Взаємозв’язок емпатії та просоціальної поведінки у студентському середовищі

Abstract

У статті представлено результати емпіричного дослідження взаємозв’язку емпатії та просоціальної поведінки у студентському середовищі. Теоретичний аналіз останніх досліджень і публікацій підтвердив ключову роль емпатійної чутливості у формуванні соціально значущої активності молоді. Мета дослідження полягала у виявленні характеру та сили зв’язків між різними аспектами емпатії та формами просоціальної поведінки серед студентської молоді. Дослідження проводилося на базі Київського національного лінгвістичного університету. У ньому взяли участь 120 здобувачів освіти спеціальності «Психологія» віком від 18 до 22 років. Було застосовано комплекс психодіагностичних методик: опитувальник міжособистісної реактивності М. Девіса, шкала просоціальних тенденцій Г. Карло та Б. Рендалл, соціометрія Дж. Морено та анкетування щодо волонтерського досвіду. Статистична обробка здійснювалася з використанням описової статистики, кореляційного та порівняльного аналізу. Отримані емпіричні дані свідчать, що високі показники емпатійної турботи та перспективного прийняття тісно корелюють із готовністю до емоційної та альтруїстичної допомоги, тоді як надмірний особистісний дистрес знижує рівень просоціальної поведінки. Виявлено гендерні особливості про соціальної поведінки молоді: студентки частіше демонструють емоційні форми допомоги, тоді як студенти-чоловіки – публічні. Значний вплив має також соціальний досвід: участь у волонтерських ініціативах підвищує рівень як емпатії, так і просоціальної активності. Практичне значення дослідження полягає у розробці рекомендацій щодо інтеграції емпатійних практик у навчальний процес, розвитку волонтерських програм та створення культури підтримки в академічному середовищі. Перспективи подальших досліджень пов’язані з лонгітюдним аналізом динаміки емпатії та просоціальної поведінки протягом усього періоду навчання студентів-психологів у вищій школі.