Перегляд за Автор "Данилевич, Лариса"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2

Психологічні аспекти особистісно-професійного саморозвитку майбутніх психологів
(Університет «КРОК», 2024) Данилевич, Лариса
У статті проаналізовано сучасні теоретичні та емпіричні дослідження проблеми особистісно-професійного саморозвитку майбутніх психологів. Метою теоретичного та емпіричного дослідження є аналіз психологічних чинників (механізмів) особистісно-професійного саморозвитку майбутніх психологів у період навчання в ЗВО. Розкрито взаємозв’язок та взаємозалежність особистісного та професійного саморозвитку, проаналізовано підходи до визначення їх сутності та структури. Здійснений аналіз наукових джерел сутності особистісно-професійного саморозвитку допомагає визначити цей феномен, як комплекс особистісних властивостей, професійних знань та навичок, що зумовлюють успішність самовдосконалення та підвищення ефективності професійної діяльності до рівня професіоналізму. Проаналізовано особистісні та когнітивні особливості, які визначають особистісно-професійний саморозвиток майбутнього фахівця. Представлено результати емпіричного дослідження рефлексії, як основного механізму особистісно-професійного саморозвитку майбутніх психологів. За результатами емпіричного дослідження у майбутніх психологів визначено переважаючий середній та низький рівень розвитку рефлексивності, що вказує на неповний аналіз власної поведінки, свого стану в умовах постійних змін, минулих подій і себе в них; вони не враховують свої можливості у плануванні результатів діяльності, мають труднощі у розумінні поведінки інших людей. Узагальнено, що професійне навчання здійснює позитивний вплив на розвиток рефлексії майбутніх психологів, але здобувачі з низьким рівнем виявили відсутність навичок рефлексії та неготовність до особистісно-професійного саморозвитку. У висновках охарактеризовано шляхи оптимізації розвитку рефлексії та особистісно-професійного саморозвитку.
Розвиток емоційної стійкості майбутніх педагогів
(Університет «КРОК», 2023) Гриньова, Наталія; Данилевич, Лариса
Стаття присвячена вивченню проблеми розвитку емоційної стійкості, як важливої особистісної та професійної властивості майбутніх педагогів. Метою статті є теоретичне та емпіричне дослідження психологічних особливостей емоційної стійкості особистості майбутніх педагогів – здобувачів Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Здійснено аналіз підходів до визначення понять «емоційна стійкість», «емоційний інтелект», їх взаємозв’язок. Проаналізовано сучасні підходи визначення сутності емоційної стійкості, її складових. Розкрито сутність емоційної стійкості як складної динамічної інтегративної властивості особистісної, що забезпечує високу продуктивність та ефективність діяльності й поведінки в складних емоційно напружених умовах та збереження психічного здоров’я. Визначено сутність та особливості емоційного інтелекту як єдності інтелектуальних та емоційно-вольових особливостей і властивостей особистості. Представлено результати емпіричного дослідження емоційної стійкості та емоційного інтелекту здобувачів вищої освіти під час навчання у ЗВО, проведено порівняння розвитку емоційних станів та здібностей здобувачів І-ого та ІV-ого курсів. Було встановлено, що у здобувачів ІV-го курсу, у порівнянні зі здобувачами І-го курсу, компоненти емоційної стійкості (екстраверсія – інтроверсія; прихильність – відособленість; самоконтроль – імпульсивність; емоційна нестійкість – емоційна стійкість; експресивність – практичність) знаходяться на більш високому рівні розвитку. Діагностика самооцінки психічних станів (тривожність, фрустрація, агресія, ригідність) засвідчила, що їх рівень станів у здобувачів ІV-го курсу нижчий, ніж у здобувачів І-го курсу. Визначено, що розвиток складових компонентів емоційної стійкості та емоційного інтелекту є важливим для підтримки психічного здоров’я педагога.