Міжнародно-правові стандарти свободи інформації та практика їх застосування в умовах надзвичайних ситуацій

Abstract

Стаття присвячена аналізу міжнародно-правових стандартів свободи інформації та особливостям їх застосування в умовах надзвичайних ситуацій, зокрема під час воєнного стану в Україні. Визначено, що свобода інформації є ключовим елементом системи прав людини та основою демократичного устрою держави, яка забезпечує прозорість діяльності влади, суспільний контроль та довіру громадян до інституцій. Показано, що в умовах воєнного стану постає складне завдання – зберегти баланс між необхідністю обмеження певних прав задля гарантування національної безпеки та обов’язком держави забезпечувати доступ громадян до суспільно важливої інформації. На підставі аналізу положень Йоганнесбурзьких, Сіракузьких і Паризьких принципів, а також норм міжнародного права та національного законодавства України обґрунтовано, що будь-які обмеження права на інформацію мають бути законними, переслідувати легітимну мету та бути необхідними у демократичному суспільстві. У роботі здійснено порівняльний аналіз міжнародних та національних правових норм, що регулюють реалізацію права на доступ до інформації, з урахуванням практики Ради Європи, ОБСЄ, ЮНЕСКО та рішень Європейського суду з прав людини. Досліджено стратегічні документи України у сфері інформаційної та державної безпеки, зокрема Стратегію забезпечення державної безпеки (Указ Президента № 56/2022) і Стратегію інформаційної безпеки (Указ Президента № 685/2021), що формують нормативну основу для регулювання інформаційних процесів під час кризових станів. Представлено результати емпіричного аналізу динаміки реалізації права на доступ до публічної інформації у 2022–2024 роках, які демонструють поступове зростання відкритості державних інституцій навіть у період війни. Запропоновано концептуальні напрями вдосконалення механізмів правового забезпечення свободи інформації, що включають уніфікацію процедур обмеження доступу, впровадження стандартів оцінки пропорційності обмежень та підвищення ефективності судового контролю. Наукова новизна роботи полягає у систематизації теоретичних засад свободи інформації в надзвичайних умовах та обґрунтуванні необхідності інтеграції міжнародних стандартів у правову систему України. Практична значущість дослідження визначається можливістю використання його результатів у діяльності органів державної влади, при підготовці проектів законів, навчальних програм із міжнародного права та прав людини