Інституціоналізація українського лобізму як економічний феномен
dc.contributor.author | Лисюк, В.С. | |
dc.date.accessioned | 2024-07-24T08:20:39Z | |
dc.date.available | 2024-07-24T08:20:39Z | |
dc.date.issued | 2021 | |
dc.description.abstract | В статті досліджено сутність та роль лобізму в інституціональному середовищі, особливості українського лобізму, його вплив на стан економічних процесів. Лобізм (від англ. — «кулуари») — термін, що позначає розгалужену систему контор і агентств монополій або організованих груп при законодавчих органах, що чинять тиск (аж до підкупу) на законодавців і чиновників з метою ухвалення рішень (певних законопроектів, отримання урядових замовлень, субсидій) на користь організацій, що представляються ними. Метою статті є обгрунтування механізму формування цивілізованої моделі українського лобізму. Лобізм у різних формах існує в кожній державі. В Україні він асоціюється з тіньовими формами взаємодії влади і бізнесу й часто є найбільш ефективним і єдиним в нинішніх умовах способом домогтися реалізації групових цілей. Феномен лобізму неоднозначно відображається суспільною свідомістю — від позитивного до негативного сприйняття. З одного боку в Україні відбуваються інтенсивні процеси інституціоналізації груп інтересів, артикуляції й боротьби за їх реалізацію, що в свою чергу об’єктивує феномен лобіювання цих інтересів. З іншого боку термін «лобізм» асоціюється з поняттям протекціонізму, підкупу державних службовців і депутатів, коли спостерігається «ототожнення механізму лобіювання як сукупності силових методів і корупційних дій для досягнення мети». Виходячи з політичної, економічної, соціо-культурної ситуації, яка склалася на сьогоднішній день в Україні, дослідження лобізму, як своєрідного політичного механізму ухвалення рішень, має величезне теоретичне, практичне та прогностичне значення. Тим самим вивчення основних факторів, способів, моделей і механізмів лобіювання в політичній сфері життя українського суспільства сьогодні стає особливо актуальним. Розвиток інститутів громадянського суспільства завжди повинен супроводжуватися включенням їх в процес вироблення та прийняття політикоуправлінських рішень. Це можливе за умови функціонування цивілізованого лобізму у державі. Однак в Україні на сьогоднішній день такий феномен не набув інституціоналізованого характеру, тому що представляє протирічливу, складну, багатофункціональну систему, що розвивається одночасно в сферах тіньової і публічної політики. Запроваджуючи «рамкові» умови функціонування інституції «лобізм», потрібно враховувати його можливі переваги й недоліки. | |
dc.identifier.citation | Лисюк В.С. Інституціоналізація українського лобізму як економічний феномен / В. С. Лисюк // Вчені записки Університету «КРОК». - 2021. - №2(62). - С. 9-18. - https://doi.org/10.31732/2663-2209-2021-62-9-18 | |
dc.identifier.doi | https://doi.org/10.31732/2663-2209-2021-62-9-18 | |
dc.identifier.issn | 2307-6968 | |
dc.identifier.issn | 2663-2209 | |
dc.identifier.orcid | https://orcid.org/0000-0002-3805-6937 | |
dc.identifier.uri | https://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/2462 | |
dc.language.iso | uk | |
dc.publisher | Університет «КРОК» | |
dc.subject | формальні інститути | |
dc.subject | неформальні інститути | |
dc.subject | лобіювання | |
dc.subject | відкрите лобіювання | |
dc.subject | коридорний лобізм | |
dc.subject | білий лобізм | |
dc.subject | тіньовий лобізм | |
dc.subject | інститут цивілізованого лобізму | |
dc.title | Інституціоналізація українського лобізму як економічний феномен | |
dc.type | Article |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
- Назва:
- Вчені+записки_№2(62),+2021-9-18.pdf
- Розмір:
- 687.04 KB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 1.71 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed to upon submission
- Опис: