Соціально-економічні чинники впливу на міграційні процеси в Україні в умовах воєнного стану

Abstract

Воєнні міграційні процеси в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення росії в Україну спричинили найбільшу вимушену міграцію в Європі з часів Другої світової війни. Через три роки від початку воєнного конфлікту 10 млн українців досі не можуть повернутися до своїх домівок: майже 4 млн населення України є внутрішньо переміщеними особами, понад 6 млн виїхали за кордон і не лише в Європу. У статті досліджено основні соціально-економічні чинники, що впливають на міграційні процеси серед українців унаслідок війни, спричинені військовим вторгненням. Проведено аналіз воєнних міграційних процесів українців за період 2022-2024 рр.; ймовірності переїзду співвітчизників до іншої країни під час війни. Виокремлено 10 причин вимушеного переміщення, зокрема загрози безпеки, руйнування житла, втрата роботи та невизначеність майбутнього. Також досліджуються драйвери та бар'єри міграції, серед яких: фінансові труднощі, соціальні зобов'язання та мовний бар'єр. Особливо увага приділяється дослідженню тенденцій внутрішньої та зовнішньої міграції, а також стабілізації економічної ситуації серед українців. Проаналізовано працевлаштованість вимушених мігрантів та регулярність перебування за кордоном до воєнного стану. Отримані дані дають можливість дослідження мотивації громадян при прийнятті рішень щодо переміщення та перспективи подальших міграційних процесів. Також у статті відзначаються гуманітарні дослідження міграційної кризи, зокрема проблеми доступу до житла, медичних послуг, освіти, ринку праці. Значно увага приділяється психологічним аспектам вимушеного переселення, таким як стрес, травматизація та невизначеність майбутнього. Окремо аналізуються чинники, які сприяють поверненню українців додому, а також мотивація тих, хто розглядає можливість виїзду за кордон на постійне місце проживання. Зроблено висновки про тенденції міграційних процесів та їх вплив на соціально-економічну ситуацію в Україні, а також на країни-реципієнти. Отримані результати можуть бути використані для формування державної політики щодо підтримки внутрішньо переміщених осіб та мігрантів, а також для розробки стратегій адаптації та реінтеграції людського капіталу у післявоєнний період.