Запрошуємо до репозиторію відкритого доступу
Університету економіки та права «КРОК»
KROK University e-Repository - це відкритий електронний архів академічних текстів, матеріалів наукового та навчально-методичного призначення, створених викладачами, працівниками та здобувачами вищої освіти Університету «КРОК», а також інші матеріали, які використовуються в навчальному процесі.
Розділи
Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.
- Монографії, підручники, навчальні посібники, методичні вказівки та інші видання Університету КРОК
- Матеріали захистів дисертацій у разових спеціалізованих вчених радах (Публічний доступ)
Нові надходження
Стратегії формування ділової репутації промислових підприємств в умовах цифровізації
(Видавничий дім "Гельветика", 2025) Алькема, Віктор Григорович
Формування ділової репутації промислових підприємств в умовах цифровізації є стратегічно важливим напрямом їх розвитку. Впровадження цифрових технологій змінює традиційні підходи до управління репутацією, сприяючи підвищенню довіри клієнтів, партнерів і суспільства. Основними складовими успішного управління репутацією є розвиток цифрового бренду, прозорість комунікацій, цифрова трансформація бізнес-процесів, репутаційний менеджмент та корпоративна соціальна відповідальність. Використання сучасний інформаційних технологій дозволяє оперативно реагувати на репутаційні ризики та підвищувати ефективність комунікацій. Подальший розвиток цифрових стратегій передбачає вдосконалення інструментів моніторингу репутації, підвищення рівня цифрової грамотності та посилення заходів кібербезпеки, що сприятиме зміцненню конкурентних позицій підприємств на ринку.
Конституційні впливи в процесі державотворення Української Далекосхідної Республіки: історіографічний погляд
(Університет «КРОК», 2025) Гуменюк, В.В.; Гуменюк, Віталій Васильович
Багатовікова боротьба Української нації за свободу, незалежність та власну державність знайшла відображення в її конституційній історії. Конституція Пилипа Орлика 1710 року, що базувалася на демократичних засадах, які випередили свій час, стала першою Українською Конституцією та заклала основи для вільної й незалежної держави. Для дослідження Конституції Української Далекосхідної Республіки важливо врахувати її зв’язок з Конституцією Пилипа Орлика, а також з Конституціями Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Конституція Орлика стала джерелом натхнення для Конституції Української Народної Республіки 1918 року, яка, враховуючи історичні зміни, стала основою для Конституцій Української Далекосхідної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Вплив Конституції Орлика на інші Українські Конституції свідчить про тяглість правових традицій Української державності, а розуміння цих історичних коренів є важливим для розвитку сучасного українського права. Конституція Західноукраїнської Народної Республіки, яка поєднала досвід Української Народної Республіки та особливості західноукраїнських земель, є продовженням традицій українського конституціоналізму, започаткованих Конституцією Пилипа Орлика.
Феномен категорії «мораль» в ретроспективі когнітивно-антропологічного аналізу
(Університет «КРОК», 2025) Горєлова, В.Ю.; Горєлова, Вероніка Юріївна
У статті досліджується концепція «предикат морального закону» в контексті доктрини прав людини. Особлива увага приділена поняттю моралі в якості етично-правової категорії. Встановлено, що трансформація моралі відбувається протягом всієї історії людства, адже на кожному етапі розвитку людства наступає певне переосмислення моральних цінностей. Проведено аналіз впливу моральних принципів на правову систему. Основна теза статті полягає в тому, що сучасне правове суспільство не має єдиного розуміння моралі, а законодавство часто стикається з проблемою узгодження моральних імперативів із правовими нормами. Розглянуто сучасні виклики, пов’язані з трансформацією моральних цінностей під впливом новітніх технологій. З одного боку, спостерігається тенденція до розширення прав людини, а з іншого – виникає ризик викривлення моральних постулатів, які були вироблені протягом історії людства. Доведено, що предикат морального закону є ключовим критерієм оцінки законодавчих норм, оскільки будь-який закон має ґрунтуватися на принципах справедливості та гуманізму. Окрему увагу приділено аналізу рішень Європейського суду з прав людини, який у своїй практиці керується моральними імперативами. Серед основних предикатів морального закону розглядаються заборони вбивства, тортур, рабства, дискримінації, примусової праці, порушення приватного життя та свободи переконань. Обґрунтовано, що моральні засади виступають фундаментом правової держави, а їхнє ігнорування може призвести до втрати легітимності правових норм. Наукова новизна статті полягає у введенні концепції предиката морального закону як обов’язкової складової правової доктрини. У статті використано філософські та юридичні підходи, зокрема аналізуються ідеї стародавніх мислителів та сучасних дослідників прав людини. Робиться висновок, що мораль є інтегральною частиною права, а будь-які правові суперечності повинні вирішуватися через моральні категорії.
Створення окремого правового режиму та дерегуляція підприємницької діяльності як інструмент повернення біженців: адаптація міграційної політики України в повоєнний період
(Університет «КРОК», 2025) Биков, О.М.; Менчак, І.В.; Биков, Олександр Миколайович; Менчак, Ілля Вячеславович
Стаття аналізує роль дерегуляції підприємницької діяльності як важливого інструменту для повернення біженців в Україну в умовах повоєнного відновлення.
У цій статті підлягає дослідженню такий аспект як адаптація чинної міграційної політики України та законодавства до нових викликів і реалій, що викликані наслідками війни і може сприяти створенню умов для ефективної підприємницької діяльності та економічного розвитку, що в свою чергу посилить мотивацію біженців і економічних мігрантів повернутися на Батьківщину.
Окремий аспект, який підлягає дослідженню у цій статті – це огляд успішних прецедентів зменшення регуляторного навантаження на бізнес і їх вплив на економічну активність.
Зокрема, увага буде зосереджена на таких заходах, як спрощення ведення бізнесу, зниження адміністративних бар’єрів та перешкод, лібералізація податкової політики та зменшення бюрократичних перепон на законодавчому рівні.
Розгляд цих прикладів дозволить не лише визначити ефективність дерегулювання підприємницької діяльності, а й зрозуміти, як ці заходи можуть бути адаптовані до специфічних умов України, зокрема в контексті повернення біженців і їх інтеграції в економічну діяльність під час війни та у повоєнний період.
Зокрема, в статті розглядаються механізми спрощення діяльності бізнесу, зменшення податкового на- вантаження, а також ролі підприємництва у відновленні економічної активності та забезпеченні соціальної інтеграції біженців та економічних мігрантів
Історичні передумови виникнення медіації: національний та міжнародний досвід
(Університет «КРОК», 2025) Марина, Ю.Ю.; Марина, Юрій Юрійович
Незважаючи на те, що у світі медіація вважається одним з найпопулярніших способів консенсуального вирішення спорів, в Україні медіація протягом багатьох років не мала законодавчого регулювання. Це було однією з перешкод, яка стримувала розвиток альтернативного вирішення спорів в Україні, незважаючи на те, що медіаційна спільнота як у світі, так і в Україні зростала. Зрештою, 16 листопада 2021 року було прийнято Закон України «Про медіацію». У цій статті представлено різні підходи до визначення історичних передумов виникнення медіації у світі, зокрема в ЄС, США та Україні. Проаналізовано становлення та законодавче закріплення медіації, у тому числі на основі порівняння першоджерел, нормативно-правових документів та наукових підходів. Стаття присвячена особливостям нового українського законодавчого регулювання медіації, які є визначальними для національної моделі медіації. Актуальність статті: по суті, медіація – це послуги у вирішенні різноманітних конфліктів та суперечок. Для комплексного та всебічного дослідження медіації необхідно дослідити її витоки, історію розвитку з найдавніших часів та сучасний стан розвитку медіації у світі. У статті описано передумови виникнення примирення за допомогою медіатора, а також етапи розвитку цього інституту. Медіація набула значного поширення у XX столітті, особливо в країнах загального права. Автор цієї статті детально розглянув розвиток медіації в США, ЄС та Україні. Таким чином, наприкінці XX століття медіація отримала міжнародне визнання, а на початку XXI століття стала фактом міжнародного права та міжнародних відносин. Медіація активно використовується для врегулювання міждержавних, етнічних, расових, торговельних та військових конфліктів. Медіація отримала своє міжнародно-правове закріплення у вигляді Типового закону про міжнародну комерційну погоджувальну процедуру (ЮНСІТРАЛ) та Європейського кодексу поведінки медіаторів. Ці документи слугують уніфікованою та ефективною базою для забезпечення виконання міжнародних світових угод, укладених за результатами медіації. Таким чином, сфера застосування медіації зростає з кожним роком за підтримки міжнародної спільноти.