Теоретико-правові основи протидії інформаційному тероризму в умовах збройної агресії росії проти України

Abstract

Стаття присвячена теоретико-правовому аналізу інформаційного тероризму як ключового інструмента гібридної війни в умовах повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України. Автор розглядає інформаційний тероризм як системну загрозу, що реалізується через дезінформаційні кампанії, кібератаки, маніпулятивні технології, спрямовані на підрив національної безпеки, створення паніки, недовіри до органів влади, а також дестабілізацію суспільства у період воєнного стану. Визначено, що чинне українське законодавство, попри наявність загальних положень про боротьбу з тероризмом і забезпечення інформаційної безпеки, не містить чіткого визначення поняття «інформаційний тероризм», що ускладнює ефективну протидію цьому явищу. У межах дослідження запропоновано концептуальну модель правового визначення інформаційного тероризму, здійснено порівняльно-правовий аналіз суміжних понять – інформаційна війна, кібертероризм, пропаганда. Проаналізовано існуючу нормативно-правову базу у сфері інформаційної безпеки, кіберзахисту та боротьби з тероризмом, зокрема Конституцію України, Закон України «Про національну безпеку», аналітичні документи РНБОУ, Стратегію інформаційної безпеки. Автори обґрунтовують необхідність комплексного підходу до протидії інформаційному тероризму, який має включати законодавче врегулювання, інституційне посилення, розвиток державно-приватного партнерства, міжнародну співпрацю та підвищення медіаграмотності населення. У висновках підкреслюється, що вдосконалення теоретико-правових основ протидії інформаційному тероризму є важливою умовою захисту інформаційного простору України, забезпечення інформаційної безпеки та зміцнення національної безпеки в умовах гібридної війни.