Особливості прояву депресивності у нарцисичних осіб: дослідження в часі війни

Abstract

Схильність нарцисичних особистостей до постановки нереалістичних цілей та незадоволеність потреб у повазі та любові з боку інших сприяють розчаруванню таких людей в їхньому оточені та у собі. Мета дослідження полягає в теоретичному дослідженні та емпіричній перевірці взаємозв’язок між депресивністю та рівнем нарцисизму особистості. Також висунуто гіпотези: ймовірно, що існує взаємозв’язок між рівнем нарцисизму особистості та її схильністю до депресивного стану, який пов’язаний з незадоволеністю потреб у визнанні, повазі та любові; припускаємо, що у осіб з середнім та високим рівнем нарцисизму буде виявлено агравацію та сензитивність, що спричинятимуть депресивні стани різного рівня. Об’єкт дослідження – депресивність як психологічний феномен особистості, а предмет – особливості депресивності у осіб з різним рівнем нарцисизму. В наслідок такої напруги та незадоволеності химерних потреб нарцисичні особистості є більш схильними до розвитку депресивних станів на фоні емоційного вигорання, фрустрацій та нарцисичної травматизації. У зв’язку з цим виникає потреба у більш детальному вивченні явища нарцисизму. У статті розглянуто депресивність як психологічний феномен особистості та визначено особливості депресивності у осіб з різним рівнем нарцисизму. На основі теоретичного аналізу побудовано теоретично-гіпотетичну модель особливостей депресивності у осіб з різним рівнем нарцисизму. Представлено результати емпіричного дослідження взаємозв’язку між депресивністю та рівнем нарцисизму особистості. Виявлено, що на виникнення депресивних станів у нарцисичних особистостей впливають три основні фактори: самолюбування, величність, самозакоханість. Запропоновано удосконалену теоретично-гіпотетичну модель особливостей депресивності у осіб з різним рівнем нарцисизму.