Психологічні особливості виникнення і прояву страху у військовослужбовців

Abstract

Стаття присвячена дослідженню страхів військовослужбовців, які повернулися з війни і проходять реабілітацію. У статті здійснено огляд сучасних досліджень страху, його адаптивних і дезадаптивних функцій, а також механізмів подолання страху у військових. Розглянуті основні фактори, що впливають на формування страху у військовослужбовців: загроза життю, страх отримання поранень або потрапляння в полон, психоемоційний стрес, необхідність приймати складні моральні рішення. Проаналізовано рівень психогенних втрат серед українських військових: 80 %, серед яких 30–40 % – це незворотні втрати, коли психологічні проблеми переходять у психіатричні, на формування яких впливають різні чинники: страх смерті, попадання в полон, поранення та інвалідність, психоемоційний стрес, загибель побратимів по зброї, необхідність вбивства людини, хоча й противника, зловживання алкоголю чи наркотиків, страждання, які обумовлені різноманітними умовами перебування у зоні бойових дій. Представлені емпіричні дані щодо поширеності страхів серед військовослужбовців на різних етапах бойового досвіду: перед боєм, під час бою та після повернення до мирного життя. Особлива увага приділяється аналізу страхів, пов’язаних із соціальною адаптацією ветеранів після демобілізації. Емпіричне дослідження проводилося на базі Центру ветеранського розвитку, створеного на факультеті соціальної та психологічної освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. У експерименті взяло участь 15 військовослужбовців, які після демобілізації проходять реабілітацію. Для діагностики рівня страху використано комплекс психодіагностичних методик: Refugee Health Screener-15 (RHS-15) та State-Trait Anxiety Inventory (STAI). На основі отриманих даних розроблено систему тренінгових вправ, спрямованих на корекцію страхів і відновлення психологічної стійкості військовослужбовців. Результати дослідження свідчать про ефективність застосованих методів у зменшенні проявів страху та покращенні адаптації ветеранів до цивільного життя.