Принципи кримінального судочинства за судовою реформою 1864 року.
dc.contributor.author | Гаряга, О.О. | |
dc.date.accessioned | 2024-11-01T12:48:27Z | |
dc.date.issued | 2024 | |
dc.description.abstract | У статті розглядаються принципи кримінального судочинства за судовою реформою 1864 року. Стверджується, що в основу судової реформи закладені демократичні принципи судочинства, побудовані на основі західноєвропейського законодавства з урахуванням місцевих особливостей того часу. У цьому зв’язку виокремлюються принципи усності, гласності, змагальності судочинства, попереднього розслідування у кримінальних злочинах, презумпції невинуватості, гарантії прав обвинуваченого на захист, участь у процесі адвоката, незмінності і незалежності суддів, рівності усіх перед законом. Наголошується, що реформою запроваджувався всестановий суд та інститут присяжних засідателів у окружних судах. Водночас засновувалась адвокатура, реорганізовувалась прокуратура, яка звільнялась від функцій загального нагляду й сконцентрувалась на роботі в суді. Для розгляду менш значних справ засновано виборний мировий суд, створено інститут судових слідчих, які проголошувались незалежними від поліції. Відзначається, що судові статути запровадили якісно новий світогляд щодо ролі особистості в суді. У своїй суті вони чітко заклали уяву про правову особистість, а не особистість, що потребує опіки. Фактично обвинувачений, позивач і відповідач вже були активними учасниками судового процесу. Вони володіли широким колом самостійних прав, які суд був зобов’язаний поважати. Акцентується, що принципи кримінального процесу були закріплені у Статуті кримінального судочинства. Передбачався розгляд кримінальних справ у мирових судах та у системі загальних судових місць. Мировий суддя розглядав менш важливі справи кримінального характеру. Для розгляду справ, що виходили за межі компетенції мирових судів, створювалися загальні судові місця, які складалися з двох судових інстанцій: окружного суду – одного в судовому окрузі, який включав кілька повітів та судової палати, яка діяла в межах однієї або кількох губерній і об'єднувала певну кількість судових округів. Верховним касаційним судом для всіх місцевих і загальних судів був Сенат. Зауважується, що проголошена реформа судочинства хоча й за своєю природою суперечила основам самодержавства, однак вона докорінно змінила судоустрій, процесуальне і частково матеріальне право в державі. | |
dc.identifier.citation | Гаряга О.О. Принципи кримінального судочинства за судовою реформою 1864 року. Legal Bulletin. 2024. Вип.2(12). С.87–92. https://doi.org/10.31732/2708-339X-2024-12-A13 | |
dc.identifier.doi | https://doi.org/10.31732/2708-339X-2024-12-A13 | |
dc.identifier.issn | 2708-339X | |
dc.identifier.issn | 2786-7498 | |
dc.identifier.orcid | https://orcid.org/0000-0003-4016-3886 | |
dc.identifier.uri | https://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/4039 | |
dc.language.iso | uk | |
dc.publisher | Університет «КРОК» | |
dc.subject | права особи | |
dc.subject | принципи кримінального судочинства | |
dc.subject | суд | |
dc.subject | судова реформа 1864 р. | |
dc.subject | судові статути | |
dc.title | Принципи кримінального судочинства за судовою реформою 1864 року. | |
dc.type | Article |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 2.57 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed to upon submission
- Опис: