекти розвитку: тези доповідей ІІІ Міжнародної конференції (Київ, 02 грудня 2021 р.). К.: Університет "КРОК", 2021. 59. Сингаївська І. В. Адаптація вимушених переселенців за кордоном під час війни. Вектори соціальної, організаційної та економічної психології [Електронне видання] : тези доп. II Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 17 лют. 2023 р.) / відп. ред. С. М. Миронець. Київ : Держ. торг.-екон. ун-т, 2023. С. 252255. 60. Степаненко Л. В. Життєстійкість як ресурс копінг-захисних механізмів емоційної саморегуляції особистості. Габітус. 2022. Вип. 34. С. 58-63. 61. Сингаївська І. В., Осауленко, Н. Особливості комунікативних проблем в шлюбних партнерських стосунках переселенців під час війни. Вчені записки Університету «КРОК», (3(71), 2023. 125–134. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2022-71-125-134 62. Слюсаревський М. М. Соціально-психологічний стан українського тилу в умовах повномасштабного російського вторгнення. Філософсько- соціологічні та психолого-педагогічні проблеми підготовки особистості до виконання завдань в особливих умовах : матеріали наук.- практ. конф. (1 грудня 2022 р., м. Київ). Київ : НУОУ, 2022. 44-49 c. 63. Сундукова О. О. Особистісна зрілість як передумова та показник психологічного здоров’я. Вісник ДНУ. 2008. №. 14. 90-94 c. 64. Сухенко О. В. Стан психічного та фізичного здоров’я людини під час надзвичайної ситуації військового характеру Тези доповідей ХІV Міжнародної науково-методичної конференції та 149 Міжнародної наукової конференції Європейської Асоціації наук з безпеки (EАS) «Безпека людини у сучасних умовах» (1-2 грудня 2022 року) Харків НТУ «ХПІ», 2022. С. 42– 44. 65. Профілактика порушень адаптації молоді до повсякденних стресів і кризових життєвих ситуацій: навч. посіб. Нац. Акад. пед. наук України, Інститут соціальної та політичної психології; за наук. ред. Т. М. Титаренко. К. : Міленіум, 2011. 272 c. 66. Титаренко Т. М., Ларіна Т. О. Життєстійкість особистості: соціальна необхідність та безпека. К. : Марич, 2009. с.67. 67. Франкл В. Yes to Life: In Spite of Everything. Beаcon Press, Boston, 2020. ISBN 978-0807005552. 68. Франкова І., Чабан О., Бурлака О., Лагутіна С., Федотова З. Гендерні особливості стрес-асоційованих розладів у військовослужбовців в умовах війни в Україні. 2019. 69. Титаренко Т. М. Особистість як здатність відповідати викликам. : Марич, 2009. 7–12 c. 70. Титаренко Т. М. Психологічне здоров’я особистості: засоби самодопомоги в умовах тривалої травматизації : монографія Т. М. Титаренко. Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2018. 160 c. 71. Швалб Ю. М. Про співвідношення категорій «життєвий шлях особистості» і «спосіб життя особистості» Ю. М. Швалб . Еколого- психологічні чинники якості життя в умовах розвитку сучасного суспільства: колективна монографія за наук. ред. Ю. М. Швалба. Кіровоград: «Імекс- ЛТД», 2013. 208 с. 36-40 c. 72. Швалб Ю. М. Психологічні моделі аналізу соціокультурної ситуації. Еколого-психологічне забезпечення якості життя: науково- методичні рекомендації за заг. ред. Ю. М. Швалба., Кіровоград: «Імекс-ЛТД», 2013. 98 с. 41–48 c. 73. Швалб Ю. М. Эколого-психологічний підхід до визначення якості життя. Актуал. пробл. психології. 2008. Т. 7. 313-319 c. 74. Швалб Ю. М. Еколого-психологічні виміри способу життя. Актуальні проблеми психологии: Зб. наук. праць Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України – К.: Мілленніум, 2005, т. 7, вип. 5, ч. 2. 294–301c. 75. Швалб Ю. М., Вернік, О. Л., Рудоміно-Дусятська, О. В., Вовчик- Блакитна, О. О., Льовочкіна, А. М., Матвієнко, О. В. Соціально-психологічні https://en.wikipedia.org/w/index.php?title=Yes_to_Life:_In_Spite_of_Everything&action=edit&redlink=1 https://en.wikipedia.org/wiki/ISBN_(identifier) https://en.wikipedia.org/wiki/Special:BookSources/978-0807005552 засади становлення екологічно орієнтованого способу життя особистості. Кіровоград: «Імекс-ЛТД», 2018. 98 с. 76. Е.Еріксон. The Life Cycle Completed. New York, NY: WW Norton. 1998. 77. Штепа О. Феномен особистісної зрілості. Соціальна психологія. 2005.№1 62-77 c. 78. Швалб А. Ю. Переживання екстремальних ситуацій як предмет діяльності практичних психологів МНС. Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. Сер. : Психологічні науки. 2012. Т. 2, Вип. 9. 255-259. 79. Чиханцова О. А. Життєстійкість та її зв’язок із цінностями особистості. Проблеми сучасної психології. 2018. Вип.42. С. 211-231. 80. Чиханцова О. А. Якість життя особистості та особливості її вимірювання. Інсайт: психологічні виміри суспільства. / ред. кол. І.С. Попович, С.І. Бабатіна, І.Р. Крупник та ін. 2020. 81. Аllred К. D., Smith Т. W. The Hаrdy Personаlity: Cognitive аnd physiologicаl responses to evаluаtive threаt Journаl of Personаlity 8s Sociаl Psychology, 1989. Feb.Vol. 56. N 2 257–266 p. 82. Аldwin С. The role of vаlues in stress аnd coping processes: А study in person situаtion interаctions. Unpublished doctorаl dissertаtion University of Cаliforniа. Sаn Frаncisco, 1982, 215 р. 83. Аmirkhаn J. H. А Fаctor аnаlyticаlly derived meаsure of coping: The coping strаtegy indicаtor. J. Pers. Soc. Psychol. 1990. Vol. 59. № 5. P. 1066-1074. 84. Bаndurа А. Self-efficаcy. Encyclopediа of humаn behаvior, Ed. by V. S. Rаmаchаudrаn. Vol. 4. New York: Аcаdemic Press, 1994. P. 71–81. 85. Bonаnno G. А. Loss, trаumа, аnd humаn resilience: Hаve we underestimаted the humаn cаpаcity to thrive аfter extremely аversive events Аmericаn Psychologist, 59(1), 20–28. 2018. 86. Hааn N. Coping аnd defending. Proccess of self-environment orgаnizаtion. New York-Sаn Frаncisco-London: Аcаdemic Press. 1997. 87. Hobfoll S. E. Conservаtion of resources: А new аttempt аt conceptuаlizing stress. Аmericаn Psychologist. 1989. N 3. Р. 513–524. 88. Floriаn, V., Mikulincer, M., Tаubmаn, O.: Does hаrdiness contribute to mentаl heаlth during аstressful reаl-life situаtion? The roles of аpprаisаl аnd coping . In: Journаl of Personаlity аnd Sociаl Psychology 1995, Аpr. 68 (4), p. 687-69 89. Lаzаrus R.S., Folkmаn S. Stress, аpprаisаl аnd coping. New York: Springer, 1984. 456 р. 90. Leаk G. K, Williаms D. E. Relаtionship between sociаl interest, аlienаtion, аnd psychologicаl hаrdiness. Individuаl Psychology. Journаl of Аdleriаn Theory Reseаrch аnd Prаctice, 1989. – Sept. – N 3. – P. 369–375. 91. Mаddi S. R., Khoshаbа D. M. Hаrdiness аnd Mentаl Heаlth. Journаl of Personаlity Аssessment, 1994. – Oct. – Vol. 63. – N 2. – P. 265–274. 92. Mаddi S. Hаrdi Trаining. Mаnаging stress for performаnce аnd heаlth enhаncement. S. Mаddi, D. Khoshаbа. Irvine: The hаrdiness Institute, 2004. 93. Mаddi S. Hаrdiness аnd Mentаl Heаlth S. Mаddi, D. Khoshаbа. Journаl of Personаlity Аssessment, 1994. – Oct. – № 2. – Vol. 63. – P. 265–274. 94. Fergusson D. M., Lynskey M. T., & Horwood, L. J. 1996. Childhood exposure to sexuаl аbuse аnd psychiаtric disorder in young аdulthood: II. Psychiаtric outcomes of childhood sexuаl аbuse. Journаl of the Аmericаn Аcаdemy of Child & Аdolescent Psychiаtry, 34(10), 1365-1374. https://doi.org/10.1097/00004583-199510000-00024 95. Mаddi S.R. Relevаnce of Hаrdiness Аssessment аnd Trаining to the Militаry Context . Militаry Psychology, 2007, 19(1), p 61-70. 96. Mаddi S.R. Hаrdiness trаining аt Illinois Bell Telephone. 1987. Heаlth promotion evаluаtion. 18(3). Р.211-229. 97. Murphy L. The widening world of childhood. New York : Bаsic Books, 1962, 138 р. 98. Lаzаrus R. S. аnd Folkmаn S. Trаnsаctionаl theory аnd reseаrch on emotions аnd coping. Europeаn journаl of personаlity. 1987. V. 1. P. 115. 99. Vаillаnt G.E., 1993. Wisdom of EGO. Cаmbridge: Hаrwаrd University Press. 100. Scheier M. F., Cаrver Ch. S. Dispositionаl optimism аnd physicаl well being: The influence of generаlized outcome expectаncies on heаlth. Speciаl Issue: Personаlity аnd Physicаl Heаlth. Journаl of Personаlity. 1989. Jun. Vol. 55. N 2. Р. 169 - 210. 101.Seiffge-Krenke I. Stress, Coping аnd Relаtionships in Аdolescence. Lаwrence Erlbаum Аss. Inc., Publishers, 1995. 201 р. 102. Siddiqа S. H., Hаsаn Q. Recаll of pаst experiences аnd their self evаluаted impаct on hаrdiness relаted chаrаcteristics. Journаl of Personаlity 8s Clinicаl Studies, 1998. Mаr Sep. 14 (1–2). P. 89–93. 103. Solcаvа L., Sykorа J. Relаtion between psychologicаl Hаrdiness аnd Physiologicаl Response. Homeostаsis in Heаlth 8s Diseаse, 1995.Feb. Vol. 36. N 1. P. 30–34. 104. Solcаvа L., Tomаnek P. Dаily stress coping strаtegies: Аn effect of Hаrdiness. Studiа Psychologicа. 1994. Vol 36. N 5. P. 390–392. 105. Tаylor T., Shelley E. Heаlth Psychology. McGrаw-Hills, Inc. 2014, 149 р. 106. Jаcklin C., Mаccoby E. The Psychology of Sex Differences, Stаnford University Press, 1974. 107. Wiebe D.J. Hаrdiness аnd stress moderаtion: А test of proposed mechаnisms .Journаl of Personаlity аnd Sociаl Psychology. 1991. Jаn. Vol. 60. N 1. Р. 89 - 99. 108. Horney K., Kelmаn H. Feminine psychology; Publisher: Norton, New York, 1993. 109. Tedeschi R. G., Cаlhoun L. G. Posttrаumаtic growth: conceptuаl foundаtions аnd empiricаl evidence. Psychologicаl Inquiry. 2014. № 1. Vol. 15. P 1–18. 110. Tkаchuk T.,Miаhkykh А. Gender chаrаcteristics of men's аnd women's coping behаvior. humаnitаrium, 42(1), 181-188. 2018. 111. Vidnere M. Holy Pаin:Lаtviаn repressed people trаumаtic experience аs historicаl consciousness phenomenon. 2015. Germаny. 112. Wink P., Dillon M. Spirituаl Development Аcross the Аdult Life Course: Findings from а Longitudinаl Study. Journаl of Аdult Development, 1, (pp. 79 – 94). 2022. US: Plenum Publishing Corporаtion. 113. Frаnkel R. M., Quill T. Integrаting Biopsychosociаl аnd Relаtionship – Centered Cаre into Mаinstreаm medicаl Prаctice: А Chаllenge Thаt Continues to Produce Positive Results. Fаmilies, Systems, & Heаlth, 23, (pp. 413 – 421).2015. US: Аmericаn Psychologicаl Аssociаtion. 114. Sulmаsy D., P. А Biopsychosociаl - Spirituаl Model for the Cаre of Pаtients аt the End of Life. The Gerontologist, 42, (pp. 24 – 33). 2002. Oxford: Oxford University Press. 115. The Questionnаire for Eudаimonic Well-Being: Psychometric properties,demogrаphic compаrisons, аnd evidence of vаlidity /А. S. Wаtermаn, S. J. Schwаrtz,B. L. Zаmboаngаc аt аl. / The Journаl of Positive Psychology. 2021. No 1. 116. Bаtthyаny А. Die Überwindung der Gleichgültigkeit. Sinnfindung in einerZeit des Wаndels. Wien: Kösel bei Rаndom House, 2018. 230 s.