Роль конституційних судів у захисті соціальних прав: історико-порівняльний аналіз Польщі та Угорщини після 1989 року

Abstract

У статті досліджуються найважливіші тенденції розвитку ролі конституційних судів у сфері забезпечення і захисту соціальних прав жителів Польщі та Угорщини після 1989 року. Посилення соціального запиту на зростання спроможності сфери соціального забезпечення у цих посткомуністичних країнах зіткнулося з обмеженістю фінансових ресурсів для її підтримки. Під час дослідження проаналізовано найважливіші судові рішення цих конституційних судів, а також проведено огляд наукових публікацій, що оцінюють тенденції та підходи до конституційного контролю у сфері соціальних прав. Визначено основні передумови, що вплинули на практику польського та угорського конституційних судів та запропоновано поділ таких факторів на дві групи: політичні та економічні. Проведено історичний аналіз рішень конституційних судів Польщі та Угорщини щодо захисту соціальних прав, зокрема, права на соціальне забезпечення за віком, при народженні дитини, права на житло, права на охорону здоров’я. виявлено приклади суттєвої зміни підходів у роботі конституційних судів внаслідок впливу окремих домінуючих політичних партій на рішення щодо обсягу і механізмів забезпечення соціальних прав. Встановлено залежність між обережним тлумаченням конституційними судами змісту соціальних прав та кризовими явищами у національній чи світовій економіці. В обох країнах можливість судового захисту соціальних прав не визнається на конституційному рівні, тому громадяни мають досить обмежені можливості щодо захисту цієї категорії прав. Результати проведеного дослідження підтверджують важливість політичної незалежності суддів конституційного суду для захисту соціальних прав людини, вимушену необхідність врахування складної економічної ситуації під час прийняття рішень. Протиставлення стратегічних цілей уряду в умовах переходу до ринкових принципів регулювання національної економіки і першочергових потреб незахищених соціальних груп може призводити до обрання популістичних політичних партій, які, в свою чергу, прагнуть до укріплення авторитаризму і становлять загрозу для деяких громадянських і політичних прав