Пишняк, Я.В.2024-08-022024-08-022020Пишняк Я.В. Значення ІІІ Універсалу Центральної Ради для військового будівництва в Україні / Я.В. Пишняк // Правничий вісник Університету «КРОК». - 2020. - №. 38. - С. 43-48. - https://doi.org/10.31732/2707-9155-2020-38-43-482312-76862707-9155https://doi.org/10.31732/2707-9155-2020-38-43-48https://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/2853У статті досліджено нормотворчу діяльність Української Центральної Ради загалом у процесі військового будівництва, визначено організаційно-правові засади формування Збройних сил, проаналізовано позитивні та негативні чинники, які виплинули на формування армії. Акцентовано увагу на важливості діяльності тогочасної армії, розглянуто помилки у ході військового будівництва, проаналізовано зміст ІІІ Універсалу УЦР у частині регламентування основних засад функціонування Збройних сил. У дослідженні висвітлюються передумови, що сприяли виникненню та подальшому розвитку військовополітичної діяльності Української Центральної Ради, а також окреслено особливості процесу існування Збройних сил. Окремо вивчено відносини, які виникали між військовими, старшинами й козаками, зокрема щодо зміцнення їх дисципліни, а також наголошено про відповідальність, яку несуть начальники за невиконання норм законів, виданих за часів та діяльності Української Центральної Ради 1917-1920 років. У статті опрацьовано погляди соціал-демократів, соціалістів-революціонерів, соціалістів-федералістів щодо створення та розбудови Збройних сил, а також висвітлено законодавчу базу військового будівництва. Проаналізовано деякі праці щодо заходів з розбудови української армії, кроки щодо зміцнення обороноздатності України й підготовки до відсічі більшовицької агресії в листопаді – грудні 1917 р. Під час аналізу процесу будівництва Армії УНР мав місце розгляд питання щодо його здійснення на ґрунтовній правовій базі й виходу з-під впливу романтично-революційного уявлення про роль війська. Досліджено, що в науковій літературі досить детально висвітлено причини поразки і прорахунки діяльності УЦР у війні та особливості перебігу подій у кінці 1917 р. – на початку 1918 р., а також важливі мотиви військових невдач національних формувань. Стверджується, що більшість сучасних вітчизняних дослідників роблять висновок про неготовність УНР до війни, а тому було встановлено організаційноправові засади формування армії України у період 1917-1920 років, а також з’ясовано питання обліку та реєстрації військових частин тих часів.ukвійськове будівництвонормотворча діяльність Української Центральної РадиУкраїнська Народна Республікаукраїнські Збройні силиІІІ Універсал Центральної РадиArticlehttps://orcid.org/0000-0002-6291-564X