Бакуліч, О.О.Севост’янова, А.В.2024-07-292024-07-292019Бакуліч О.О. Концептуальна модель балансу ризиків (можливостей та загроз) стейкхолдерів проектів вітроенергетики / О.О. Бакуліч, А.В. Севост’янова // Вчені записки Університету «КРОК». - 2019. - №3(55). - С. 143-150. - https://doi.org/10.31732/2663-2209-2019-55-143-1502307-69682663-2209https://doi.org/10.31732/2663-2209-2019-55-143-150https://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/2644Глобальні кліматичні зміни, проблематика наслідків аварій на атомних електростанціях, підвищення цін на енергоносії, зростання потреб в енергетичних ресурсах зумовлюють необхідність коригування енергетичної політики багатьох розвинених країн у напрямі розвитку альтернативних джерел енергії, зокрема використання енергії вітру. Єврокомісія віднесла вітроенергетику до одних з пріоритетних напрямів розвитку електрогенерації в світі. Згідно з прогнозом Міжнародного Енергетичного Агентства, до 2040 року частка вітру в глобальному виробництві електроенергії зросте до 40%, вітроенергетичні станції стануть найдешевшим способом генерації в більшості країн світу. Для здійснення прогнозів потрібне правильне та вміле управління, яке враховує специфічні особливості проектів вітроенергетики, можливості й загрози їхніх стейкхолдрів та направлене на підвищення ефективності таких проектів. Виконано аналіз робіт вітчизняних та зарубіжних вчених і дослідників області управління стейкхолдерами проектів вітроенергетики та виявлено, що дана область є малодослідженою, а існуючі розробки неповними і стосуються в більшості альтернативної енергетики взагалі, тому потребують конктретизації й уточнення. Використовуючи метод аналогій та модель Інь-Ян, розроблено концептуальну модель балансу ризиків (можливостей та загроз) стейкхолдерів проектів вітроенергетики. Дана модель полягає в тому, що для забезпечення ефективного управління стейкхолдерами проектів вітроенергетики необхідно збалансувати їх ризики: збільшити можливості позитивного впливу учасників та зменшити можливості настання загроз, зберігаючи стабільний стан системи, в межах трьох категорій, що відповідають трикутнику цілей управління проектами: тривалість, вартість, якість, що можливе шляхом поєднання прийомів управління можливостями (шанс-менеджменту) та загрозами (ризик-менеджменту). Математично описано можливі стани системи взаємодії можливостей та загроз стейкхолдерів проектів вітроенергетики, за ймовірними значеннями балансів ризиків для кожного стейкхолдера. Визначено, що у відповідності до станів системи взаємодії можливостей та загроз стейкхолдерів проектів вітроенергетики, всіх стейкхолдерів можна поділити на три групи: загрозливі, гармонізовані та шансові.ukпроекти вітроенергетикистейкхолдериуправління проектамиуправління ризикамиуправління стейкхолдерамиArticlehttps://orcid.org/0000-0002-5700-0576https://orcid.org/0000-0002-7693-0648