Перегляд за Автор "Гавриленко, Т.С."

Зараз показуємо 1 - 3 з 3

Дипломатична місія воєводи Адама Киселя з точки зору сучасності
(Університет «КРОК», 2019) Гавриленко, Т.С.
У статті йдеться про відомого державного діяча на теренах споконвічних українських земель і тодішньої королівської Польщі, лідера православної шляхетської опозиції, київського воєводу, а також сенатора польського Сейму Адама Киселя, якому належить авторство проектів, які він відстоював разом із православними послами Лаврентієм Древинським та Михайлом Кропивницьким. Тверда особиста позиція, а також ораторські вміння допомогли йому швидко здобути роль оборонця інтересів православних. Завдяки особистим симпатіям короля Владислава IV, Адам Кисіль почергово отримав чимало високих посад, які відкрили йому шлях до сенату. Додатковим поштовхом швидкого піднесення стали дипломатичні послуги по розв’язанню польсько-російських прикордонних суперечок на Чернігово-Сіверщині. Особливу увагу Адам Кисіль у своїй політичній діяльності приділяв розвитку місцевого самоврядування Києва. Самовідданий вчинок Адама Кисіля, ініціювання у парламенті прийняття написаного ним трактату «Про рівність прав і спільне життя Сарматів польських і Сарматів руських (українських)», який під тиском козацьких повстань Сейм приймає, але польська шляхта Поділля не погоджується на його виконання. Йдеться про його стрімке бажання зробити все можливе для збереження і розвитку функції Київського магістрату, православ’я, українську традицію та духовність, делегування Петра Могили на Сейм, де останнього обрали митрополитом відбулося також не без сприяння Адама Киселя. Його вклад у розвиток функцій міста Києва, що є майже забуто в історико-правовій практиці, але має певну свою актуальність на сьогодні. З точки зору сучасності та сьогоденної ситуації в Україні проаналізовані спроби Киселя зберегти православ’я на українській землі, і вирішення проблем української спільноти (в тому числі повстанців) з польською владою. Бажання припинити кровопролиття і прийти до компромісу поставило київського діяча в ситуацію «між двох вогнів», коли обидві ворогуючі сторони вважали його зрадником. Що врешті - решт призвело до повного політичного відсторонення у останні роки життя, як через тяжку хворобу, так і від неприхильності польського короля Яна Казиміра. В історичних працях Адам Кисіль згадується як меценат і покровитель, адже, для прикладу, тільки в нашому регіоні на його кошти було побудовано 3 монастирі, зокрема Макошинський чоловічий та жіночий монастирі, а також Максаківський Спасо-Преображенський монастир.
Особливості здійснення місцевого самоврядування в місті Києві
(Університет «КРОК», 2019) Гавриленко, Т.С.
У статті розглядається особливий статус міста Києва в організації системи органів місцевого самоврядування, проаналізовано недосконалість районного розподілу міста. Розвиток України як суверенної та незалежної, демократичної, соціальної, правової держави майже завжди відображувався на генезисі конституційно-правового статусу столиці України – міста-героя Києва та функцій Київської міської ради, визначеними Конституцією України, Європейською Хартією місцевого самоврядування і додатковим протоколом до неї, Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про столицю України - місто герой Київ", "Про статус депутатів місцевих рад", іншими Законами України та Статутом територіальної громади міста Києва. Територіальна громада міста Києва досить повно відчувала на собі всі злети і падіння національного державотворення та розвитку місцевого самоврядування в Україні. До того ж, столиця неодноразово ставала майданчиком для неоднозначних «експериментів», пов’язаних зі зміною її правового статусу. У свою чергу, місто Київ і його територіальна громада часто ставали рушійною силою непересічних політичних подій та процесів в Україні, зокрема й революційних. Історично Київ був столицею полян, Русі, Української Народної Республіки, Української Держави, Української Радянської Соціалістичної Республіки, а з 1991 р. – незалежної України. Київ також був адміністративним центром однойменного князівства, литовсько-польського воєводства, козацького полку, російської губернії та обласним центром в УРСР. Київ став містом зародження незалежності України. 24 липня 1990 р. над Київською міською радою було урочисто піднято Національний прапор, а 1991 р. м. Київ став столицею незалежної України. Відтоді Київ утвердився як адміністративний і політичний центр держави, духовний, культурний та науково-освітній центр незалежної України. Історія становлення й розвитку столиці України Києва відтворює в найбільш загальному вигляді генезис національного державотворення, а на окремих історичних етапах і повністю уособлює його. Представницьким органом місцевого самоврядування міста Києва є виборний орган - Київська міська рада, яка складається з депутатів Київради і, відповідно до законів України, наділена правом представляти інтереси територіальної громади міста і приймати від її імені рішення. Очевидно, що місто Київ посідає особливе, порівняно з іншими містами України, місце в системі адміністративно-територіального устрою України. Особливу увагу в статті приділено вивченню місцевого самоврядування столиці України – міста Києва як громадського, але насамперед політико-правового інституту в його статиці й динаміці, у його відносинах з іншими органами влади.
Програма соціально-економічного розвитку міста - як основний елемент місцевої економічної політики Київської міської ради
(Університет «КРОК», 2018) Гавриленко, Т.С.
У статті розглядаються основні засади місцевої економічної політики, визначається місцева програма соціально-економічно розвитку м. Києва як один з провідних інструментів реалізації економічної політики Київською міською радою, характеризуються особливості, структура, задачі програми соціального і економічного розвитку міста на 2018-2020 рр.