Перегляд за Автор "Католик, Галина"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2

Особливості прояву депресивності у нарцисичних осіб: дослідження в часі війни
(Університет «КРОК», 2023) Католик, Галина; Живко, Зінаїда; Одинцова, Галина
Схильність нарцисичних особистостей до постановки нереалістичних цілей та незадоволеність потреб у повазі та любові з боку інших сприяють розчаруванню таких людей в їхньому оточені та у собі. Мета дослідження полягає в теоретичному дослідженні та емпіричній перевірці взаємозв’язок між депресивністю та рівнем нарцисизму особистості. Також висунуто гіпотези: ймовірно, що існує взаємозв’язок між рівнем нарцисизму особистості та її схильністю до депресивного стану, який пов’язаний з незадоволеністю потреб у визнанні, повазі та любові; припускаємо, що у осіб з середнім та високим рівнем нарцисизму буде виявлено агравацію та сензитивність, що спричинятимуть депресивні стани різного рівня. Об’єкт дослідження – депресивність як психологічний феномен особистості, а предмет – особливості депресивності у осіб з різним рівнем нарцисизму. В наслідок такої напруги та незадоволеності химерних потреб нарцисичні особистості є більш схильними до розвитку депресивних станів на фоні емоційного вигорання, фрустрацій та нарцисичної травматизації. У зв’язку з цим виникає потреба у більш детальному вивченні явища нарцисизму. У статті розглянуто депресивність як психологічний феномен особистості та визначено особливості депресивності у осіб з різним рівнем нарцисизму. На основі теоретичного аналізу побудовано теоретично-гіпотетичну модель особливостей депресивності у осіб з різним рівнем нарцисизму. Представлено результати емпіричного дослідження взаємозв’язку між депресивністю та рівнем нарцисизму особистості. Виявлено, що на виникнення депресивних станів у нарцисичних особистостей впливають три основні фактори: самолюбування, величність, самозакоханість. Запропоновано удосконалену теоретично-гіпотетичну модель особливостей депресивності у осіб з різним рівнем нарцисизму.
Характеристика емпіричних методів вивчення психологічного портрета керівників
(Університет «КРОК», 2024) Католик, Галина; Гурковський, Дмитро
У статті проаналізовані емпіричні методики дослідження психологічного портрету керівників. На основі розробленої теоретичної моделі психологічного профілю керівника та основних емпіричних показників було проведено дослідження впливу цього профілю на ефективність його діяльності. Мета дослідження полягає в аналізуванні особливостей психологічного профілю керівника та його впливу на ефективність управлінської діяльності, що дозволяє планувати напрями розвитку характеристик, які складають цей профіль та впливають на ефективність керівної роботи. Для опитування керівників з метою дослідження психологічного профілю керівника та визначення його впливу на ефективність управління, використано наступний психодіагностичний інструментарій: методика «Дослідження комунікативних та організаторських схильностей» (КОС-2) В. В. Синявського і Б. А. Федоришина; тест «Діагностика схильності до певного стилю керівництва» (Є. П. Ільїн); методика «Когнітивна орієнтація (локус контролю)» (авт. Дж. Роттер); тест «Самооцінка вольових якостей»; діагностика можливого стилю поведінки особистості в ситуаціях конфлікту (К. Томас); методика діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса та Р. Даймонда, п’ятифакторний опитувальник особистості «Велика п’ятірка» та анкета збору соціально-демографічних даних. Натомість, для визначення ефективності управління керівництва, їхніх характеристики здійснено опитування їхніх підлеглих. Для цього використано тест ефективності діяльності керівника, а також модифікованих тестів: «Дослідження комунікативних та організаторських схильностей» (КОС-2) В. В. Синявського і Б. А. Федоришина; «Діагностика схильності до певного стилю керівництва» (Є. П. Ільїн); діагностики можливих стилів поведінки особистості в конфліктних ситуаціях (К. Томас). Відтак, у підсумку, дослідження впливу психологічного профілю керівника на ефективність його діяльності відбувалося послідовно, впродовж трьох етапів: теоретичного, емпіричного та підсумкового.