Corporate Social Responsibility and the Economic Security of Polish Businesses: Risk Reduction Mechanisms and a Structural-functional Model

Abstract

Corporate social responsibility (CSR) increasingly shapes how enterprises manage resource dependence, workforce continuity, stakeholder relationships, and exposure to environmental and regulatory risks. For Polish businesses, these issues are particularly relevant amid high energy costs, shortages of skilled employees, and disruptions to supply chains. This study aims to explain how CSR may influence enterprise economic security and to develop a framework for assessing the relevant risk-reduction mechanisms. The research examines the economic security of enterprises operating in Poland, with a focus on the relationship between responsible business practices and financial, operational, human capital, market-reputational, and institutional security. The study combines stakeholder theory with systemic, structural-functional, and risk-oriented approaches. It applies comparative document analysis and descriptive analysis to published Polish enterprise statistics and the 2025 European Investment Bank Investment Survey; it does not treat datasets with different populations as a single firm-level sample. Among Polish firms surveyed in 2025, 94% reported measures to reduce greenhouse gas emissions, 63% conducted energy audits, and 45% set emissions targets. At the same time, 64% reported exposure to physical climate risks, while 46% implemented climate adaptation measures; 86% identified energy costs and 81% the availability of skilled staff as investment obstacles. Statistics Poland reported that net turnover profitability among the non-financial enterprises covered by its surveys rose from 3.4% in 2024 to 3.7% in 2025. These indicators describe CSR-related practices and economic conditions but do not establish that CSR caused the change in profitability. The study proposes an original definition of CSR-oriented economic security and develops a five-dimensional structural-functional model. It links responsible resource use, workforce development, supplier due diligence, stakeholder dialogue, and transparent governance to potential reductions in financial, operational, personnel, market, and compliance vulnerabilities. The model's practical value lies in helping managers select CSR measures according to material economic risks and evaluate them using observable cost, continuity, staffing, and compliance indicators. Future firm-level research should test the proposed relationships while accounting for enterprise size, sector, and initial financial condition.

Корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) набуває значення для управління ресурсною залежністю, кадровою стійкістю, взаємовідносинами із зацікавленими сторонами та екологічними й регуляторними ризиками підприємств. Для польського бізнесу ці питання особливо актуальні в умовах високих витрат на енергію, дефіциту кваліфікованих працівників і порушення ланцюгів постачання. Мета дослідження полягає у визначенні механізмів можливого впливу КСВ на економічну безпеку підприємств та розробленні підходу до оцінювання пов’язаного з нею зниження ризиків. Об’єктом дослідження є економічна безпека підприємств, що працюють у Польщі, а предметом є зв’язок відповідальних бізнес-практик із фінансовою, операційною, кадровою, ринково-репутаційною та інституційною складовими безпеки. Методологія поєднує теорію зацікавлених сторін із системним, структурно-функціональним і ризик-орієнтованим підходами. Дослідження застосовує порівняльний аналіз документів та описовий аналіз опублікованих статистичних даних і опитування Європейського інвестиційного банку за 2025 рік, не змішуючи дані з різними генеральними сукупностями. Серед опитаних у 2025 році польських компаній 94% повідомили про заходи зі скорочення викидів парникових газів, 63% проводили енергетичний аудит, а 45% встановлювали цільові показники скорочення викидів. Водночас 64% зазначили вплив фізичних кліматичних ризиків, 46% впроваджували заходи кліматичної адаптації, 86% вказали на витрати на енергію та 81% на дефіцит кваліфікованого персоналу як перешкоди для інвестицій. За даними Статистичного управління Польщі, чиста рентабельність обороту охоплених спостереженням нефінансових підприємств зросла з 3,4% у 2024 році до 3,7% у 2025 році. Наведені показники характеризують бізнес-середовище, але не доводять причинного впливу КСВ на рентабельність. Дослідження пропонує авторське визначення економічної безпеки, орієнтованої на КСВ, та п’ятикомпонентну структурно-функціональну модель. Вона пов’язує відповідальне використання ресурсів, розвиток персоналу, перевірку постачальників, взаємодію із зацікавленими сторонами та прозоре управління з можливим зниженням фінансових, операційних, кадрових, ринкових і регуляторних ризиків. Практичне значення моделі полягає у виборі заходів КСВ за суттєвістю економічних загроз та оцінюванні результатів за вимірюваними показниками витрат, безперервності діяльності, кадрової стійкості й дотримання нормативних вимог. Подальші дослідження мають перевірити запропоновані зв’язки на рівні підприємств із урахуванням розміру, галузі та початкового фінансового стану.