Інституціоналізація українського лобізму як економічний феномен

dc.contributor.authorЛисюк, В.С.
dc.date.accessioned2024-07-24T08:20:39Z
dc.date.available2024-07-24T08:20:39Z
dc.date.issued2021
dc.description.abstractВ статті досліджено сутність та роль лобізму в інституціональному середовищі, особливості українського лобізму, його вплив на стан економічних процесів. Лобізм (від англ. — «кулуари») — термін, що позначає розгалужену систему контор і агентств монополій або організованих груп при законодавчих органах, що чинять тиск (аж до підкупу) на законодавців і чиновників з метою ухвалення рішень (певних законопроектів, отримання урядових замовлень, субсидій) на користь організацій, що представляються ними. Метою статті є обгрунтування механізму формування цивілізованої моделі українського лобізму. Лобізм у різних формах існує в кожній державі. В Україні він асоціюється з тіньовими формами взаємодії влади і бізнесу й часто є найбільш ефективним і єдиним в нинішніх умовах способом домогтися реалізації групових цілей. Феномен лобізму неоднозначно відображається суспільною свідомістю — від позитивного до негативного сприйняття. З одного боку в Україні відбуваються інтенсивні процеси інституціоналізації груп інтересів, артикуляції й боротьби за їх реалізацію, що в свою чергу об’єктивує феномен лобіювання цих інтересів. З іншого боку термін «лобізм» асоціюється з поняттям протекціонізму, підкупу державних службовців і депутатів, коли спостерігається «ототожнення механізму лобіювання як сукупності силових методів і корупційних дій для досягнення мети». Виходячи з політичної, економічної, соціо-культурної ситуації, яка склалася на сьогоднішній день в Україні, дослідження лобізму, як своєрідного політичного механізму ухвалення рішень, має величезне теоретичне, практичне та прогностичне значення. Тим самим вивчення основних факторів, способів, моделей і механізмів лобіювання в політичній сфері життя українського суспільства сьогодні стає особливо актуальним. Розвиток інститутів громадянського суспільства завжди повинен супроводжуватися включенням їх в процес вироблення та прийняття політикоуправлінських рішень. Це можливе за умови функціонування цивілізованого лобізму у державі. Однак в Україні на сьогоднішній день такий феномен не набув інституціоналізованого характеру, тому що представляє протирічливу, складну, багатофункціональну систему, що розвивається одночасно в сферах тіньової і публічної політики. Запроваджуючи «рамкові» умови функціонування інституції «лобізм», потрібно враховувати його можливі переваги й недоліки.
dc.identifier.citationЛисюк В.С. Інституціоналізація українського лобізму як економічний феномен / В. С. Лисюк // Вчені записки Університету «КРОК». - 2021. - №2(62). - С. 9-18. - https://doi.org/10.31732/2663-2209-2021-62-9-18
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.31732/2663-2209-2021-62-9-18
dc.identifier.issn2307-6968
dc.identifier.issn2663-2209
dc.identifier.orcidhttps://orcid.org/0000-0002-3805-6937
dc.identifier.urihttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/2462
dc.language.isouk
dc.publisherУніверситет «КРОК»
dc.subjectформальні інститути
dc.subjectнеформальні інститути
dc.subjectлобіювання
dc.subjectвідкрите лобіювання
dc.subjectкоридорний лобізм
dc.subjectбілий лобізм
dc.subjectтіньовий лобізм
dc.subjectінститут цивілізованого лобізму
dc.titleІнституціоналізація українського лобізму як економічний феномен
dc.typeArticle

Файли

Контейнер файлів

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
Вчені+записки_№2(62),+2021-9-18.pdf
Розмір:
687.04 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format

Ліцензійна угода

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed to upon submission
Опис: