Запрошуємо до репозиторію відкритого доступу
Університету економіки та права «КРОК»
KROK University e-Repository - це відкритий електронний архів академічних текстів, матеріалів наукового та навчально-методичного призначення, створених викладачами, працівниками та здобувачами вищої освіти Університету «КРОК», а також інші матеріали, які використовуються в навчальному процесі.
Розділи
Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.
- Монографії, підручники, навчальні посібники, методичні вказівки та інші видання Університету КРОК
- Матеріали захистів дисертацій у разових спеціалізованих вчених радах (Публічний доступ)
Нові надходження
Perspectives of Global Digital Governance for Space Exploration
(Науково-дослідний інститут публічного права, 2024) Levchenko, Diana; Левченко, Діана Сергіївна
The article reveals the latest perspectives of global digital governance for space exploration. Approaches to the formation of a general concept of global digital governance, which is focused on ensuring security, stability and inclusiveness in the digital space, are analysed. It was revealed that the formation of a model of global digital governance is characterized by certain trends that reflect the aspirations of states to ensure national security, technological leadership and economic growth. The key trends in the formation of digital governance have been identified. The importance of global digital governance for space law is determined. The main possibilities of global digital governance for space exploration are highlighted: development of international coordination and cooperation; ensuring security and infrastructure protection; development of technological innovations; expansion of economic opportunities and inclusiveness; development of science and education in the field of space law; guaranteeing environmental responsibility
Artificial Intelligence as an Object of Global Digital Governance
(Науково-дослідний інститут публічного права, 2024) Levchenko, Diana; Левченко, Діана Сергіївна
The article offers the author’s understanding of the essence of artificial intelligence as a phenomenon of the digital society. The features of artificial intelligence as conditions for the transformation of global digital governance are determined. The relevance of the adoption of the Global Digital greement within the framework of the UN as a normative step in the creation of a worldwide system of principles and mechanisms for the transparent and accountable use of artificial intelligence is highlighted. The ethical challenges of introducing artificial intelligence into global digital governance are evealed. Attention is focused on ensuring access to digital technologies and resources (including artificial intelligence) for developing countries as a direction for the development of global digital governance. It is summarized that artificial intelligence is the driving force of changes in global governance. The important role of international cooperation in the development of uniform standards, ethical principles and inclusive models of management, which should become the basis for a harmonious combination of technical progress with humanitarian values, is determined.
Медіація як спосіб вирішення конфліктів: ознаки та відмінності від переговорів та арбітражу
(Хмельницький національний університет, 2025) Левченко, Діана; Калініна, Наталія; Окунєв, Ігор; Левченко, Діана Сергіївна; Калініна, Наталія Василівна; Окунєв, Ігор Сергійович
В роботі розкрито ознаки медіації як способу вирішення конфліктів, до яких віднесено: добровільність участі та взаємодії учасників медіації; особливий статус медіатора (поєднання формальних, етичних та процедурних вимог); конфіденційність медіаційного процесу; гнучкість та адаптивність медіаційної процедури; консенсусний підхід до вирішення конфлікту; визнання значущості емоційного та психологічного аспекту конфлікту; мінімізація фінансових та часових витрат; активна участь сторін конфлікту у процесі прийняття рішень; відповідальність сторін конфлікту за виконання досягнутих домовленостей; відновлення відносин конфлікту між сторонами. Визначено відмінності між переговорами та медіацією, зокрема: 1) у медіації обов’язково існує третя сторона – медіатор, на відміну від переговорів, у яких сторони можуть залучати переговорника, а можуть самостійно здійснити переговори; 2) чітка структурованість медіаційного процесу, на відміну від переговорів, які не є формалізованими; 3) вибір переговорів або медіації залежить від рівня конфліктності між сторонами (переговори використовуються при більш низькому рівні конфліктності, коли сторони готові до взаємодії, а медіація переважно застосовується у випадках високого рівня конфлікту між сторонами, коли між сторонами виникає комунікативний бар'єр); 4) різний акцент на використанні інструментів вирішення конфлікту (у переговорах – дискусії або аргументи, як інструменти отримання вигідного результату; у медіації – діалог, як інструмент формування взаємовигідного результату); 5) обов’язковість угоди за результатами медіації, на відміну від переговорів (крім випадків укладення обов’язкових до виконання договорів). Акцентовано увагу на відмінностях відмінності медіації та арбітражу, зокрема: 1) добровільний медіативний процес або квазі-судовий розгляд; 2) різна роль третьої сторони – медіатор є фасилітатором, арбітр виконує роль судді;| 3) спосіб отримання результату вирішення спору – у медіації сторони самостійно визначають результат медіації, у арбітражу рішення приймається арбітром та є обов’язковим для виконання; 4) ступінь процедурного регулювання – у медіації немає чіткої регламентації, а процес є гнучким, а процедура арбітражу регламентується національним та міжнародним законодавством; 5) час процесу (медіативний процес, в більшості випадків, проходить у більш короткі строки, ніж процес арбітражного розгляду); 6) наслідки процесу для відносин – у медіації акцентовано на покращенні та збереженні подальших відносин між сторонами, арбітражний процес є змагальним, без мети збереження відносин.
Особливості комунікації та формування корпоративної культури в digital-агентствах і стартапах
(ХНЕУ імені Семена Кузнеця; НДЦ індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Лищенко, Б.В.; Калініна, Н.В.; Левченко, Д.С.; Калініна, Наталія Василівна; Левченко, Діана Сергіївна
Стаття присвячена особливостям комунікації та формування корпоративної культури в digital-агентствах і стартапах. У статті розглянуто формування корпоративної культури в digital-агентствах і стартапах як вирішального фактору для довгострокового успіху та конкурентоспроможності. Підкреслюється важливість корпоративної культури в адаптації до швидких змін умов ринку та технологій, її роль у стимулюванні інновацій, залученні талантів і забезпеченні організаційної гнучкості. У статті досліджено різні типи корпоративних культур – кланова, адхо кратична, ринкова та ієрархічна – та показано їхню актуальність для digital-агентств і стартапів. Наводяться приклади компаній, таких як Zappos, Google та Amazon, які уособлюють конкретні культурні моделі, що сприяють їхньому успіху. У статті також розглянуто впровадження Agile-культури на прикладі компанії ClipSwift із демонстрацією її впливу на продуктивність, інноваційність і згуртованість команди. Визначено, що в умовах швидких змін ринку та технологій культура стає важливим стратегічним інструментом для залучення й утримання талантів, підвищення продуктивності, інновацій та гнучкості організації. Розкрито, що наявність чітко визначеної корпоративної культури допомагає компаніям не тільки адаптуватися до нових викликів, але й активно впроваджувати зміни та нові рішення. Акцентовано увагу, що алгоритм формування нової корпоративної культури включає кілька ключових етапів, кожен із яких забезпечує послідовний перехід до культури, що відпові дає стратегічним цілям компанії. Встановлено, що показники успіху впровадження нової культури дозволяють своєчасно коригувати стратегію розвитку корпоративної культури всередині команди. Наголошено на важливості свідомого підходу до розвитку корпоративної культури, що відповідає стратегічним цілям і вимогам ринку, для забезпечення як короткострокового, так і довгострокового зростання організації
Функціонування Українських Окружних Рад Української Далекосхідної Республіки як державних органів управління при її державотворенні
(Національний університет "Львівська політехніка", 2025) Гуменюк, Віталій; Гуменюк, Віталій Васильович
Українська нація постійно, що засвідчено хронологічними межами історії України, століттями вела боротьбу за свободу і незалежність, за власну державність і суверенітет. У процесі дослідження визначено, що організаційну структуру українського націо нального руху на Далекому Сході в цей період становили Українські Окружні Ради, що представляли собою територіальні органи національного самоврядування, які об’єдну вали та координували діяльність українських організацій на території певних округів (Владивостоцька, Іманська, Хабаровська, Микільсько-Усурійська, Камчатська, Забай кальська, Маньчжурська, Свободненська та Благовіщенська Українські Окружні Ради). Першою виникла Маньчжурська Українська Окружна Рада, яка була створена 16 липня1917 року. Крім того, вона була однією з перших Українських Окружних Рад, яка розпочала реєстрацію українського населення та видання відповідних документів, якізасвідчують особу, що здійснювалося згідно з рішеннями III Українського Далекосхід ного з’їзду. Всі українські організації, що існували на Далекому Сході, були ліквідовані влистопаді 1922 року після встановлення радянської влади, а їхні керівники та активісти зазнали арештів. Водночас їхнє майно конфісковано, що є наслідком Читинського процесу – комплексу репресивних заходів радянської комуністичної влади, метою яких було придушення українського національного руху на Далекому Сході, здійснений з 05 по 13 січня 1924 року щодо затриманих у 1922 році українських активістів та провідних діячів українського далекосхідного руху