Фінансова стійкість підприємства: сутність поняття та методика оцінки

Abstract

Стаття присвячена дослідженню сутності поняття «фінансова стійкість» та розробленню практичних рекомендацій щодо розробки скорингової моделі оцінки фінансової стійкості. Встановлено, що існують три ключові підходи до трактування поняття «фінансова стійкість»: тлумачення фінансової стійкості як певного стану підприємства, за якого досягається раціональне співвідношення фінансових ресурсів; як стану рівноваги підприємства та його здатність повертатися до цього стану після порушень; як стан підприємства, за якого забезпечується стабільне функціонування та можливість подальшого зростання. Встановлено, що характерними ознаками фінансової стійкості є такі: це стан фінансової рівноваги підприємства, що передбачає збереження платоспроможності, дохідності та інвестиційної привабливості; підприємство з належним рівнем фінансової стійкості здатне протистояти впливу несприятливих зовнішніх і внутрішніх факторів та повертатися до стабільного функціонування; фінансова стійкість є необхідною умовою для підтримки поточної операційної діяльності та стратегічного розвитку; до інструментів її досягнення належать оптимізація капіталу, ефективне управління фінансовими потоками, прибутковість, а також гнучке використання ресурсів. Сформульовано власне визначення поняття «фінансова стійкість» – фінансовий стан підприємства, за якого через належне управління ресурсами мінімізується вплив несприятливих чинників і створюються умови для стабільної роботи й подальшого зростання. Встановлено, що існуючі методи діагностики фінансової стійкості підприємств не дають змоги повною мірою врахувати вплив зовнішніх і внутрішніх факторів на її рівень. Запропоновано застосовувати скорингову модель, яка передбачає проходження певних етапів: використання бальної методики для аналізу внутрішніх та зовнішніх чинників на показники фінансової стійкості; розробка дворівневої моделі оцінювання; присвоєння класу фінансової стійкості; виділення типу залежності фінансової стійкості від чинника; визначити загальний рівень фінансової стійкості підприємства з використанням матричного підходу. Визначено, що перевагою застосування скорингової моделі оцінки фінансової стійкості є можливість врахування впливу зовнішніх умов на фінансовий стан підприємства, а також ідентифікація причин зниження фінансової стійкості.