Концептуальна модель економічної безпеки рекреаційного землекористування

Abstract

This article analyses the conditions and factors involved in developing a system for assessing economic security in relation to recreational land use, and its application to the Ukrainian economy, which operates in an environment characterised by security risks and military threats. The aim of the study is to develop a comprehensive system (model) that ensures the sustainable development and efficient use of land designated for recreational purposes, whilst safeguarding it against internal and external threats and taking into account environmental and economic factors. The theoretical basis of the study is formed by concepts of common-pool resource management, which is ensured through state regulation, market mechanisms and a multi-level system of land resource management that takes into account security factors relating to recreational land use. Based on analytical studies by international organisations on economic security, as well as official documents on land governance in Ukraine, a system of indicators for the economic security of recreational land use has been substantiated. The essence of the economic category ‘economic security of recreational land use’ has been examined by constructing a structural-logical sequence for studying this concept. This has made it possible to determine that the attributes of economic security in recreational land use are: economic profit from recreational activities and the capacity of natural ecosystems to ensure, in the long term, the provision of social and cultural services for the sustainable development of territories. It has been emphasised that, for the management of land designated for recreational purposes, it is important to identify specific tools (methods) and key indicators for assessing the safety of land use for the Ukrainian economy and for building a stable post-war economy. It is noted that current domestic practice in recreational land use is characterised by the development of national and regional development strategies. It is proposed to implement a comprehensive system (model) based on the integrated use of interrelated actors, objects, principles,  management tools and outcomes, aimed at ensuring the effective use of land resources, preserving their economic and natural value, minimising threats and fostering the sustainable development of territories’ resource potential. This has made it possible to formulate a conceptual model of economic security in recreational land use, as a strategic unity of the development of the integrated socio-economic components of resource potential, aimed at the harmonisation and rational use of the region’s natural, land and recreational resources with a view to meeting consumer needs, and to build up the resource potential of the region and the country’s national economy from a strategic perspective. The practical significance of the research findings lies in the possibility of government bodies utilising the proposed approaches when developing methodologies for assessing the economic security of land resource use in amalgamated territorial communities for the purposes of sustainable development.  У статті аналізуються умови та фактори формування системи оцінювання економічної безпеки для рекреаційного землекористування та її застосування для української економіки, яка функціонує в умовах безпекових ризиків, воєнних загроз. Метою дослідження є обґрунтування цілісної системи (моделі), що забезпечує сталий розвиток та ефективне використання земель рекреаційного призначення від внутрішніх і зовнішніх загроз з урахуванням еколого-економічних чинників. Теоретичною основою дослідження стали концепції управління спільними ресурсами, яке забезпечується державним регулюванням, ринковими механізмами та багаторівневою системою управління земельними ресурсами, що передбачає врахування безпекових чинників рекреаційного землекористування. На основі аналітичних досліджень міжнародних організацій з питань економічної безпеки, також офіційних документів земельного врядування України, обґрунтовано систему показників економічної безпеки рекреаційного землекористування. Розглянуто сутності економічної категорії «економічна безпека рекреаційного землекористування», шляхом побудови структурно-логічної послідовності вивчення цього поняття. Це дало змогу визначити, що атрибутами економічної безпеки рекреаційного землекористування виступають – економічний прибуток від рекреаційної діяльності та здатність природних комплексів забезпечувати в довгостроковій перспективі надання соціальних та культурних послуг. Окреслено, що важливим для управління землями рекреаційного призначення є виокремлення особливих інструментів (способів), ключових показників оцінювання безпеки землекористування для української економіки та формування стабільної післявоєнної економіки. Зазначено, що сьогодні для вітчизняної практики рекреаційного землекористування характерне розроблення загальнодержавних стратегій та регіональних стратегій розвитку. Запропоновано реалізацію цілісної системи (моделі), яка побудована на комплексному використанні взаємопов’язаних суб’єктів, об’єктів, принципів, інструментів та результатів управління, що орієнтована на забезпечення ефективного використання земельних ресурсів, збереження їх економічної та природної цінності, мінімізацію загроз і формування сталого розвитку ресурсного потенціалу територій. Це надало змогу сформувати концептуальну модель економічної безпеки рекреаційного землекористування, як стратегічну єдність розвитку інтегрованих соціально-економічних складових ресурсного потенціалу, що спрямована на узгодженість та раціональне використання природних, земельних, рекреаційних ресурсів регіону з метою задоволення потреб споживачів, нарощування ресурсного потенціалу регіону та національної економіки країни у стратегічному аспекті. Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості використання запропонованих підходів органами державного управління при формуванні методики оцінювання економічної безпеки використання земельних рекреаційних ресурсів в об’єднаних територіальних громадах в цілях сталого розвитку.