Кудін, С.В.Старостюк, А.В.Мацелик, М.О.2024-07-052024-07-052023Кудін С. Антропологічний статус людини в Україні: історико-правове дослідження / С. Кудін, А. Старостюк , М. Мацелик // Legal Bulletin, 24–29. https://doi.org/10.31732/2708-339X-2023-08-24-292708-339Х2786-7498https://doi.org/10.31732/2708-339X-2023-08-24-29https://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/2180У статті розглядаються питання антропологічного статусу людини в Україні. Підкреслюється, що ефективний процес розбудови України як демократичної та правової держави знаходиться у нерозривному взаємозв’язку з подальшими зусиллями вчених щодо дослідження питань антропологічного та аксіологічного характеру, що сприятиме впровадженню в життя конституційного положення про визнання людини найвищою соціальною цінністю. Антропологічний статус людини в Україні розглядається у взаємозв’язку з аксіологічним підходом праворозуміння та ментальними особливостями, які були характерні для людини радянського суспільства. Наголошується, що державоцентристська спрямованість розвитку права створювала основу для розуміння правового статусу людини з позицій класового підходу, що знайшло своє відображення в Конституції УСРР 1919 року та в Конституції УСРР 1929 року, а формальне скасування зазначеного підходу щодо прав особи в Конституції УРСР 1937 року (розділ «Основні права й обов’язки громадян») існувало паралельно з фактичним масштабним обмеженням прав людини за класовою ознакою, посиленням діяльності радянського карального апарату та радянських органів державної безпеки, застосуванням до осіб позасудових репресій, створенням розгалуженої системи неконституційних органів (Особливої комісії з адміністративної висилки при НКВС УСРР (1922-1924 рр.), Особливої наради при Колегії ДПУ УСРР (1924-1934 рр.), Судової трійки при Колегії ДПУ УСРР (1929-1934 рр.), трійки при місцевих органах ДПУ УСРР для проведення примусової колективізації та виселення українського селянства, трійки та особливі трійки при місцевих управліннях НКВС УРСР (1935-1938 рр.)). Зауважується, що державоцентристська політика радянської влади щодо розвитку права, масове порушення фундаментальних прав людини, нехтування її правами та свободами сприяло формуванню ментальних особливостей, які були притаманні радянській людині та радянському суспільству в цілому, що негативно позначилося і на правовому статусі жінки, в якому переважали обов’язки і відповідальність над правами та свободами.ukправорівність правсудова системаоргани НКВС-МВСкаральні органиправоохоронна системаArticlehttps://orcid.org/0000-0003-1396-3212https://orcid.org/0000-0002-9750-7961https://orcid.org/0000-0002-5281-4562