Перегляд за Автор "Казік, Т.В."

Зараз показуємо 1 - 3 з 3

Алгоритми теоретико-правових основ процесів візової лібералізації – виклики сьогодення
(Університет «КРОК», 2023) Казік, Т.В.
науковій статті розглянуті теоретико-правові основи процесів візової лібералізації між Україною та країнами Європейського союзу, акцентована увага на викликах сьогодення в умовах повномасштабної військової агресії, глобалістичних впливах і челенджах. Україна, починаючи з часів незалежності впевнено тримає курс на інтеграцію у європейських співтовариство. Зрозуміло, що це процес довготривалий і непростий – процес юридичного, економічного, культурного, соціального і політичного упорядкування, узгодження, а також об’єднання структур і функцій у відповідно адаптовану систему. На даний момент європейська інтеграція, її конструкції і механізми, вибудовуються за рахунок розширення Європейського Союзу і Ради Європи. Європейський вибір і стратегічні, життєвоважливі інтереси українства сьогодні, в умовах жахливої, кровопролитної війни, розв’язаної російською воєнщиною, є у об’єктивних реаліях без альтернативними і невід’ємними. Практично, сьогодні на повістці дня, стоїть питання, чи зможе Україна, що розташована у центральній частині Європи, залишатись самостійною, незалежною державою? Країни ЄС, і не тільки чинить дії допомоги Україні, які перш за все направлені на збереження територіальної цілісності, суверенітету, оборонної спроможності. Надають військову допомогу, проводять військові вишколи військовиків згідно стандартів НАТО, прийняли і забезпечили проживання і навчання біженців з України, матерів, дітей, людей старшого віку, пенсіонерів на своїй території, по неофіційним підрахункам більше шести мільйонів українців сьогодні у зв’язку з війною проживають у Європі. Забезпечують безоплатне медичне лікування і реабілітацію поранених військовиків і цивільного населення, що зазначило що зазнало вогнепальних тяжких поранень і поневічень у результаті російської військової агресії. Продумані, контрольовані, прагматичні, правові підходи до міграційних процесів, дали би значний динамізм і позитив ефективного спрощення можливості переміщення і руху індивідів у межах європейського простору, належного забезпечення контрольованості даних процесів, всесторонньої безпеки жителів країн ЄС від негативізму процесів незаконної міграції, порушень прав і свобод громадян країн Європейського Союзу, та пов’язаних потенційних ризиків від незаконної міграції. Теоретико-правовий аналіз процесів візової лібералізації дає підстави для констатації, на думку автора недостатньої юридичної забезпеченості даних підходів, розумінь і тлумачень, що відповідно негативно відбивається на ефективності нормативно-правової асекурації. Повільність і непослідовність реформ, масова масштабна корупція, можуть стати реальними причинами через які відносини України і ЄС перейдуть у фазу скасування безвізового режиму, і відповідно про ніяку візову лібералізацію не може бути і мови. Нажаль, такі негативні тенденції у реаліях сьогодення непоодинокі
Поняття та сутність «acquis communautaire» у контексті дослідження процесу лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України
(Університет «КРОК», 2020) Ткач, Д.І.; Казік, Т.В.; Ткач, Дмитро Іванович
У статті досліджено тлумачення поняття «acquis communautaire», його сутність та значення у контексті аналізу процесу адаптації українського законодавства в рамках виконання завдань «Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України». Першочергово авторами приділяється увага фундаментальним крокам на шляху до затвердження євроінтеграційного напряму України як головного вектору зовнішньої політики держави. Таким чином, проаналізовано та порівняно статті й розділи Постанов різних років прийняття – «Про основні напрями зовнішньої політики України» від 1993 року та «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» від 2010 року. Визначено нормативно-правовий акт, в якому вперше було введено та інтерпретовано «acquis communautaire» як правову систему Європейського Союзу – Закон України від 2004 року «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу». Окреслено проблематику введення поняття на прикладі політики захисту персональних даних, включаючи болюче та досить провідне у науково-дискусійних обговореннях питання перекладу на українську мову важливих понять норм ЄС, що загальмувало процес адаптаційних заходів. Окремо авторами сформульовано список заходів із гармонізації нормативно-правових актів українського законодавства до відповідності «acquis». У рамках виконання поставленого завдання складено хронологічну таблицю з назвою законодавчого акта та характеристикою результатів внесення змін до зазначеного акта. Так, проаналізовано 10 нагальних документів імплементації європейських норм щодо захисту персональних даних, що були визначені у Плані дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України (VLAP). Виконане дослідження дозволяє простежити за процесом гармонізації європейського законодавства до українського на прикладі одного напряму, а саме політики захисту персональних даних. Також, ґрунтуючись на виділених проблемних питаннях, пропонується провести заходи щодо вдосконалення методів виконання імплементаційних заходів, що в подальшому позитивно вплинуть на розвиток євроінтеграційного напряму України.
Порівняльно-правовий аналіз угод про вільну торгівлю з Україною на прикладі ЄС та Канади
(Університет «КРОК», 2019) Ткач, Д.І.; Казік, Т.В.; Гнілуша, С.І.; Ткач, Дмитро Іванович
У статті виконано порівняльно-правовий аналіз угод, що проголошують зону вільної торгівлі між Україною та іншою стороною. За приклад було взято дві зони вільної торгівлі (далі – ЗВТ), які були впровадженні на різних рівнях: держава – міжнародна організація та міждержавний. Це Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом (далі – ПВЗВТ або англ. DCFTA (Deep and Comprehensive Free Trade Area)) та Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою (далі – CUFTA (Canada-Ukraine Free Trade Agreement)), що були створенні відповідно між Україна-ЄС та Україна-Канада. Авторами визначено проблемні питання сьогодення широко відомого типу міжнародної економічної інтеграції, а саме зони вільної торгівлі. Так, було виокремлено, що інтеграційний процес торговельної сфери між країнами або, навіть, між вже існуючими ЗВТ для розширення площі їх дії направлений на покращення та розвиток умов ведення торгівлі та бізнесу між учасниками створеного ЗВТ. З правової точки зору створюється рівноправна конкуренція у зближених правових середовищах між українським бізнесом та бізнесом іншої країни, наприклад, Канади чи країн-учасниць Європейського Союзу (далі – ЄС). Задля повного синтезу спільних та відмінних рис угод в статті розглядаються положення одного із напрямів реалізації DCFTA та CUFTA – це технічні бар’єри у торгівлі, їх методи подолання з впровадженням стандартизації та системи оцінки відповідності введених норм в рамках ЗВТ. Зауважимо, що досліджуванні ЗВТ мають спільний фундамент на законодавчому рівні, а саме визнання та затвердження пріоритету умов Угоди про технічні бар’єри в торгівлі Світової організації торгівлі (далі – Угода ТБТ СОТ). Окремі аспекти відмінних рис в однаковому напрямі, регулювання та відповідність стандартам й оцінка відповідності, занесено до порівняльної таблиці. Так, виокремлюються окремі пункти статей, що впливають на процес імплементації. У цьому плані не просліджується перетин між необхідними до прийняття законодавчими актами, що відкриває для України можливість реалізації своїх національних інтересів у торгівлі у двох напрямах: імпортно-експортні операції до ЄС та Канади. Що стосується результативності адаптації правової системи України згідно з проаналізованими угодами, то положення DCFTA передбачали доповнення до базового законодавства та регламентів Угоди ТБТ СОТ. Зокрема, введення актів acquis ЄС на рівні національних нормативних актів у сфері стандартизації та технічних регламентів у торгівлі.