Перегляд за Автор "Живоглядов, Юрій Олексійович"

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

Psychological features of the development of a corporate image
(EManuscript Technologies, 2020) Nakonechna, Nataliia; Synhaivska, Iryna; Zhyvohliadov, Yuri; Malkova, Tatiana; Vasilchenko, Olga; Наконечна, Наталія Василівна; Сингаївська, Ірина Валентинівна; Живоглядов, Юрій Олексійович; Малкова, Тетяна Миколаївна; Васильченко, Ольга Миколаївна
During the preparation of the article, research was carried out on the general psychological mechanisms of the formation and development of a corporate image. The analysis of the psychological prerequisites for the formation and development of the corporate image, as well as the conditions that optimize these processes. The article discusses the concept of an organization's image - it is a holistic perception (understanding and assessment) of an organization by various groups of the population, formed on the basis of information stored in their memory about various aspects of the organization's activities. The main emphasis in the article is shown that organizations pay special attention to the external image in the eyes of the public, that is, the external environment of any subject. It also proved that the internal image of the organization in the eyes of employees is very important. The research consisted in the formation of both external and internal image. © 2020 EManuscript Technologies. All rights reserved.
Екзистенціальна традиція: підхід в психотерапії, консультуванні, коучингу
(Університет "КРОК", 2016) Живоглядов, Ю.О.; Живоглядов, Юрій Олексійович
У статті представлені загальні теоретичні та практичні відомості щодо екзистенціальної традиції в психотерапії, психологічному консультуванні і коучингу. Відображені філософська, психологічна, психотерапевтична, коучингова, психотехнічна сторони екзистенціальної практики
Екзистенціальні мішені та психологічні реакції, які є актуальними для роботи психологів в ситуаціях спалаху інфекційних захворювань, що мають високий стресогенний потенціал
(Університет «КРОК», 2019) Живоглядов, Ю.О.; Живоглядов, Юрій Олексійович
Інфекційне захворювання передається швидко й непомітно, що створює психологічний механізм високого ступеня страху. Під час вірусної епідемії людина є одночасно і жертвою, і переносником і, в той же час, може стати об’єктом репресивних заходів державних органів, спрямованих на забезпечення колективної безпеки. Ці чинники за своїм впливом та психологічними наслідками можуть розглядатися як вторгнення ворога, яке здатне приводити до різкого і непропорційного зростання тривоги й страху, дискримінації та стигматизації. Обмеження свободи пересування та карантинні заходи, що часто виникають у зв’язку з епідеміями, стають фактором посилення психопатологічної симптоматики. Ситуація психічної травматизації внаслідок поширення інфекційного захворювання розглядається в статті як виклик до психологічної науки, деякі відповіді на який автор пропонує, виходячи з принципів екзистенціальної психології. Оскільки виклики сучасної реальності в статті трактуються як екзистенціальні, то головною особливістю сучасного світу названий виклик до змін, до можливості змінюватися. При цьому, здатність особистості до змін пояснюється автором як ресурс і її розвитку, і її збереження. Автор статті спирається на світогляд, що близький до позиції трагічного оптимізму В. Франкла: тільки власні дії є сенс вважати джерелом надії, тільки власні зусилля можуть допомогти запобігти гіршому. Така смислова позиція допомагає зрозуміти думку конструктивного песимізму: чим покладатися на краще й розслаблятися, то краще готуватися до гіршого, щоб боротися з ним максимально наближено до реальності. Ситуація поширення інфекційного захворювання і пов’язана з нею можливість психічної травматизації значної кількості людей ставить питання про особисту відповідальність, вимагаючи від кожного зайняти позицію, забезпечену власним, авторським цілепокладанням та особистісною роботою. Така продуктивна позиція має внутрішню опору, являє собою результат суб’єктного самовизначення. Ця позиція спирається на прийнятий в екзистенціальній психології закон «неподільності відповідальності»: у кожного з нас своя відповідальність – у лікарів, влади, кожного окремого громадянина й особистості. І вона не залежить від того, що було раніше й тим більше від того, що може трапитися потім, вона існує тут і тепер. Ця думка узагальнена автором: світ роблять іншим не стільки події, які не залежать від нас, скільки наші власні дії. Головне - що ми думаємо про свої власні можливості стати іншими.
Екзистенційна психологія кризових станів особистості: тривога та вина в переживанні вибору майбутнього
(Університет «КРОК», 2022) Живоглядов, Ю.О.; Носаль, Л.Г.; Живоглядов, Юрій Олексійович
В статті пропонується спроба теоретико-прикладного аналізу екзистенційної тривоги та провини особистості, яка знаходиться в кризовій ситуації, спричиненій війною. У даній статті вважаємо за необхідне цілеспрямовано розглянути стосунки з майбутнім в переживанні тривоги та вини в кризовій ситуації, що характеризується суттєвою невизначеністю. Це є не тільки важливою науковою проблемою, але й найсерйознішою задачею української реальності. Теоретичний аналіз переживання особистістю екзистенційної тривоги та провини в ситуації невизначеності показав важливість часової спрямованості тривоги, емоційний рівень якої безпосередньо корелює із ступенем невизначеності майбутнього. Психологічний аналіз цього феномену дозволив визначити чинники його виникнення та особливості прояву в ситуації екзистенційної кризи. Обґрунтовано взаємозв’язок провини та тривоги в ситуації вибору особистістю своєї життєвої перспективи. Описані психологічні особливості формування емоційно-тривожних станів, а також їх вплив на повсякденне життя особистості. Психологічно обґрунтовується взаємозв’язок переживання тривоги та провини в залежності від свідомого вибору часової орієнтації особистості. Особистість здатна зробити свій усвідомлений екзистенційний вибір щодо спрямованості на майбутнє або на минуле, причому, вибір минулого робиться як вибір «незмінності», коли в переживанні особистості набирає чинності емоція вини за втрачені можливості. У результаті людина виявляється перед вибором: прийняти провину чи, вибираючи майбутнє, витримати тривогу. Почуття провини пов’язане з неприйняттям відповідальності за власне життя та реалізацію свого потенціалу і можливостей. Тривале переживання екзистенційної провини здатне спричинити гальмування особистісного розвитку, адже це змушує особистість розмірковувати над втраченими можливостями, примушуючи себе замислюватися над своєю слабкістю і безвідповідальністю. Тобто, вибираючи незмінність, сталість, людина опиняється в ситуації, коли вона переживає не тільки провину за нереалізовані можливості, та й, водночас, зменшує вірогідність знайти сенс свого життя. Психологічний аналіз цієї ситуації показує ціннісні наслідки особистісного вибору: «планування» майбутнього в ситуації суттєвої невизначеності та екстраполяція вже пережитого досвіду, що веде до нівелювання власних творчих потенцій, виявляються неефективними. Єдиною потенційно результативною стратегією може бути життєва стратегія «діалогу» з майбутнім, яка передбачає здатність готовності до істотної невизначеності та непередбачуваності, яка пов’язана із здатністю коректувати свої плани.
Маніпулятивні технології в ЗМІ: психологічні механізми міфологізації свідомості
(Університет «КРОК», 2018) Живоглядов, Ю.О.; Живоглядов, Юрій Олексійович
У статті досліджено конкретний приклад маніпулювання свідомістю засобами масової інформації. Автор статті описав психологічні механізми цілеспрямованого перетворення інформації у політичному контексті, показав особливості процесу сприйняття медіазасобів, які замінюють реальність міфом як формою прояву суспільної свідомості.
Психо-сугестивний аналіз переконань в контексті інформаційно-психологічного впливу російської пропаганди на світогляд та поведінку росіян
(Університет «КРОК», 2024) Живоглядов, Юрій Олексійович
Інформаційно-психологічна війна, яку в засобах масової інформації Російська Федерація веде проти України, охоплює і широкі верстви населення російського суспільства. Державні джерела Російської Федерації, складаючи психологічні чинники підвищення шансів бажаної перемоги, використовують вплив на своїх громадян, що значно впливає на їх психологічний стан та свідомість. З метою просування кремлівських закликів та пропаганди «руського міра» використовуються наративи, що базуються на вигаданих чи маніпулятивних актах і подіях. У центрі уваги статті – психологічні механізми індивідуально-особистісних наслідків впливу засобів масової інформації Російської Федерації на військовослужбовців РФ. Психологічний вплив розглядається як вплив на психічний стан, думки, почуття й дії іншої людини за допомогою винятково психологічних засобів (вербальних, паралінгвістичних або невербальних). У війні завдання інформаційно-психологічного впливу зосереджуються на набутті реципієнтами нових переконань, формуванні нових форм поведінки. Мішенню виступають зміни в когнітивній сфері реципієнтів, формування наперед-заданих ініціаторами впливу переконань, які, в свою чергу, впливають на сприйняття світу, поведінку та прийняття рішень. Досліджуваним матеріалом виступили наявні у відкритому доступі відео-записи розмов з російськими військовополоненими, до яких ставилося питання щодо можливості засвідчити наявність психо-сугестивного впливу російської пропаганди, який здатен призводити до деструктивного стану свідомості, наявної психологічної дисфункції самосвідомості (ідентичності) реципієнта. Запропоновано психологічне описання такого порушення, його психо-лінгвістичний та психо-сугестивний механізм. Результатом проведеного психологічного аналізу встановлено: значення, якими військовослужбовець РФ наповнює свою поведінку, цілком належать міфологемам; відсутність суб’єктності та усвідомленості може свідчити про його конфліктну самосвідомість, а його ідентичність блокована цілковитою залежністю від міфологічних концептів. Психологічна навігація (сприйняття та розуміння) того, що відбувається жорстко обмежено мисленевими механізмами, тобто, образи сприйняття викривлені навіюваннями, більш нафантазовані, ніж реальні; психологічними джерелами ідентичності є новоміфи, симулякри та меми. Втрата вибору власної ідентичності, котра є наслідком цих особистісних деформацій, позбавляє військовослужбовців РФ можливості її відновлення та розвитку, здійснювати пошук себе, реалізовувати найвищу (християнську поперед всього) цінність свого життя – свободу, що можна впевнено назвати злочином перед людськістю, гуманітарною катастрофою суспільства, до якого належить пересічний росіянин (військовослужбовець рф).
Психологічний зміст екзистенціальної проблематики: кроки до уточнення смислового поля екзистенціальної психології та розширення інструментарію
(Університет «КРОК», 2018) Живоглядов, Ю.О.; Живоглядов, Юрій Олексійович
У статті представлені теоретичні та психолого-прикладні відомості щодо психологічного змісту екзистенціальної проблематики. Пропонується розуміння деяких термінів екзистенціальної філософії – «екзистенція», «відкритість», «поклик буття», «просвіт буття», що поглиблює смислову складову основних понять екзистенціальної психології, сприяє пізнанню загальних законів буття людини в світі.
Психологічні особливості професійної самосвідомості військових психологів
(Університет «КРОК», 2022) Живоглядов, Юрій; Денисова, Анастасія; Живоглядов, Юрій Олексійович
В статті обговорюється проблематика психологічних особливостей професійної самосвідомості військових психологів в ситуації надання допомоги військовослужбовцям під час бойових дій. Запропоновано загальні психологічні орієнтири формування професійної самосвідомості як визначального фактору ефективності діяльності військових психологів. Зазначено методологічні основи дослідження професійної самосвідомості військових психологів та надано окремі результати дослідження психологічних особливостей, що впливають на їх поведінку при виконанні своїх обов’язків в ситуації ведення бойових дій. З урахуванням психологічних особливостей професійної самосвідомості визначена доцільність та способи покращення діяльності військових психологів, серед яких: розвиток навичок саморегуляції та стресостійкості, психологічні засоби відновлення ключових характеристик військово-професійної працездатності. Отримано емпіричні дані, що основними психологічними факторами ефективності діяльності військових психологів в ситуації бойових дій є комунікабельність, активність, здатність створення заспокійливої атмосфери, емоційна врівноваженість, які сприяють емоційному розрядженню та підняттю бойового духу військовослужбовців. У ході дослідження впливу психологічних особливостей професійної самосвідомості військових психологів на ефективність надання допомоги в ситуації ведення бойових дій виявлено, що професійно-важливі якості психологічного профілю фахівця можуть змінюватись під впливом набутого в цих діях індивідуально-психологічного досвіду. На успішність професійної діяльності військових психологів значний вплив може мати бойовий стрес, вмінням психологічного захисту від якого повинна бути надана окрема увага. Результативною дією може стати цілеспрямований розвиток здатності регулювати власні стани, а також, формування індивідуальних особливостей становлення механізму саморегуляції. Тренінг саморегуляції має бути побудований як система підходів до розуміння своїх можливостей, потреб, потенціалу, бажань, ставлення до самого себе та до оточуючої ситуації, задіяння усіх наявних резервів організму та психіки.