Француз, А.Й.Степаненко, Н.В.Француз, Анатолій ЙосиповичСтепаненко, Наталія В'ячеславівна2024-07-052024-07-052023Француз А.Й. Національно-визвольні змагання італійського народу у творчій спадщині Кирила Трильовського / А. Й. Француз, Н. В. Степаненко // Legal Bulletin . - 2023. - № 2(8). - С. 40-45. - DOI https://doi.org/10.31732/2708-339X-2023-08-40-45.2708-339X2786-7498https://doi.org/10.31732/2708-339X-2023-08-40-45https://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/2178У статті відображено сутність національно-визвольних змагань італійського народу за своє визволення від австрійського панування у ХІХ ст. та їх місце у творчій спадщині визначного українського правника і суспільно-політичного діяча Кирила Трильовського. Зазначається, що крім активної адвокатської та суспільно-політичної діяльності, К. Трильовський багато уваги приділяв вивченню особливостей національно-визвольної боротьби інших народів за своє самовизначення, захист прав та інтересів простого населення. Досвід італійського народу щодо таких важливих питань як згуртування нації, будівництва власної держави, виховання громадян-патріотів, впровадження народовладдя і громадського контролю дослідник пропонував використовувати у відповідних процесах вітчизняного державотворення на початку ХХ ст. Стверджується, що при висвітленні основних аспектів революційних подій італійського народу, К. Трильовський особливу увагу приділив визначній постаті того часу Д. Мацціні. Постать італійського діяча розглядається як уособлення об’єднання і єдності італійської нації. Автор характеризує діяча визвольного руху як ініціатора та ідейного натхненника національно-визвольних змагань італійців на шляху до ліквідації окремішності італійських міст і регіонів та їх об’єднання у межах єдиної держави. Розглядається оцінка К. Трильовським особистих якостей провідника італійського руху. Особливу увагу звертається на його діяльність у справі забезпечення єдності прав і обов’язків людини як неодмінної передумови свободи й поступу як окремої особи, так і цілої країни. Наголошується на використанні позитивного досвіду італійського визвольного руху як своєрідного дороговказу для діяльності українських товариств і організацій у визначенні завдань, пов’язаних з боротьбою за свободу українського народу, розробки концепції формування української національної свідомості з визначенням високої ролі політичної еліти на шляху до створення незалежної демократичної держави.ukадвокатКирило Трильовськийнаціонально-визвольний рухправозахисна діяльністьукраїнське державотворенняArticlehttps://orcid.org/0000-0003-2861-1252https://orcid.org/0000-0001-6216-2206