Запрошуємо до репозиторію відкритого доступу

Університету економіки та права «КРОК»

KROK University e-Repository - це відкритий електронний архів академічних текстів, матеріалів наукового та навчально-методичного призначення, створених викладачами, працівниками та здобувачами вищої освіти Університету «КРОК», а також інші матеріали, які використовуються в навчальному процесі.

Кількість документів у репозитарії: 8130

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Нові надходження

  • Ескіз
    Тип елементу:Публікація,
    Трансформація меж судового контролю в умовах дії Закону України «Про адміністративну процедуру»
    Бортняк, К.В.
    ;
    Горєлова, В.Ю.
    ;
    Горєлова, Вероніка Юріївна
     (2026, Таврійський національний університет імені В.І.Вернадського)
    У статті аналізуються межі судового контролю в адміністративному судочинстві України крізь призму Закону «Про адміністративну процедуру». Визначено, що традиційне розуміння судового контролю як перевірки лише формальної законності рішень публічної адміністрації втрачає свою достатність, оскільки новий Закон запроваджує принципи належного врядування, пропорційності, участі та обґрунтованості. Підкреслено, що ці принципи стають безумовними орієнтирами для суду, а їх порушення утворює межу, за якою адміністративний акт вважається протиправним незалежно від наявності формальних підстав для скасування. Особлива увага приділена проблемі перегляду дискреційних повноважень, яка є центральною у визначенні меж судового втручання. Наголошено, що суд не може підміняти адміністративний орган у виборі варіанта рішення, однак зобов’язаний перевіряти дотримання мети, пропорційності та рівності при реалізації розсуду. Окремо розглянуто питання суттєвості процедурних порушень як підстави для скасування акта. Запропоновано авторський критерій, який полягає у встановленні причинно-наслідкового зв’язку між порушенням та змістом рішення. Лише ті порушення, які вплинули або могли вплинути на результат, мають тягти визнання акта протиправним та його скасування, тоді як формальні помилки можуть бути усунуті без скасування. Для подолання ризиків надмірного судового активізму запропоновано розмежовувати три рівні процедурних порушень: технічні огріхи, порушення, які можна виправити, та фундаментальні порушення, що завжди ведуть до скасування. Зроблено висновок про те, що Закон «Про адміністративну процедуру» не звужує судовий контроль, а перетворює його на інструмент забезпечення належного врядування, що відповідає європейським стандартам правосуддя та вимогам статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Перспективи подальших досліджень вбачаються в аналізі перших рішень Верховного Суду, що застосовують новий Закон, та у порівняльному вивченні практики адміністративних судів Німеччини та Польщі.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Адміністративні послуги: проблеми та перспективи
    Горєлова, Вероніка
    ;
    Ковальчук, Володимир
    ;
    Горєлова, Вероніка Юріївна
     (2026, ГО «Науково-освітній інноваційний центр суспільних трансформацій»)
    Актуальність дослідження зумовлена ​​об'єктивною необхідністю впровадження сервісно-орієнтованого підходу у взаємовідносинах між органами державної влади та громадськістю. Незважаючи на те, що адміністративні послуги є основою забезпечення прав громадян, сучасна система потребує серйозного оновлення через низку системних проблем. Водночас, європейський курс України визначає необхідність впровадження міжнародних стандартів щодо якості державного управління, що передбачає радикальну зміну ідеології діяльності державних органів. Тому дослідження правових аспектів цієї сфери є важливим для створення прозорої, автоматизованої системи управління, здатної мінімізувати корупційні ризики та забезпечити швидку реалізацію прав людини в умовах сучасних криз. Метою дослідження є виявлення проблем та перспектив у сфері адміністративних послуг. У процесі написання цієї статті було використано такі методи: аналізу та синтезу, узагальнення, системний метод, логічний, діалектичний, метод узагальнення. Основні проблеми у сфері адміністративних послуг представлені, зокрема, фрагментарність нормативно-правового регулювання, коли загальні положення Закону «Про адміністративні послуги» часто суперечать спеціальним галузевим законам, що регулюють окремі сфери; нечітке визначення правового статусу ЦНАПів; прогалини в регулюванні питання транскордонного надання послуг. Також зазначається проблема із застарілими процедурами ідентифікації та верифікації у традиційних паперових або локальних реєстрах, що перешкоджає повноцінному переходу до принципу цифрового пріоритету. Визначено напрямки вирішення вищезазначених проблем, зокрема, кодифікація адміністративно-процесуального права; закріплення принципу «одноразового надання даних»; розробка комплексних сервісів «за життєвими обставинами» (наприклад, «еМалятко») тощо. Встановлено, що розвиток законодавства у цій сфері має бути зосереджений саме на сервісній функції держави, де адміністративна послуга виступає швидким, прозорим та максимально автоматизованим інструментом реалізації прав людини.
  • Ескіз
    Тип елементу:Публікація,
    Етико-правові засади надання публічних послуг у контексті територіальної автономії
    Добрянська, Н.В.
    ;
    Горєлова, В.Ю.
    ;
    Горєлова, Вероніка Юріївна
     (2026, Приватна установа "Науково-дослідний інститут публічного права")
    У статті досліджено етико-правові засади надання публічних послуг як складову конституційно-правової моделі територіальної автономії України. Проаналізовано принципи належного урядування (верховенство права, прозорість, підзвітність, ефективність та недискримінацію) як основу діяльності органів влади автономних утворень. Реалізація права на самовизначення через механізми автономії має поєднуватися з обов’язком публічних інституцій забезпечувати якість обслуговування та дотримання етичних стандартів. Відзначено, що у світових моделях автономії стабільно актуальними залишаються проблеми корупції, дискримінації, непрозорості процедур, конфлікту інтересів та порушень професійної етики. Основними чинниками їх поширення є недосконалість правового регулювання, слабкість контролю та відповідальності, низький рівень правової й етичної культури, кадровий дефіцит та політичний тиск. Подолання цих викликів потребує комплексного підходу, що включає правові, інституційні, технологічні та освітні заходи. Розкрито зміст ключових елементів етико-правових засад: конституційні гарантії, інституційні механізми забезпечення етики, процедурні гарантії для громадян, етичні кодекси, стандарти поведінки, механізми юридичної відповідальності та соціально-економічне забезпечення службовців. Зарубіжний досвід (Аландські острови, Південний Тіроль, Каталонія, Frontier Nagaland) демонструє ефективність двомовного обслуговування, пропорційного представництва меншин, інституту омбудсмана, фіскальної дисципліни та інклюзивності рішень. Наголошено на необхідності імплементації європейських стандартів належного урядування, закріплених у Хартії основних прав ЄС, та удосконалення національного законодавства про запобігання корупції, державну службу й адміністративні послуги з урахуванням специфіки автономного статусу. Зроблено висновок, що закріплення етико-правових засад на конституційному рівні та їх деталізація у спеціальному законодавстві забезпечить якість, доступність і доброчесність публічних послуг в умовах територіальної автономі
  • Ескіз
    Тип елементу:Публікація,
    Екологічний норматив якості води та імплементація водної рамкової директиви ЄС в Україні
    Вихрист, Сергій Михайлович
    ;
    Вихрист, Сергій
     (2024, Університет сучасних знань)
    У статті представлено комплексне дослідження нормативно-правового регулювання оцінки якості вод, взаємозв’язку та співвідношення оцінки якості вод з екологічними нормативами якості води масивів поверхневих та підземних вод та впливу імплементації ВРД ЄС в Україні на його трансформацію з урахуванням останніх змін, внесених до законодавства України. Робиться висновок про те, що імплементація ВРД ЄС в Україні призвела до перегляду підходів у визначенні екологічного нормативу якості води масивів поверхневих та підземних вод та його застосуванні в державному управлінні в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. Транспозиція ВРД ЄС, у тому числі доповнення та розширення термінологічного апарату, нормативне закріплення гідрографічного та водогосподарського районування території України, запровадження інструментарію планів управління річковими басейнами, приведеного у відповідність до вимог права ЄС моніторингу вод за процедурами діагностичного моніторингу масивів поверхневих та підземних вод, операційного моніторингу масивів поверхневих та підземних вод та дослідницького моніторингу масивів поверхневих вод та класифікації масивів поверхневих вод відповідно до їхніх екологічного та хімічного станів, масивів підземних вод відповідно до їхніх хімічного та кількісного станів, а також класифікації штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод згідно з їхнім екологічним потенціалом, природно призвела до перегляду змістовного наповнення екологічного нормативу якості масивів поверхневих та підземних вод. Саме необхідність виконання міжнародних зобов’язань України щодо адаптації законодавства України до права ЄС, транспозиція та імплементація ВРД ЄС та інших відповідних джерел права ЄС в рамках цього процесу стали вирішальними у трансформації нормативно-правового регулювання у окресленій сфері.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,