Француз-Яковець, Т.А.Гавриленко, О.О.Француз-Яковець, Тетяна Анатоліївна2024-07-092024-07-092022Француз-Яковець Т.А. Відшкодування шкоди, завданої публічними суб’єктами у сфері нормотворчої діяльності: окремі теоретико правові аспекти / Т. А. Француз-Яковець, О. О. Гавриленко // Legal Bulletin. - 2022. - № 3. - С. 42-46. - DOI https://doi.org/10.31732/2708-339X-2022-03-42-47.2708-339Х2786-7498https://doi.org/10.31732/2708-339X-2022-03-42-47https://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/2295Даною науковою статтею робиться спроба проаналізувати підстави притягнення публічних суб’єктів до деліктної відповідальності за шкоду, завдану особам прийняттям правового акту індивідуальної дії, який надалі було визнано незаконним та скасовано в судовому порядку. Першочерговою метою прийняття нормативно-правових актів є, зокрема, створення додаткових умов для реалізації прав осіб або їх захисту, на практиці нерідко виникають ситуації, коли наслідком прийняття нормативно-правового акту є порушення прав фізичних або юридичних осіб. Саме тому законодавець передбачив відповідальність публічних суб’єктів за шкоду, завдану особам прийняттям нормативно-правового акту у ст. 1175 ЦК України. Дана норма передбачає, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом влади нормативно-правового акту, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується публічним суб’єктом, якого представляє відповідний орган влади: державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування. Проаналізувавши її, можна прийти до висновку, що підставою її застосування є завдання шкоди прийняттям саме нормативно- правового акту. Проте, цивільне законодавство передбачає, що суд може визнавати незаконним та скасовувати не лише нормативно-правові акти.ukвідшкодування шкодинормотворча діяльністьнаціональне законодавствоArticlehttps://orcid.org/0000-0002-1224-346Xhttps://orcid.org/0000-0002-3906-8614