Психологічні мехінізми прийняття управлінських рішень: раціональність чи інтуіція

Abstract

Існування українських підприємств та організацій в надзвичайних умовах воєнного стану загострило проблему прийняття рішень в ситуації невизначеності. В публікації здійснено аналіз сучасних теоретичних уявлень про психологічні аспекти прийняття рішень, при цьому окреслено два протилежні підходи, що базуються на раціональних та інтуїтивних засадах. Зроблено огляд класичних теорій, що розглядають прийняття рішень як раціонально-інтелектуальний, поетапний процес пошуку та відбору альтернатив відповідно до заздалегідь визначених критеріїв успішного подолання складної ситуації. З іншого боку, інтуїтивно-емотивний підхід пропонує розглядати прийняття рішень як швидкий та малоусвідомлюваний інсайт, що базується на минулому досвіді управлінця. Розкрито переваги та обмеження обох підходів, при цьому зроблено наголос на вимірах, що визначають проблемність ситуації. Високий ступінь мінливості внутрішніх та зовнішніх умов, характерний для українського суспільства останніх років (як і загалом для світової соціально-економічної ситуації), надзвичайно ускладнює процес прийняття рішень суб’єктами управлінської діяльності: збільшує ризики, ускладнює планування, унеможливлює прогностичну оцінку ймовірних змін у найближчій та віддаленій перспективі. Наведено результати досліджень особистісних якостей, що сприяють реалізації раціонального та інтуїтивного шляхів прийняття рішень. Зроблено висновок про необхідність комплексного розгляду раціональних та інтуїтивних механізмів як двох полюсів єдиного континуума: емоційна регуляція виступає важливим чинником активізації та регуляції інтелектуальних стратегій. Прийняття продуктивних рішень в діяльності управлінця потребує цілісної взаємодії раціональних, аналітичних, емоційних та інтуїтивних процесів, що набуває особливої важливості в ситуаціях нестабільності та невизначеності.