Роль парламенту щодо забезпечення цивільно-військового співробітництва у сфері національної безпеки

Abstract

Захист цивільного населення є надзвичайно важливим аспектом ведення будь-яких воєнних (бойових) дій, оскільки являє собою не тільки моральний, але й стратегічний обов’язок у збройних конфліктах, коли противник використовує тактику нападу на мирне населення. Разом з тим, згідно відомостей ООН, в Україні за два роки повномасштабного вторгнення російської федерації понад 30 тисяч мирних громадян стали жертвами російської агресії, з них понад 10 тисяч загинуло і майже 20 тисяч поранено. Багато з тих, хто загинув або постраждав, стали жертвами жорстоких тортур та сексуального насильства, які були завдані російськими окупантами, й не мають жодного виправдання та є злочинами проти людства. Російські окупанти не тільки знищують будинки та міста, але й перетворюють їх на цілі для своїх масованих артилерійських, бомбових, дронових та ракетних ударів. Це призводить до загибелі невинних мирних мешканців, а також й до знищення об’єктів соціальної інфраструктури, які є життєво важливими для українського народу. За цих обставин для України захист цивільних загалом і цивільно-військове співробітництво, зокрема, є особливо актуальними питаннями, що обумовлює необхідність у забезпеченні належної нормативно-правової бази для їхнього регулювання