Формування інтелектуального капіталу: теоретичний аналіз проблеми в сучасній економічній літературі

Abstract

У статті охарактеризовано розробки провідних представників економічної думки у межах теорії інформаційної економіки. Проаналізований науковий доробок вітчизняних та зарубіжних вчених щодо становлення теорій інтелектуального капіталу, починаючи від теоретичних праць представників класичної політичної економії до глибоких досліджень сучасних вчених (А. Сміт, Д. Рікардо, У. Петті, Т. Шульца Г. Беккера, Л. Турроу, А. Маршалл, Л. Вальрас, М.І. Туган-Барановський, А. Чухно, Д.П Богиня, О. А. Грішнова, Е.М. Лібанова, А.М Колот ). Виокремлено рівні аналізу у працях названих вчених (індивідуальний, мікрорівень та макрорівень) та з’ясовано відмінності в підходах до оцінки людського капіталу (як актив, як особлива форма капіталу, як цінні якості людини, як витрати).Розкрито взаємозв’язок категорій «людський капітал» та «інтелектуальний капітал», показано їх інноваційну роль в розвитку економіки. На основі систематизації визначень інтелектуального капіталу в сучасній економічній літературі сформульовано авторське бачення сутності категорії «інтелектуальний капітал» у вузькому та широкому сенсі слова. Визначено основні чинники формування інтелектуального капіталу, зокрема, поява інформаційно-інтелектуальних технологій, що спричинило суттєве поглиблення процесів інтелектуалізації праці та забезпечило істотні зрушення у соціально-економічній структурі суспільства в цілому. Авторкою доведено необхідність спеціальних теоретичних досліджень нематеріальних ресурсів і факторів виробництва, серед яких інформація, знання, інтелектуальна праця, а також розкрито необхідність створення умов для ефективного використання інтелектуального капіталу в процесах інноваційної діяльності.