Місце та роль права на доступ до суду в загальній системі прав людини

Abstract

У статті здійснюється аналіз місця та ролі права на доступ до суду в загальній системі прав людини. Визначено, що таке право виступає механізмом, який дозволяє кожній особі, незалежно від її соціального статусу чи матеріального становища, звернутися до незалежного та неупередженого суду для захисту своїх інтересів. З’ясовано, що в законодавчих та доктринальних колах немає єдиного розуміння місця права на доступ до суду в межах існуючої системи поколінь прав людини. Наведено аргументи, відповідно до яких право на доступ до суду можливо віднести до першого покоління прав людини – політичних та громадянських прав, які забезпечують основні свободи людини, зокрема право на справедливий суд. Однак, воно також взаємопов’язане з правами другого та третього поколінь, адже дозволяє захищати соціально-економічні права та колективні права, наприклад, право на здорове навколишнє природне середовище або право на самовизначення. Підсумовано, що право на доступ до суду є невід'ємною складовою системи прав людини, що забезпечує реалізацію як індивідуальних, так і колективних прав. На міжнародному рівні право на доступ до суду займає центральне місце в механізмах захисту прав людини. Воно закріплене в основних міжнародних документах, таких як: Європейська конвенція з прав людини, Загальна декларація прав людини та Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, що підтверджує його універсальність та важливість для функціонування правової держави. В умовах глобалізації, технологічних змін і зростання соціально-економічної нерівності важливість доступу до суду не зменшується, а навпаки – збільшується. Виклики, з якими стикаються різноманітні групи населення, вимагають постійного вдосконалення судових систем і забезпечення рівного доступу до суду для всіх громадян