Сек‘юритизація ісламу в державній політиці Франції та Німеччини: досвід для України

dc.contributor.authorАулін, О.А.
dc.contributor.authorАулін, Олександр Анатолійович
dc.date.accessioned2024-07-26T10:42:10Z
dc.date.available2024-07-26T10:42:10Z
dc.date.issued2020
dc.description.abstractВ статті проаналізовано характер впливу політичного активізму в ісламі на стратегічні комунікації з мусульманськими країнами й розглянути моменти, які негативним чином можуть впливати на сферу державної безпеки України. Метою статті є визначення основних акторів ісламського політичного активізму, а також аналіз впливу цього феномену на розвиток стратегічних комунікацій державних органів з мусульманськими країнами. Визначені головні актори ісламського політичного активізму та ідеологічні відмінності між ними. Доведено, що в сучасних умовах головними силами в політичного активізму в ісламі є суфії та ісламісти, між якими точиться постійне протиборство. Зазначено, що головною метою суфієв у немусульманський країні є досягнення конструктивного діалогу з місцевою державною владою для захисту інтересів своїх вірян у релігійно-соціальній сфері. Водночас політична активність суфієв найчастіше має вимушений характер, звичайно йдеться про відповідь на дії ісламістів. Розглянуто основні етапи формування ісламістської ідеології. Показано, що велика частка сучасних ісламістських організацій беруть на озброєння ідеї “Братів-мусульман”. Звертається увага на те, що кінцева мета ісламістів – створення всесвітнього мусульманського Халіфату, з правовою системою, заснованою на шаріаті (тобто фактично йдеться про знищення інших форм державного управління). У багатьох мусульманських країнах сьогодні при владі знаходяться прихильники ісламістської ідеології. Акцентовано увагу на тому, що навіть «помірковані ісламісти» у стратегічних комунікаціях намагаються активно використовувати етноконфесійні й політико-економічні чинники для поширення свого впливу на важливі для них регіони з метою отримання переваг безпосередньо для себе або для захисту інтересів своїх етнічноблизьких одновірців. Аналізуються можливі наслідки від втілення Анкарою в життя політичної ідеології, що відчуває значного впливу концепції «неоосманізму», орієнтованої на відновлення турецького домінування на теренах колишньої Оттоманської імперії.
dc.identifier.citationАулін О.А. Сек‘юритизація ісламу в державній політиці Франції та Німеччини: досвід для України / О.А. Аулін // Вчені записки Університету «КРОК». - 2020. - № 3 (59). - С. 16-23. - https://doi.org/10.31732/2663-2209-2020-59-16-23
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.31732/2663-2209-2020-59-16-23
dc.identifier.issn2307-6968
dc.identifier.issn2663-2209
dc.identifier.orcidhttps://orcid.org/0000-0001-7304-7182
dc.identifier.urihttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/2564
dc.language.isouk
dc.publisherУніверситет «КРОК»
dc.subjectполітичний активізм
dc.subjectіслам
dc.subjectдержавне управління
dc.subjectдержавна політика
dc.subjectдержавна безпека
dc.subjectісламісти
dc.subjectсалафіти
dc.subjectджихадісти
dc.titleСек‘юритизація ісламу в державній політиці Франції та Німеччини: досвід для України
dc.typeArticle

Файли

Контейнер файлів

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
Вчені+записки_№3(59),+2020-16-23.pdf
Розмір:
606.07 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format

Ліцензійна угода

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed to upon submission
Опис: