Перегляд за Автор "Єгорова-Гудкова, Т.І."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2

Аналіз впливу цифровізації економіки на систему економічної безпеки держави
(Університет «КРОК», 2020) Нєустроєв, Ю.Г.; Єгорова-Гудкова, Т.І.; Острянко, В.В.
Стаття присвячена вирішенню теоретичних та методологічних проблем і практичних питань подальшого удосконалювання управління системою економічної безпеки України в умовах цифровізації економіки. Проаналізовано стан цифровізації, фактори, що впливають на рівні цифровізації та економічної безпеки, зв'язок між економічною безпекою та процесами цифровізації, а також формування можливостей змін у системі технологічних укладів в Україні. У багатьох країнах світу реалізуються Державні програми і стратегії цифровізації національних економік, результати яких Всесвітній економічний форум оцінює в світовому масштабі більш ніж в 30 трлн дол. США доходів до 2025 р. Стан економічної безпеки держави передбачає створення необхідних умов для інноваційного розвитку економіки та організацію підприємств 5-го і 6-го технологічних укладів в економіці країни. Однією зі складових інноваційного розвитку є цифровізація економіки. Еволюція економічних відносин на основі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), в т.р. Інтернету, комерційної діяльності в мережі Інтернет, системи Інтернет-платіжних систем формує цифрову економіку. Нематеріальні активи формують конкурентні переваги бізнесу і держави і є основою для виробництва високотехнологічної продукції, із високою доданою вартістю та низькими трансакційними витратами, порівняльно до інших галузей. Нижчі трансакційні витрати забезпечують менше економічне навантаження у секторі цифрової економіки, наприклад, що сприяє більш високої швидкості зростання цього сектору і, у підсумку – підвищення конкурентоспроможності економіки країни та позитивного впливу на стан економічної безпеки держави. З точки зору теорії систем, кожна система має вхід, контур операціональної замкненості та вихід. На рівні бізнесу або підприємства, контур операціональної замкненості формують внутрішні та зовнішні умови виробництва, на рівні економіки країни – це внутрішній ринок, від рівня розвитку якого безпосередньо залежить стан економічної безпеки держави, можливість протидії трансферу кризи, виникненню диспропорцій та кризових ситуацій. Таким чином ми можемо відстежити вплив цифровізації на динаміку економічного зростання в цілому, а також на стан економічної безпеки, потенціал інноваційного розвитку, створення умов для змін в сукупності технологічних укладів. Слід відзначити, що при складанні проектів та програм розвитку цифровізації слід мати на увазі принцип дотримання пропорційного та безпечного розвитку. Автори висловлюють гіпотезу, що з цією метою може бути використано параболічну модель Лаффера.
Економічна безпека держави: вплив фундаментальних факторів та пріоритети розвитку
(Університет «КРОК», 2019) Єгорова-Гудкова, Т.І.; Кригін, А.С.; Кригін, Д.С.; Звірков, О.Є.
Рейтинг Глобальної конкурентоспроможності України та його субіндекси в 2017 -2018 р.р. свідчать про кризовий стан економіки і порушення умов економічної безпеки. Невирішеним є питання обґрунтування та аналізу системи фундаментальних факторів впливу на стан економічної безпеки. Дослідження проблем економічної безпеки здійснюється з порушенням принципу системності, ігноруванням наукової доктрини загальної числової Гармонії Світобуду і має наслідком неврахування загальних математичних констант, «самопланування» макроекономічних диспропорцій та погроз стану економічної безпеки. При розробці економічної політики та стратегій економічного розвитку, забезпечення економічної безпеки держави слід диференціювати що має бути незмінним але може коректуватись (інваріанти), а що слід змінювати для забезпечення дотримання принципу гармонії (варіації). Актуальним є впровадження в практику системи індикаторів економічної безпеки, що створює методологічні та методичні основи для виміру, оцінки стану, ефективності забезпечення і розвитку умов економічної безпеки. Система індикаторів має бути доповнена наступними: рівень екологічної безпеки; рівень продовольчої безпеки; рівень співвідношення обсягу приватної власності до обсягу державної власності у загальному обсязі власності; рівень мультиплікатору доданої вартості експортної продукції, енергетична рентабельність виробництва; вік та рівень зносу основних засобів; рівень бюджетної безпеки (у розрізі двох складових: рівень ефективності збору податків податковими органами та рівень ефективності збору надходжень з боку органів митного контролю); рівень гармонізації інтересів громадян (у розрізі двох складових: рівень співвідношення реальних надходжень різних соціальних груп у суспільстві та рівень концентрації власності по соціальних групах); рівень епідеміологічної безпеки (у розрізі двох складових: рівень захворювання на СНІД\ВІЛ та рівень захворювання на туберкульоз. Обидві складові обумовлені їх масштабом в Україні та негативно впливають на рівень демографічної безпеки, забезпечення трудовими ресурсами, витрати бюджету на охорону здоров’я населення). Обмеженість використання системного підходу при вивченні питань економічної безпеки і фундаментальних факторів вимагає впровадження трансдисціплінарного підходу в дослідженнях. Математичним орієнтиром має бути відповідність константам рекурентного ряду пропорційного розподілу. Доцільним є використання економічної фізики як науки, що формує нову теоретичну та методологічну базу сучасної економічної теорії.