Перегляд за Автор "Загребельна, Наталія Анатоліївна"

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Аналіз основних причин неефективного виконання урядом України взятих на себе зобов'язань у сфері забезпечення прав і свобод людини і громадянина
(Юридичний факультет Запорізького національного університету, 2020) Загребельна, Н.А.; Загребельна, Наталія Анатоліївна
Права і свободи людини і громадянина – це один із найважливіших інститутів правового статусу особи. Права і свободи людини і гро мадянина, а також гарантії даних прав і свобод визначають основний зміст і спрямованість діяльності держави. Держава виступає осно вним гарантом прав і свобод людини і громадянина та відповідає перед людиною за свою діяльність. У відповідності до частини 2 статті 3 Конституції України забезпечення і захист прав і свобод людини і громадянина є головним обов’язком держави. Практична реалізація державної політики щодо прав і свобод людини і громадянина є тим критерієм, за яким оцінюється рівень демократичного розвитку будь-якої держави і суспільства в цілому. В останні роки питання механізму захисту прав і свобод громадян, формування та реалізації державної політики у даній сфері є предметом серйозного наукового аналізу, що здійснєються видатними науковцями, представниками теорії права, конституційного, міжнародного, адміністративного права. Метою наукової статті є аналіз основних причин неефективного виконання урядом України взятих на себе зобов’язань у сфері забез печення прав і свобод людини і громадянина. До основних причини неефективного виконання урядом України взятих на себе зобов’язань у сфері забезпечення прав і свобод людини і громадянина слід віднести: – декларативний характер багатьох із закріплених у Конституції України прав і свобод людини та громадянина; – незавершеність формування державної політики України щодо реалізації забезпечення прав і свобод людини і громадянина; – законодавчу обмеженість, а іноді й відсутність, дієвих механізмів реалізації прав та свобод людини і громадянина; – недостатнє інформаційне забезпечення проблем реалізації конституційних прав і свобод людини та громадянина; – відсутність програми системного проекту реформування організаційно-правового механізму забезпечення прав і свобод людини
Верховенство права як фундаментальний принцип сучасної правової держави
(Університет «КРОК», 2020) Загребельна, Н.А.; Бодня, О.В.; Загребельна, Наталія Анатоліївна
У науковій статті розкрито зміст верховенства права як фундаментального принципу сучасної держави. Проаналізовано наукові підходи щодо його тлумачення. Визначено місце принципу верховенства права серед принципів правової держави, зокрема його зв’язок з принципом реальності прав і свобод громадян. У дослідженні наголошується, що Україна знаходиться в процесі комплексного реформування та оновлення національної правової системи з метою наближення національного законодавства до європейських принципів і стандартів права. Незворотність європейського курсу та реалізації стратегічного курсу України на набуття повноправного членства в Європейському Союзі закріплено в Конституції України як один з основних пріоритетів державної політики. Приділено увагу проблемам поглиблення співпраці з країнами-членами Європейського Союзу та міжнародними організаціями, що залежить від гармонізація законодавства України з правом Європейського Союзу. Нормативне наближення є необхідною передумовою для переходу до наступні етапи інтеграції. Визначено перспективи гармонізації законодавства України з європейським правом. Важливість та значимість обраної теми підтверджено тим, що протягом останніх років євроінтеграційний курс України активно нарощує темп та є незворотнім, окрім того вітчизняними теоретиками права здійснено декілька спеціальних дисертаційних досліджень, які присвячені наближення національного законодавства до права Європейського Союзу (роботи О. Бедової, О. Проневича, К. Трихліб). Проте, з урахуванням того, що в законодавство вносяться постійні зміни щодо наближення та особливостей гармонізації з європейським правом, ця тема потребує подальшого дослідження. Гармонізація законодавства України з правом ЄС вимагає реформування національної правової системи. Одним із важливих чинників зазначеного реформування є визнання та гарантування принципу верховенства права, яке є можливим за сучасних умов суспільно-державного розвитку тільки в межах правової держави. Необхідно переосмислити багато наших традиційних уявлень для встановлення в країні верховенства права. Переосмислення необхідне для створення та формування європейських цінностей, законів, верховенство яких у суспільстві можна було б установити завдяки їх орієнтації на ідеї права як вияв справедливості
Захист конфіденційності та приватності в умовах розширеного застосування штучного інтелекту
(Університет «КРОК», 2024) Бакуменко, А.В.; Загребельна, Н.А.; Загребельна, Наталія Анатоліївна
У статті проаналізовано сучасні проблеми захисту режиму приватності людського життя в умовах застосування технологій штучного інтелекту. Дослідження дозволяє провести комплексний аналіз щодо ступеня впливу штучного інтелекту на захист персональних даних. Розширення меж використання таких технологій у повсякденному житті людинини та в сфері державного регулювання водночас оголило деякі про- блемні моменти й потенційні загрози щодо процедури обробки і збору конфіденційної інформації. Зростання потоків даних та інформації свідчить про сьогоднішній інформаційний вибух. Інформація стає все більш доступною і різноманітною, тому постійно виникають питання щодо захисту приватності стейкхолдерів цієї інформації. А наявність та динамічний розвиток штучного інтелекту прискорює ці тенденції. Процеси сучасного аналізу даних на 100% залежать від машинних алгоритмів і технологій, особливо стосовно алгоритмів пошуку рекомендацій. Використання інтелекту порушує відповідні конфіденційні інтереси власників за рахунок швидкості збору й детального аналізу персональної інформації. У статті визначено, що інформаційна безпека – це захищений інформаційний простір, здатний забезпечити реалізацію державних інтересів та збереження стійкості держави до внутрішніх і зовнішніх чинників, які становлять загрозу та пов’язані з активним розвитком діджиталізації. Доведено, що використання техно- логії штучного інтелекту дозволяє приймати рішення швидше та з більшою ефективністю. А це, в свою чергу, дозволяє ідентифікувати оптимальні варіанти реагування на потенційні безпекові інциденти. Також доведено, що більшість інтелектуальних систем не мають у своїх алгоритмах «людського чинника» і практично цілком виключають людину з процесу прийняття рішення із забезпечення захисту інфобезпеки. Розвиток та використання штучного інтелекту зміцнюють усі стратегічні рішення, однак необхідно з обережністю ставитися до безапеляційного його використання для задоволення потреб й інтересів усіх стейкхолдерів у питанні інформаційної безпеки. Прийняття рішень за допомогою технологій штучного інтелекту допомагає знаходити загрози, попереджувати ризики та виконувати відповідні дії. Більш того, методи штучного інтелекту і машинного навчання відіграють вирішальну роль у покращенні протоколів інформаційної безпеки.
Захист персональних даних у період дії в Україні правового режиму воєнного стану: загальнотеоретичні аспекти
(Університет «КРОК», 2023) Худолєй, Я.Г.; Загребельна, Н.А.; Загребельна, Наталія Анатоліївна
У статті проаналізовано сучасний стан та напрями розвитку захисту персональних даних в Україні в умовах воєнного стану. Це актуальна проблема сучасного періоду, оскільки країна не лише знаходиться в умовах активних воєнних дій, але й займається захистом прав своїх громадян на різних рівнях – інформаційному та державному. Потреби сьогодення в захисті громадян та їх законного права на недоторканість персональних даних є наріжним каменем для будь-якої цивілізованої, правової і демократичної країни. Через дію воєнного стану деструктивний вплив на захист персональних даних від знищення, втрати чи несанкційованої обробки постійно зростає, що додає важливості та обґрунтованості в подальшому дослідженні цього питання. У статті визначено той факт, що, попри широкомасштабні бойові дії на фронті й те, що відбувається в тилу, права громадян на життя, свободу, гідність та недоторканість є основоположними в нашій країні. Вони повинні бути такими, які беззаперечно й безумовно дотримано всіма суб’єктами правовідносин, починаючи від державних органів чи військових структур і закінчуючи самими громадянами. Бо саме це є одним з головних критеріїв, що дозволять нам швидше інтегруватися до стандартів ЄС та НАТО й привести у відповідність загальнодержавну систему захисту персональних даних до сучасних вимог. Стаття спрямована на розгляд та розкриття основних питань, пов’язаних з правовими аспектами захисту персональних даних під час воєнного стану, включаючи визначення обмежень прав і свобод людини, повноважень щодо обробки персональних даних, передачі даних, особистого захисту та захисту громадян від кіберзлочинів. Дослідження націлене на заповнення наукових прогалин у розкритті даної проблеми і надання теоретичного аналізу, що допоможе розширити розуміння та практичні рекомендації щодо захисту персональних даних під час дії воєнного стану в Україні. Також авторами зазначено, що реалії воєнного стану потребують обмеження прав і свобод у межах та у спосіб, які визначено чинним законодавством в інтересах національної безпеки, добробуту, прав людини й громадянина.
Теоретичні аспекти визначення змісту юридичної відповідальності в системі права
(Університет «КРОК», 2023) Дубовой, А.С.; Загребельна, Н.А.; Загребельна, Наталія Анатоліївна
У статті проведено всебічний теоретичний аналіз однієї з фундаментальних правових категорій «юридична відповідальність» як соціально-правової доктрини та правил поведінки в соціумі. Виділено та систематизовано сучасні наукові погляди та думки щодо цієї категорії з усіма її варіаціями. Виділено три основні підходи до визначення юридичної відповідальності: негативістський (відповідальність за факт вчинення протиправного діяння), позитивістський (всеохоплюючий в часі), цілісно-правовий (як загальний напрямок розвитку права). Доведено прямий зв’язок понять відповідальності з необережністю, умислом чи недбалістю правопорушника. Доведено, що інститут відповідальності є фундаментальним механізмом в правовій системі України. В статті з’ясовано, що будь-яка концепція в праві, так само як і концепція дуалізму при розгляді підходів до визначення юридичної відповідальності, має свої недоліки. Якщо розглядати її лише з одного боку (наприклад, з боку негативізму), то не будуть враховані основоположні виховні моменти поняття «відповідальності». Тобто буде забезпечено лише обов’язок дотримання загальноприйнятих суспільних норм. А він визначає лише мінімальні можливості юридичної відповідальності. Дотримання обов’язку не забезпечує повну правомірну поведінку в суспільстві та створює обсяг форм поведінки, яких необхідно дотримуватися. Тобто підкреслюється, що для реального застосування відповідальності треба не лише «створити» модель правомірної поведінки, а й законодавчо оформити цю модель в правових нормах, законах. Доводиться той факт, що саме узагальнення в правових нормах надає суспільним правилам правомірної поведінки юридичного змісту. Тобто підкреслено дієвість використання дуалістичної моделі при розгляді підходів до визначення юридичної відповідальності для сучасної державно-правової моделі України. Основною метою статті є узагальнення теоретичних напрацювань вітчизняних науковців у сфері теорії держави й права щодо питання правової природи категорії «юридична відповідальність», а також з’ясування й типологізація основних наукових підходів та концепцій досліджуваної категорії права.