Запрошуємо до репозиторію відкритого доступу

Університету економіки та права «КРОК»

KROK University e-Repository - це відкритий електронний архів академічних текстів, матеріалів наукового та навчально-методичного призначення, створених викладачами, працівниками та здобувачами вищої освіти Університету «КРОК», а також інші матеріали, які використовуються в навчальному процесі.

Кількість документів у репозитарії: 8073

Нові надходження

  • Тип елементу:Документ,
    Кримінальний процес
    Басиста, І.В.
    ;
    Благута, Р.І.
    ;
    Гловюк, І.В.
    (2022, Львівський державний університет внутрішніх справ)
    Підготовлено відповідно до програми навчальної дисципліни «Кримінальний процес» у закладах вищої освіти. Відображено сучасний стан і перспективи розвитку вітчизняного кримінального процесу з урахуванням практики його застосування, зокрема практики Європейського суду з прав людини. Для курсантів, студентів, слухачів, аспірантів, ад’юнктів та викладачів вишів і факультетів юридичної спрямованості всіх форм навчання. Може бути корисним для працівників судових і правоохоронних органів
  • Тип елементу:Публікація,
    Штучний інтелект у кримінологічній ідентифікації: індекс міжпальцевої спорідненості та алгоритмічний аудит
    Горєлова, В.Ю.
    ;
    Горєлова, Вероніка Юріївна
    (2025, Таврійський національний університет імені В.І.Вернадського)
    У статті досліджено та обґрунтовується концепція кримінологічного індексу міжпальцевої спорідненості (Criminological Interfinger Relatedness Index, CIMR) як нового імовірнісного інструменту кримінологічного аналізу, спрямованого на виявлення латентної серійності злочинів через системне осмислення біометричних даних. Наголошується, що застосування методів глибокого навчання та нейромережевих моделей у дактилоскопії дозволяє виявляти структурну схожість між різними пальцями однієї особи, що принципово змінює традиційне уявлення про абсолютну дискретність кожного відбитка. Звертається увага на те, що класичні криміналістичні методики ідентифікації зосереджуються на аналізі мінуцій як локальних ознак, тоді як сучасні алгоритмічні підходи оперують архітектурою гребеневих структур, відкриваючи можливість імовірнісного «зшивання» розрізнених латентних слідів, зафіксованих у різних епізодах злочинної діяльності. Зазначається необхідність перегляду усталених стандартів доказування в кримінальному процесі України у зв’язку з поширенням алгоритмічних форм аналізу доказової інформації, а також наголошується на потребі впровадження механізмів алгоритмічного аудиту та пояснювального штучного інтелекту для мінімізації ризиків дискримінації, похибок інтерпретації та неправомірного використання імовірнісних висновків. Обґрунтовується висновок, що використання індексу CIMR трансформує дактилоскопію з допоміжного засобу індивідуальної ідентифікації у стратегічний інструмент кримінологічного прогнозування, здатний моделювати мережеві зв’язки між правопорушеннями та формами злочинної активності. Наукова новизна полягає у введенні індексу CIMR та розробці алгоритму його операціоналізації у кримінологічній практиці України. Пропонуються рекомендації щодо вдосконалення досудового розслідування шляхом інтеграції XAI, процедур алгоритмічного контролю та інтерпретованих моделей оцінювання біометричної спорідненості у національні бази даних правоохоронних органів
  • Тип елементу:Публікація,
    Автентичність як критерій допустимості електронних доказів у кримінальному процесі: компаративний аналіз та напрями удосконалення
    Горєлова, В.Ю.
    ;
    Горелкіна, К.Г.
    ;
    Горєлова, Вероніка Юріївна
    (2025, Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського)
    У статті здійснено ґрунтовне дослідження складного та багатогранного феномену використання цифрових доказів у кримінальному процесі України. Ця тема набуває критичної ваги та стратегічного значення в умовах всезростаючої цифровізації суспільства та прогресуючих загроз у сфері кіберзлочинності. Основна увага зосереджена на виявленні ключових юридичних, нормативних і процесуальних викликів, які виникають під час інтеграції електронних доказів у систему національного судочинства. У статті проведено методологічний аналіз передумов і критеріїв забезпечення автентичності та допустимості цифрових джерел доказової інформації, які є визначальними чинниками їхньої юридичної значущості та здатності впливати на результативність кримінального провадження. Досліджено прогалини, суперечності й правові колізії в чинному законодавстві, що перешкоджають належному нормативному закріпленню процедур збирання, обробки, збереження та процесуального використання цифрових доказів. Особливу увагу приділено глибокому порівняльному аналізу міжнародно-правових актів, зокрема положень Конвенції Ради Європи про кіберзлочинність, та практики впровадження електронних доказів у юрисдикціях зарубіжних держав. Аналіз досвіду країн Європейського Союзу, Великої Британії, Канади та Естонії дозволив виокремити ефективні моделі створення спеціалізованих підрозділів, розробки технічних протоколів фіксації та верифікації цифрових слідів. За результатами дослідження, сформульовано комплекс системних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення українського кримінального процесуального законодавства. Вони включають чітке законодавче визначення поняття цифрового доказу, створення нормативної класифікації його форм, запровадження уніфікованих процедур автентифікації та допустимості, а також інституціоналізацію спеціалізованої експертизи цифрових джерел. Результати дослідження становлять вагомий внесок у формування концептуально оновленої моделі цифрового судочинства в Україні
  • Тип елементу:Публікація,
    Еволюція розвитку нормативно-правового забезпечення секюритизації активів в Україні
    Бортняк, К.В.
    ;
    Горєлова, В.Ю.
    ;
    Горєлова, Вероніка Юріївна
    (2026, ДВНЗ «Ужгородський національний університет»)
    Стаття присвячена дослідженню еволюції розвитку нормативно-правового забезпечення сек'юритизації активів в Україні. Визначено, що сьогодні наша держава переживає етап гармонізації вітчизняного законодавства з європейськими стандартами. Одним із найскладніших, але й найперспективніших напрямків такої гармонізації є створення відкритого та стабільного ринку сек'юритизації активів. У сучасних умовах ми спостерігаємо процес формування законодавчого поля для «зеленої» сек'юритизації та цифровізації активів, який координується Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за сприяння європейських партнерів. Це свідчить про зміну парадигми: від формального впровадження нормативних актів до конкретного впровадження інфраструктури цифрового ринку капіталу. Тому у вітчизняних умовах сек'юритизація активів потребує ґрунтовного дослідження її еволюції, що дозволить чітко визначити основні перешкоди на шляху її формування з метою їх усунення для подальшого розвитку. Виділено чотири етапи еволюції розвитку нормативно-правового забезпечення сек'юритизації активів в Україні, зокрема, етап становлення (2003-2010), етап фрагментарних реформ (2011-2019), етап системної модернізації ринків капіталу (2020-2023) та етап європейської інтеграції та впровадження міжнародних стандартів у контексті виконання умов кандидатури на членство в Європейському Союзі (2024-2025). Встановлено, що еволюція пройшла шлях від сегментарного регулювання виключно іпотечних інструментів до створення цілісної правової бази, яка наразі сприяє використанню сек'юритизації як важливого засобу залучення міжнародних інвестицій для повоєнної відбудови України. Визначено, що протягом еволюції було здійснено фундаментальний перегляд цивільно-правової сутності цесії прав вимоги. Зазначається, що, незважаючи на значний прогрес, все ще існує потреба в подальшій лібералізації податкового законодавства для спеціалізованих установ та автоматизації наглядових процедур з використанням регуляторних технологій. Тому створене протягом розвитку нормативно-правове забезпечення є достатнім для запуску повноцінного ринку сек'юритизації, який відповідає передовому світовому досвіду та може стати важливим важелем фінансового відновлення України у повоєнний період.
  • Тип елементу:Документ,
    Морально-психологічне забезпечення військових формувань Західно-Української Народної Республіки
    Хруслов, Борис
    ;
    Футулуйчук, Василь
    (2025, ДВНЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника")