Запрошуємо до репозиторію відкритого доступу

Університету економіки та права «КРОК»

KROK University e-Repository - це відкритий електронний архів академічних текстів, матеріалів наукового та навчально-методичного призначення, створених викладачами, працівниками та здобувачами вищої освіти Університету «КРОК», а також інші матеріали, які використовуються в навчальному процесі.

Кількість документів у репозитарії: 8125

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Нові надходження

  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Ступінь ідентичності змісту обвинувального акту та повідомлення про підозру
    Чистякова, Анастасія Сергіївна
     (2025, Київський регіональний центр Національної академії правових наук України)
    Співставлення змісту обвинувального акту та повідомлення про підозру дає підстави для висновку, що окремі відмінності у змісті зазначених процесуальних документів прямо передбачені в КПК. Тобто структурно вказані процесуальні документи складаються з різних обов’язкових складових. Відсутність повної ідентичності вказаних процесуальних документів має й інші пояснення: вказані процесуальні документи складаються у різні часові періоди досудового розслідування, коли обсяг інформації про вчинене кримінальне правопорушення не є однаковим по об’єму. Так, повідомлення про підозру може складатися на початку досудового розслідування, коли обсяг інформації про кримінальне правопорушення є мінімальним, тоді як обвинувальний акт, в порівнянні з повідомленням про підозру, наповнений конкретикою та відомостями, які були встановлені в ході проведення досудового розслідування та у результаті отримання всього обсягу доказової інформації. Одночасно, певна ідентичність обвинувального акту та повідомлення про підозру має мати місце, оскільки в іншому випадку, може складатися ситуація, коли обвинувальний акт, направлений до суду істотно відрізняється від повідомлення про підозру, а юридично значущі фактичні обставини, описані в обвинувальному акті не є ідентичними тим, що описані у повідомленні про підозру та істотно відрізняється від них, що порушує право особи негайно і детально бути поінформованою зрозумілою для неї мовою про характер і причини висунутого обвинувачення, і ставить під сумнів легітимність висунутого обвинувачення. У зв’язку з чим відкритим лишається питання: які саме відомості, вказані в обвинувальному акті мають бути тотожними тим, що вказані у повідомленні про підозру? Чи допускається і в чому саме відмінність у описі відомостей, які ідентифікують саме кримінальне правопорушення (у повідомленні про підозру та обвинувальному акті)? Якщо відмінність у описі відомостей, які ідентифікують саме кримінальне правопорушення (у повідомленні про підозру та обвинувальному акті) є допустимою то наскільки різним може бути даний опис? Всі ці питання – фактично з’ясовують ступінь ідентичності вказаних процесуальних документів.Дана стаття має на меті надати відповіді на поставлені питання.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    The lawyer’s role in safeguarding suspects’ rights: A comparative study across Ukraine, Poland, and Lithuania in the era of technological and criminal justice reform
    Chystiakova, Anastasiia
    ;
    Kuzmichova-Kyslenko, Yelyzaveta
    ;
    Bilokin, Ruslan
    ;
    Moskalenko, Serhii
    ;
    Stepanova, Hanna
     (2025, Editorial Salud, Ciencia y Tecnologia)
    Introduction: this study examines the important role of lawyers in shielding suspects’ rights during criminal cases, focusing on Ukraine, Poland, and Lithuania. Its aim is to analyze lawyers’ roles in protecting suspects’ rights throughout the criminal procedure. Method: by using interviews, watching courtrooms, and analyzing themes and numbers, the research finds big problems and shows a need for changes across different fields. Special attention is given to how technology like AI and online proof is changing things as well as the health issues of suspects before trial or during it. Results: the results show clear differences in legal actions across areas, pointing out holes in support training and resource sharing. Suggestions for policy include using tech tools for better legal help, improving training to deal with health worries, and making uniform ways for different areas to work together. Conclusions: further research should focus on evaluating the effectiveness of legal practices, analyzing technological changes, and taking an interdisciplinary approach to understanding the impact on suspects’ rights. This study contributes to the ongoing debate on criminal justice reform, providing actionable insights for improving legal practices and safeguarding human rights in a rapidly changing legal landscape.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    The Role of Big Data Analytics in the Investigation of Corruption Offences
    Chystiakova, Anastasiia
    ;
    Podliehaiev, Kostiantyn
    ;
    Khoronovskyi, Oleg
    ;
    Sokur, Tetiana
    ;
    Kubariev, Ivan
     (2025, Universidade Portucalense)
    The article deals with the integration of big data (BD) analytics in the investigation of corruption offenses and assesses its potential to detect complex criminal schemes. The use of large data volumes, such as financial transactions, communication patterns, and public records, significantly improves the effectiveness of investigations. Big Data (BD) analysis makes it possible to reveal hidden connections and anomalies, which provides new tools for the fight against corruption. The article combines legal analysis with technological innovation and explores the legal and ethical issues that arise when using such technologies. It focuses on how Big Data (BD) analytics can be integrated into the legal process within existing legal systems. The academic novelty is the study of the changes that Big Data (BD) analytics bring to the corruption investigation practices. The study also identifies data protection and compliance challenges that require the creation of an appropriate legal framework and developing specialized skills. © 2025 Universidade Portucalense. All rights reserved.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Судовий post factum контроль невідкладного обшуку
    Костюченко, О.
    ;
    Чистякова, А.
    ;
    Чистякова, Анастасія Сергіївна
     (2025, ДВНЗ "Ужгородський національний університет")
    Останні зміни до Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) свідчать про доволі високий інтерес до підстав, які слід вважати законними для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді та проведення невідкладних обшуків, оскільки редакція частини 3 статті 233 КПК зазнавала змін Законами № 4555-ІХ від 22.07.2025 “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин під час дії воєнного стану” та № 4560-ІХ від 31.07.2025 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури». Крім того, існують Законопроєкти, якими пропонуються абсолютно різні ідеї з удосконалення існуючих механізмів як самих невідкладних обшуків, так і подальших процедур post factum судового контролю (легалізації). Невідкладні обшуки лишаються одним з найефективніших інструментів для отримання доказової інформації, але, водночас, недобросовісне застосування даного інструментарію може бути підставою для втрати нерідко важливих для слідства даних (інформації). Очевидно, що удосконалювати необхідно не тільки процедуру проведення невідкладного обшуку, але й процедуру судового контролю post factum за вже проведеним обшуком, адже саме на цьому етапі (етапі судового контролю post factum за вже проведеним обшуком) слідчий суддя фактично перевіряє: 1) законність вже проведеного невідкладного обшуку; 2) наявність/ відсутність підстав для «невідкладності» вже проведеного обшуку; 3) правовий зв’язок вилучених в результаті обшуку речей / документів з кримінальним провадженням. У результаті такого post factum судового контролю слідчий суддя відповідає на головне, по суті, питання: чи були підстави для втручання у право на приватність? Тому фокус уваги має бути сконцентрований саме на предметі post factum судового контролю та постановленні відповідної законної ухвали за результатами такого post factum судового контролю