Професійна підготовка медіаторів до вирішення конфліктів у вищих навчальних закладах

Abstract

Ця стаття досліджує проблему професійної підготовки медіаторів в Україні як ключовий чинник формування правової культури, соціальної довіри та ефективного функціонування альтернативних способів вирішення конфліктів. Дослідження розглядає медіацію як нову професійну сферу, що перебуває на етапі становлення, і виявляє основні суперечності між суспільним запитом на кваліфікованих медіаторів та відсутністю єдиної системи їхньої підготовки. У статті аналізується актуальність створення державної політики у сфері медіаційної освіти, оскільки наразі освітні програми є неузгодженими, сертифікаційні процедури не мають правового регулювання, а критерії професійної компетентності залишаються розмитими. На основі аналізу вітчизняного досвіду та європейських практик, зокрема програм ERASMUS+ MEDIATS, обґрунтовано потребу в розробці єдиних стандартів навчання, акредитації освітніх програм і механізмів професійного контролю якості. Методологічну основу дослідження становлять аналітичний, порівняльний і системний підходи, які дозволили комплексно оцінити стан підготовки медіаторів та виявити ключові напрями її вдосконалення. Отримані результати засвідчують, що формування професійної спільноти медіаторів можливе лише за умови інтеграції медіації в освітній простір вищої школи, впровадження акредитованих програм підготовки та створення єдиного реєстру сертифі кованих фахівців. Найбільш ефективною визначено модель інтеграції медіації як окремої спеціальності в межах магістерських програм, що поєднує теоретичні знання з практичною діяльністю, розвиває етичну культуру та комунікативну компетентність. У підсумку стаття формулює науково-практичні рекомендації щодо побудови системи підготовки медіаторів, яка відповідатиме європейським стандартам якості, сприятиме підвищенню довіри до медіації як професійної діяльності та забезпечить її стале функціонування в правовому і соціальному просторі України.